Учасники організованого аналітичним центром DiXi Group "круглого" столу "Експорт та імпорт електроенергії: проблеми та перспективи" обговорили перспективи створення умов, які б дозволили перетворити доходи від експорту електроенергії у ресурс для відновлення енергосистеми. Під час заходу, зокрема, зазначалось, що Україна перебуває тільки на початку шляху перетворення на енергетичний хаб Європи і збільшення експортних поставок. Через низку невирішених регуляторних проблем, а також внаслідок російських атак на енергосистему, у найближчій перспективі про різке збільшення експорту поки не йдеться. Проте за умови запровадження рекомендацій міжнародної спільноти і серйозних перетворень, для цього є всі шанси у майбутньому.

 

Чи можливий експорт електроенергії у поточному році 

"У результаті бойових дій і масованих ракетних атак та ударів дронами, які відбулись протягом минулого осінньо-зимового періоду, починаючи з вересня фактично і закінчуючи березнем було пошкоджено досить багато об’єктів генерації, як гідрогенерації, так і, звичайно, генерації ТЕС та блочних ТЕЦ", – нагадав під час "круглого" столу директор з управління ОЕС України – головний диспетчер ПрАТ "НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко.

За даними оператора системи передачі, після окупації частини території України рф у 2014 році, під російським контролем знаходилось 4 ГВт встановленої потужності. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році під окупацією росіян опинились й інші потужні об’єкти генерації: Луганська ТЕС, Вуглегірська ТЕС, Запорізька ТЕС, Каховська ГЕС. Остання була повністю зруйнована російськими окупантами 6 червня 2023 року, що стало не просто втратою генеруючих потужностей, а наймасштабнішою техногенною катастрофою після аварії на Чорнобильській АЕС.

Найбільшою втратою для української енергосистеми з початку повномасштабного вторгнення стала окупація Запорізької АЕС. Було втрачено 6 працюючих енергоблоків потужністю по 1 ГВт кожний.

"Доступна генеруюча потужність в Україні скоротилась більше ніж вдвічі – з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт. Найбільше постраждала маневрена потужність у системі, яка скоротилась на 68% – з 14,3 ГВт до 4,6 ГВт. Насамперед, на теплових електростанціях. Тобто експортний потенціал України значно зменшився", – констатувала експертка проекту DiXi Group Олена Лапенко.

Доступна генеруюча потужність в Україні скоротилась більше ніж вдвічі – з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт

До того ж, в Україні проходить щорічна літня ремонтна кампанія, під час якої у планові ремонти були виведені блоки атомних і теплових електростанцій.

"Ми вже відремонтували чотири блоки, ще дев'ять потрібно відремонтувати. 1,2 мільярди гривень вже вклали у ремонтні роботи. Будемо продовжувати цю ремонтну кампанію, це ж саме роблять і інші компанії", – зазначив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

На додачу до загальної картини маємо період закінчення "великої води" і зниження виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.

"Початок ремонтної кампанії на блоках АЕС та ТЕС, поступове зниження водопілля та зростання середньодобової температури наприкінці травня призвели до дефіциту електричної енергії в окремі години. Відповідно до повідомлень "Укренерго", для балансування енергосистеми українська сторона зверталась за аварійною допомогою у певний проміжок часу для покриття споживання. Виникнення дефіциту у пікові години, починаючи з 7 червня, в "Укренерго" також пояснили вимушеним зменшенням потужності гідроелектростанцій на Дніпрі для обмеження надходження води у Каховське водосховище", – йдеться в аналітичному звіті DiXi Group "Чи допоможе експорт електроенергії відновити енергосистему", який був представлений під час заходу.

Слід зазначити, що через масштабну міграцію населення за кордон та скорочення виробництва і бізнес-активності, попит на електроенергію скоротився, приблизно, на 30-35%. За рахунок цього енергосистема не відчуває катастрофічного дефіциту попри всі вище вказані обставини.

"На поточний момент, ми маємо ситуацію збалансовану (в енергосистемі). Але у період проходження вечірнього максимального навантаження ми знаходимось на межі того, що ми можемо збалансувати нашу енергосистему. І фактично говорити про можливість експорту електроенергії у поточний період не доводиться", – констатував Зайченко.

