Одним з прикладів системної роботи над сталим енергозабезпеченням стала громада міста Житомир. Як зазначив міський голова Сергій Сухомлин, житомирянам дуже допоміг досвід участі  у міжнародних проєктах. 

Про основні етапи руху до енергонезалежності міста студенти та випускники Київської школи енергетичної політики (KSEP) дізналися під час вересневого туру, організованого KSEP за підтримки Фонду Фрідріха Еберта в Україні.
 

Сталому розвитку міста сприяє міжнародне співробітництво

 

Впровадження “зеленого” напряму у громаді починалось у 2015 році з невеликих проєктів у співпраці з міжнародними партнерами.  Наступним кроком стала розробка Стратегiї інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року, яка дала місту розуміння куди саме і яким чином рухатись.

Крім того, міський голова  зазначив, що дуже важливим фактором розвитку громади є компетентні спеціалісти, бо на місцях дуже не вистачає таких команд. Тому він радить починати громадам з невеликих проєктів, щоб зрозуміти як правильно налагодити комунікацію, як сформувати команду та ще на старті зрозуміти одне одного. А далі вже переходити до великих амбітних проєктів.

“Житомир три роки тому отримав срібну нагороду від Євросоюзу за скорочення викидів СО2 на 20% порівняно з рівнем  2014 року. А в 2023 році ми вже очікуємо підтвердження факту скорочення  викидів на 35%. – зазначив нещодавно Сергій Сухомлин у виступі на Енергетичному дні в Берліні, – Також ми першими в Україні взяли зобов'язання з переходу Житомира на 100% забезпечення енергією з ВДЕ”. Ми розробили чіткий план з двох варіантів і вже рухаємося”.

Проактивний підхід міської влади фахівці відмічають, як приклад для наслідування для інших громад.

“Представники місцевої влади не задовольняються поясненнями, чому щось неможливо зробити, а навпаки – шукають можливості для розв'язання проблем міста, в тому числі з використанням новітніх технологій та співпраці з численними іноземними партнерами”, – відзначає досвід житомирян Галина Трипольська, провідний науковий співробітник ДУ Інститут економіки та прогнозування НАНУ.

Відмова від природного газу  позбавляє залежності від агресора

 

Ще у 2014 році, з  початком війни в Україні в керівництві міста зазначали, що залежність від російського газу є такою ж зброєю проти країни, як і снаряди. Тому за допомогою іноземних партнерів місцева громада почала інвестувати у системи централізованого теплозабезпечення, термомодернізацію будівель   соціальної сфери та у комплекс водопостачання та водовідведення. Після проведеної реконструкції тепломереж міста, втрати під час транспортування тепла складають близько 4%, що є досить гарним показником, зазначає міський голова.

Наразі в Житомирі до опалювального сезону підготовлено шість котелень, в тому числі зведених завдяки приватним інвестиціям. Місто придбало дві газопоршневі машини, які  будуть виробляти теплову енергію та постачати її в центральну мережу. Крім того, є три модульні котельні, які можна використовувати в різних районах у випадку можливих аварій на центральних мережах.

Робота зі скорочення використання  природного газу та його заміни на місцеві відновлювані джерела енергії продовжується. Місто вже має два ТЕО на будівництво біогазових станцій – одна буде працювати на біомасі, друга – на відходах  на RDF-паливі (паливо, що  виробляється з відходів).

Громада  змогла зменшити споживання природного газу майже на 50%, перейшовши на використання біомаси. Десятиліття тому місто споживало близько 98 млн куб. м газу щорічно, а до 2022 року цей показник скоротився до 51 млн куб. м, підрахували у Житомирській міській раді.

Подальше заміщення газу дозволить міській громаді скоротити його споживання на 90% до 2030 року, а у 2050 році – повністю відмовитись від викопного палива для обігріву комунального сектору, поділились фахівці.

 

Станція на трісці показала свою екологічність та економічність

 

Один з найуспішніших кейсів міста, який значно знизив використання природного газу – введення в роботу 1,5 року тому теплоелектростанції  на місцевому біопаливі. Наразі ТЕЦ, яка працює на трісці, входить вже у третій опалювальний сезон, забезпечуючи теплом сім об’єктів соціальної сфери та один житловий мікрорайон міста.

“Мешканці як багатоквартирних, так і приватних будинків просять під’єднати їх до тепломереж. “Під крило” центрального опалення  повертаються також підприємства та держустанови, котрі колись “відрізалися”, – відмічає комунальний позитив від встановлення  індивідуальних теплових пунктів та нових станцій на біомасі редактор каналу ГазПравда Олексій Савицький.

Він відзначає, що зараз тепло та гаряче водопостачання від комунального підприємства – більш екологічні та вигідні за індивідуальні альтернативи. Навіть за пільгових тарифів на газ, ТЕЦ на трісці ефективніша за газовий аналог, а це дає змогу будувати перспективні плани на майбутнє.

Фахівець КП “Житомиртеплокомуненерго” Петро Сергійчук розповідає як відбувається моніторинг робочого процесу на станції. Фото авторки

Це перша в Україні станція, що використовує високотехнологічну турбіну ORC-циклу.  Сервісне обслуговування виконують фахівці італійської компанії, які у режимі онлайн управляють процесами та консультують український персонал станції, що складається з шести спеціалістів. Ця когенераційна установка здатна одночасно виробляти і тепло, і електроенергію. Потужності біоенергетичного об’єкта здатні видавати 7,1 МВт теплової енергії та 1,2 МВт-год електричної енергії.

Паливо подається до камери згорання, яка має три контури. Там відбуваються процеси сушки енергоносія, горіння, вигорання. Далі процеси перетворення газів після спалювання тріски на енергію відбуваються у котлі.

