В Україні нарешті мають спростити процес термомодернізації будинків, який гальмувався у попередні роки через норми окремих законів і складні процедури Фонду енергоефективності. Змінити ситуацію має законопроєкт, прийнятий Верховною Радою у першому читанні. Серед основних нововведень: поетапне фінансування проєктів термомодернізації, що дозволить людям впроваджувати енергоефективні заходи поступово, крок за кроком, в міру фінансових можливостей.

“Українська енергетика” проаналізувала можливі зміни та ризики, які можуть стати на заваді швидкої масштабної термомодернізації будинків.

 

Процедури Фонду енергоефективності зміняться

Внаслідок війни перед нами сьогодні постало дуже непросте завдання: відновити пошкоджене агресором житло і водночас зменшити споживання дуже дорогих енергоресурсів у житлових будинках, адже саме вони витрачають їх найбільше.

У червні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель”. Він має істотно спростити процес термомодернізації та співпрацю з Фондом енергоефективності, заявив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов.

“Агресія росії проти України змусила нас по новому планувати майбутнє. Зокрема, щодо підвищення енергетичної безпеки країни. Відтак одним з найбільш ефективних механізмів забезпечення досягнення цієї мети є енергоефективність. Після перемоги ми маємо відбудувати все, що було зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій. Але відбудувати краще, коли замість зруйнованих будівель постануть нові, сучасні, безпечні та головне — високо енергоефективні будинки”, – сказав він.

До цього часу запровадити енергоефективні заходи у своїх багатоповерхівках українці могли за допомогою програми “Енергодім” від Фонду енергоефективності, яка була запущена 2019 року. Напочатку вона дозволяла повернути мешканцям до 70% витрат, а зараз – до 50%. Втім, запустити за її допомогою масову термомодернізацію будинків було неможливо через певні вимоги й процедури, що могли тривати кілька років. Наприклад, взяти участь у програмі можуть лише ОСББ. До того ж, для входження у програму такі об’єднання повинні мати певну суму власних коштів, оскільки компенсація витрат від Фонду є частковою. Її можна отримати лише після верифікації певного етапу робіт. Тепер, у разі прийняття законопроєкту, процедура має змінитися.

“Новий закон має спростити процедури Фонду енергоефективності, – запевняє Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм ГМ "Опора". – Сьогодні всі процедури визначені законом про Фонд енергоефективності, тому навіть якщо Фонд хоче щось змінити, то не може. Водночас ми розуміємо, що в найближчій перспективі за його програмою не буде якихось великих, комплексних проєктів із термомодернізації. По-перше, в умовах війни, коли залишається загроза влучання ракет, немає сенсу щось термомодернізувати. По-друге, в людей значно поменшало грошей, а відсоткова ставка зросла. У зв’язку з цим нам потрібна можливість здійснювати заходи некомплексної термомодернізації, які повинні відбуватися за більш простою процедурою, схожою на ту, що мали “теплі кредити”.

Крім того, зараз з’явилася потреба у відбудові пошкоджених і зруйнованих будинків. Фонд енергоефективності не повинен фінансувати зруйновані будівлі, однак якщо у будинку вибито чи пошкоджено вікна, дах або двері, то їх можна замінити за допомогою окремої програми Фонду енергоефективності, вважає експертка. 

“Зараз у нас є програма “Енергодім”, у котрій є два пакети (А і Б), але нам потрібен ще один суперлегкий пакет (і про нього ми говорили ще задовго до війни), за допомогою якого можна було б здійснювати енергоефективні заходи за спрощеною процедурою. Можливо, також потрібна окрема процедура, з якою люди можуть відновлювати житло, що зазнало незначних пошкоджень. Для цього Фонду просто потрібно надати повноваження самостійно формувати такі продукти – програми. І власне в цьому суть ключових змін законопроєкту”, – пояснила Тетяна Бойко.

