Вуглецеве мито (CBAM) і українська промисловість: удар чи можливість
З січня промисловість Україні чекає новий податок
З осені 2023 року в Європейському Союзі офіційно запрацював новий інструмент кліматичної політики — механізм прикордонного коригування викидів вуглецю, відомий як CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). Для України, чия промисловість орієнтована на експорт до ЄС, ця ініціатива має далекосяжні наслідки. Йдеться не лише про нові фіскальні навантаження, а й про необхідність глибокої трансформації промислового сектора.
«Українська енергетика» з’ясувала, чим загрожує вуглецеве мито вітчизняній промисловості.
Витончена стратегія
CBAM — це інструмент, який передбачає обкладання вуглецевим митом імпортної продукції в ЄС, якщо вона вироблена з викидами CO₂, не оподаткованими за стандартами Євросоюзу. Це рішення покликане запобігти так званому "вуглецевому витоку", коли підприємства переносять виробництво до країн з менш суворими екологічними вимогами.
Механізм CBAM охоплює імпорт сталі, чавуну, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню та базується на принципі «плати, як у ЄС»: імпортери повинні купувати CBAM-сертифікати, вартість яких відповідає ціні європейських дозволів на викиди (ETS). Такий тестовий режим у ЄС почав діяти з жовтня 2023 року (етап звітності). А от фінансові зобов’язання набудуть чинності з 1 січня 2026 року.
Офіційно мета впровадження вуглецевого коригування на кордоні полягає в тому, щоб знизити глобальні викиди парникових газів і вирівняти умови для європейських виробників, які вже працюють у межах суворих екологічних стандартів. Водночас за цим стоїть і прагматична економічна логіка: промисловість ЄС поступово втрачає конкурентоспроможність на тлі дешевшого виробництва в таких країнах, як Китай, Індія, Південна Африка та Вʼєтнам. Причина - високі витрати на екологічну модернізацію, підвищені зарплати та соціальні гарантії. Такі дані наводить експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Поки Сполучені Штати прямо підвищують імпортні тарифи для захисту власного виробника (навіть попри порушення принципів СОТ і неминучі торговельні війни), Європейський Союз обрав витонченішу стратегію. Захист внутрішнього ринку відбувається під гаслом боротьби зі зміною клімату - через механізм CBAM.
Вплив на експорт
Україна, як держава, що має зону вільної торгівлі з ЄС, формально не звільнена від CBAM. Із жовтня 2023 року українські експортери підпали під звітність за новими вимогами. Йдеться насамперед про подання інформації про обсяг викидів парникових газів у продукції, доведення прозорості процесу виробництва. Окрім того, на промисловців покладено підготовку до подальших виплат за викиди з 2026 року.
CBAM уже зачіпає експорт української металопродукції, адже частка поставок до ЄС у металургійному секторі сягає 40–50%. Українські виробники, зокрема «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Метінвест» та інші, стали частиною нової реальності, де ціна викидів починає впливати на конкурентоспроможність.
Згідно з оцінками аналітиків Центру економічного відновлення, CBAM потенційно може вплинути на 6–8% усього українського експорту, однак у деяких секторах ризики значно вищі. Наприклад, експорт металургії до ЄС становить 40-50%, цементу 30%, добрив 15-20%
Найбільше ризикують українські експортери чавуну й сталі - саме ці товари становлять майже 93% українського експорту до ЄС, який підпадає під дію CBAM із 1 січня 2026 року. Для енергетичного сектора ризики поки виглядають помірними - лише близько 2% експорту потрапляє під нові правила на першому етапі. Проте ситуація може змінитися в середньостроковій перспективі: після повоєнного відновлення енергетичної інфраструктури потенціал експорту електроенергії зросте, а разом із ним - і залежність від умов європейського вуглецевого регулювання.
Важливо й те, що поставки електроенергії з України до ЄС - це не просто експорт заради прибутку. У нинішніх умовах критичного браку гнучких генеруючих потужностей і відсутності систем зберігання енергії, транскордонна торгівля електроенергією виконує стратегічну функцію — допомагає підтримувати баланс в енергосистемі країни.
