В Україні, за даними Міністерства енергетики, внаслідок війни пошкоджено до 75% об’єктів відновлюваної енергетики. Оцінити точні втрати можна буде лише після її закінчення. Як швидко можна відновити роботу сектору ВДЕ й наростити його потужності – залежить від дуже багатьох факторів. Від яких саме – обговорили учасники вебінару “Оцінка наслідків та відбудова системи ВДЕ”, проведеного Київською школою енергетичної політики за підтримки фонду Friedrich Ebert Stiftung Ukraine.

“Українська енергетика” пропонує ознайомитись з найцікавішими, на нашу думку, тезами доповідачів.

 

Втрати ВДЕ у результаті війни: що відомо на цей час

 

Зі слів міністра енергетики Германа Галущенка, станом на кінець останнього опалювального сезону енергосистема України внаслідок воєнних дій з боку рф тимчасово втратила 75% вітрової та понад 20% сонячної генерації.

Голова “Української вітроенергетичної асоціації” (УВЕА) Андрій Конеченков пояснив, чому втрати вітрової генерації становлять саме стільки. Річ у тім, що на частково окупованих Херсонській і Запорізькій областях знаходиться близько 75% усіх наявних потужностей сектору. Відтак із 1 755 МВт вітроенергетичних потужностей держави було зупинено близько 1 317 МВт. Зокрема, знищено або пошкоджено 10 вітрових турбін, шість з яких можна відновити. Водночас це приблизні дані. Кількість пошкоджених об’єктів ВЕУ може бути більшою, просто оператори вітроелектростанцій не мають доступу до ВЕС, наголосили в асоціації.

За попередніми оцінками УВЕА, втрати сектору вітроенергетики станом на кінець березня 2023 року становили понад 50 млн євро. Однак до них слід додати понад 500 млн євро, втрачених від вимушеного простою ВЕС, а також втрати, які зростають щодня.

Щодо сонячної генерації, то, за останніми даними Секретаріату Енергетичної Хартії (Energy Charter) здебільшого постраждали промислові електростанції Запорізької та Херсонської областей, але також численні домашні сонячні станції.

Якщо говорити про біоенергетику, то за оцінками фахівців, ворог зруйнував лише незначну частку об’єктів сектору. Більшість – цілі, але частина працює не так, як би мала, через втрату доступу до ресурсів. Проєкти функціонують лише там, де є сировина та забезпечено (збережено) логістику.

Оцінюючи загальну ситуацію, в Українській асоціації відновлюваної енергетики зазначили, що під час війни важко оцінити масштаб втрат у секторі ВДЕ, оскільки багато станцій знаходяться на окупованих територіях, а на деокупованих ще не скрізь проведено розмінування. Крім того, станції ВДЕ зазнали значних пошкоджень також від мародерів, і ступінь пограбувань – різний. Так, на деяких станціях вкрадено незначну кількість обладнання, декілька десятків панелей, на інших – понад 50% панелей та іншого обладнання.

Представники профільної асоціації також зауважили, що внаслідок війни ВДЕ, як і решта генерації на ринку, постраждала від зменшення рівня платежів з боку населення та непобутових споживачів. Рівень розрахунків з виробниками ВДЕ за відпущену електроенергію влітку сягав лише 20%. Проте вже наприкінці 2022 року ситуація дещо покращилась.

Відповідно до звіту Світового банку “Україна. Оцінка збитків в енергетиці” (за лютий 2023 року), обсяг виробництва вітрової та сонячної енергії зменшився більш ніж наполовину через втрату контролю та пошкодження. Станом на серпень 2022 року 30–40% ВДЕ у південних та південно-східних областях України (близько 1120–1500 МВт доступної потужності) так чи інакше постраждали.

“Говорячи про попередню оцінку втрат інфраструктури відновлюваної енергетики у порівнянні з іншими енергосистемами, слід поділити ВДЕ на два сегменти: перший – велика і середня промислова генерація, другий – децентралізована мала генерація, – сказав під час вебінару Максим Бабаєв, член правління Центру "Екодія", координатор Української кліматичної мережі. – Велика промислова відновлювана генерація працює в єдиній електроенергетичній системі країни, тому й постраждала разом з усією енергосистемою. Адже мета тих пошкоджень, які завдаються енергосистемі – аби вона не могла функціонувати, аби електроенергія не могла передаватися з однієї точки в іншу. І в принципі ворог частково досягнув цього. А якщо енергосистема не працює, то не працюють і відновлювані джерела енергії. 

На відміну від традиційної генерації, де є великі генеруючі потужності і де можна чітко зрозуміти, працює станція чи ні, у випадку з малими станціями диспетчер може лише моделювати і приблизно розуміти, що відбувається”.

Якщо держава та міжнародні партнери не будуть якимось чином знижувати інвестиційні ризики в Україні, то ми ще довго не побачимо якогось масового приходу інвестора у проєкти з відновлюваної енергетики...

Експерт зазначив, що окрім грошових і фізичних втрат, слід враховувати також інші. Наприклад, інвестиційні. 