 

Нам потрібен ще один суперлегкий пакет, за допомогою якого можна було б здійснювати енергоефективні заходи за спрощеною процедурою…

 

Експертка сподівається, що до другого читання у ВР такі правки будуть внесені у документ, бо вони вже були узгоджені між Мінрегіоном і Фондом енергоефективності.

“Сподіваюся, що прийняття законопроєкту дозволить розблокувати певні процеси: і по Фонду енергоефективності, і загалом ті, що стосуються енергоефективності, – зазначив Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів України. – Загалом, суттєвих змін не передбачається. Закон більше направлений на приведення у відповідність різних частин та усунення певних протиріч між різними документами – для того, щоб процес термомодернізації міг рухатися”.

Експерт пояснив, що необхідність у цьому законопроєкті виникла після того, як був прийнятий закон про Фонд енергоефективності. Коли по ньому почали працювати, то набили гулі й зрозуміли, що якісь його пункти не працюють, або працюють погано. Відтак тепер розробили новий законопроєкт. У ньому ці пункти виписали по-іншому, також більш точно подали формулювання і термінологію. 

“Наприклад, раніше було написано “обстеження інженерних систем”, а зараз це замінили на “обстеження установок”, або була “атестація енергетичних аудиторів”, яку здійснював університет, а зараз це робитимуть акредитовані сертифікаційні центри. І це нове”, – розповів про нововведення Вадим Литвин. 

Щодо потенційних ризиків, то, на його погляд, в проєкті закону дуже детально прописано багато пунктів, нюансів, які, можливо, треба було приймати не на рівні закону, а, наприклад, подати у постанові. Адже з часом вони можуть змінюватися, а міняти закон –  тривала процедура. Проте Фонд, на переконання голови Асоціації енергоаудиторів, має працювати гнучко, тому що зараз питання енергоресурсів – це питання енергетичної безпеки, а не оплати.  

“Головне, щоб запровадження змін не зупинилося на етапі впровадження підзаконних нормативно-правових актів (“підзаконки”), – зазначив Литвин. –  Якщо щось треба підготувати протягом кількох місяців, але це затягується, то можуть статися певні часові розриви. Наприклад, щоб не вийшло так,  що старі енергоаудитори вже не можуть робити свою роботу, а нових ще не підготували через те, що не було прийнято якесь положення про підготовку енергоаудиторів, типові форми тощо”.  

Отже, Кабмін і певні профільні міністерства й установи мають відпрацювати підзаконні документи дуже швидко. 

“Напрямок руху є, і це позитив. Але тепер має бути вирішено, як це буде впроваджуватися в життя. І саме від цього буде залежати, як все працює”, – додав експерт.

 

Як пришвидшити термомодернізацію будинків

Наразі серед основних змін, які зазначені у законопроєкті, є запровадження можливості здійснення виплат грантів Фонду енергоефективності поетапно.

“Мова йде про виплату частини гранту на будівельні роботи, які виконані лише частково, тобто до їх повного завершення, – пояснив Єгор Фаренюк,  директор Фонду енергоефективності. – Бенефіціар (ОСББ) підписує з підрядником акт виконаних робіт на той об’єм, що вже фактично виконаний (тобто до завершення всіх заходів відповідно до проєкту будівництва), отримує часткове відшкодування, розраховується за кредит з банком чи з підрядником, продовжує наступний етап робіт. Такий механізм фінансування має полегшити фінансове навантаження на співвласників будинків, оскільки надасть змогу швидше виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами”.

До грантових виплат Фонду енергоефективності тепер також можуть бути включені витрати (до 10% вартості проєкту) на супутні з енергоефективними заходами роботи, які є необхідними для реалізації проєкту термомодернізації. Які саме? 

“Наприклад, якщо ми робимо утеплення стін, а у нас є система дощової каналізації, то через певний час теплоізоляція в будинку почне руйнуватися, – пояснює голова Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин.  – Або якщо ми, наприклад, робимо теплоізоляцію трубопроводів, то в процесі може виникнути необхідність залити підлогу підвалу цементом. Відповідно його треба осушити, зробити якісь ремонт. Тобто це прямо не впливає на енергоефективність, але зробити це потрібно. Тепер на такі роботи можна буде додатково витрачати до 10% коштів. Це позитив, але, на мій погляд, такі речі повинні регулюватися не на рівні закону, а на рівні підзаконних актів. Наприклад, постановою Кабміну або розпорядженням Міністерства регіонального розвитку”. 

