Banner map ukr

Українське "паливне золото" – енергетична верба

22 червня 2021

Біоенергетичні проекти уже сьогодні здатні змінити на краще екологію в Україні та зменшити видатки на опалення, принаймні, бюджетних установ

Українське паливне золото – енергетична верба

Розвиток біоенергетичних проектів та переведення об’єктів теплоенергетики на біомасу протягом останніх кількох років стало своєрідним мікротрендом в Україні. Один з найвідоміших прикладів – місто Славутич, де найбільша на Київщині біокотельня гріє майже половину населеного пункту. 

Але таких прикладів значно більше. Як розповідають у ТОВ "Укрспецтепло", біомаса обігріває міста уже в шести областях – Київській, Черкаській, Чернівецькій, Полтавській, Одеській і Тернопільській. А Біоенергетична асоціація стверджує, що альтернативне паливо здатне замінити споживання взагалі всього обсягу газу в Україні. Ще й на експорт лишиться.

"Українська енергетика" відвідала м. Обухів, де також уже прижилися локальні біоенергетичні проекти. Про досвід виробників біотепла розповідаємо у нашому репортажі.

В Україні близько 5 млн га маргінальних земель, непридатних для вирощування сільськогосподарських культур. Раніше такі території клеймували як "неперспективні" і віддавали від розвиток традиційної брудної енергетики. Тепер же у малородючих українських земель є можливість отримати інший вектор розвитку, значно більш екологічний.

Там, де погано росте пшениця, добре росте енергетична верба. Насадження чудово почуваються на супіщаних ґрунтах, в мулі або на суглинкових ґрунтах. Крім того, їх можна висаджувати у несприятливих екологічних умовах – верба чудово поглинає викиди СО2.  

За цю ідею взялися у ТОВ "Енергетична верба" - компанії, що займається виведенням експериментальних сортів енергокультур. У місті Обухів вони відкрили свою першу дослідну плантацію, яка покаже перспективи вирощування енергетичної верби біля автомобільних доріг. На ділянці розміром 3 га вздовж регіонального автошляху Р19 компанія висадила 45 тис. саджанців енергетичної верби. На цій ротаційно-плантаційній смузі представлено 19 дослідних сортів верби, що спеціально культивовані для українських земель.

Експериментальна плантація енергетичної верби

"Ми хочемо продемонструвати "Укравтодору" як їх смуги вздовж доріг можна використовувати для екологічних цілей. Верба вбирає дуже багато вуглекислого газу. І робить це дуже швидко", - розповів керівник ТОВ "Енергетична верба" Леонід Мележик.

Він відзначає, що обухівська плантація – це результат трирічної роботи над новими сортами верби. Але не всі нові сорти переходять до стадії промислової експлуатації. Відбираються лише ті, які поводять себе найкраще.

Повною мірою результат експерименту можна буде оцінити лише через три роки. Саме стільки потрібно енергетичній вербі, щоб вирости до шести метрів заввишки. Після цього на плантацію чекають "жнива" – збір сировини спеціальним комбайном, який одразу перетворює деревця на щепу. Важливо, що після такої операції насадження не загинуть. І через три роки знову відростуть достатньо, щоб їх можна було збирати повторно.

"Верба – це українське золото, - запевняє Леонід Мележик. - Ним ми можемо замінити і вугілля, і газ. Не потрібні ні пелети, ні щось інше. Ми отримуємо готовий матеріал для спалювання. Якщо використати хоча б третину маргінальних земель, українці зможуть заробляти до 60 млрд грн на рік".

Керівник Держенергоефективності Костянтин Гура

З цим погоджується і Державне агентство з енергозбереження та енергоефективності. У відомстві вірять, що розвиток біоенергетики – найкращий варіант для України на шляху до відмови від імпортного газу.

 "У 2020 році ми сплатили 7,5 млрд доларів США за імпорт нафтопродуктів, газу та вугілля. З них лише за газ  – близько 2 млрд доларів. Це величезні суми коштів, які могли б залишитися в нашій державі завдяки використанню біоенергетики. Максимальний потенціал заміщення газу за рахунок біоенергетики становить 37 млрд кубометрів у рік. Лише половини цього потенціалу достатньо, щоб відмовитися від імпорту газу, що склав 16 млрд кубометрів минулого року", – наголосив на можливостях біоенергетики т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Але для того, щоб цей план став реальністю, важливо ретельно рахувати економіку біоенергетичних проектів. Фахівці уже мають свої прогнози: економічно вигідно вирощувати енергетичну вербу від місця споживання (електростанція, котельня) максимум до 100 км. Тож доцільно розвивати цілі біоенергетичні комплекси: плантація плюс котельня.