“Через них ми відчуватимемо наслідки війни ще довго, – зауважив Максим Бабаєв. – Зараз декларуються плани з відновлення із багатомільярдними бюджетами, однак якщо держава та міжнародні партнери не будуть якимось чином знижувати інвестиційні ризики в Україні, то ми ще довго не побачимо якогось масового приходу інвестора у проєкти з відновлюваної енергетики. І лише від державної політики залежатиме, як швидко відбуватиметься відновлення сектору”.

 

Проблеми ВДЕ, які впливають на відновлення

 

Відновлювана енергетика має цілий комплекс проблем, які слід вирішити, аби вона почала ефективно працювати і розвиватись. 

Найголовніші, з якими стикаються виробники електроенергії з відновлюваних джерел і держава загалом, на думку Максима Бабаєва, можна поділити на три рівні: стратегічний, законодавчий (регуляторний), операційний.

“На жаль, зараз спостерігаємо відсутність чіткої стратегії в енергетичній сфері, – зазначив спікер під час вебінару. – Наприклад, наприкінці квітня прийнято Енергетичну стратегію України до 2050 року. Відповідно розробляються плани щодо її виконання. Однак ми не можемо побачити цю Стратегію, оскільки це службовий документ, до якого має доступ обмежене коло людей. Якщо говорити про законодавство й регуляторну базу, то ми бачимо, що напрацьовується і приймається багато нормативних документів. Зокрема, і щодо підтримки відновлюваної енергетики. Тут є певні проблеми, але ми йдемо до їх вирішення. Щодо проблем на операційному рівні, то йдеться про те, як реально працює той чи інший проєкт. І з цим у нас є багато складнощів. Існує великий  дефіцит на ринку електроенергії, відповідно є недоплати за “зеленим” тарифом за існуючими проєктами. Це впливає на їх фінансові показники, а більшість проєктів – це позиковий капітал, тобто проєкт робиться за гроші банків. Банки від цього також потерпають, бо не розраховували на зниження грошового потоку”. 

Надалі розвиток відновлюваної енергетики призведе до загострення вже давно існуючої проблеми балансування енергосистеми, припустили учасники вебінару. Відтак виникає питання, як паралельно з розвитком ВДЕ забезпечувати гнучкість і збалансованість системи – технічну та фінансово-ринкову.

Розв'язати питання балансування може прозорий ринок...

“Якщо говорити стисло, то абсолютна більшість прогнозів поважних міжнародних організацій, які моделюють роботу енергосистем, кажуть про те, що в цивілізованих країнах енергосистема майбутнього – це така собі гнучка основа із сонця та вітру, яка доповнюється різною генерацією, що її балансує, – зауважив Максим Бабаєв. – Є багато способів розвитку цих балансуючих потужностей, так само є декілька технологій. Для кожної є певні механізми стимулювання на ринку. Але ми стикаємось з тим, що ринок в Україні зараз не працює. І доки в нас не буде бази, зрозумілого й прозорого ринку, будь-які механізми стимулювання цих балансуючих потужностей не можна буде реалізувати. Це просто системна проблема, яку треба вирішувати. Отже, розв'язати питання балансування може прозорий ринок”.

 

Загальні перспективи ВДЕ на даному етапі

 

Сьогодні перед нашою країною стоїть завдання відновити об’єкти енергетики й підготуватися до наступної зими, враховуючи важкий досвід попередньої.

“Спроможність громад отримувати необхідні обсяги енергії, а також генерувати її – є ключовою для виживання, – зазначила Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. – Те, що наша країна пережила восени та взимку, найімовірніше, буде повторюватись, бо ворог нікуди не дівся. Ми аналізували кожну атаку, зокрема, з точки зору інфраструктури, і розуміємо, що наступний сезон ми будемо не краще підготовлені, бо, на жаль, частина генерації вже втрачена. Відповідно у рамках своєї відповідальності за відновлення, ми напрацювали три пріоритети, які мають практичний фокус. Перший – це захист об’єктів енергетики. Другий – об’єкти децентралізованої малої генерації. Третій – запровадження реформ”. 

Ми напрацювали три пріоритети, які мають практичний фокус. Перший – це захист об’єктів енергетики. Другий – об’єкти децентралізованої малої генерації. Третій – запровадження реформ...

Заступниця міністра розповіла, що у міністерстві зібрали інформацію з регіонів про те, яка генерація там можлива. Однак наголосила, що окрім заяв про те, що мала генерація дуже важлива, мають з’явитися проєкти. І власне самі громади повинні бути бенефіціарами цих проєктів. Оскільки на місцях є розуміння своєї системи теплопостачання, то громади можуть запропонувати власне бачення щодо звичної генерації і щодо, скажімо, мікрогенерації, яка стосується індивідуальних котелень тощо. І лише після цього можна буде залучати конкретні кошти під проєкт (донорські, на засадах пільгового кредиту). 

