Під час підсумкової прес-конференції Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) за результатами роботи ринку у 2024 році, експерти та виробники обговорили стан ринку, питання дієвості фінансових інструментів та логістичні виклики в умовах російської військової агресії.

“Українська енергетика” послухала учасників конференції та визначила основні тези їх виступів.

 

УВЕА: галузь потребує уваги та підтримки від уряду

 

 Українська вітроенергетична асоціація сьогодні налічує понад 100 компаній та є найбільшою асоціацією серед відновлюваних джерел енергії, зазначає Андрій Конеченков, голова Правління Української вітроенергетичної асоціації.

Попри війну, компанії зацікавлені в подальшому розвитку вітроенергетичного сектору, але цей рік можна назвати все ж таки провальним в плані введення нових потужностей, вважає фахівець.

“Якщо порівнювати з минулим роком, коли було встановлено 238 МВт вітроенергетичних потужностей, то в цьому році, запрацювали лише дві вітрові турбіни по 5,5 МВт на Сколівській ВЕС, що розвиває ТОВ “Еко-Оптіма” (турбіни були введені в експлуатацію у лютому  2024 року, проте збудовані вони були ще у 2023 році), та ще дві турбіни по 4,8 МВт кожна на вітряному парку “Островський”, що реалізується УК “Вітряні парки України” в Закарпатській області”, – підраховує Андрій Конеченков.

Монтаж турбіни вітроенергетичного проєкту "Островський". Фото: УВЕА

За оцінками експертів, значним стримувальним фактором для розвитку ВДЕ-генерації є борги держави за вироблену енергію перед підприємствами галузі, які накопичились внаслідок невиконання домовленостей по Меморандуму, підписаному чотири роки тому між урядом та  виробниками “зеленої” електроенергії. 

“Нині  заборгованість перед виробниками відновлюваної енергії за офіційною інформацією складає 35 млрд грн, а за підрахунками наших експертів – до 38 млрд грн. При цьому борги за останній рік зросли майже вдвічі, – оцінює Андрій Конеченков. – Відбувається періодичне порушення закону 810-IX, який був прийнятий після підписання меморандуму. Наша асоціація, безпосередньо, і як укладач, була серед підписантів цього меморандуму. Тоді, ще у 2020 році уряд пообіцяв врегулювати питання по боргах, ввести аукціони, але, на жаль, питання заборгованості на ринку актуальне і досі, а пілотні “зелені” аукціони було запущено через 5 років, у 2024 році”.

 

Зростає ринок вживаних турбін, але є нюанси

 

Голова правління УВЕА звертає увагу на розвиток ринку так званих вживаних вітрових турбін, а саме тих, що пройшли реновацію. Війна вносить корективи в цей напрям, зазначає фахівець та ділиться спостереженнями. 

Якщо вісім років тому в Україні почали з’являтись перші промислові вживані турбіни потужністю 660 кВт і, подекуди, без реновації, то зараз середня одинична потужність завезених в Україну вживаних вітрових турбін становить від 2 МВт і більше. Тільки за 2024 рік було встановлено вживаних 13 вітротурбін загальною потужністю близько 24 МВт, при тому, що за попередні роки було завезено приблизно 43 МВт таких вітрових турбін. Це свідчить, що нині цей ринок активно розвивається. 

При цьому Андрій Конеченков зауважує можливі ризики та звертає увагу на якість такого обладнання. Часом таке обладнання завозять невідомі компанії або колишні, наприклад, як Repower, яка вже понад 10 років не існує на європейському ринку. 

“Завезені  в Україну турбіни, не завжди проходять реновацію, а компанія-постачальник може продавати їх без гарантії та додаткових компонентів, – підкреслює очільник УВЕА. – Це дуже проблемно, тому що такі турбіни просто займатимуть територію України, але працювати вони не будуть. Я сподіваюсь, що люди, які приймають ці рішення, будуть обирати якісні вітрові турбіни”.

