В Міненерго озвучили стратегічні напрямки співпраці з Німеччиною
Перша заступниця міністра енергетики Ольга Буславець окреслила результати та плани роботи за п’ятьма стратегічними напрямками співпраці України й Німеччини.
Про це пише пресслужба Міненерго.
"Україна вже зробила свій вибір на користь "зеленого" енергетичного переходу. Наразі завершується підготовка другого Національного визначеного внеску до Паризької угоди, триває розробка Інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року. Також ми починаємо підготовку нової енергетичної стратегії до 2050 року на базі моделі низьковуглецевого розвитку галузі", - зазначила вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна за 10 років закриє усі збиткові шахти — Буславець
Буславець наголосила, що відбувається майже щоденна кооперація між Міністерством енергетики України, відповідними Федеральними міністерствами Німеччини, провідними експертними організаціями обох країн - за усіма напрямками співпраці.
Буславець нагадала, що у галузі енергоефективності очікується прийняття базового закону про енергетичну ефективність. Проєкт закону найближчим часом буде подано на розгляд уряду, а потім - до парламенту.
"Невдовзі буде схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблений за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Міністерство ініціювало створення Фонду декарбонізації, який дозволить реінвестувати частину надходжень від податку на викиди СО2 виключно на скорочення викидів парникових газів. Розробки Міненерго лягли в основу законопроєктів для відновлення функціонування енергосервісу та розвитку механізму ЕСКО", - додала вона.
Нагадаємо, завдяки своєму потенціалу у виробництві та транспортуванні водню, Україна названа пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок. Воднева стратегія складає невід’ємну частину Європейської зеленої угоди. Ця масштабна ініціатива покликана перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року. Для її втілення ЄС планує скорочувати кількість вуглецевих викидів на 100 млн тонн щорічно та врешті відмовитися від викопних джерел палива.
