Увесь минулий рік ситуація з експортом та імпортом електроенергії була вкрай волатильною. Протягом опалювального сезону 2022-2023 років постачання ресурсу на зовнішні ринки було взагалі заборонено урядом у зв'язку з різким скороченням потужностей генерації через масовані атаки росіян на енергетичну інфраструктуру. Кабінет міністрів дозволив експорт лише у квітні. Однак весняний торговий сезон був "зім'ятий" внаслідок низки регуляторних недоліків. А вже влітку енергосистема періодично потребувала зовнішніх надходжень ресурсу. Адже енергетики були змушені провести наймасштабнішу в історії незалежної України ремонтну кампанію. До того ж літо видалося спекотним, тож рівні споживання електроенергії були недоречно високими. На початку осені 2023 року ситуація стабілізувалася. Однак з початком нового опалювального сезону енергосистема знову зажадала значних обсягів імпортного ресурсу. Добре, що за рік державі вдалося вирішити низку регуляторних питань. Це посприяло стабілізації зовнішньої торгівлі електроенергією. Які зараз справи з експортом-імпортом електроенергії та чи є перспективи постачань ресурсу назовні у весняний період – розбиралася "Українська енергетика".

 

Імпорт електроенергії: рекорд, падіння і відновлення

 

Під кінець 2023 року ситуація з імпортом електроенергії Україною суттєво покращилася. Рекорди за обсягами зафіксували у грудні. У порівнянні з листопадом 2023 року імпорт у грудні зріс у майже чотири рази, проти грудня 2022 року – збільшився у 75 разів.

"Головний фактор, чому під кінець минулого року зріс імпорт – це те, що в нас взимку збільшилося споживання. На жаль, власними потужностями в окремі години ми не можемо покрити всі наші потреби. Тому імпорт нам дуже сильно допомагає. Це абсолютно нормальне рішення", – пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Але є й інші чинники, які сприяли збільшенню обсягів імпорту електроенергії під кінець 2023 року, зокрема ціни. Вартість електроенергії зростала, наголошують в "Укренерго". Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у кілька етапів підвищувала цінові обмеження. Таким чином, ціни на українському ринку в деякі години наближалися до європейського рівня, зазначають у компанії. Що, безумовно, мотивувало імпортерів до операцій. За таких умов закупівля електроенергії з-за кордону ставала комерційно вигідною.

Окрім того, восени українська енергомережа остаточно синхронізувалася з європейською. А "Укренерго" доєдналася до ENTSO-E. Відповідно – уже з 1 грудня 2023 року зріс і максимальний обсяг імпорту. Технічна можливість для передачі в Україну зросла на 500 МВт, тобто з 1200 МВт до 1700 МВт відповідно.

"Але, на жаль, імпортери з якихось причин не скористались цим збільшенням можливостей – найбільший обсяг імпорту в окремі години грудня сягав лише 1190 МВт в годину. Наразі головною проблемою є не стільки відсутність великих обсягів імпорту загалом, скільки його недостатність саме у години максимального споживання зранку та ввечері, коли додаткова електроенергія найбільше потрібна для покриття потреб споживачів", – відзначили в пресслужбі "Укренерго".

Чому склалася така ситуація? У компанії називають кілька причин. Одна з головних – та сама цінова кон'юнктура, яка й зараз присутня на ринку. А правила ринку прості: зростає попит на електроенергію – збільшується і вартість. Так працює європейський ринок. Натомість в Україні за рахунок прайс-кепів (price caps – граничні ціни на електроенергію) зростання цін штучно обмежується. Таким чином і виникає дисбаланс.

"Наочною ілюстрацією цього є коливання обсягів імпорту в грудні 2023 року. У період з 7 по 11 грудня через недостатній обсяг генерації на тлі високого рівня споживання в енергосистемі був дефіцит. Але холодна погода була по всій Європі, відповідно, ціни на європейському ринку електроенергії перевищували цінові обмеження українського ринку. У результаті добові обсяги імпорту з країн Європи коливались від 1122 МВт год до 5193 МВт год (при технічно дозволених 40 800 (1700х24) МВт год). Цього було недостатньо для покриття потреб споживачів, і "Укренерго" було змушено 5 днів поспіль брати аварійну допомогу від операторів сусідніх країн", – зазначили в "Укренерго".

Особливо критичною ситуація із залученням аварійної допомоги здавалася в листопаді-грудні торік – коли дефіцит з низки причин не вдавалося закривати за рахунок звичайного імпорту. Тому Україна і була змушена просити аварійну допомогу. Ризиковою ця ситуація була з кількох причин. По-перше, аварійна допомога є значно дорожчою. За оцінками фахівців Центру Разумкова, приблизно на 50% у порівнянні зі звичайними імпортними закупівлями. Крім того, Україна отримувала відмови від сусідніх держав. Але водночас критичних наслідків це не мало. "Укренерго" знаходило альтернативу.

Особливо критичною ситуація із залученням аварійної допомоги здавалася в листопаді-грудні торік

До слова, аварійну допомогу Україна може залучати не лише від країн-сусідок, а й від значно віддаленіших держав. Але знов-таки – питання в ціні – у такому випадку вона буде ще вищою.