“Отже, ми хочемо просувати свій проєкт саме через міста. Роль міністерства тут – зробити загальну рамку і там, де потрібно, підтримати державними гарантіями або іншим чином ті громади, які включаться у проєкт”, – додала Олександра Азархіна.

“Проєкти на місцях показують себе дуже добре. Громади отримують певний зиск із цих проєктів, коли є блекаут, коли немає загальної мережі. Завдяки ВДЕ можна отримати бодай якусь енергію – обмежені обсяги, але хоча б на свої потреби. Тому для громад децентралізація енергетики є правильним напрямом. Лише потрібно створювати механізми для підтримки цієї розподіленої генерації, чим зараз у нас і займаються”, – сказав Максим Бабаєв. 

Аби допомогти громадам, Мінвідновлення спільно з коаліцією RISE запускає систему відбудови громад DREAM.

“Громади є одними з ключових користувачів DREAM, – наголосила представниця міністерства. – Одне з основних завдань запуску системи – це підсилення спроможності громад, стимулювання регіонального розвитку. Сама система DREAM містить як вже наявні державні реєстри і системи, так і нові, які розробляються. Серед них – Галузева система управління відновленням інфраструктури, через яку громади вносять проєкти критичного відновлення. З листопада 2022 року вона працює у пілотному режимі, і чимало органів місцевого самоврядування добровільно приєднались до тестування. Для них ми проводили тренінги, надавали детальні інструкції, відкрили гарячу лінію для підтримки тощо. Загалом у рамках пілотного проєкту у Галузеву систему вже додано близько 5 тисяч проєктів. За цей час ми зібрали відгуки громад, які врахуємо у розробці. Нещодавно дію пілотного проєкту було масштабовано на всю Україну. Відповідно, навчання, розʼяснення, презентації для місцевої влади будуть також масштабовані і проводитись на регулярній основі”.

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє певним споживачам встановлення генерувальних установок з ВДЕ та установок зберігання енергії для покриття власного споживання і продажу надлишків виробленої електроенергії за моделлю Net Billing. Та чи означає це перспективу масового інвестування у приватні ВДЕ-потужності домогосподарствами?

“Net billing – це по суті система взаємозаліку, але не кВт-год, які ми видаємо в мережу і споживаємо, а взаємозаліку гривень, – пояснив Максим Бабаєв. – Я вважаю, що для домогосподарств за наявної тарифної політики, зокрема, дотованих тарифів на електроенергію для населення, ця система здебільшого не буде вигідною. Коли “зелений” тариф вищий, ніж тариф на споживання, то тоді цю енергію вигідно генерувати в мережу. Якщо ж відбувається взаємозалік, і залишається невеликий залишок, то той плюс, який ти отримуєш завдяки використанню енергомережі в якості довгострокового акумулятора, є не настільки великим, якщо враховувати, що з часом обладнання дешевшає. І лише коли будуть стимули для отримання окупності, тоді в такі проєкти інвестуватимуть кошти”.

Для домогосподарств за наявної тарифної політики, зокрема, дотованих тарифів на електроенергію для населення, система Net billing здебільшого не буде вигідною...

Під час вебінару серед аудиторії пролунали сумніви щодо перспективи розвитку альтернативної енергетики, зважаючи на те, що борги за поставлену “зелену” електроенергію зросли, а рівень недоплати державою за 2022 рік є найкритичнішим за всю історію відновлюваної енергетики країни і становить близько 50%.

“Проблеми в існуючих виробників електроенергії, які працюють за тарифом, з’явились у 2018-2020 роках, – зазначив Максим Бабаєв. – До війни держава почала вирішувати їх. Зокрема, почали повертати заборгованість. Зараз різкий стрибок заборгованості, як на мене, викликаний тим, що зменшилась дохідна частина гравців, які забезпечують “зелені” виплати. Але цю проблему будуть вирішувати. Щодо нових гравців, то для них перспективи у секторі ВДЕ – великі. В Україні зростатиме споживання електроенергії, але з такими руйнуваннями традиційних потужностей, які є, потрібна буде нова генерація. Очевидно, що вона буде відновлювана:вітер, сонце (сонячні станції малого масштабу), біоенергетика тощо, бо будувати атомні станції – це дуже довго й дорого, вугільні блоки ніхто не фінансує, бо вони шкодять клімату, газові блоки – під питанням, зокрема, через геополітику. Відтак у ВДЕ є перспектива”. 

Проте, експерт наголосив на тому, що залишається питання, яким шляхом ми будемо йти до системи, яка базується на відновлюваній енергетиці та інших технологіях, які її доповнюють. Перший передбачає впровадження нових механізмів підтримки відновлюваної енергетики і поступовий перехід разом з усім цивілізованим світом. Другий – ми не реагуємо на виклики (дефіцити, зношені потужності, брак нових потужностей, проблеми із балансуванням), і починається колапс – або технічний, що тягне за собою фінансовий, або навпаки. 

“Тоді проєкти припиняють працювати, і нам просто доводиться робити зміни. Війна підштовхнула нас до другого сценарію”, – додав експерт.

Підготувала Світлана Олійник