У період проходження вечірнього максимального навантаження ми знаходимось на межі того, що ми можемо збалансувати нашу енергосистему

За його словами, у перспективі до кінця поточного року за рахунок власного виробництва електроенергії Україна буде покривати тільки близько 96% власного споживання. Тому, на його думку, енергосистемі України потрібен імпорт.

"Можна говорити про те, що поточний, наступний місяці ми десь на межі балансування з деяким дефіцитом. Серпень буде дуже важкий, він потребуватиме однозначно імпорту для збалансування енергосистеми. Далі ситуація буде покращуватись", – додав він.

Відсутність перспектив для швидкого збільшення експорту електроенергії підтвердив і Дмитро Сахарук.

"Можливості для великого експорту ми не бачимо. Можливо, в окремі години і, можливо, лише у вересні, на початку жовтня. Всі інші періоди, починаючи з жовтня, це періоди дефіциту", – пояснив він.

Аналітики DiXi Group також вважають, що в умовах відсутності інформації щодо термінів ремонту енергоблоків АЕС, масштабів пошкоджень теплової генерації, прогнозувати відкриття масштабного експорту електроенергії вбачається необґрунтованим.

"Традиційно, сезонне зменшення споживання у квітні-травні плавно переходить у літній максимум навантажень. Тому, за негативним сценарієм, Україна зможе запропонувати перші експортні обсяги базовим графіком лише з вересня, після завершення "гарячого" сезону, за умови відсутності ракетних обстрілів генеруючих об’єктів. В оптимістичному сценарії збільшення експорту може відбутись за умови оперативного закінчення ремонтів на енергоблоках АЕС та введення додаткових енергоблоків ТЕС, відновлених після російських атак", – ідеться у звіті DiXi Group.

 

Готуватися до розвитку експорту потрібно вже зараз

Попри те, що у короткостроковій перспективі великих можливостей для експорту немає, правила і умови його здійснення повинні бути розроблені, затверджені та діяти, підкреслила Олена Лапенко. Власне з цією тезою погодились всі учасники дискусії.

"Якщо ми говоримо про можливість експорту, який у нас погоджується на рівні регіональної групи континентальної Європи, виходячи з того що ми приєднались до ENTSO-E в аварійному порядку, і досить важка робота проходить з системним оператором Європи, щоб довести їм, що ми є стабільні і при різних рівнях експорту, стабільність всієї європейської системи буде забезпечена", – розповів Віталій Зайченко.

За його словами, в європейській системі завжди була проблема низькочастотних коливань, яких вони дуже бояться, тому що це може призвести до порушення стійкості всієї системи. Тому саме регіональною групою континентальної Європи було прийнято рішення, що збільшення експорту з України буде проводитись покроково і крок збільшення від 50 до 100 МВт на місяць.

"На поточний момент у нас є погоджена цифра 400 МВт експорту і ми фактично ще її не досягли, щоб показати європейцям, що система працює стабільно при такій величині. Після того, як ми її досягнемо, буде наступне засідання і прийняття рішення про збільшення можливості експорту. Тому тут, на жаль, ситуація така, що ми будемо рухатись невеликими кроками через побоювання наших європейських колег щодо стійкої роботи системи", – пояснив ситуацію головний диспетчер НЕК "Укренерго".

На поточний момент у нас є погоджена цифра 400 МВт експорту і ми фактично ще її не досягли, щоб показати європейцям, що система працює стабільно при такій величині

Він також нагадав, що додатково по виділеній лінії Добротвір-Замость у Польщу можливий експорт 265 МВт. Тобто загалом поточна спроможність України до експорту електроенергії складає 665 МВт.

Технічно Україна має можливість експортувати електроенергію в усі сусідні країни. Лінії електропередачі різного класу напруги з'єднують об'єднану енергосистему України з системами Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови. Про цьому максимальні обмеження по кількості ліній сягають 2 тис. МВт як для експорту, так і для імпорту.

 

Україна має розблокувати регуляторні питання

Не тільки потужності генерації і технічні спроможності міждержавних перетинів стоять на заваді розвитку експорту електроенергії з України. Наразі вимагає негайного вирішення низка регуляторних питань. Найважливіше – запровадження двосторонніх аукціонів з розподілу пропускної спроможності за участю оператора системи передачі (ОСП) електроенергії України, а саме "Укренерго", і країн-контрагентів.

