План перетворення Тернополя на окремий енергетичний острів міська влада ухвалила ще пів року тому. Когенераційними установками забезпечують міжнародні партнери. За підключення відповідає саме місто. У міській раді розповіли, що не отримали підтримки з центрального бюджету. Водночас зауважують: уряд та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), значно спростили процедури підключення малої генерації. Невирішеними залишаються питання боргів, зокрема в місцевому теплоенерго та водоканалі. І ця ситуація негативно впливає на процес підготовки до зими. Як тернопільська громада готується до наступного опалювального сезону, розповів кореспонденту "Української енергетики" Владислав Стемковський, заступник мера міста.

– Президент Володимир Зеленський озвучив план з будівництва 1 ГВт маневрової газової генерації до опалювального сезону. Паралельно до зими готуються й самі громади. Що зараз робить Тернопіль?

– Місто Тернопіль не генерує електричну енергію, в нас немає ТЕЦ, немає поруч атомних електростанцій. Тому Тернопіль залежить від генерації в сусідніх регіонах, а також від розподільних мереж, які транспортують енергію до міста. Тому пів року тому було ухвалене рішення реалізовувати концепцію енергетичного острова. Зараз ми здійснюємо монтаж когенераційних установок.

Але ми серйозно залежимо від наявності природного газу, тому що установки працюють саме на цьому ресурсі. Вони генерують електричну енергію, а також теплову. У разі відсутності електропостачання ми зможемо цією енергією забезпечити потреби котелень, циркуляційних насосів. А також, якщо буде надлишок електроенергії, постачати її в межах міста для потреб об'єктів критичної інфраструктури. Наприклад, каналізаційно-насосних станцій, лікарень тощо. Тобто ми перетворюємо Тернопіль на енергоострів.

– Що є головним завданням для цих когенераційних установок: забезпечення електроенергією населення чи все-таки покриття потреб критичної інфраструктури?

– Безумовно – це покриття потреб критичної інфраструктури. Мається на увазі все необхідне для функціонування міста. Ідеться, наприклад, про подачу питної води. Мало того, що її треба підняти та підготувати. Це все пов'язано з витратами електроенергії. У собівартості витрат на подачу питної води більше 50% – це витрати на електроенергію. Далі – забезпечення роботи каналізаційних систем і каналізаційних насосних станцій, які перекачують стоки. А також – споруд, які повинні цю воду очистити і вже далі випустити у водойми.

Окрім системи теплоенергії, системи водопостачання, водовідведення, забезпечити треба лікарні, стаціонарні відділення, потім уже йдуть школи і так далі. Ще правоохоронні органи, які також повинні мати електропостачання. Ми вже другий рік усі об'єкти маємо на 100% забезпеченими генераторами, але вони не можуть за відсутності електроенергії перекрити дефіцит, тому що мають періодично виключатися. До того ж вони потребують дизельного палива, яке в таких умовах теж буде дефіцитним. Ну й економічна вартість: робота генераційної установки в декілька разів дешевша, ніж генераторів. Загалом ми плануємо перекрити приблизно 10% від загального споживання електроенергії у місті.

Фото надано Тернопільською міською радою

– Звідки місто брало кошти на встановлення малої генерації, і про які суми йдеться загалом?

– Зараз ми реалізуємо ілька проєктів. Перший впроваджується за підтримки Проєкту енергетичної безпеки від USAID, тобто від американського народу. Вони дають обладнання, а монтаж на місці – уже за рахунок коштів нашого комунального підприємства, а також коштів міського бюджету.

Другий проєкт, який зараз почне реалізовуватися, це приватно-публічне партнерство. За умовами реалізації цього проєкту комерційні структури планують своїм коштом встановлювати генераційні установки. Тут ми жодних витрат не понесемо, лише купуватимемо в них електроенергію. Цей проєкт тільки на старті.

– Як щодо державних програм фінансування чи кредитування, чи є воно? Чи, можливо, йдеться про дотації?

– Ні, ніхто нічого не давав. У нас взагалі відчуття повної відсутності нашого міністерства. Зараз у системі державного управління абсолютно повний провал.

– З травня уряд та НКРЕКП взялися спрощувати процедури підключення когенераційних установок до мережі. Які головні труднощі виникають під час цього процесу: бюрократія чи технічні моменти?

– Процедури насправді спростили. По-перше, скасували оплату за підключення при облаштуванні в монтажі когенераційних установок і видачі технічних умов на підключення. Це економить мільйони, насправді десятки мільйонів гривень. Зараз найкраща співпраця з цього питання – з технічними спеціалістами обленерго, тому тут якраз проблем немає. І постанова, якою було скасувано необхідність плати, дуже була вчасною. Раніше за підключення необхідно було заплатити за кожен кіловат, здається, близько двох тисяч гривень. Уявляєте собі!

– Чому місто робить ставку саме на когенераційні установки, а не на, скажімо, масові закупівлі генераторів чи встановлення сонячних панелей?

– У випадку сонячних електростанцій діє природний кліматичний фактор. Ми не можемо впливати на стабільність роботи СЕС. Так, вони можуть бути додатковим фактором, окремі об'єкти ми обладнуємо цими панелями. Але вони стабільно працювати не будуть.

Генератори, я вже сказав, не можуть безперебійно працювати 24 години на добу, плюс вони дорогі за обслуговуванням. Генераційні установки – газові, газопоршневі – генерують і електричну енергію, і побічно – теплову, яку ми теж можемо відбирати. Тому вони економічно вигідні. За попередніми розрахунками вартості кіловатів, так виходить дешевше. До того ж тут не потрібно враховувати транспортування.

