В Україні через обстріли ворога постраждала уся енергетична система, чи не найбільше – теплові електростанції. Зокрема, було пошкоджено 19 енергоблоків ТЕС, зупинені чотири блоки теплоелектроцентралей, пошкоджені вісім агрегатів гідрогенеруючих станцій. Для відновлення обладнання лише теплоелектростанцій ДТЕК на сьогодні потрібно близько 7 млрд грн. А загалом, за підрахунками Міненерго та Світового банку, для підготовки до наступного опалювального сезону українській енергосистемі необхідно 3,4 млрд доларів. 

Де їх взяти і що ще потрібно зробити, аби якомога швидше відновити об’єкти теплогенерації? Про це йшлося під час вебінару "Оцінка наслідків та відбудова теплової генерації", проведеного за підтримки фонду Friedrich Ebert Stiftung Ukraine. 

Найцікавіші тези зустрічі “Українська енергетика” пропонує до уваги читачів.

 

Наслідки ворожих атак для теплогенерації

 

За оцінками Міністерства енергетики, станом на кінець минулого осінньо-зимового періоду українська енергосистема внаслідок руйнувань та окупації тимчасово втратила 44% атомної генерації, 78% потужностей ТЕС, 66% – блочних ТЕЦ, 12% – ГЕС, 75% – вітрової генерації та більше 20% – сонячної.

“Ми отримали ураження 24 об’єктів генерації, близько половини підстанцій системи передачі, 43% магістральних мереж, – поінформував Фарід Сафаров, заступник міністра енергетики. – І в більшості випадків влучення ракетами були по декілька разів”.

Метою масованих атак, направлених на об'єкти НЕК “Укренерго” та генеруючих підприємств, було дисбалансувати енергосистему країни.

“Важливою ціллю, яку ворог обрав для себе, були об'єкти маневрової генерації, у першу чергу, теплові електростанції, – сказав під час вебінару Ільдар Салєєв, генеральний директор "ДТЕК Енерго". – За офіційними даними, 19 енергоблоків ТЕС, загальною потужністю 3,3 ГВт зазнали різних руйнувань. Також через влучання ракет були пошкоджені чотири блоки теплоелектроцентралі (1,1 ГВт потужності). Не обійшла ця ситуація і гідрогенеруючі станції – вісім гідроагрегатів також зазнали пошкоджень”.

Ще до початку війни – 22 лютого – була атакована й зазнала пошкоджень Луганська теплоелектростанція, що знаходиться у місті Щастя. Пізніше станція була змушена зупинити роботу, отже припинила виробляти електроенергію, а потім була окупована. 

“Зараз із нею немає зв'язку й вона не працює в українській енергосистемі, – додав фахівець. – Відсутність маневрових потужностей Запорізької теплоелектростанції – це також доволі суттєва втрата балансуючих потужностей для української енергосистеми”.

З слів Ільдара Салєєва, загалом з початку повномасштабного вторгнення на теплоелектростанції "ДТЕК Енерго" було здійснено понад 40 атак, через які, на жаль, загинуло троє й поранено 32 співробітники компанії під час виконання своїх професійних обов'язків.

Крім цих трагічних втрат, підприємство втратило частину кваліфікованого персоналу через те, що понад 4,3 тисячі працівників пішли до лав Збройних сил України. Знайти нові кадри сьогодні доволі складно, відтак працювати стало важче.

Для відновлення обладнання потрібно
близько 7 млрд грн…

Обстріли не припиняються і тепер. А це означає, що теплогенерація продовжує втрачати обладнання. 

“Для відновлення обладнання на сьогодні потрібно майже 7 млрд грн”, – зазначив генеральний директор "ДТЕК Енерго".

Проте, це лише незначна частина необхідних фінансів. Скільки грошей потрібно для відбудови й реформування всієї енергосистеми країни? У Міненерго заявили, що наразі не можуть озвучити кінцевої вартості, оскільки війна й досі триває. Але назвали суму, необхідну для підготовки до наступної зими.

“Щоб підготуватись до наступного осінньо-зимового періоду нам на даний час необхідно 3,4 млрд доларів (відповідно до спільних розрахунків зі Світовим банком), – зазначив Фарід Сафаров. – Із них 1,2 млрд – для закупівлі певних ресурсів. Решта суми – для відновлення, по-перше, ліній систем передачі (ліній “Укренерго” та систем розподілу електроенергії) і для відбудови генераційних потужностей (теплової генерації, “зеленої”, гідроакумулюючих станцій та гідростанцій). І це цифра приблизно у 2,1-2,2 млрд доларів. Йдеться лише про суму вкрай необхідну цього року для того, щоб встигнути підготуватись до зими”.