Фонд запропонував до другого читання законопроєкту надавати грант на супутні та допоміжні будівельні роботи, послуги з підготовки заявок та/або супроводу проєктів та інші роботи (послуги), визначені Кабміном.

“Це дозволить відшкодовувати витрати на супутні заходи, наприклад, на ремонт даху під час утеплення технічного поверху або зміцнення фундаменту у разі утеплення стін та інше”, – зазначив Єгор Фаренюк, директор Фонду енергоефективності. 

Крім того, з його слів, планується закріпити законодавчу можливість відшкодування за рахунок гранту послуг так званих “менеджерів проєкту”. Йдеться про осіб, які мають відповідні знання та навички для підготовки та/або перевірки документів, пов’язаних із процесом будівництва та участі в програмах Фонду.

Фонд також має намір стати установою, яка візьме участь у відновленні та відбудові багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації. Для цього пропонується до другого читання розширити перелік заходів, на які можуть бути надані гранти Фонду.

“Зараз законопроєкт безпосередньо не стосується таких будинків, – зазначив Вадим Литвин, голова Асоціації енергоаудиторів. – Він є більше стратегічним. Найімовірніше, робота із відновлення житла буде регулюватися іншими документами, бо цю проблему треба вирішувати дуже швидко, щоб встигнути до холодів. Відтак доведеться менше зважати на проблеми енергоефективності. Адже якщо підняти питання тендерних закупівель для виконання робіт, проєктів та експертиз, то на це піде багато часу. А житло потрібно встигнути відновити до опалювального сезону”.

 

Як зміни відбудуться у самому Фонді енергоефективності

Для того, щоб мешканці багатоквартирних будинків могли швидко запровадити заходи з термомодернізації, зміни мають відбутися також у самому Фонді енергоефективності, в його внутрішніх процесах, ідеології.

“До другого читання Фонд підготував додаткові пропозиції до проєкту закону, якими пропонується закріпити презумпцію чинності та правомірності поданих із заявками документів і фактів, закріплених у цих документах, які мають юридичне значення, – розповідає Єгор Фаренюк. – А також виключити норми, згідно з якими Фонд має право протягом строку реалізації проєкту з енергоефективності проводити перевірки щодо дотримання умов договорів із банками-партнерами, будівельними компаніями, енергосервісними компаніями, виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і здійснювати інші заходи для контролю якості реалізації та верифікації проєктів з енергоефективності, передбачені законодавством і договорами”. 

Зазначені зміни, у разі їх прийняття, разом з іншими поправками до закону, нададуть Фонду право не виконувати невластиві йому функції. Також надалі Фонд енергоефективності зможе полегшити свої процедури розгляду й оцінювання заявок, переконаний його директор.

Ще однією важливою новацією, яку пропонує Фонд до другого читання, може стати надання гранту не лише на відшкодування частини вартості робіт або послуг після їх завершення, але й на фінансування таких робіт/послуг ще до початку їх виконання. 

“Без названих вище змін, поданих до другого читання законопроєкту, внутрішні процедури розгляду заявок у межах програми Фонду не можуть бути суттєво спрощеними”, – додав Єгор Фаренюк.

 

Фінансування проєктів

Термомодернізація наших будинків не відбудеться, якщо на це не буде коштів. У країни їх сьогодні немає. Чи можна сподіватися, що гроші дадуть західні інвестори?