"Аварійну допомогу "Укренерго" спорадично активує. При чому це ж дорога із двостороннім рухом. Інколи Польща активує з нашого боку таку допомогу, щоб ми прийняли електроенергію у надлишкові для них години. Україна здебільшого при аварійній допомозі просила надати нам е/е. Хоча іноді у нас була надлишкова енергія, це пов'язане з відновлюваними джерелами. І щоб не обмежувати внутрішніх виробників, ми робили запит, аби, наприклад, польська мережа прийняла в екстреному порядку наші надлишкові обсяги", – пояснив заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Якщо ж говорити про класичний імпорт, то на початку нового року він пішов на спад, який був дуже суттєвим: у січні обсяг закупівлі електроенергії з-за кордону скоротився практично вдвічі в порівнянні з груднем.

"Причини – економічна недоцільність. Для того щоб був імпорт, ціна на електроенергію в Україні повинна бути стабільно вищою за спотові ціни на суміжних ринках плюс покривати всі додаткові витрати на здійснення імпорту та забезпечувати норму прибутку. Наразі імпорт відбувається тільки в окремі години і дні", – вважає екс-міністерка енергетики Ольга Буславець.

Ситуація в енергетиці є дуже динамічною, пояснюють фахівці. Скажімо, одного і того самого дня Україна може як імпортувати електроенергію, так і її експортувати.

 

Експорт електроенергії: впевненості мало

 

Продаж електроенергії в європейську мережу торік пережив стрімке падіння. Певними місяцями експорт зростав, але це була нетривала тенденція. Мінімальний показник зафіксували у грудні, тоді експорт становив лише 210 МВт год. Невтішними є й загальні цифри: у 2023 році Україна експортувала лише понад 366 тисяч МВт год. Таким чином держава втратила і дохід, який скоротився вшестеро, якщо порівнювати з 2022 роком.

"Які ж справжні причини? З самого початку березня 2022 року в енергосистемі спостерігався профіцит електроенергії через низку сезонних факторів: потужний паводок, сонячна активність і, як наслідок, значне зростання виробництва на ГЕС і СЕС. Крім того, продовжували працювати всі наявні блоки АЕС перед майбутньою ремонтною кампанією. Це була чудова нагода для експорту надлишків електроенергії і можливість заробляти на ньому близько 30 млн євро щомісяця протягом весни. Але цю можливість змарнували. Тоді продовжував діяти наказ Міненерго про заборону експорту. Міністр енергетики спромігся скасувати його тільки 7 квітня. Відновити експорт вдалося не одразу, і був він дуже короткочасний", – переконана Ольга Буславець.

З чого почався 2024 рік? У січні показник експорту зріс, але все одно залишився малим – ідеться про понад 5,2 тис. МВт год. Цікавими для аналізу є цифри лютого. У перші дні цього місяця Україна відновила експорт, проте в невеликих обсягах. Імпорт електроенергії за тиждень 29 січня – 4 лютого скоротився на 19%. А протягом тижня 5-11 лютого Україна наростила обсяги експорту електроенергії до Молдови та відновила – до Польщі, Румунії та Словаччини. Загальний обсяг експорту 5-11 лютого зріс до 10,2 тис. МВт·год, що майже у 7 разів більше за показник попереднього тижня. Імпорт протягом тижня зріс на 3%, до 34,8 тис. МВт·год. Таким чином, обсяг імпорту електроенергії перевищив експорт у понад три рази.

Але вже на поточному тижні обсяги експорту електроенергії почали значно перевищувати імпорт. Наприклад, 15 лютого Україна експортувала 2312 МВт·год електроенергії, а імпортувала лише 571 МВт·год.

"Експорт та імпорт пов'язані з фізичним балансом у енергетичній системі у кожен конкретний день. Так, є безліч факторів, які пов'язані з попитом і доступністю потужностей. Але якщо говорити про тренди, то експорт потрішечки починає зростати. Скоріше за все, це пов'язано з тим, що починає більше генерувати відновлювана енергетика і скорочується імпорт", – розповів заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

 

Регуляторно-торгові питання

 

Варто зауважити, що після остаточної синхронізації енергомереж України і Європи максимально можливу потужність для експорту не збільшували. Наразі вона залишається на рівні 400 МВт. Водночас гравці ринку вказували на інші, значно важливіші чинники, які впливали на інтенсивність продажу електроенергії за кордон. І йшлося не лише про дефіцит генерації чи невеликий обсяг погоджених комерційних перетоків у міждержавних перетинах.

"Поки не буде внесено і проголосовано закон про зміни у Податковому кодексі щодо звільнення від ПДВ операцій з продажу перетину, я думаю, що у нас не може бути нормального європейського підходу щодо роботи "Укренерго" з іншими операторами. Але це критично необхідно для того, щоб у нас були чіткі, зрозумілі правила гри щодо доступу до перетину і проведення одночасних аукціонів. Це необхідно для вільного, безперешкодного руху електроенергії з України у Європу і навпаки", – зазначав восени Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК.