Зі свого боку в УВЕА зазначають, що асоціація продовжує розкривати вітроенергетичний потенціал на різних національних і міжнародних заходах та підтримує тісні зв’язки з виробниками як нового, так і вживаного (реновованого) вітроенергетичного обладнання задля підтримки покупців. В асоціації вважають, що сектор генерації з ВДЕ  потребує створення окремої інституції, яка б займалася розвитком "зеленої" енергетики. Експерти та учасники ринку нагадують, що Україна затвердила Національний план з розвитку ВДЕ в рамках кліматичної стратегії та має багато декларативних заяв перед Євросоюзом, але бракує єдиного органу, який би допоміг впроваджувати ці стратегічні цілі.

“Асоціація підготувала звіт "Законодавчі зміни для стимулювання розвитку вітроенергетичного сектору в Україні" за фінансової підтримки Агентства Нідерландського Бізнесу Міністерства економіки та кліматичної політики Королівства Нідерландів, в якому проаналізувала прогалини в чинному галузевому законодавстві та запропонувала комплексні зміни задля забезпечення ефективного розвитку вітроенергетики в Україні. Авторами звіту стало п’ять провідних юридичних компаній-членів УВЕА. Запропоновані до прийняття законодавчі зміни охоплюють екологічні, будівельні, земельні, технічні та інші аспекти девелопменту вітроенергетичного проєкту”, – сподіваються на співпрацю в УВЕА.

Документ представили всім профільним міністерствам та інституціям, включно з Офісом президента України, Міненерго, Мінекономіки, Міністерством фінансів, Міністерством внутрішніх справ, тощо. Всі відгукнулись схвально і обіцяли взяти документ в роботу.

 

Попри війну та перепони лідери ринку планують нові проєкти

Реформи потребують часу, ми як бізнес теж хотіли б мати певну швидкість в цих процесах, але добре, що це, в принципі, відбувається і нас чують, зазначає Ігор Ретівов, керівник відділу з регуляторних питань ДТЕК ВДЕ.

Компанія активно інвестувала у “зелену” енергетику  до 2014 року і продовжує робити це досі. Нині близько 500 МВт вітрових потужностей залишилось на тимчасово окупованих територіях, включаючи Ботієвську, Приморську, Орлівську ВЕС.

Попри відстань у 100 км до лінії фронту, команда ДТЕК ВДЕ продовжує  будівництво Тилігульської ВЕС. Вже під час повномасштабного вторгнення компанія змогла побудувати першу чергу Тигульської ВЕС на березі Тилігульського лиману у Миколаївській області. Чергу потужністю 114 МВт ввели в експлуатацію у 2023 році.

 

Процес монтажу вітрогенераторів Тилігульської ВЕС. Фото: dtek.com

Нині йде процес певних домовленостей з інвесторами й виробниками, після яких вже  у 2025 році компанія планує розпочати будівництво наступної черги на майже 400 МВт потужностей. Загальні потужності Тилігульської ВЕС мають сягнути 500 МВт, з можливістю подальшого збільшення ще на кілька десятків мегават. 

Також у ДТЕК ВДЕ розглядають будівництво двох нових вітрових станцій у Полтавській і Вінницькій області загальною потужністю понад 1 ГВт. По одному з проєктів, за словами фахівця компанії, спеціалісти ще вивчають технічні параметри, а роботи планують розпочати після завершення активної фази будівництва Тилігульської ВЕС. 

Водночас Ігор Ретівов відмічає, що ДТЕК ВДЕ відкрив новий напрямок бізнесу – розвиток систем накопичення енергії. 

“У  серпні 2024 року відбувся спеціальний аукціон на п'ятирічний термін щодо надання допоміжних послуг на різних сегментах цього ринку і компанія ДТЕК ВДЕ взяла участь і отримала право надавати послуги на 140 МВт. Відповідно, ми плануємо побудувати систему накопичення енергії потужністю 200 МВт і очікувані інвестиції мають складати близько 140 млн євро”, – поділився фахівець.