Зі слів заступника міністра енергетики, міжнародні партнери надають Україні дуже велику підтримку. Зокрема, країна вже отримала понад 6 тисяч тонн матеріалів та обладнання на суму приблизно 151 млн євро. Ця допомога надійшла від європейських країн до Фонду підтримки енергетики. Нещодавно отримали 200 млн гранту від Світового банку. Однак цих коштів недостатньо, підкреслив Сафаров.

 

Що допомогло вистояти

 

Теплогенерація і загалом енергосистема України впорались із викликами дуже складного осінньо-зимового періоду, передусім, завдяки мужності наших енергетиків та об’єднанню з Європейською енергосистемою. Коли взимку був дефіцит електроенергії, її імпортували з європейських країн. А тепер, коли у системі спостерігається профіцит електроенергії, в України є додаткові можливості для генерації, для її експорту й залучення зовнішніх коштів.

Крім того, під час найсуворішого опалювального сезону, завдяки професіоналізму енергетиків, станції неодноразово “підіймались з нуля”, тобто, після повної зупинки.

Дуже допомогли вуглевидобувні підприємства.

“Шахтарям вдалось зберегти необхідні для підтримання стійкої роботи українських ТЕС темпи і обсяги видобутку вугілля. Для цього впродовж 22 року було введено 28 нових лав, – поінформував гендиректор "ДТЕК Енерго". – Завдяки цьому ми змогли забезпечити вугіллям не лише власні електростанції, але й відвантажувати вугілля для державних теплоелектростанцій, допомагаючи їм також під час опалювального сезону забезпечити себе пальним і виробляти електроенергію”. 

Протягом 2022 року ми змогли відпустити на наших станціях 17,9 млрд кВт-год електроенергії…

Обладнанням, ремонтами і запчастинами вугледобувні підприємства забезпечували релоковані машинобудівні потужності.

“Протягом 2022 року ми змогли відпустити на наших станціях 17,9 млрд кВт-год електроенергії, – підкреслив Ільдар Салєєв. – Це, безумовно, менше, ніж попереднього року, але дозволило максимально забезпечувати систему і балансувати її, попри втрачені станції і те, що частково блоки були зупинені, а ті, що працювали, робили це без перерв, зупинок, планових ремонтів, несучи максимальне навантаження”.

 

Плани теплогенерації на 2023 рік

 

Основне сьогоднішнє завдання теплогенерації – це підготовка до наступного осінньо-зимового періоду. А він, переконані енергетики, навряд чи буде легшим, ніж попередній.  

“Навряд чи наша енергосистема припинить цікавити ворога, тому ми маємо підготуватись якомога краще. Для цього потрібно відремонтувати пошкоджене під час обстрілів ворогом обладнання, відновити блоки і забезпечити планові ремонти для блоків, які наднапружено працювали протягом попередньої зими”, – зазначив генеральний директор "ДТЕК Енерго".

На все це необхідні кошти, людські ресурси і час. Проте, часових вікон для планових ремонтів буде небагато. Чому? “Енергоатом” вже попередив, що упродовж літа компанія виконуватиме велику ремонтну програму й буде зупиняти значну кількість атомних станцій. 

Учасники вебінару звернули увагу на те, що через заяви оператора системи передачі “Укренерго”, окремі профільні експерти вже спрогнозували можливість аварійних вимкнень електричної енергії та гарячої води влітку.

“Атомні блоки будуть виходити у плановий ремонт. Один блок цього місяця вже був зупинений. Інший планують зупинити у другій половині цього місяця, тож базові потужності будуть зменшуватись. Закінчиться весняне водопілля, яке цього року було рекордним за багато останніх років і дозволяло гідрогенерації добре працювати. Відтак, можливості гідростанцій також зменшуються. Проте, якщо буде спекотне літо, й люди почнуть масово вмикати кондиціонери, то використання електроенергії зросте. Його треба буде якось покривати”, – розмірковує Ільдар Салєєв.  

Якщо не буде базової генерації, то маневрових потужностей може не вистачати, зважаючи на те, що доведеться проводити планові ремонти і відновлювати пошкоджені обстрілами блоки, наголосив фахівець. 

“Навантаження припаде на теплову генерацію. Ми протягом травня вже почали це відчувати. І будемо відчувати також у червні-липні”, – попередив керівник "ДТЕК Енерго".

Він додав, що компанія буде намагатись виконати всі заплановані на цей рік ремонтні роботи. Водночас шахти повинні і надалі видобувати максимум вугілля. Протягом 2023 року мають запрацювати ще 28 нових лав. 