Політика чи екологія?
Українська промисловість та аналітичні центри загалом визнають доцільність CBAM як інструменту для кліматичної справедливості, однак наголошують на викликах.
Генеральний директор «Центру Екології та Розвитку Нових технологій» Владислав Антипов заявив, що запровадження європейського екологічного мита СВАМ для України це не тільки втрата мільярдів ВВП, але й взагалі питання виживання українських експортних галузей, зокрема металургії. Тому маємо наполягати на відстроченні запровадження для України цього мита, використовуючи пункт про форс-мажор.
Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах вважає, що механізм вуглецевого коригування стане серйозним викликом для України.
«Для нас це не просто технічне нововведення, а справжнє випробування, зокрема на здатність вести ефективний діалог із європейськими партнерами. Економіка країни перебуває у надзвичайно складному становищі, тому запровадження європейських стандартів і вимог не може бути миттєвим. Потрібна адаптація до реальних умов, а отже — і перехідні періоди», — наголосив Кінах.
За його словами, якщо CBAM почне діяти для України без поетапного впровадження, наслідки можуть бути вкрай негативними — від втрати зовнішніх ринків до згортання ключових виробничих секторів.
«Наш гірничо-металургійний комплекс переживає важку кризу. Значна частина активів зруйнована або втрачена через бойові дії, а імпорт коксівного вугілля робить виробництво дорожчим і менш конкурентним», — пояснив він.
Кінах підкреслив, що держава має невідкладно розробляти національні програми підтримки стратегічних галузей — таких, що мають критичне значення як для економічної стабільності, так і для повоєнного відновлення країни.
«Щоб відбудувати сотні тисяч квадратних метрів житла, інфраструктуру, транспортні й енергетичні об'єкти, нам потрібні великі обсяги металу. Якщо ми втратимо власне виробництво, то змушені будемо імпортувати те, що цілком можемо виготовляти самостійно. І саме це ми повинні доносити до наших партнерів у ЄС», — підсумував він.
Вуглецеве мито CBAM, яке Євросоюз впроваджує нібито для боротьби зі змінами клімату, на практиці перетворюється на інструмент економічного тиску. Якщо механізм запрацює для України в повному обсязі, наслідки можуть бути катастрофічними — мільярдні втрати та загроза для економічної інтеграції з ЄС.
Таку думку висловила Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.
«Ідея CBAM з самого початку подавалась як частина "зеленої трансформації", спрямованої на скорочення глобальних викидів. Але зараз європейські чиновники прямо говорять: цей механізм також створено для захисту внутрішніх ринків і підтримки власних виробників. Кошти, які надходять до бюджету ЄС від продажу вуглецевих сертифікатів, спрямовують на субсидії для власної промисловості. Тобто йдеться не лише про клімат, а про торгову конкуренцію, де екологія стала зручною ширмою», — пояснила Оринчак.
За її словами, Україна опинилася у дуже вразливій позиції. Через відсутність системної реакції на впровадження CBAM держава може втратити до $5 млрд експортних надходжень до 2030 року.
«Це не просто статистика - це недоотримані інвестиції, знищені робочі місця й ослаблена промислова база. Крім того, CBAM може поставити під сумнів глибину нашої інтеграції з ЄС. Якщо українські компанії втратять доступ до європейського ринку, їм доведеться шукати нові, менш вигідні напрями. А економічна інтеграція - це насамперед про торгівлю та інвестиції, а не лише політичні декларації», - акцентувала експертка.
Вона також звернула увагу на проблему невизначеності, з якою стикається бізнес: компанії вже зазнають втрат через відсутність чітких механізмів застосування СВАМ до України.