Промислова система зберігання енергії. Фото: dtek.com

Одночасно вітрові проєкти в Україні продовжує реалізовувати компанія Elementum Energy, яка є найбільшим виробником “зеленої” енергії в Україні. Попри війну та борги перед виробниками з боку держави, компанії вдалось добудувати та ввести в експлуатацію Дністровську ВЕС потужністю 100 МВт, з яких 60 МВт було введено у 2023 році.

Нині компанія продовжує роботу над новими проєктами на півдні та заході країни, поділилась інформацією Ольга Рибачук, керуюча директорка Elementum Energy, членкиня правління УВЕА. 

Компанія має плани розвитку 200 МВт нових потужностей на півдні України, зокрема Лиманську ВЕС та "Дунай", які команда розробляє в різних частинах Одеської області. Проєкти будуть готові до будівництва в наступному році, а один з них – вже в кінці першого кварталу.

Крім того, Ольга Рибачук розказала, що 11 грудня 2024 року компанія Elementum Energy придбала проєкт будівництва ще 200 МВт потужностей вітрогенерації на перетині трьох областей: Тернопільської, Рівненської і Львівської. 

“Ми дуже щасливі з цього приводу, тому що цей проєкт знаходиться на доволі просунутій стадії девелопменту та має бути готовим до будівництва наприкінці 2025 року, – зазначає керівниця. – Цей проєкт має забезпечити близько 600 тисяч людей електроенергією. І ми вважаємо, що це буде потужною підтримкою української енергосистеми, особливо в пікові години”.

Введення в експлуатацію Дністровської ВЕС. Фото: elementumenergy.com

Втім реалізація великих вітрових проєктів залежить від багатьох факторів. У тому числі від логістики постачання обладнання. 

 

Нинішня логістика значно ускладнює нове будівництво

 

Як зазначають фахівці галузі, розбудова “зеленої” генерації конче потрібен надійний морський коридор для постачання високотехнологічного габаритного обладнання. 

“Великою проблемою в реалізації проєктів є логістика, особливо, коли ми говоримо про дефіцитну частину півдня і центру України. І довести туди потужні промислові турбіни можливо тільки морем. Жоден виробник вітротурбін не довозить обладнання до майданчиків, як це було раніше до повномасштабного  вторгнення 2022 року”, – пояснює Ольга Рибачук.

Відповідно, маршрут виглядає таким чином: треба довести турбіни до порту міста Констанца у Румунії, далі перевантажити на баржі й перевезти в порти Рені, або Ізмаїл, а потім йде доставляння обладнання сухопутним транспортом по майданчиках. Але спеціалісти зазначають, що через дії агресора єдиний шлях від портів далі Одещиною йде через міст, який не витримує навантаження для перевезення всіх компонентів турбін. Тому єдиним виходом в цій ситуації фахівці бачать розблокування морських шляхів через порти поблизу Одеси. 

Тож галузь потребує державної підтримки та фокусування на потребах “зеленої” генерації. За висновками фахівців, потрібна державна робота з пріоритезації енергетики та увага Мінінфраструктури та Міненергетики, щоби посилювати шляхи, відновлювати дороги. 

“Так ми  зможемо швидко і масштабно відбудувати енергосистему з фокусом на “зелену” генерацію, щоби протягом року-двох побачити суттєві покращення в розбудові енергопотужностей, – зазначає Ольга Рибачук. – Нам потрібно думати про розблокування морських шляхів, про організацію морської логістики, тому що сьогодні надзвичайно дорого коштує страхування морем для енергообладнання, це більше 6% від вартості вантажу”. 

Зважаючи, що один вітрогенератор коштує близько 5-6 млн євро, а їх може бутисотні, то можна уявити, наскільки також важливі зараз для галузі  програми страхування ризиків. Спеціалісти також визначають важливу роль Мінекономіки з організації ринками страхування, які б  забезпечили перестрахування і певну підтримку в цьому плані. Бо інакше виробництво чистої енергії стає не тільки надзвичайно дорогим, але й дуже складним в реалізації, констатують гравці ринку.