Усе це потребує інвестицій. Проте, щоб їх отримати, необхідне покращення ситуації із ліквідністю на ринку електроенергії.  

Учасники вебінару зауважили, що в Європі відбувається так званий “зелений” перехід, відповідно до якого фінансування вугільної генерації не підтримується.

“Безумовно, “зелений” перехід – це глобальний тренд, тому цим шляхом йде Європа і буде йти також наша країна. Однак, ми маємо розуміти, якими темпами ми будемо йти цим “зеленим” переходом. Мабуть, маємо розбити свій перехід на окремі шляхи, відрізки часу. Якщо говорити про найближчі декілька років в умовах війни, воєнного стану, то повинні розуміти, що побудувати нову генерацію нових типів, залучити для цього якісь фонди фінансування – це доволі непросте, або й неможливе, завдання. Тож у найближчі роки ми маємо працювати на тому, що є. Зокрема, на тій тепловій генерації, яку маємо. Слід відновлювати її і максимально використовувати власне вугілля як ресурс для виробництва електроенергії”, – зазначив Ільдар Салєєв.  

Якщо говорити про найближчі декілька років в умовах війни, воєнного стану, то повинні розуміти, що побудувати нову генерацію нових типів у масштабах всієї країни, залучити для цього якісь фонди фінансування – це доволі непросте, або й нереалістичне, завдання…

“Зелений” перехід, на його думку, безумовно, буде відбуватись, але поетапно. Повинні з'являтись нові технології по нових видах маневрування, балансування. Одна з них – системи накопичення енергії.

“Ми вже маємо невеликий досвід побудови першої системи накопичення енергії на Запорізькій станції (на жаль, окупованій). І маємо проєкт із тиражування цієї технології. Плануємо далі впроваджувати і будувати нові системи накопичення енергії, – зазначив гендиректор "ДТЕК Енерго". – Тож ми розуміємо важливість “зеленого” переходу й будемо йти в ногу з часом. Проте, маємо гнучко реагувати на зміни умов, в яких знаходиться Україна та наша енергосистема”.

 

Яким чином подолати виклики

 

Аби втілити у життя намічені плани, передусім, має бути єдина програма відновлення української генерації. У першу чергу, балансуючої генерації, теплової генерації, вважає Ільдар Салєєв. 

“Ця програма необхідна для того, щоб разом із Міністерством енергетики, зацікавленими сторонами залучати кошти як міжнародних організацій (отримувати грантову підтримку, кредитування з міжнародних фінансових установ), так і шукати шляхи всередині країни для забезпечення теплогенерації ліквідністю, для залучення коштів на відновлювальні роботи”, – сказав фахівець. 

Передусім має бути єдина програма відновлення української генерації… 

Одним із таких кроків, на його думку, може бути повернення боргів, які сьогодні є в енергосистемі. Зокрема, боргів за роботу на балансуючому ринку, які має НЕК “Укренерго” перед організаціями, що працюють на цьому ринку. Лише перед тепловою генерацію "ДТЕК Енерго" такий борг на сьогодні складає близько 1,8 млрд грн.

“Не вирішено також питання із боргами старого ринку. Це ще понад 6 млрд грн. Отримані у результаті кошти можна було б направити на підготовку до наступного осінньо-зимового періоду”, – зазначив фахівець.

Крім того, Ільдар Салєєв наголосив на необхідності продовження лібералізації ринкових умов. В окремі періоди, які є дефіцитними, балансуюча генерація могла би додатково заробляти кошти й далі направляти їх на підготовку до опалювального сезону. Однак, не може цього робити через обмеження, зокрема, цінові, пояснив він.

“Щоб вчасно підготуватись до осінньо-зимового періоду, необхідно об'єднуватись, готувати резерви, потужності, аби навіть у разі обстрілів мати можливість маневрувати і забезпечувати Україну та українців електроенергією”, – вважає фахівець. 

На його думку, якщо зараз залучити максимальні ресурси і направити їх на відновлення, то відновити ключові потужності теплогенерації можна було б до осінньо-зимового періоду. Однак, якщо рухатись потрохи, беручи ресурси з інших напрямів діяльності, то процес відновлення буде тривалішим.

Отже, фінанси та кадри – два основні виклики теплогенерації у підготовці до опалювального сезону. Чи впораються з ними енергетики – залежить не лише від них, але й від продуманої підтримки уряду та світової спільноти.

 

Матеріал виготовлено у партнерстві з Київською школою енергетичної політики.