Україні потрібно долучитись до європейської аукціонної платформи JAO, де проводить аукціони більшість операторів систем передачі сусідніх країн. Для цього необхідно внесення змін в українське законодавство, зокрема, щодо можливості компенсації у разі форс-мажорних обставин за будь-яких обмежень, а також у податкове законодавство для дотримання рівних прав іноземних та українських учасників аукціонів.

Експорт електроенергії з України побудований на основі явних аукціонів (explicit auctions) із розподілу доступу потенційних експортерів (виробників, трейдерів, постачальників) до транскордонної пропускної спроможності. Надання доступу відбувається на спеціальних аукціонах, що проводяться відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), від 3 квітня 2020 року №763 "Про затвердження Правил управління обмеженнями та Порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів".

Водночас, згідно зі статтею 42 закону "Про ринок електричної енергії", спільний скоординований механізм управління обмеженнями та процедури розподілу пропускної спроможності мають застосовуватися до міждержавних перетинів із державами – сторонами Енергетичного Співтовариства. Відповідно до частини 5 статті 38 закону "Про ринок електричної енергії", у зоні відповідальності ОСП – розробка та погодження із відповідним оператором системи передачі суміжної держави порядку розподілу. Затвердження такого порядку у зоні відповідальності Нацрегулятора.

"В "Укренерго" представили, як мінімум, один погоджений порядок спільного розподілу перетину – із Румунією, що був направлений на розгляд НКРЕКП, але так і не був затверджений", – йдеться в аналітичному звіті DiXi Group.

До вирішення проблеми розподілу доходів від продажу доступу до міждержавного перетину підключився і Секретаріат Енергетичного Співтовариства у рамках проєкту Ukraine Energy Market Observatory.

"Ми бачимо, що вже є кроки з імплементації рекомендацій Ukraine Energy Market Observatory при Енергетичному Співтоваристві, які пропонували нам передбачити публічні консультації, запровадити тимчасовий порядок розподілу доходів", – зазначила під час "круглого" столу Олена Лапенко.

 

Вільні ціни зрушать електрони

Учасники "круглого" столу підкреслили, що розвиток ринку електроенергії в Україні і, зокрема, експортних можливостей стримується через жорстке державне регулювання енергетичного сектору, у тому числі, у частині цінових обмежень.

"Політика регулятора щодо встановлення граничних цін на організованих сегментах українського ринку електроенергії також матиме вплив на вихід виробників на ринки країн ЄС", – зазначено у звіті DiXi Group.

Нагадаємо, НКРЕКП планувала скасувати цінові обмеження на оптових ринках електроенергії РДН (ринок на добу вперед), ВДР (внутрішньодобовому ринку) і балансуючому ринку. Такий крок мав підтримку від ринку, оскільки Україна отримала б змогу працювати з вільним ціноутворенням, орієнтованим на європейські форвардні контракти.

"Найкращим рішенням, на нашу думку, було б жити без price-cap. Для цього були всі умови, були рішення про зупинення постанови №322 з 1 липня і ми мали унікальну можливість, вперше за чотири роки функціонування ринку електроенергії пожити без price-cap", – вважає Дмитро Сахарук.

Він підкреслив, що ціновий паритет є головною передумовою для того, щоб электрони вільно рухались з України в Європу, з Європи в Україну.

Ціновий паритет є головною передумовою для того, щоб электрони вільно рухались з України в Європу, з Європи в Україну

Натомість, регулятор не наважився на такий крок. Оскільки через різницю цін на електроенергію в Україні і Європі, ціни на електроенергію у комерційному сегменті могли б зрости, що відповідно збільшило б навантаження на промисловість, призвело б до підвищення цін на окремі товари і послуги і, до того ж, нівелювало ефект від підвищення цін на електроенергію для населення з метою зменшення фінансового тягаря для державних компаній "Енергоатом" і "Укргідронерго", на які покладені спеціальні обов’язки. В решті решт НКРЕКП підняла межу, вище якої продавати елекутроенергію не можна, на 50-80% залежно від годин споживання.

Чи буде трейдерам вигідно експортувати-імпортувати електроенергію при таких цінових обмеженнях – покаже час. Але учасники ринку наполягають, що рано чи пізно регулятору доведеться змиритись з фактом існування вільного ринку і ціною імпортного паритету.

Олена Манжело