Військова агресія росіії проти України спричинила кризу постачання пального у країну і його дефіцит на автозаправках. Щоб мотивувати постачальників завозити бензин і дизель новими логістичними шляхами в умовах збільшених ризиків влада зменшила податковий тиск на галузь – відмінила акциз і зменшила ПДВ з 20% до 7%. Це допомогло наситити ринок пальним, але держбюджет втратив надходження. Зараз, після семи місяців великої війни, парламент повернув акцизи на пальне.

"Українська енергетика" розбиралася в якому вигляді народні депутати повернули податки, як зміниться ціна на пальне для підприємців і автовласників та чи містить нововведення пільги та корупційні ризики.

 

Яким буде оновлений акциз для бензина і дизеля

Верховна Рада 21 вересня ухвалила законопроєкт №7668-д про зміни до Податкового кодексу щодо ставок акцизного податку на період воєнного і надзвичайного стану. За документ проголосували 255 народних депутатів, повідомив депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

За його даними, фінальна версія законопроєкту містить такі ставки акцизного податку:

• бензин €100/1000 літрів (до обнулення ця ставка складала €213,5);
• дизель €100/1000 літрів (до обнулення ставка складала €139,50);
• біопаливо €100/1000 літрів (досі складає €162);
• газ €52/1000 літрів (до обнулення ставка складала €52).

Законопроєкт одразу здобув неформальну назву "все по 100". Вже перша редакція передбачала акциз на бензин і дизель на рівні €100.

Розмір податку на автогаз викликав дискусії. Пропонувалося підвищити акциз також до €100. Народні депутати наголошували, що це підвищення акцизу на один вид пального разом зі зниженням податкового навантаження для інших. Втім, навіть після ухвалення рішення питання залишається дискусійним.

"Колись, у 2019 році, я пам’ятаю, як депутати Коломойського (Ігор Коломойський, український бізнесмен, четвертий у списку Forbes Ukraine, – ред.) активно це просували у нашому комітеті. Для мене це виглядало як лобізм. Коли я запитав у представників уряду, виявилось, що у першій версії документу акциз на газ складав €52. А потім раптом змінився на €100. І мені так ніхто нормально і не пояснив логіку змін", – сказав Ярослав Железняк у коментарі "Українській енергетиці".

Директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн дотримується іншої думки. Він переконаний, що ініціатива запровадити акцизний податок на усі види пального на рівні €100 була справедливою.

"Тобто кожен сплачує однаково – незалежно від пального. Мені здається, так має бути. Особливо сьогодні, коли війна, ми всі в одному човні і маємо бути у рівних умовах, усі мають допомагати. Автовласник – це не бідна людина. Політики вигадали, що газ – це соціальне пальне. Але яке воно соціальне, якщо є купа Land Cruiser на газу", – обурюється експерт.

Народний депутат Ярослав Железняк говорить, що у подальшому державі варто спиратись на 96 директиву ЄС від 2003 року.

"Далі в уряду і народних депутатів бачення має бути наступним: у нас є директива і ставки відповідно до неї. Ми маємо розписати на п’ять років, як ми наближатимемося до цієї директиви. Закладаючи ті самі пропорції", – сказав Ярослав Железняк.

Якщо на біопальне встановити менший акциз, це створить шпаринку для махінацій

Ставка акцизу на біопальне теж викликала дискусії. Перша версія законопроєкту взагалі не містила норм про біопальне. Потім комітет рекомендував парламенту ухвалити документ із пільговими ставками, про це повідомляв голова податкового комітету Верховної Ради, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев:

• біобензин €26/1000 літрів (досі складає €162);
• біодизель €18/1000 літрів (досі складає €162).

Згодом комітет переглянув своє рішення, тож у фінальну версію увійшли ставки без пільг. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай вважає, що це добре.

"У мене були застереження щодо пільг для біопалив. Те, що їх прибрали до другого читання, – позитив", – сказав Юрій Гайдай "Українській енергетиці".

Гендиректор та засновник Prime Group TM Дмитро Льоушкін пояснив, до яких зловживань могло б призвести запровадження пільги: "Якщо на біопальне встановити менший акциз, це створить шпаринку для махінацій: у дизель будуть додавати трішечки спирту, і він заїжджатиме, як біодизель".

 

Акциз повпливає на ціни. Але не для всіх

Повернення акцизу на пальне відобразиться на ціни у гурті, зазначив Дмитро Льоушкін.