 

Війна спричинила релокацію виробника обладнання

 

Близькість до лінії розмежування мала значні безпекові та логістичні ризики для мешканців та підприємств сходу України, а повномасштабне вторгнення спричинило релокації заради життя працівників та збереження потенціалу виробництв.

Одним з таких з підприємств став завод, який протягом 2022-2023 років релокувався з Краматорська до Закарпатської області. Нині індустріальний парк "Френдлі Віндтехнолоджі" – це поки єдиний національний виробник вітроенергетичних установок мультимегаватного класу. Як повідомляють в компанії, підприємство запускає цехи, вирішує на новому місці питання складної логістики місцевими ландшафтами, охорони довкілля під час розбудови потужностей, а також соціальні питання своїх працівників.

Доставка лопаті вітрогенератора спецтранспортом до місця зборки. Фото: Френдлі Віндтехнолоджі

Рішення акціонерів по релокації підприємства стало важливим кроком для забезпечення довгострокової стійкої системи розвитку підприємства саме в національному масштабі, коментує Владислав Єременко, генеральний директор УК "Вітряні парки України". 

“Закарпаття стало для нас новою домівкою, релокуючи туди підприємства зі сходу України, ми почали розвиток нової сторінки нашої історії. Як і для всіх наших колег, хто намагається розвивати проєкти в системі вітроенергетики, основною задачею є складна логістика. Для Закарпаття вона пов’язана обмеженою мережею доріг, великою кількістю річок та складним рельєфом, – коментує керівник компанії, – Тому ми почали розвивати власний логістичний напрям компанією Friendly Logistic, котра вже завезла в Україну крани, спеціалізовані для монтажу вітроенергетичного устаткування і ми вже будуємо турбіни на території громади”.

Компанія долучає до команди перевезених спеціалістів та мешканців громади. Зараз завершується будівництво підстанції на 80 МВт та закінчується монтаж турбін. Запустити 80 МВт нових потужностей в роботу компанія планує до травня 2025 року.

Крім того, в планах УК "Вітряні парки України" розвиток в Закарпатті всіх проєктів, які зараз знаходяться на різних стадіях девелопмента, що загальною кількістю буде складати 1,5 ГВт потужностей. Компанія розраховує на випуск власних вітротурбін, тому нарощує виробництво на підприємстві за допомогою кредитних програм державних банків, зазначає керівник. 

“Розуміємо, що кожна громада, в котрій ми намагаємося розвивати проєкти, повинна бути нашим партнером. Тому ми намагаємося розвивати програми з громадами таким чином, щоб бізнес вітроенергетики був вигідним в плані забезпечення електроенергією тих регіонів, де воно виробляється плюс підтримка всієї енергомережі. А також в соціальному плані, щоб самі громади, які дають згоду на розміщення станцій, отримували вигоду від розвитку цих проєктів”, – відмічає Владислав Єременко. 

Між «Вітряний парк Островський» та громадою укладено Договір про соціальне партнерство. Він, зокрема, передбачає надходження 3% доходу від продажу електроенергії до місцевого бюджету, а це майже 1,5 мільйона гривень щорічно від одного встановленого вітряка для розвитку громади, інформують в компанії.

Подготовка до заливки фундаменту під встановлення вітрогенератора. Фото: Френдлі Віндтехнолоджі

В компанії відмічають, що під час будівництва великих промислових об'єктів є екологічні виклики, тому запевняють, що приділяють значну увагу комплексу досліджень та проходять всі необхідні законодавчі етапи для виконання проєкти з максимальним урахуванням екологічних особливостей Карпат.

“При будівництві теж намагаємось враховувати логістичні системи для перевезення саме так, щоб бути в дружніх відносинах з природою і, звісно, з місцевими мешканцями”, – зазначає керівник УК "Вітряні парки України".

 

Яких змін очікують інвестори для масштабування проєктів

 

Експерти відмічають, що нові інвестори поки не ризикують під час війни вкладати кошти у сектор “зеленої” енергетики, зважаючи на борги перед виробниками та поки не діючи ринкові механізми. Водночас фахівці  зазначають, що Україна має достатній потенціал для подальшого розвитку ринку вітрової енергії, щоб стати платформою для впровадження нових бізнес-моделей та залучення іноземних інвестицій за певних умов. 

