В Україні назріває нова криза в енергетичному секторі — на цей раз у сфері ядерного палива. Державне підприємство «СхідГЗК» (Східний гірничо-збагачувальний комбінат), яке є єдиним виробником уранового концентрату в країні, опинилося на межі повної зупинки. Причина - багатомісячні борги з боку держкомпанії «Енергоатом», яка є єдиним покупцем українського урану. Ситуація критична: якщо найближчим часом не буде розв’язано питання фінансування, країна може втратити контроль над стратегічною ланкою у забезпеченні ядерного циклу, що напряму вплине на енергетичну безпеку.

«Українська енергетика» з’ясувала, що відбувається довкола уранових шахт.

Шахти без світла

Голова Профспілки гірників України, народний депутат Михайло Волинець офіційно повідомив, що уранові шахти Кіровоградщини під загрозою затоплення, існує загроза для роботи інших підприємств регіону через накопичені борги і знеструмлення обʼєктів з боку Укренерго. А це може мати підвищену екологічну загрозу для регіону.

«Уранова Шахта Смолинська (Кіровоградська область) ДП Схід ГЗК затоплюється швидкими темпами. Втрачений нижній горизонт. Ще 4 години і шахта буде повністю затоплена.

Це екологічна катастрофа для розташованих неподалік населених пунктів. Грунтові води швидко рознесуть отруйну воду з уранової шахти», - такі пости з’явились в соцмережах.

Як пояснив Волинець, наразі йдеться про підвищений рівень екологічної небезпеки, про створення загроз для людей, які працювали і працюватимуть, зокрема, на урановидобувному державному гіганті Схід ГЗК. Тут ситуація в уранових шахтах особливо небезпечна, бо відключений вентилятор головного провітрювання і система водовідливу.

«Закликаю Укренерго, Міненерго, особисто міністра енергетики Германа Галущенка невідкладно вжити заходів і не допустити екоциду Жовтих вод, Кіровоградщини, створення загрози для жителів регіону, працівників знеструмлених підприємств.
І якщо в деяких «кабінетах прийняття рішень» вже настільки байдуже до своїх людей і землі, нехай подумають про державні зобовʼязання перед іноземними партнерами щодо спільного з ними використання надрів», - заявив нардеп.

У Кіровоградській ОВА оперативно відреагували на ситуацію.

«Кіровоградська ОВА негайно звернулася до керівництва ПрАТ «Кіровоградобленерго» з проханням не припиняти подачу електроенергії на служби і системи, що забезпечують відкачку води, аби не допустити пошкодження вартісного обладнання на всіх шахтах ДП «Схід ГЗК», що знаходяться на території області. У такому режимі працює Інгульська шахта. Смолінська також отримала електроенергію для відкачки води з нижніх горизонтів. За інформацією в.о. директора ДП «Схід ГЗК» Василя Скрипника, Міненерго скликає оперативну нараду щодо реструктуризації заборгованості підприємства перед енергетиками, аби в подальшому уникнути подібних випадків», - повідомили офіційно в ОВА.

Міністр енергетики Герман Галущенко терміново провів нараду щодо відключення від електропостачання підприємств ДП Схід ГЗК у Дніпропетровській і Кіровоградській областях. Пізніше в Міненерго відзвітували, що взяли ситуацію під контроль.

Енергетики повідомили, що подачу електроенергії, яку поновили для відкачування води з уранових копалень, не припинятимуть до ранку 6 червня.  Також в Міненерго запланована нарада під головуванням першого заступника міністра енергетики Юрія Шейка з цієї проблеми.

Своєю чергою сподіваюсь, що в Міненерго звернуть увагу не тільки на проблеми з боргами видобувних підприємств за надані послуги, але й зарплатні борги перед працівниками.

Стратегічне значення підприємства

З початку року «СхідГЗК» не отримує оплату за поставки уранового концентрату. Сума заборгованості «Енергоатома» вже перевищила 900 мільйонів гривень, а працівники не бачать зарплат майже пів року. У травні на тлі кризи підприємство заявило про призупинення роботи єдиного діючого уранового рудника - Смолінської шахти на Кіровоградщині.

«Ми змушені призупинити роботи на родовищі через відсутність оплати за продукцію, - пояснили в ДП «СхідГЗК». - Ми не можемо виплачувати зарплати працівникам, оплачувати електроенергію, підтримувати виробничий цикл. Це вже не просто фінансова проблема — це питання виживання підприємства і втрати компетенцій у галузі».

 «СхідГЗК» - єдиний в Україні виробник уранового оксидного концентрату, який використовується для виготовлення ядерного палива на внутрішніх АЕС. Комбінат забезпечує близько 40% потреб урану для потреб «Енергоатому». Решта імпортується, зокрема, з США та Канади. До повномасштабного вторгнення РФ частина палива постачалась із Росії, але зараз цей напрям закритий з міркувань національної безпеки.

Зупинка «СхідГЗК» автоматично означає, що Україна буде повністю залежною від імпорту урану, втрачаючи елемент контролю над ланцюгом ядерного циклу.

«З точки зору стратегічної безпеки це катастрофа, — вважає енергетичний експерт Сергій Дяченко. — Ми зараз у надзвичайно вразливому стані. Урановий видобуток — це не просто питання економіки, це частина суверенітету країни».