У Обухові споживачем енергобіомаси є твердопаливна котельня потужністю 2 МВт, яка працює на різних видах твердого біопалива та вже 6 років забезпечує теплом і гарячою водою Обухівську районну лікарню. Саме туди і вирушаємо після відвідування плантації.

Котельня працює на відходах соняшника, сої, гарбузовому насінні, тирсі, щепі. Таке різноманіття буквально рятує об’єкт: адже, скаржаться управителі котельні, паливо просто немає звідки постачати. Іноді біомасу доводиться везти аж з Чернігова.

"Біомаса є дешевою, але її немає де взяти. Немає такого, що можеш гарантовано отримувати ресурс протягом, наприклад, 7 років. Коли є різні відходи: щепа, солома, соняшник, - тоді це бізнес. Власник бере і обирає", - розповідає Леонід Мележик.

Але є й плюси. Тепло з біомаси є дешевшим, ніж тепло з газу. Тому завдяки котельні на біомасі місто щороку економить більше 600 тис. гривень. У 2017 році був прийнятий закон щодо стимулюючого тарифу на теплову енергію з альтернативних видів палива, який дозволяє продавати тепло з альтернативного палива за ціною 90% тепла з газу. Інвестори використовують ці переваги: завдяки цій нормі у країні встановлено понад 2000 МВт нових потужностей, які виробляють теплову енергію з місцевих видів палива.

Два котли об'єкта обухівської котельні – кожен по 1 МВт – працюють на 60% потужності. Взимку вони опалюють 20 тис. м квадратних: це і територія лікарні, і розташовані поблизу склади, і обухівське ДП "Укрвакцина". Влітку робота котельні забезпечує гарячу воду.

"З бюджетними установами простіше домовитися. І лікарня як наслідок отримує дешевше тепло, приблизно на 15-20% дешевше", - каже керівник "Енергетичної верби".

Нам демонструють роботу машини, яка перевантажує біосировину на паливний склад. Він займає близько 400 м квадратних. Щепу обережно перевантажують у приміщення для зберігання. Там вона захищена від вологи і її легко завантажити у котел. 

Леонід Мележик демонструє гостям насадження енергетичної верби

Оглянувши котельню, переміщаємося на конференцію "Чи здатна біоенергетика зробити Україну енергонезалежною?". Держенергоефективності і спікери презентують ініціативи, які б допомогли масштабувати біоенергетичні проекти по всій Україні, масово.

"Ми розробляємо нову 5-річну програму, у рамках якої планується компенсувати частину відсотків за кредитами на закладання плантацій енергетичних рослин. Розраховуємо, що уряд підтримає нашу ініціативу", - заявляє Костянтин Гура.

Він також нагадує, що Держенергоефективності з Міненерго за участі Біоенергетичної асоціаці спільно із представниками парламенту підготовлено 5 законопроєктів, які сприятимуть розвитку біоенергетики:

  1. Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергокультур
  2. Законопроєкт щодо розвитку ринку твердих біопалив
  3. Законопроєкт щодо розвитку ринку біометану
  4. Законопроєкт щодо встановлення нульової ставки податку на СО₂ для установок на біопаливі
  5. Законопроєкт щодо розвитку ринку рідких біопалив

"Ми продовжуємо працювати над законопроєктами із усіма зацікавленими сторонами. Для повноцінного розвитку біоенергетики та приходу інвесторів необхідні зрозумілі правила гри, створення ринків попиту та сировини", - вказав голова Держенергоефективності.

Леонід Мележик додає: окрім роботи над законодавством, важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну кампанію на місцевому рівні. 

"Як показує практика, інвесторам важливо мати гарантований ринок постачання сировини та збуту виробленої енергії.  Тому доцільно створити карту щодо наявних ТЕЦ, ТЕС і котелень, а також земель для вирощування енергетичних культур", - додає він. Учасники конференції додають, що займуться розробкою такої карти найближчим часом.

Питань для біоенергетики лишається багато: чи вдасться масштабувати досвід малих міст на великі населенні пункти? Чи вдасться переконати ТКЕ у тому, що перехід на біопаливо – шлях значно кращий, ніж нескінченна війна з державою за дешевий газ? Чи вдасться звільнити виробників палива з біомаси від податку на СО2?

Позаяк, оскільки в частині опалення Україна суттєво недовиконала національний план щодо впровадження відновлюваних джерел енергії до 2020 року, простір для маневрів лишається ще дуже широким.

 


Автор: Руслана Чечуліна
 index 280%d1%85360 web