Станція використовує тріску різних порід деревини. Завдяки роботі ТЕЦ в опалювальний сезон "зелена" енергія цілодобово постачається до сусіднього мікрорайону. Опалювальна площа сягає близько 60 тис. кв. м. До того ж впродовж року станція забезпечує споживачів гарячою водою.

За підрахунками фахівців, використання біомаси дасть змогу замістити до 6,4 млн куб. м природного газу на рік. При цьому місто щороку скорочуватиме викиди на близько 13 тис. тонн CO2, а споживання електроенергії зменшиться до 8050 МВт-год на рік. Станція обладнана сучасним фільтром, циклоном та ще кількома засобами захисту.

Для знешкодження шкідливих викидів встановлено рукавний фільтр та циклон. Фото авторки

"Наша автоматика цілодобово моніторить кількість викидів. При допустимій кількості викидів оксиду азоту 500 мг/куб. м, наша станція видає 150 мг/куб. м. При дозволі викидів оксиду вуглецю до 150 мг/куб. м, наш показник дорівнює 100 мг/куб. м", – поділився екологічними показниками роботи станції Петро Сергійчук, технічний директор КП "Житомиртеплокомуненерго".

Подібна станція поки є одиничним об’єктом, бо її будівництво вимагає значних початкових капітальних вкладень, а енергія реалізується населенню за пільговою ціною. Про терміни окупності говорити складно, бо вона напряму залежить від тарифу. Втім, якби б енергія реалізувалась за комерційною вартістю газу, наприклад, по 64 тис. грн, то це окупилось б приблизно за рік, зауважив Петро Сергійчук.

 

Житомирський досвід – ключ до стійкої енергетики

 

Навчальний тур, організований командою KSEP, це не лише можливість побачити інновації в дії, але й спробувати їх на собі, поділились спільною думкою учасники візиту на “зелений” енергооб’єкт міста.

“Біоенергетичне паливо – це ключ до екологічно чистої та стійкої енергетики. У Житомирі ми бачили, як біоенергетична станція працює на відходах деревообробки, зокрема, на трісці, та виробляє енергію, яка не лише є надійною та доступною для містян, але й сприяє збереженню природи та зменшенню викидів шкідливих речовин”, – зазначила Юлія Лошакова, координаторка стипендіальних програм та спільноти KSEP.

Впровадження нових енерготехнологій та їхня успішна експлуатація у цей час викликає радість і повагу, поділилась враженнями Уляна Письменна, доцент НТУУ КПІ та подякувала організаторам за можливість поспілкуватись з професійними людьми та дізнатись про їхню візію регіональної енергетичної політики.

“На ТЕЦ нам пояснювали кожен технологічний етап виробництва тепла і електроенергії, відповідали на всі конкретні питання. Це дуже важлива інформація для інженерів”, – відмітила практичну користь для розуміння інноваційної технології Наталія Корицька, експертка з імплементації законодавства ЄС з компанії НЕК “Укренерго”.

Її колега, начальник відділу НЕК “Укренерго” Юлія Полякова відзначила вдалий формат проведення навчання та можливість зустрітись з енергетично зарядженою спільнотою та обговорити енергетичні інновації.

Позитивне враження на учасників туру справили впевнені кроки громади до енергетичної незалежності, впровадження сучасних технологій та регіональне лідерство.

На думку організаторів туру, ця ініціатива створює відмінний приклад, бо показує, що стійкі рішення в галузі енергетики можуть стати реалізованими, сприяючи екологічному та економічному добробуту громад.

“Обмін досвідом та інтерактивне навчання відкривають можливості для міст та спільнот, роблячи наш світ чистішим, стійкішим і відкритим для інновацій. Впроваджуючи такий формат навчання ми показуємо та надихаємо інших приєднатися до сталого розвитку в енергетиці”, – підсумовує координаторка KSEP Юлія Лошакова.

 

Конкурс від DiXi Group для зеленого відновлення 10 українських громад

 

Отже, сучасні вимоги до енергетичної безпеки спонукають громади забезпечити надійне та економічно вигідне постачання енергоресурсів. Втім, зараз у зацікавлених мотивованих спільнот з інших міст також є можливість стати більш енергонезалежними та екологічними, як громада Житомира.

Для тих активних міст, які шукають приклади та досвід сталого енергозабезпечення, є можливості скористатись допомогою міжнародних та українських партнерів. Громади можуть взяти  участь у проєктах, які сприяють переходу до низьковуглецевої економіки завдяки підтримці зусиль місцевих громад. Так, наразі триває відбір громад на проєкт, який просуває команда аналітичного центру DiXi Group. Експерти допоможуть десяти зацікавленим громадам в розвитку їх енергетичного потенціалу та сприятимуть розробці місцевих енергетичних планів.

Фахівці проєкту пропонують:

• наставництво для громад із залученням експертів з енергоефективності для розробки та впровадження Місцевих енергетичних планів;

• допомогу у визначенні цілей та шляхів реалізації планів, виходячи зі специфіки регіону, законодавчої бази та фінансових можливостей громади;

• оцінити ресурсний потенціал громади, визначити найбільш доцільні заходи з енергоефективності та потенціал розвитку проєктів відновлюваної енергетики для “зеленого” відновлення.

Експерти очікують, що підтримка відповідального персоналу на місцях допоможе не тільки  визначити потреби спільноти, а сприятиме подальшому провадженню в кожній відібраній громаді Місцевого енергетичного плану.

Громадам, зацікавленим взяти участь у проєктах, команда DiXi Group пропонує не зволікати, а заповнити коротку опитувальну форму. Перевага надаватиметься деокупованим громадам та громадам, які сильно постраждали від російської агресії, зазначають у DiXi Group.

Лариса Білозерова