– Перебудова самих мереж міста – це теж величезна робота. Чи вона вже триває?

– Гостро стоїть питання трансформації підстанцій і переключення автоматики. Має бути кілька сценаріїв певних режимів роботи, коли відключатимуть автоматично одних споживачів, а залишатимуть із живленням об'єкти критичної інфраструктури. Якщо ми побудуємо в місті розподілену генерацію, яка буде пропорційно розташована, то це потребуватиме переоблаштування самої мережі електропостачання. Плануємо 12-15 таких установок по місту. Яка вартість робіт – покаже проєктування, яке зараз здійснюється.

– Встигаєте до опалювального сезону виконати всі роботи?

– Шість установок ми запустимо до опалювального сезону, все інше – поки складно сказати. Тут є питання фінансування, бо одночасно діє мораторій на коригування тарифів на теплопостачання. А з іншого боку, ціна електроенергії зростає кожен місяць, зросла також вартість води. Зокрема, НКРЕКП підвищила ціну холодної води, а теплоенерго, подаючи гарячу воду, мусить робити придбання холодної за іншою ціною. А для населення тариф змінюватися не може, тому що діє мораторій. Нацкомісія це знала, але чомусь не врегулювала.

Фото надано Тернопільською міською радою

– Які головні поради щодо підготовки до зими ви маєте для тернополян? Що містяни можуть зробити самостійно?

– Перше – максимально утеплити свою оселю, якщо встигнуть і мають фінансову можливість. Друге – це мати завжди резервний варіант житла у сільській місцевості у разі повного колапсу і відсутності електропостачання, газопостачання. Населені пункти з багатоповерховим фондами не зможуть повністю функціонувати. Натомість у сільській місцевості простіше буде влаштувати умови для життя. Третя порада – мати якісь акумуляторні системи, мінігенератори і таке інше. Якщо світло буде дві-три години на добу, так можна забезпечити якісь резервні джерела живлення.

– Такий варіант, як генератор для спускання води із системи опалення, теж треба розглянути?

– Ми торік робили моделювання ситуації спускання води із систем. Варто відкрити труби, щоб надійшло повітря, – і вода спускається протягом кількох годин. У нас для цього був створений штаб і буде знову створений на цю зиму. Тому що спускати воду із системи слід виключно по команді. Категорично не можна "вмикати" самодіяльність. А голови ОСББ можуть не володіти ситуацією, коли буде відновлене, наприклад, електропостачання чи газопостачання. Тому ми це відпрацьовували, моделювали. Для спускання води із системи генератор не потрібен.

– Наскільки суворими і справедливими є теперішні графікові відключення електроенергії у місті? Який ваш прогноз на зиму: до чого готуватися?

– Щодо справедливості, це дуже суб'єктивне поняття. Тому що іноді диспетчерська дає енергетикам завдання зменшити споживання за 5 хвилин до самого відключення. Тому енергетики в таких випадках просто фізично не можуть дотримуватися графіків. Поняття справедливості там дуже-дуже умовне. Але я знаю умови роботи енергетиків, тому тут претензій до них насправді немає.

Ми всі чомусь думаємо, що взимку електрики напевно не буде, але газ напевно буде. Ми торік змоделювали ситуацію, коли не буде нічого. І це вже зовсім інша картина. Ми мали пункти стаціонарного проживання людей, яких могли забезпечити теплом за відсутності і газу, і електроенергії. Щоб кілька тисяч людей могли переночувати у теплі, коли на вулиці мінус 20°С. Торік ми до цього готувалися і готуємося тепер. Паралельно всі наші котельні обладнані генераторами. Це крім того, що ми будуємо енергетичний острів. Тобто ми все одно маємо кілька сценаріїв і кілька резервних джерел живлення.

– Як на підготовку до опалювального сезону впливає питання боргів, зокрема, у теплокомуненерго та водоканалів?

– Фантастично впливає. Борги реально зривають нам підготовку. Міністерство фінансів подало заяву до Виконавчої служби про примусове стягнення коштів з нашого теплокомуненерго. Одночасно держава не відшкодувала нам 300 млн грн за різницю в тарифах, відповідно до меморандуму, який був підписаний два роки тому. Абсолютний парадокс. Тобто держава в особі Мінфіну винна кошти. Водночас щодо тих коштів, а це вп’ятеро менше за наші борги, уряд подає до суду, звертається до Виконавчої служби і арештовує рахунки. Ось у таких умовах готуємося до опалювального сезону. Населення дуже дисципліноване, тобто рівень оплати доходить до 90% на окремі види послуг. Але ще раз: держава не повертає 300 млн грн зафіксованих сум різниці у тарифах. Тобто населення справніше платить, ніж держава виконує  домовленості.

– У Верховній Раді пропонують запровадили спеціальні рахунки для водоканалів. Щось схоже вже було з теплокомуненерго. Автори документу таким чином хочуть покращити платіжну дисципліну підприємств, зокрема стосовно плати за спожиту електроенергію. Як ви оцінюєте таку пропозицію?

– Підприємства дисципліновано сплачують за електроенергію. На них просто кидають ярмо. Це для того, щоб ми були посередниками між населенням і структурами, які продають енергоносії. Вони просто примусово стягуватимуть кошти. А водоканали не зможуть платити заробітну плату своїм працівникам. Це абсолютний абсурд, який традиційно від часів Януковича несуть далі в маси, а потім розказують, що це підвищує платіжу дисципліну. Це абсолютно шкідлива ідея, особливо в цих умовах. Директори підприємств несуть відповідальність за правильне використання коштів, за своєчасну сплату, виплату заробітної плати, це взагалі кримінальна відповідальність.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"