У відповідь на запити «Української енергетики» представники «Енергоатома» визнали наявність заборгованості перед комбінатом, але зазначили, що причина - у нестачі державного фінансування та структурних проблемах в управлінні галуззю.

«Ми не маємо права самостійно встановлювати тарифи чи вільно розпоряджатися коштами, - говорить представник прес-служби компанії. - Всі фінансові рішення погоджуються з урядом і проходять складні погоджувальні процедури. Ми вже кілька місяців звертаємось до Кабінету міністрів із проханням вирішити цю ситуацію».

Проблема у тому, що, попри статус критичної інфраструктури, уранова галузь фактично залишилась без належного державного захисту на тлі війни та бюджетних обмежень. Фінансування закупівлі урану не враховується як пріоритетне на рівні Міністерства енергетики або Мінфіну.

Соціальні наслідки

Понад 3 тисячі працівників СхідГЗК, більшість із яких проживають у Кіровоградській області, залишилися без засобів до існування. Через зупинку шахти вони змушені йти у вимушені відпустки за власний рахунок. Люди, які роками працювали в надзвичайно складних умовах під землею, зараз не мають навіть елементарної соціальної підтримки.

«Ми почуваємося покинутими державою, - розповідає один з працівників шахти, який попросив не називати його імені. - У нас є родини, кредити, зобов’язання. Але нас просто викинули. Ми не знаємо, що буде завтра».

Крім соціального аспекту, йдеться також про втрату унікального інженерного і технічного персоналу, підготовка якого займає роки. Якщо люди підуть у суміжні сфери, галузь втратить фахівців без можливості швидкого відновлення.

На тлі загострення ситуації представники профспілок шахтарів звернулися до Офісу Президента і Кабінету Міністрів із вимогою терміново розблокувати фінансування. У регіоні вже готуються до масштабних протестів. До обговорення проблеми залучили і місцеву владу.

«Ми намагаємося донести до Києва, що це не локальна проблема, - наголошує заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Шульга. - Йдеться про втрату стратегічного виробництва і десятків тисяч робочих місць, пов’язаних з ним».

Проте, за словами місцевих чиновників, реакція центру поки млява. На останньому засіданні профільного комітету парламенту жодного конкретного рішення ухвалено не було.

Сценарії розвитку

Якщо ситуація не зміниться протягом найближчих тижнів, «СхідГЗК» увійде у стан консервації - процес, який передбачає повну зупинку виробництва з мінімальною підтримкою критичної інфраструктури. Це рішення є практично незворотним у короткостроковій перспективі.

«Повернути до життя такий комбінат після зупинки - це не питання тижнів чи місяців. Це роки і сотні мільйонів гривень інвестицій, - пояснює Андрій Білогуб. — Ми готові працювати. Ми маємо контракти, кваліфікованих людей, інфраструктуру. Нам просто потрібно, щоб держава не відмовлялася від нас».

Одним із можливих рішень могло б стати укладання довгострокового контракту з гарантованою оплатою, або ж передача фінансування закупівлі урану до спеціального держфонду - за аналогією з підтримкою оборонної промисловості.

Міністерство енергетики розробило законопроєкт, який передбачає корпоратизацію державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (СхідГЗК), передачу йому всіх ліцензій на видобуток урану в Україні та подальше залучення стратегічного інвестора.

Про це міністр енергетики Герман Галущенко заявив під час "Години запитань до уряду" у Верховній Раді ще у січні цього року, свідчить стенограма засідання, оприлюднена на сайті парламенту.

«Стосовно взагалі розвитку уранової галузі, ми сьогодні розробили відповідний законопроєкт, він вже надісланий у відповідні органи, законопроект про корпоратизацію «СхідГЗК». І є відповідні плани щодо передачі відповідних ліцензій, взагалі всіх, які сьогодні є в Україні, на видобуток урану до цього державного підприємства. І в подальшому залучення стратегічного інвестора для того, щоб наростити виробіток по відповідним ліцензіям», – розповів Галущенко.

Також планується передача до «СхідГЗК» усіх ліцензій, які сьогодні є в Україні на видобуток урану, і в подальшому - залучення стратегічного інвестора для нарощування видобутку.

Як повідомив Михайло Волинець, зараз на уранові шахти, яким вчора загрожувало затоплення, подається електроенергія.

На шахті Смолінська відкачали воду з зумфів, критичних ушкоджень обладнання попередньо - немає. Для роботи на місці прибули перший заступник міністра енергетики і держсекретар Міненерго. Також після багатоходових перемовин відновили електропостачання на підприємство Цирконій (Камʼянське).

«В Міненерго пройшла нарада щодо вирішення питання із боргами підприємств перед постачальниками послуг, їхньої подальшої роботи. По уранових шахтах повідомляють, що гірники зможуть приступити до видобутку руди. Водовідливи працюють на локальному рівні, здійснюється провітрювання виробок», - повідомив Волинець.

Ситуація із «СхідГЗК» демонструє глибоку кризу управління в ядерній галузі України. Попри війну, потреба у безперебійному забезпеченні енергією лишається критичною, а залежність від імпорту урану — ризикованою. Втрата внутрішнього виробництва може мати довгострокові наслідки не лише для енергетики, а й для національної безпеки загалом.

Якщо держава не втрутиться терміново, Україна може втратити ще один елемент свого енергетичного суверенітету - на цей раз назавжди.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»