Останні новини

На полігоні в Черняхові Житомирської області пройшов перший в Україні експеримент з використання водню в газорозподільній мережі. Його власним коштом проводить Регіональна Газова Компанія (РГК) в рамках EU Hydrogen Strategy. Українська енергетика спостерігала за стартом випробування.

Черняхівський полігон містить у собі систему труб і обладнання, які використовуються в газорозподільчий мережі (ГРМ) України. Для випробувань воднем фахівці АТ “Житомиргаз” реконструювали газову систему полігону таким чином, щоб за складом обладнання і матеріалів, а також за станом зносу вона була подібна до ГРМ країни.

Унікальність цього експерименту полягає в тому, що в Україні раніше ніхто не робив випробування існуючих труб газорозподільчої мережі чистим воднем. На цих статичних випробуваннях концентрація гідрогену в системі досягне 99%. Мета - дослідити, що станеться з матеріалом, з якого складається існуюча мережа під впливом гідрогену. Отримані в ході експерименту дані дозволять фахівцям і науковому співтовариству оцінити сумісність діючих газопровідних систем з новими видами енергії.

Технічний директор “Житомиргазу” Сергій Колесник: “Висока концентрація водню в системі дозволяє отримати унікальну інформацію про поведінку різних матеріалів газопроводів та обладнання”.

Директор РГК Олег Никоноров наголосив на актуальності підготовки національних енергосистем до нових чистих видів енергії. Мова в першу чергу про водень, який є найперспективнішим енергоносієм. Очільник РГК розповів, що компанія з початку року веде системну підготовку своїх полігонів і фахівців до випробувань нових видів енергії. Проведений експеримент є частиною комплексної програми випробувань.

Оскільки більша частина труб ГРМ розташована під землею, уявити її собі достатньо складно, якщо не знати, як вона виглядає. Так само й на полігоні. Ми побачили засоби керування тиском, вентилі, крани, балони і датчики, розташовані на різних ділянках майданчику. Фахівці, які пройшли спеціальну підготовку, зібралися в ключових зонах, готові розпочати закачку Н2.

До початку безпосередніх випробувань мобільна лабораторія з газоаналізаторним обладнанням перевірила територію навчально-тренувального полігону на предмет відсутності залишків газо-повітряних сумішів або витоків газу. Автомобіль із лабораторним обладнанням об’їхав експериментальний майданчик, здійснив забір повітря та проаналізував його на наявність молекул метану.

Після того, як лабораторія підтвердила відсутність витоків газу, дали команду розпочати випробування системи. Працівники переконалися у тому, що всі необхідні крани знаходяться у закритому положенні.

Після цього в систему запустили азот для продувки системи газопостачання, цей процес транслювався у прямому ефірі. Увесь час контролювали тиск, який тримався в межах 3 атмосфер (атм).

Повертаючи ключ, поступово заповнили систему інертним газом - азотом. Тиск у системі і положення кранів продовжували контролювати через систему команд та оперативний зворотній зв’язок.

Власне, нічого видовищного не трапилося. Весь процес виглядав як обмін командами та звітами про їх виконання: про маніпуляції з кранами та контроль показників датчиків. Але саме так й мало бути. Це означає, що випробування проходило в штатному режимі.

Відповідальний момент – перемикання системи з азоту на водень. Пролунала команда, далі - послідовність команд на перемикання кранів. Водень заповнив систему, досягнувши тиску 3 атмосфери. Це зайняло якийсь час. Ніби нічого надзвичайного, лише сконцентрований вираз облич технічного персоналу свідчив про серйозність процесу. Зізнаюся, що, з огляду на відомі зі шкільного курсу хімії властивості водню, деякі побоювання в мене були.

“Перевірку газорегулюючого обладнання завершено - витоків водню не виявлено”, - пролунало в гучномовці. Перевірка всіх необхідних вузлів на предмет витоку водню, яку провели одразу, пройшла теж успішно.

“Роботи завершено, система знаходиться під тиском 3 атмосфери. Водню 99%. Виявленні негерметичності відсутні”, - такими словами завершили поточний етап робіт по заповненню системи газопостачання.

Перший тестовий режим триватиме ще добу. Засоби контролю тиску будуть працювати в автоматичному режимі з архівуванням показників тиску в мережі.

“Герметичність системи ми контролюємо датчиками тиску в ключових місцях за встановленим графіком з архівацією показників”, - сказав технічний директор “Житомиргазу”.

І, як повідомили “Українській енергетиці” в прес-службі РГК, станом на 7 серпня зниження тиску в рамках очікуваного.

Комплексна програма випробувань продовжиться. Наступні її етапи передбачають статичні і динамічні випробування водню і його сумішей з природним газом на ще чотирьох спеціально підготовлених полігонах у Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Харківської областях. У РГК заявляють, що для аналізу даних заручилися підтримкою провідних дослідницьких центрів.

Керівник наукової групи водневого проекту РГК Леонід Уніговський: “Домішування водню в мережі – це один з перспективних напрямків зменшування шкідливих витоків, це дуже важливо для нашої країни”.

При цьому він зауважив, що, окрім бізнесового інтересу компанії, тут дійсно міститься значна перспектива для держави. Дослідження дозволять сформувати розуміння перспектив розвитку енергетики та газотранспортної інфраструктури в Україні із врахуванням європейських тенденцій.

“Українська енергетика” слідкуватиме за подальшим розвитком подій.