Чинне "експортне" ПСО та збільшення дозволеної потужності експорту електроенергії з України залишаються невирішеними питаннями

Врешті цю проблему Україна зуміла вирішити. Скажімо, НКРЕКП погодила розподіл пропускної спроможності з Угорщиною. І вже у січні цього року аналогічне рішення ухвалили й щодо Молдови. Це відкрило шлях до активнішого проведення міждержавних аукціонів. А відбуваються вони тепер не лише на платформі "Укренерго".

"Проте залишаються інші проблеми, вирішення яких лежить виключно в руках української влади. Це діюче "експортне" ПСО (Public Service Obligations, обов'язок направляти частину доходу на компенсацію різниці в тарифах. – Ред.) та збільшення дозволеної потужності експорту електроенергії з України. По першому питанню має бути єдина постанова КМУ щодо відміни цієї норми, а по другому питанню українська влада має комунікувати з європейськими партнерами щодо збільшення можливого експорту надлишкової української електроенергії", – констатувала Ольга Буславець.

 

JAO-аукціони запрацювали

 

Уперше спільні аукціони на платформі Joint Allocation Platform провели 16 січня 2024 року. Ідеться про розподіл доступу до пропускної спроможності міждержавних інтерконекторів. Їх провели Україна та Польща. Процес організували "Укренерго" і оператор польської енергосистеми PSE. Результат: викупили по 425 МВт в 00-05, 21-23 години та 292 МВт на 20-ту годину. Гранична ціна перетину становила 0,02 євро/МВт·год.

"Доєднавшись до європейської мережі, ми мали виконати зобов'язання щодо дотримання загальних правил і процедур з продажу транскордонного перетину експортно-імпортних операцій. Ми імплементували цю частину законодавства, доєдналися до відповідних платформ. І тепер наші трейдери цивілізовано зможуть брати участь у зустрічних аукціонах. Головне – прозоро. І на платформі, якою користуються усі наші партнери", – розповіла членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Спільні аукціони "Укренерго" уже проводила, проте на власній платформі. Зокрема, такі торги на початку листопада відбулися з Румунією. Що ж до платформи JAO, то на лютий запланували ще низку аукціонів. Зокрема, з операторами Словаччини та Угорщини відповідно.

"Перші спільні аукціони з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів між Україною та Угорщиною відбудуться 22 лютого 2024 року, а спільні аукціони між Україною з Словаччиною на платформі JAO відбудуться 4 березня 2024 року", – повідомила пресслужба "Укренерго".

Перші спільні аукціони з розподілу доступу до міждержавних інтерконекторів між Україною та Угорщиною відбудуться 22 лютого 2024 року

У компанії пояснюють: спільні аукціони мають низку переваг. Запровадження європейських правил продажу фактично дало змогу відновити торгівлю електроенергією з Румунією та Угорщиною. Такі торги також значно підвищують конкуренцію, збільшують прозорість процесу і суттєво його спрощують. Скажімо, в односторонніх аукціонах гравці в одній країні не знають, скільки заплатили учасники аукціону в іншій. Зрештою спільні торги – це виконання умов Європейського Союзу про реформування українського ринку електроенергії. 

"Абсолютно прозорий механізм, він відпрацьований в ЄС. Доходи діляться навпіл. Половину отримує "Укренерго", а іншу, якщо ми говоримо, наприклад, про аукціони з Польщею, – їхній оператор PSE. Або оператори інших країн отримуватимуть свої кошти за перетин. Раніше цього не було", – розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Joint Allocation Platform (JAO) для спільних аукціонів європейські країни вперше використали ще понад 16 років тому. А вже у 2018-му вона стала єдиною та обов'язковою платформою розподілу доступу до пропускної спроможності міждержавних ліній. Тепер у JAO-аукціонах беруть участь 25 операторів системи передачі електроенергії.

 

Довготермінові аукціони: чи є перспективи?

 

На платформі JAO проводять лише короткотермінові аукціони, констатують в "Укренерго". Мовиться про спільні денні торги. У компанії додають: працюють над розширенням переліку можливих варіантів розподілу доступу до міждержавних перетинів. А поки що головною завадою для цього залишається війна.

"У нас на період воєнного стану ухвалено, що відбуватимуться лише денні аукціони. Тут все зрозуміло – воєнний фактор. Робити якісь довгострокові прогнози, відповідно, і розподіляти аж так наперед – немає жодної гарантії, що буде доступна така кількість електроенергії", – розповів заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Окрім аукціонів на день, на Joint Allocation Platform можна проводити і річні, квартальні, і місячні торги. Утім під час війни ситуацію в Україні загалом і на ринку електроенергії зокрема передбачити важко. Росія не полишає спроб знищити українські генерувальні потужності. Опріч теплових станцій під атаками залишаються вугільні шахти, трансформаторні станції та самі лінії електропередачі. А це створює значні ризики у виконанні довготермінових контрактів. І це добре розуміють як українські гравці ринку, так і європейські. Водночас у Центрі Разумкова додають: Україна має вирішити ще й низку технічних завдань, щоб торги, скажімо, на рік, були можливими.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"