"Наступного дня після публікації закону запроваджується акциз. При розмитненні палива потрібно буде заплатити €100, що за сьогоднішнім курсом – 3700 грн на 100 літрів, плюс ПДВ на цю суму. Це близько 4 грн/л", – підрахував він.

За словами Дмитра Льоушкіна, це одразу повпливає на ціни на пальне у гурті. Тобто це відчують підприємці, зокрема, аграрії.

Із такою оцінкою згоден Сергій Куюн. Він назвав поточні і очікувані гуртові ціни на пальне: "Бензин у гурті зараз коштує близько 37 грн/л, відповідно, буде 41-42 грн. Дизпальне наразі коштує десь 45-46 грн/л – відповідно, буде 48-49 грн/л".

Бензин у гурті зараз коштує близько 37 грн/л, відповідно, буде 41-42 грн. Дизпальне наразі коштує десь 45-46 грн/л – відповідно, буде 48-49 грн/л

При цьому ціни на пальне на автозаправних станціях не зміняться, вважають експерти.

"Мережі АЗС протягом останніх двох тижнів не хотіли знижувати ціни, хоча у них була така можливість завдяки тому, що у світі, на європейському ринку, подешевшали нафта і нафтопродукти. Вони тримали ціну, тому що споживач погано реагує на підвищення цін. Тому вони, умовно, мають 4 грн маржі, які цей податок замінять собою – і ціна для споживачів не зросте", – пояснив Сергій Куюн.

Юрій Гайдай підтримує: "Зниження цін на нафту якраз нівелює ефект від акцизу (плюс 4 грн), а надходження від акцизів додадуть макростабільності".

Державний бюджет завдяки поверненню акцизів на пальне може отримати близько 3 млрд грн

"Українська енергетика" запитала у Ярослава Железняка, скільки отримає державний бюджет завдяки поверненню акцизів на пальне.

"Надходження будуть близько 3 млрд грн. Але точну суму прогнозувати важко. Все залежатиме від того, якою буде ціна на світових ринках та в Україні, яке буде споживання, чи будуть мережі зловживати маржею тощо", – пояснив Ярослав Железняк.

Ці гроші підуть на ремонт і відновлення доріг.

 Економіст Юрій Гайдай вважає, що у цьому є сенс: "Насправді немає різниці – з акцизів, чи іншого джерела, це все видатки бюджету. На наш погляд, фінансувати дорожню інфраструктуру потрібно, бо швидка логістика потрібна і армії, і економіці, зокрема, і під час війни. Однак інфраструктурні видатки мають бути поміркованими і цільовими, з максимальним ефектом. Наприклад, може бути доцільно перш за все вкластися в пункти перетину кордону, щоб допомогти експорту".

 

Пільга для оборонців

Фінальна версія законопроєкту передбачає пільгу для Міністерства оборони: нульовий акциз на пальне для військовослужбовців на період воєнного та надзивчайного стану.

Дмитро Льоушкін вважає малоймовірним, що ця пільга створить корупційні ризики.

"У нас зараз дуже жорстко працює ДБР (Державне бюро розслідувань) та НАБУ (Національне антикорупційне бюро), присікають зловживання миттєво. Я далекий від думки, що "під військових" завозитимуть паливо і продаватимуть його в ринок. Це дуже легко відстежується: акциз адмініструється, і все, що з нульовим акцизом, буде видно, адже у нашій країні дуже якісна система адміністрування акцизу", – розмірковує засновник Prime Group.

Основний корупційний ризик – це нелегальний продаж пального, закупленого для армії, фактично, кража

Юрій Гайдай зайшов далі: "По суті, основний корупційний ризик – це нелегальний продаж пального, закупленого для армії, фактично, кража. Якщо при цьому пальне звільнене від акцизу, це лише збільшить маржу на літрі краденого на кілька гривень, що не є критично важливим, і не вплине на ситуацію".

 

Коли повернуться акцизи

Закон набуде чинності наступного дня після офіційної публікації у парламентському виданні "Голос України". Цьому мають передувати інші етапи законодавчо затвердженої процедури: підписання документу спікером Верховної Ради і президентом України. Наразі документ готують до цього.

"Я думаю, його швидко підпишуть. Бо дуже наполягали, щоб він вступив в силу одразу, а не, скажімо, з 1 жовтня", – прогнозує Ярослав Железняк.

Дмитро Льоушкін теж чекає на набуття чинності закону вже найближчими днями.

Ольга Чайка