В червні 2024 року в Берліні на конференції Recovery Ukraine предствники компанії Notus Energy підписали з Міненерго меморандум щодо розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні. Німецький інвестор заявив про плани побудувати в Одеській області вітрову станцію потужністю 120 МВт. Загальна вартість проєкту складає понад 200 млн євро.

“Notus зайшов в Україну з кількома вітровими проєктами ще у 2019 році. Будівництво першого ми планували почати в 2022 році, але через повномасштабне вторгнення проєкт був призупинений”, – розказав Олександр Подпругін, регіональний директор Notus Energy, заступник голови правління УВЕА.

Зараз проєкт проходить стадію due diligence, тобто об’єктивного аналіза об’єкта інвестування з оцінкою інвестиційнних ризиків в міжнародних фінансових інституціях, які залучає компанія .

“Це й робочі місця, й податки в майбутньому, але нам не вистачає повноцінного механізму фінансування проєктів і в цьому ключова проблема, яка не дозволяє зрушити з місця і почати будівництво”, – зазначає Олександр Подпругін.

Він зазначив, що основні труднощі, з якими зараз стикається девелопер в технічному плані – логістика, але це можна вирішити. А головним завданням на майбутнє компанія вважає питання масштабування проєктів. Бо всі проєкти, які сьогодні будуються, або готуються до будівництва, це радше виключення, а не системний шлях розвитку вітрової генерації, додає фахівець.

 

Борги накопичуються, а механізми підтримки досі мають тестовий характер 

 

Гравці галузі визначають неефективність в нинішніх умовах нових інструментів, таких, як механізм ринкової премії та нещодавно впроваджені “зелені” аукціони. Хоча на думку Міненерго перші аукціони пройшли досить успішно, бізнес, який п'ять років очікував відкриття “зелених” аукціонів, за відсутності нормальних умов вважає перші торги скоріше тестуванням моделі. 

На початку грудня під час обговорення зі стейкхолдерами результатів перших аукціонів Андрій Конеченков зазначив, що зацікавленість інвесторів брати участь у “зелених” аукціонах залежить від кількох кроків держави назустріч виробникам.

“Необхідно повністю розрахуватись з виробниками з ВДЕ за спожиту “зелену” електроенергію, схвалити законопроєкт №11392, який надасть можливість одному учаснику аукціону отримати не 25%, а 50% від загальної квоти, та, загалом, переглянути запропоновані квоти, привівши їх у відповідність з анонсованими і закріпленими у Національному плані дій показниками розвитку ВДЕ до 2030 року, – уточнив очільник УВЕА. – Якщо ми прагнемо стати частиною ЄС, тоді справедливо буде орієнтуватись на його аукціонну політику, а не витрачати час на тестування моделі і виправлення допущених помилок”.

На спільній пресконференції основні учасники ринку дійшли спільної думки, що вагомою перепоною для міжнародних і національних інвесторів є  регуляторні виклики і бар’єри. Серед них представники компаній називали обмеження для торгівлі на вільному ринку.

“Вже 10 місяців по всіх компаніях Elementum, які перебувають в межах дії механізму ринкової премії, ми не отримали жодної виплати. Крім того, компанії, які обрали для себе цей механізм, дискримінують, адже вони отримують в 3-4 рази більше команд на розвантаження ніж ті компанії, що досі перебувають в системі “зеленого” тарифу”, – повідомила Ольга Рибачук, представниця компанії Elementum Energy, яка вийшла на ринок, зробивши ставку на механізм ринкової премії.

При цьому, ефективним рішенням для залучення фінансування у нові вітроенергетичні проєкти, на думку Олександра  Подпругіна, може стати механізм корпоративних PPA, стабільність яких забезпечуватиме спеціальний Фонд із гарантування мінімальної ціни електроенергії на ринку.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”