Останні новини

В Україні походить активний етап євроінтеграції, зокрема і в енергетиці. Фахівці різних рівнів обговорюють різноманітні варіанти енергетичної незалежності не лише України, а й Європи. Певний стабільний відсоток тут займає біометан.

Саме тому «Українська енергетика» побувала на круглому столі, який організувала Біоенергетична Асоціація України.

Круглий стіл організований у межах проєкту «Розроблення бізнес-моделі виробництва біометану в Україні», що виконується у програмі «Innovate Ukraine – підтримка енергетичного відновлення України» консорціумом компаній Великої Британії (MDY Legal, Rika Biofuel Developments LTD) та України (Біоенергетична асоціація України, компанія Regenerative Agro, НТЦ «Біомаса»).

Метан становить основну частину природного газу, що видобувається із землі. Приставка «біо» означає, що газ не видобуто, а отримано в процесі перетворення природних органічних матеріалів. У процесі анаеробного зброджування (тобто без доступу повітря) спеціальні бактерії переробляють різні органічні відходи або спеціально виділену ним органіку та виділяють біогаз. Він складається на 50-75% з метану, а решта — вуглекислий газ, пари води, сірководень.

Наразі електрику та тепло з біогазу в Україні виробляють 73 установки потужністю 124 МВт, за даними Біоенергетичної асоціації. Але зараз в країні фактично немає жодної біогазової станції, яка постачає біометан у мережу. Корінна причина цього в тому, що за нинішніх цін продавати біометан всередині України невигідно, а експорт до ЄС поки неможливий через невирішеність низки нормативних питань.

"Попри суттєву різницю в ступені розвитку, потенціал виробництва біометану/біогазу в Україні є багатообіцяючим. Засновуючись на даних про наявну виробничу сировину, Біоенергетична асоціація України оцінює його у 21,8 млрд куб. м на рік", - йдеться у звіті аналітичного центру DiXi Group, що був представлений навесні цього року.

Україна має значний потенціал виробництва біометану. Зрозуміло, адже ми - аграрна країна, у нас є значні сировинні ресурси для розвитку цикловиробництва в аграрному секторі - біогазу та біометану. Саме тому важливі інвестиції у біометанові установки, які будуть працювати на основі цієї сировини та відповідно далі експортувати біометан до країн Європейського Союзу. Як відзначили в Міненерго, перші установки, що виробляють біометан, уже почали працювати в Україні. Їхня потужність становить близько 3 млн куб. метрів біометану на рік.

Для України головною перешкодою у цьому контексті є відсутність реєстру для видачі, розподілу та анулювання гарантій походження біометану (такі гарантії потрібні, щоб під виглядом біометану не продавався природний газ) – такі вимоги у ЄС.

Для швидкого нарощування виробництва біометану в Україні важлива також наявність достатніх потужностей для його транспортування.

Втім Україна активно працює над цими проблемами.

Так, наприклад, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) спростила вимоги до технічних умов приєднання об’єктів виробництва біометану до газорозподільних систем, повідомило Міненерго.

Відповідну постанову про внесення змін до Кодексу газорозподільних систем ухвалено 5 листопада.

Документом встановлюється процедура подання та розгляду заявок на приєднання, формулюються вимоги до точок приєднання та обліку біометану. Це сприятиме сталому розвитку енергетичного сектору України та прозорості процедури приєднання біометанових установок.

“Ми спільно з регулятором працюємо для посилення інтеграції українського ринку біометану в ринок ЄС. Це рішення сприятиме енергетичній незалежності держави через розвиток власного виробництва газу та диверсифікацію джерел постачання. Розвиток біометанового сектору залучить інвестиції, створить нові робочі місця. Особливо важливим є вплив цього рішення на аграрний сектор, який отримує нові можливості для переробки сільськогосподарських відходів та сприятиме розвитку циркулярної економіки”, – заявив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.

Запровадження біометанових технологій зменшить викиди парникових газів та забезпечить ефективну утилізацію органічних відходів, що наближає Україну до європейських екологічних стандартів та повністю відповідає стратегічному курсу України на декарбонізацію економіки та розвиток відновлюваної енергетики.

З вересня поточного року в Україні запроваджено чіткий механізм митного оформлення експорту біометану. Новий порядок встановлює прозорі правила для всіх учасників ринку та регламентує процедуру експорту через українську газотранспортну систему до країн ЄС.

Голова Української Біоенергетичної Асоціації Георгій Гелетуха наголосив на застарілих газових кодексах, які базуються на радянських стандартах теплотворної здатності.

Виявляється, що і український газ і біометан, що прив’язаний також до цих показників, не дотягує до цих стандартів.

«У нас вимоги до теплотворної здатності досить високі. Їх все одно пускають в мережу, але при цьому виробники платять додатковий штраф за невідповідність цим показникам. Така ситуація нібито всіх влаштовує, але нові гравці – виробники біометану – задумалися про гарантії, оскільки вони збираються його експортувати і хочуть бути впевненими, що їхній газ завжди зможе безперешкодно зайти в мережу. Сьогодні вам дозволять закачувати газ, обмежившись штрафом за невідповідність, а завтра його через цю невідповідність не приймуть», - наголосив Георгій Гелетуха.

Найпростіше й найпрактичніше це зробити через зміни в кодекс ГТС, в який перейшли вимоги з радянських "ГОСТів". Це може зробити регулятор НКРЕКП за поданням оператора ГТС.

Турбує виробників та інвесторів і несправедливий податок на СО2 від біомасових котелень і електростанцій. Хоча в усьому світі біомаса вважається СО2 нейтральною і не обкладається таким податком.

Тому експерти зійшлися на думці, що варто розвивати цей напрямок і паралельно створювати конкурентні умови для всіх учасників ринку.

Європейська Комісія вже ухвалила ряд законодавчих пропозицій, які вплинуть на використання біопалива в секторах автомобільного, авіаційного та морського транспорту в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Так, держави-члени можуть вибирати між: цільовим показником зменшення інтенсивності природнього газу на 14,5% до 2030 р. (порівняно з 1990 р.) та забезпеченням частки принаймні 29% ВДЕ в кінцевому споживанні енергії до 2030 р.

Найближчими днями «Українська енергетика» більш детально ознайомить читачів з перспективами біогазу в Україні, з думками виробників та з’ясуємо – які шанси українського біометану не лише потрапити до ЄС, але й замінити російський газ.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»