“Наразі програма “Енергодім” реалізується Фондом енергоефективності у співпраці з IFC, GIZ та ПРООН та фінансується за рахунок коштів статутного капіталу Фонду енергоефективності, що формується з державного бюджету України, а також внесків

Європейського Союзу та уряду Німеччини, – розповів Єгор Фаренюк. – Фонд постійно веде перемовини та узгоджує всі суттєві зміни, які впливають на грантову політику, з міжнародними донорами. Тому розширення кола заходів, що мають фінансуватись/відшкодовуватись за рахунок гранту, також відбувається за попередньої згоди міжнародних організацій, які погоджуються співфінансувати надання грантів у межах програм фонду”.

Зі слів координаторки програм ГМ "Опора" Тетяни Бойко, позиція донорів завжди була такою: частину коштів дає Україна, і лише після цього свої 50% дають вони. 

“Зараз, я так розумію, вони готові збільшити свою частку, але не готові давати всі 100%, – розмірковує вона. – У Фонду енергоефективності ще є кошти, але їх досить мало. І всі вони, вочевидь, підуть на діючі проєкти, за які люди ще не отримали відшкодування, тобто ці проєкти ще не пройшли верифікацію. Крім того, ще кошти Фонду є на рахунку Державної скарбниці, але цей рахунок заблоковано через війну. Вважаю, що зараз потрібно розблокувати його, щоб виконати зобов'язання по тих заявках, які вже є, розпочати відбудову зруйнованого житла і бодай якось стимулювати людей, запустивши супер легкий пакет, який би дозволив, принаймні, встановити індивідуальні теплові пункти (ІТП) у всіх багатоповерхових будинках”.

На думку, Вадима Литвина, зекономити газ, а отже кошти, сьогодні можна без значних капіталовкладень. Для цього треба банально утеплити труби тепломереж у підвалах і на горищах, відбалансувати централізовані системи, налаштувати автоматику, яка є (в індивідуальних котлах або в дахових котельнях). 

“І це треба робити вже. Тим паче, що такі заходи не потребують великих грошей. Однак якщо запровадити на рівні Фонду, наприклад, заходи на умовних півмільйона, то процедури розтягнуться на рік, а треба, щоб заходи були реалізовані максимально швидко, скажімо, за три місяці чи, максимум, пів року, бо вони першочергові. Однак у цьому законопроєкті я такої можливості, на жаль, не побачив”, – додав голова Асоціації енергоаудиторів України.

 

Найгірше, що таке зволікання означає, що ми фінансуємо ворога, бо хоча й купуємо газ у Європі, але по суті він російський…

 

Він зауважив, що закон можуть найближчим часом прийняти, але процедурно працювати над ним почали півтора року тому. Протягом цього часу не реалізовані потенційні проєкти, не зменшено споживання енергоресурсів. Відповідно ми заплатили набагато більше коштів за той же природний газ, ніж могли б. 

“Та найгірше, що таке зволікання означає, що ми фінансуємо ворога, бо хоча й купуємо газ у Європі, але по суті він російський. Ось ціна питання. Тобто ми просимо європейців відмовитися від нафти і газу, але водночас самі собі розписуємо такі процедури, які протягом найближчих п’яти років не дозволять нам зробити нічого суттєвого. Все тому, що процедури довгі, а ми нешвидко й негнучко на це реагуємо. А зараз нам слід діяти дуже швидко”, – додав Вадим Литвин.

 

Отже, сьогодні Україні потрібно в дуже стислі терміни відновити пошкоджені через війну будинки, а в тих, що вціліли, бодай утеплити труби тепломереж, встановити ІТП, відлагодити існуючу автоматику. Маємо зробити все можливе, аби зекономити дефіцитний і дорогий сьогодні газ, і тим самим зменшити рахунки людей у платіжках та виплати з бюджету. Щоб виконати таке завдання, люди повинні мати можливість взяти участь у новому легкому пакеті програми Фонду енергоефективності. Однак для цього потрібно дуже швидко змінити умови та процедури фонду. Є надія, що це буде зроблено завдяки законопроєкту, який стосується термомодернізації будинків, а також підзаконним актам до нього. Адже від того, як впораємося, залежить наше виживання вже цієї зими.

 

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”