Вугільний баланс: чому енергосектор увійшов у 2021 рік із дефіцитом

26 квітня 2021

Україна має труднощі із забезпечення стабільних обсягів запасу вугілля та відчуває залежність від російського імпорту

У 2020 році Україна для потреб енергетики імпортувала 2,63 млн тонн енергетичного вугілля, що в 2,3 раза менше у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року (6,03 млн тонн). Антрацитових марок вугілля (Аш + П) закупили 1,81 млн тонн, що в 2,5 рази менше минулорічних обсягів імпорту. Про це свідчать дані, отримані від міністерства енергетики.

Вугілля надходило до України у 2020 році з трьох країн: Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки та Казахстану. Найбільшим постачальником залишається Російська Федерація, частка якої у загальній структурі імпорту за два роки зросла з 88% у 2019 році до 92% у 2020 році. Важливо зазначити, що вугілля антрацитових марок у 2020 році купувалося лише в Росії, а імпорт з Південно-Африканської Республіки - відсутній.

Згідно з даними міненерго, сукупний обсяг постачання антрацитового та газового вугілля на ТЕС та ТЕЦ скоротився на 28,8% (або на 7,35 млн тонн). Водночас, обсяг споживання вугілля тепловою генерацією зменшився 19,5% (або на 4,74 млн тонн).

Основними компаніями-споживачами вугілля у 2020 році були АТ "ДТЕК Західенерго", АТ "ДТЕК Дніпроенерго", ПАТ "Центренерго" та ТОВ "ДТЕК Східенерго", частка яких склала 85% в загальній структурі споживання. Основними споживачами були Бурштинська, Курахівська та Запорізька теплові електростанції, що загалом використали 43% вугілля. 

Незважаючи на те, що в опалювальний сезон Україна увійшла з рекордно великими запасами вугілля - 2,91 млн тонн (так у вересні 2019 року у запасі було 1,34 млн тонн), на кінець 2020 року запаси вугілля на складах ТЕЦ та ТЕС були зменшені втричі до 0,91 млн тонн. Це менше обсягів 2019 року на 67,4%. Найбільші запаси вугілля знаходились на складах Луганської, Бурштинської, Курахівської та Слов’янської теплоелектростанцій, загалом 45% від запасів.

Причинами такого суттєвого скорочення запасів вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ став ряд факторів, що виникли у IV кварталі 2020 року, зокрема у грудні. 

Це, по-перше, збільшення споживання електроенергії. Так, відповідно до прогнозного балансу ОЕС України, споживання брутто електроенергії протягом жовтня - грудня 2020 року планувалося на рівні 37,9 млн МВт*год, у той час, як фактичне споживання  за цей період сягнуло 40,3 млн МВт*год, що більше за прогноз на 6,3% (або на 2,4 млн МВт*год).

По-друге, спостерігалося зменшення обсягів виробництва електроенергії АЕС та ВДЕ. У випадку атомної генерації, 6 із 15 енергоблоків були зупинені для проведення ремонтних робіт: ЗАЕС-4 та РАЕС-3 для капітального ремонту та ЗАЕС-2, ЗАЕС-5, ХАЕС-2, РАЕС-4 для середнього ремонту. При чому, планова дата закінчення ремонту 4-го та 5-го енергоблоків Запорізької АЕС переносилася двічі, тим самим продовживши строк недоступності цих потужностей більш ніж на 2 місяці. 

Згідно з даними  міненерго, обсяг недовиробництва електроенергії АЕС через позапланові зупинення енергоблоків та перепростій при проведенні ремонтних робіт сягнув 7% у жовтні та листопаді, окрім того, понад 2% недовиробництва електроенергії у IV кварталі 2020 року відбулося внаслідок зовнішніх обмежень потужності (системні та балансові обмеження, сезонні коливання потужності тощо).

Стосовно вітрової та сонячної генерації, то з очікуваних 2,5 млн МВт*год було згенеровано лише 1,8 млн МВт*год, або 70% від плану. 

По-третє, проблемою стало вчасне поповнення запасів вугілля на ТЕС, принаймні до гарантованого рівня. Серед причин - призупинення інвестицій у нові виробничі лави і скорочення видобутку вугілля, який через інерційність не можна відновити відносно швидко. Зокрема, ДТЕК у 2020 році знизила видобуток вугілля на 15,7% у порівнянні з 2019 роком - до 18,9 млн тонн. Окрім спаду попиту з початком пандемії, представники бізнесу пояснили свої дії накопиченням боргів на ринку електроенергії та недосконалою політикою держави. У свою чергу, АМКУ та НКРЕКП ініціювали перевірки компаній-операторів ТЕС і ТЕЦ.

На тлі труднощів із забезпечення стабільних обсягів запасу вугілля та залежності від російського імпорту, Україні потрібно робити рішучі кроки у напрямку декарбонізації та відмови від використання вугілля для виробництва енергії. 

Так, в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко виступив за якнайшвидшу відмову від виробництва електроенергії з вугілля, але вважає це за можливим за умови розвитку систем накопичення енергії. 

На думку експертів DiXi Group, Україні доведеться поступово відмовитися від більшості своїх потужностей, що працюють на вугіллі, але багато залежатиме від кроків, які вживатиме уряд для поліпшення функціонування ринку електроенергії. Зокрема, слід мати функціональний ринок допоміжних послуг, сучасні правила для роботи систем накопичення, провести конкурси на будівництво нових потужностей. Правильні цінові стимули для інвесторів дозволять реалізувати потенціал зі збільшення видобутку газу, розвитку офшорної вітроенергетики та біоенергетики.
 

Обсяг поставок, споживання вугілля на ТЕЦ та ТЕС, тис.т
 

Більше інформації: Онлайн-карта енергетичного сектору України

Джерело: Міністерство енергетики України

Оксана Зуєва, спеціально для “Української енергетики”