«Нам терміново потрібно визначити прозорі правила гри та розпочати предметні переговори з Євросоюзом. Необхідно добиватися або пом’якшення умов, або перенесення строків їх запровадження. Один із варіантів — домогтися винятку для України за статтею 37 як для держави, що перебуває у надзвичайних обставинах. Це рішення було б цілком логічним: воно дозволить гнучкіше інтегрувати Україну до європейської економіки й продемонструє здатність ЄС адаптувати свої правила до реальності», - підсумувала Оринчак.
Шанс на модернізацію чи нова бар’єрна стіна?
Проте промисловці називають ситуацію критичною. Так думку, наприклад, висловив Директор GMK Center Станіслав Зінченко.
«В Україні чомусь досі CBAM сприймається через кліматичну призму, хоча в ЄС його вже розглядають виключно як економічний та торговий інструмент. Ми поки що не бачимо активних переговорів українського уряду з європейськими колегами щодо цього механізму. Це послаблює позицію нашої країни. Варто зауважити, що обсяги українського експорту в ЄС лише зростають: у 2024 році він сягнув $25 млрд. Близько 15% українського експорту до ЄС вже підпадає під CBAM», - стверджує він.
«Ми вже інвестуємо в модернізацію, але адаптація до CBAM потребує мільярдних капіталовкладень. Потрібна синхронізація з європейською кліматичною політикою й підтримка з боку уряду», - каже Юрій Риженков, CEO групи "Метінвест".
CBAM може стати катастрофою для компаній, які залишаються на «вчорашніх» технологіях. Але для інноваційних підприємств — це вікно можливостей. Наприклад, переорієнтація на «зелену» продукцію. Також, вуглецевий податок дасть змогу залучити фінансування під декарбонізацію (зокрема через ЄБРР, Світовий банк, Green Deal) та й значною мірою посилити позиції на глобальному ринку через відповідність «зеленим» стандартам.
Однак без чіткої державної стратегії з підтримки «зеленого переходу», стимулювання енергоефективності та впровадження української СЕTS (системи торгівлі викидами) — CBAM ризикує стати не поштовхом, а ударом для експортно орієнтованої промисловості.
Це підтверджують і промисловці. Таку думку, наприклад, висловив Директор GMK Center Станіслав Зінченко.
«В Україні чомусь досі CBAM сприймається через кліматичну призму, хоча в ЄС його вже розглядають виключно як економічний та торговий інструмент. Ми поки що не бачимо активних переговорів українського уряду з європейськими колегами щодо цього механізму. Це послаблює позицію нашої країни. Варто зауважити, що обсяги українського експорту в ЄС лише зростають: у 2024 році він сягнув $25 млрд. Близько 15% українського експорту до ЄС вже підпадає під CBAM», - стверджує він.
Керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський підрахував, що більшість експертів в якості можливого ключового аргументу на переговорах з ЄК апелюють до ст. 30.7 Регламенту CBAM, що містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, що завдають серйозної шкоди їхній економічній і промисловій інфраструктурі. Він підкреслив, що наразі Україна об’єктивно не повністю готова до запровадження CBAM, тому необхідно активізувати наш переговорний трек з ЄС щодо цього питання.
Згідно з підрахунками Забловського, потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 рр. через впровадження CBAM становитимуть 4,7 млрд доларів, а втрати інвестицій за той самий період - 2,7 млрд доларів, також Україна може втратити до 2030 року 6,4% від ВВП, а скорочення кількості робочих місць - понад 116 тис. позицій. Тому, підприємці сподіваються на дипломатичні зусилля при переговорах з ЄС.
За оцінкою Федерації роботодавців України, за 2026–2030 роки ВВП України може зменшитися на 4,8-6,1%. Для воєнної та повоєнної економіки України це велика втрата та обмеження можливостей для відновлення, тому Україні потрібні спеціальні умови з достатнім перехідним періодом
CBAM - не тимчасовий технічний бар'єр, а нова парадигма в міжнародній торгівлі. Для України це серйозний виклик, який змусить бізнес змінюватися - або втрачати ринки. Чи готова до цього Україна, та чи піде Євросоюз на поступки – побачимо вже наступного року.
Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»
