Вугільні електростанції не можуть бути компенсатором коливань ВДЕ – фахівець
В енергосистему на ВДЕ необхідно додати джерела гнучкості, які здатні швидко балансувати сонячну і вітрову генерацію.
Директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy у Східній Європі Ігор Петрик у коментарі журналістам «Української енергетики» пояснив, чому вугільна генерація не може бути компенсатором при великій кількості дешевої відновлюваної енергії.
"Українська енергосистема є однією з найбільш негнучких у світі. Близько 55% генерації забезпечує атомна енергетика, третину — старі негнучкі ТЕС і ТЕЦ, можливості ГЕС обмежені водними ресурсами, а перетоки енергії між сусідніми країнами обмежені технічними і політичними чинниками. В міру зростання «зеленої» енергетики підвищуються ризики для стійкості системи. Оскільки Україна продовжує нарощувати потужності ВДЕ і прагне здійснити енергетичний перехід, то існує нагальна потреба у створені джерел гнучкості для енергосистеми", - сказав Ігор Петрик.
Результати розрахунків аналітиків Wärtsilä Energy в ході моделювання ОЕС України до 2050 року продемонстрували, що оптимальна енергосистема рухатиметься у напрямі збільшення частки ВДЕ до досягнення ними 88% в енергобалансі у 2050 р.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Wärtsilä Energy розробила для України дві моделі переходу на ВДЕ
Під час презентації сценаріїв енергетичного переходу експерти Wärtsilä Energy зазначили, що в енергосистемі необхідно мати такі генеруючі потужності, які здатні швидко балансувати сонячну і вітрову генерацію. В українських реаліях основним квазі-маневреним засобом є вугільна генерація.
"ТЕС, які працюють на вугіллі й були спроєктовані понад 60 років тому для роботи у базовому режимі, не можуть бути ефективним джерелом гнучкості енергосистеми. Інерційність вугільних станцій обмежує їхні динамічні характеристики, такі як тривалість пуску, швидкість та діапазон регулювання чи паливну ефективність на часткових навантаженнях - сказав Ігор Петрик. – Вимоги до нових газових станцій, наприклад, у Німеччині, де частка ВДЕ вже зараз є великою, включають можливість запустити велику станцію та вивести її на повну потужність за 2 хвилини. Така станція має бути в змозі працювати з високою ефективність у циклічному режимі, тобто зупинятися та запускатися знову по кілька разів на добу. Для існуючих в Україні вугільних ТЕС навіть одна зупинка на добу є небажаною".
"Коли в системі багато потужностей ВДЕ, коливання відновлюваної енергії в мережі стають значними, а маневреної генерації в системі нема, тоді, щоб компенсувати ці коливання, потрібно тримати в роботі багато вугільних станцій, у яких за конструкцією невеликий діапазон регулювання. Це економічно недоцільно, а в умовах низького споживання електроенергії, як це є зараз, ще й змусить зупиняти блоки АЕС, щоб звільнити місце в системі для вугільної генерації. Більш ефективним було б тримати в холодному резерві газопоршневі станції швидкого пуску замість працюючих на частковому навантаженні вугільних блоків", - сказав директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy у Східній Європі Ігор Петрик.
