Біоенергетиці загрожує криза через неплатежі "Гарантованого покупця" — Гелетуха
Керівник правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха розповів “Українській енергетиці” про реальну вартість "зеленого" тарифу та проблеми, що спіткали галузь через борги "Гарантованого покупця"
Біоенергетика поки що не надто розвинулася в Україні порівняно з іншими видами "альтернативної" генерації — проте потенціал галузі колосальний, вона здатна збільшитися у 250 разів. Задля цього, переконують виробники, потрібно переглянути підходи до гарантованих розрахунків з бізнесом, а також деякі законодавчі ініціативи.
Керівник правління Біоенергетичної асоціації Георгій Гелетуха наполягає, що протягом останніх місяців з виробниками електроенергії з біомаси та біогазу розраховуються лише на рівні 5%. Таким чином, галузь може опинитися у кризовій ситуації, яка вплине на 3,5 тисяч працівників сфери.
Яку позицію займає Україна відносно країн Європейського союзу щодо вартості "зеленого" тарифу виробництва електроенергії з біомаси й біогазу?
Україна перебуває на 13 місці серед 15 країн ЄС, що використовують "зелений" тариф для стимулювання виробництва електроенергії з біомаси й біогазу. У нас один з найнижчих тарифів для сектору біоенергетики серед країн ЄС.
Погляньте лише на інфографіку, яку підготувала Біоенергетична асоціація. На ній чітко видно, що Україна "пасе задніх" в тарифному плані.
Тоді звідки виникла думка, що у нас найвищі тарифи на електроенергію з біомаси й біогазу?
Думаю, це елемент недобросовісної PR компанії опонентів проти зеленої енергетики в цілому. Теза про найвищі у світі зелені тарифи "гуляє" в інформаційному просторі вже кілька років і, на жаль, успішно використовується для створення негативного іміджу ВДЕ.
Які чинники формують собівартість виробництва електроенернії з біомаси та біогазу?
По-перше, вартість обладнання. Для ТЕС/ТЕЦ на біомасі вона становить 2500-3000 Євро/кВт ел. Для ТЕС/ТЕЦ на біогазі – 2700-3500 Євро/кВт ел.
По-друге, вартість палива та сировини. Типова вартість твердого біопалива (дров, тріски, тюків соломи) – 1000-1200 грн/т; сировини для біогазових установок (силос кукурудзи) – 700-900 грн/т.
Тож якою буде окупність проєктів таких електрогенеруючих установок?
Для типових електрогенеруючих проєктів на біомасі і біогазі простий термін окупності становить 5-7 років, внутрішня норма рентабельності (IRR) – 15-20%.
Останнім часом виробники ВДЕ скаржаться, що ДП "Гарантований покупець", який має викуповувати усю "зелену" електроенергію, накопичує борги перед альтернативною генерацією. Як себе почуває біоенергетика?
Протягом останніх трьох місяців рівень оплати ДП "Гарантований покупець" виробникам електричної енергії з біомаси та біогазу за відпущену електроенергію становив в середньому близько 5% на місяць. Такий рівень оплати для проєктів, що виробляють електричну енергію з вітчизняної сировини, є критичним, оскільки паливна/сировинна складова зазначених проєктів складає близько 60%.
Вважаємо, що за таких умов біоенергетичні проєкти перебувають у дискримінаційному положенні, у порівнянні з іншими виробниками електричної енергії з ВДЕ, що отримують енергію з "безкоштовних" сонця і вітру.
Потрібно відновити оплату "Гарантованим покупцем" вартості відпущеної електроенергії з ВДЕ.
На сьогодні вже подано низку судових позовів до виробників електричної енергії з біомаси та біогазу щодо стягнення заборгованості за несплату за поставлене паливо/сировину. Біоенергетика подає сигнал SOS. Ще донедавна успішна галузь відновлюваної енергетики, у яку інвестовано понад 1,5 млрд євро, може зупинитися. Без роботи можуть залишитися 3500 працівників. Разом з їх сім’ями постраждає понад 10 тисяч людей, які хочуть жити і працювати в Україні. Закликаємо Уряд терміново втрутитися і не допустити цього.
Якщо "Гарантований покупець" не розрахується найближчим часом хоча б на рівні 60%, біоенергетичні об’єкти зупинять роботу. Це призведе, крім втрати тисяч робочих місць, до забруднення навколишнього середовища, погіршення санітарно-епідемічної ситуації та суттєво підвищить ризик пожеж. Тому що, у першу чергу, біогазові станції функціонують як очисні споруди на великих аграрних підприємствах та полігонах побутових відходів. Їхня зупинка може призвести до трагедії, на зразок тієї, що сталася на Грибовицькому сміттєзвалищі Львова у 2016 році.
Як держава може стимулювати виробників електроенергії з біомаси та біогазу на законодавчому рівні?
Законодавче поле України треба покращити, принаймні, в кількох моментах.
Потрібно зафіксувати в законодавстві, що у разі недостатності в "Гарантованого покупця" коштів для проведення в повному обсязі розрахунків, оплата відпущеної електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії з використанням біомаси й біогазу, враховуючи значну паливно-сировинну складову, соціальні та екологічні завдання і наслідки їх діяльності, не може бути менш як 60 відсотків суми, яка підлягає оплаті.
Також потрібно звільнити котельні й ТЕС/ТЕЦ, що працюють на біомасі, від сплати податку на викиди СО2.
В усьому світі біомаса визнана як СО2-нейтральне паливо, оскільки в процесі росту рослини поглинають такий самий обсяг СО2, який потім виділяється при спалюванні цієї біомаси.
Ну і нарешті, узаконити в Україні виробництво і споживання біометану. Для цього пропонуємо надати визначення терміну "біометан" як біогазу, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає стандартам на природний газ для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання в якості моторного палива.
Також пропонуємо встановити зелений тариф на електроенергію з біометану на тому ж рівні, що для електроенергії з біогазу: 0,124 євро за кВт-год. Також необхідно створити державний реєстр для обліку виробництва і споживання біометану.
Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики
