Європейська комісія (ЄК) два роки тому розробила пакет пропозицій Fit for 55, в якому представила план скорочення викидів СО2 до 2030 року на 55%. 

Одним з інструментів, який має забезпечити виконання країнами-членами Євросоюзу представленої кліматичної цілі, обрали механізм прикордонного вуглецевого коригування CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism). За визначенням ЄК, основна мета введення СВАМ – досягти заявлених Євросоюзом кліматичних цілей і при цьому зберегти конкурентну спроможність європейських підприємств. 

Пілотна фаза СВАМ починається у жовтні 2023 року. На першому етапі механізм не встановлює якоїсь плати, але з цього моменту вимагає від компаній-імпортерів надавати звіти про викиди. Тобто  підприємства-виробники мають надавати своїм партнерам-покупцям з ЄС інформацію про вуглецевий слід ввезеного товару. З 2026 року “вуглецеве мито” планують застосувати до компаній, що експортують в ЄС електроенергію, залізо та сталь, добрива, цемент, алюміній.

Як вплине на Україну введення країнами ЄС механізму СВАМ? Чи потребують українські експортери особливих умов для його впровадження у країні? Що сприятиме екологізації української економіки? Ці та інші питання прокоментували для “Української енергетики” експерти з кліматичної політики, фахівці зі сфери промислової екології та представники бізнесу.

 

Євроінтеграція не можлива без декарбонізації виробництва  

 

Україна, незважаючи на війну, не відмовилась від своїх кліматичних цілей, стверджують фахівці. Крім того, саме під час гострої фази боротьби за власну незалежність держава зробила важливий крок до подальшої євроінтеграції – отримала статус кандидата у члени ЄС. 

Втім цьогорічний аналіз готовності до вступу, опублікований Єврокомісією у лютому 2023 року, показав, що наближення національного законодавства до права ЄС у галузі довкілля та зміни клімату поки знаходиться на низькому рівні. З показника імплементації європейських директив і регламентів у “зеленій” сфері законодавці набрали 1 бал з 5 можливих.

Таким чином, процес імплементації кліматичного законодавства Євросоюзу в українську нормативну сферу потребує прискорення. А українським компаніям, які мають забезпечувати виконання цих законів, варто оцінювати перспективи та готуватись працювати за європейськими правилами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як СВАМ впливатиме на український експорт: дослідження та оцінки фахівців

 

Вплив механізму СВАМ варто оцінювати комплексно

 

Активне обговорення впливу "вуглецевого мита" на кордоні з Євросоюзом на довкілля та економіку України триває з моменту оприлюднення механізму. А за останній рік додались фактори, спричинені інтенсивними військовими діями з боку російського агресора на території України.

Експерти виділяють в Україні кілька груп інтересів, пов’язаних із введенням СВАМ. Так, держава зацікавлена досягти прогресу в імплементації європейського законодавства, активна громадськість – у покращенні стану довкілля, а бізнес зацікавлений у збереженні конкурентоспроможності без значних витрат на модернізацію підприємств.

CBAM матиме складний та неоднаковий вплив на експорт окремих товарів з України, тому не слід оцінювати наслідки його впровадження спрощено, як одну загальну проблему, вважає Андрій Андрусевич, аналітик  ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”.

Він прогнозує, що найбільшого впливу від впровадження механізму CBAM зазнають українська чорна металургія та електроенергетика. 

“Після об’єднання ринків електроенергії України та ЄС, СВАМ де-факто стане загороджувальним механізмом для імпорту в ЄС електроенергії українського походження, придбаної на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньо добовому ринку (ВДР)”, – прогнозує аналітик.

При цьому Андрій Андрусевич зазначив: за такого сценарію буде можливість експорту до ЄС електроенергії, придбаної за двосторонніми договорами безпосередньо у виробників із умовно нульовими викидами або низькоемісійними видами генерації. Тобто стимули для розвитку отримають сектори ВДЕ, атомної та високоефективної генерації на основі природного газу.

Ризики для українських експортерів, і, зокрема, для сектору електроенергетики, який може бути об’єктом СВАМ, також відмічає Альона Корогод, аналітикиня DiXi Group.

“Вже рівно рік вся українська енергосистема працює синхронізовано з ENTSO-E. Нагадаю, що розмір зборів CBAM прив’язаний до кількості викидів парникових газів, які утворюються під час виробництва товарів, – пояснила ситуацію експертка. – Україна має високу вуглецеву інтенсивність: кількість викидів вуглецю, що необхідна для вироблення 1 МВт-год, вдвічі перевищує вуглецеву інтенсивність виробництва електроенергії в ЄС. Отже CBAM може обмежити експорт української електроенергії в Євросоюз”. 

Втім вона погоджується з тим, що СВАМ має стимулювати Україну до нарощення джерел з низькими викидами вуглецю, тобто розвитку сектору відновлюваної енергетики.

“Загалом, сама ідея впровадження цього механізму є позитивною. Це логічне покращення існуючих механізмів. Крім того, це гарний внесок у декарбонізацію важливих та вуглецевомістких секторів. Тому будь-яка країна, що активно декарбонізується, потребуватиме такого механізму”, –  наголосила Альона Корогод.

 

Україна з січня по жовтень 2022 року (наразі припинено)  експортувала в ЄС  електроенергії на понад півмільярда доларів. Джерело: 24tv.ua

 

Запровадження механізму СВАМ матиме значний вплив на експортоорієнтовані виробництва, зазначає Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО "Екодія".

З позитивних факторів від введення СВАМ експертка відмічає підвищення рівня модернізації, енергоефективність, зменшення впливу на довкілля та клімат. Серед ризиків вона зазначила, що українська продукція втратить конкурентність, яка наразі визначається нижчою ціною внаслідок невеликих податків, економії виробників на модернізації та охороні довкілля. СВАМ вирівняє цю різницю, і споживач буде надавати перевагу більш екологічним товарам.

Крім того, Євгенія Засядько вказала на згубний вплив воєнних дій на стан промисловості та можливі зміни переліку товарів на експорт.

“Наразі значна частина підприємств зруйнована або знаходиться на окупованій території. Тож невідомо, яку саме продукцію ми будемо експортувати в ЄС, – зауважила вона. – Але зараз багато розмов про налагодження майбутнього експорту “блакитного” та “зеленого” водню. Насправді, з одного боку це стимулюватиме розвиток відновлюваної енергетики, з іншого боку проблема в тому, що широко обговорюються перспективи експорту, а про внутрішній розвиток ринку “зеленого” водню та енергії всередині країни на відновлювальних джерелах мало говорять”.

 

ЕС не схильний до винятків щодо СВАМ

 

Віце-президент Єврокомісії з питань клімату Франс Тіммерманс на початку поточного року прокоментував запит щодо особливих умов застосування механізму коригування вуглецевих кордонів ЄС для України. Він зазначив, що “винятки із CBAM не є відправною точкою для ЄС, і система орієнтована на продукти, а не країни”.

При цьому він нагадав, що на першому етапі введення СВАМ експортерам не доведеться платити. Поки готується запуск системи, Єврокомісія обговорюватиме з країнами, як враховувати їх внутрішні системи ціноутворення на викиди вуглецю та мінімізувати адміністративний тягар для товарів, що надходять з їхньої території. 

Думки фахівців щодо необхідності відтермінування введення СВАМ, зважаючи на складнощі виробництва товарів українського експорту в умовах воєнних дій, розходяться. При цьому експерти відмічають, що виробники дійсно потребують підтримки.  

“В умовах значного системного негативного впливу війни експортери потребують підтримки. Водночас, будь-які послаблення з боку ЄС ймовірно будуть "загальними", як-от скасування митних обмежень в цілому, а спеціального послаблення CBAM для України не слід очікувати. Це підтвердив і пан Тіммерманс під час останнього візиту до Києва”, – зазначив аналітик  центру “Суспільство і довкілля” Андрій Андрусевич. 

Франс Тіммерманс: винятки із CBAM не є відправною точкою для ЄС, і система орієнтована на продукти, а не країни”

Представники екологічної спільноти також не поділяють ініціативи щодо  особливих умов застосування механізму СВАМ для України. Екологічна громадськість вважає, що відтермінування впровадження СВАМ поставить під ризик “зелене” відновлення України, вважає Євгенія Засядько.

“Важливо, щоб ми відбудовувались у сталий спосіб і наша продукція була конкурентоспроможною. А якщо СВАМ буде відтерміновано і нам будуть давати якісь поблажки, то це ставить під питання, як саме ми будемо відбудовувати нашу промисловість. Бо якщо основний фокус буде тільки на відбудову, ніхто не буде думати про модернізацію”, – аргументувала вона.

Крім того, фахівчиня прогнозує, що скоріш за все зруйновані українські підприємства будуть відбудовувати або зводити наново за кредитні міжнародні кошти. Звісно, що ніхто не буде давати гроші на застарілі технології, тому важливо не пропустити шанс саме на “зелене” відновлення, наголосила  керівниця відділу клімату ГО "Екодія".

Зважаючи на значну різницю між рівнем екологічних податків в ЄС та Україні, експертка вважає, що з введенням механізму СВАМ  вигідніше підняти вуглецевий  податок, щоб різниця залишилась всередині країни та працювала на модернізацію. 

Декарбонізація має призвести до прийняття механізмів встановлення платежів на викиди вуглецю EU ETS

Аналізуючи теперішню ситуацію, Альона Корогод вказала на значний вплив війни на всі процеси та плани держави.

“Якщо розглядати цей механізм у перспективі “треба вже зараз”, то для експортерів – це великий удар, зважаючи на збитки понесені під час війни. Тому зрозуміло, що відтермінування у цьому питанні важливе, – підкреслила  аналітикиня DiXi Group. – Але воно не має стимулювати українських виробників покладатись лише на застарілі технології і цим самим нарощувати вуглецевий слід у власній країні”.

Експертка вважає, що напрям декарбонізації залишається незмінним, та має призвести до прийняття механізмів встановлення платежів на викиди вуглецю європейської системи EU ETS (European Union Emission Trading Scheme).

При цьому фахівці зі сфери економічного розвитку наголошують на необхідності відновлення промисловості з використанням “зелених” технологій, та відмічають, що наразі країна боронить Європу від російської агресії і може розраховувати на виключення.

“Зараз для України вже діють певні послаблення торгових барʼєрів через те, що інші країни намагаються підтримати нас під час російської агресії. Це стосується і антидемпінгових мит, і квот на експорт продукції. Тому поки важко сказати коли для України увімкнуть “платний” СВАМ. Дискусія з Євросоюзом йде, цими питаннями займається офіс віце-прем’єрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної. Сказати щось конкретне поки не можна, бо від України у цьому питанні не дуже багато залежить”, – зауважив Владислав Антипов, голова Комітету підприємців з питань природокористування та охорони довкілля при Торгово-промисловій палаті України. 

Крім того, у Європейській бізнес асоціації (ЕВА) звернули увагу на необхідність врегулювання з боку ЄС питання формату звітів по викидам. Фахівці найбільшої в Україні бізнес-спільноти, яка об’єднує понад 1000 компаній, зауважили, що досі невідомо, які гарантії може надати Україна для того, щоб викиди підприємств вважались верифікованими.

“Механізм, як очікується, почне діяти з жовтня 2023 року і спочатку охоплюватиме такі галузі, як виробництво заліза та сталі, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню. Так, на першому етапі компанії обмежуються подачею звітності на підтвердження рівня викидів вуглецю від експортованої продукції, –  уточнила Ольга Бойко, координаторка комітету з промислової екології та сталого розвитку ЕВА. – Однак, порядок та формат подання такої звітності поки що відсутній, а для України у принципі ситуація незрозуміла, адже у системі моніторингу, звітності та верифікації поки що не запрацювали останні два етапи”.

Відтак, спільнота експортерів пропонує звернути увагу на цей аргумент та активізувати переговори з ЄС і надалі наполягати на відстрочці запровадження механізму СВАМ для українського експорту, як мінімум, до завершення війни.

 

Українські металурги у 2022 році експортували в ЄС близько 60% своєї продукції. Джерело: minprom.ua

 

Як захистити національні інтереси: стимули чи покарання

 

Найбільш дієвим інструментом, який стимулюватиме екологізацію бізнесу, експерти називають запровадження в Україні власної системи торгівлі викидами парникових газів. 

“В контексті CBAM, найкращим механізмом захисту національних інтересів та стимулювання екологізації відповідних секторів є запровадження власного ринку торгівлі викидами парникових газів з повною сумісністю з європейською системою EU ETS. Зрештою, запровадження такої системи торгівлі викидами є вимогою для членства у ЄС”, – наголосив експерт у галузі екологічного права Андрій Андрусевич. 

Запровадження системи ETS теоретично може сприяти екологізації бізнесу, але за умови прозорих правил, додав Владислав Антипов.  

“Система торгівлі квотами на викиди це дуже хороший прогресивний механізм, який використовується в Євросоюзі, ще кількох країнах, навіть у деяких штатах США. І в Україні ніхто принципово не проти цього, – зазначив експерт. –  Питання у тому, як він буде запроваджуватись. Тобто, кому будуть надавати квоти на викиди безоплатно, а кому за гроші. А найголовніше – чи не призведе це знов до корупції та викривлення конкуренції”.

Він зауважив, що цей інструмент необхідно правильно реалізувати, чітко визначити, куди будуть розподілятися кошти, отримані з продажу квот на викиди. На думку Антипова, вони мають працювати на екологізацію економіки, а не повторювати ситуацію з вуглецевим податком, який зараз йде на “латання дір бюджету”. 

В контексті CBAM, найкращим механізмом захисту національних інтересів та стимулювання екологізації відповідних секторів є запровадження власного ринку торгівлі викидами парникових газів з повною сумісністю з європейською системою EU ETS.

Важливим фактором дієвості інструментів також є стимулювання декарбонізації та потенціальна вигода інвестицій у “зелену” модернізацію. Експертка Альона Корогод вважає, що державні механізми мають бути спрямовані не на покарання, а на стимулювання бізнесу модернізовувати підприємства та впроваджувати сучасні, високоякісні, енергоефективні технології, системи екологічного менеджменту.

“Під час нещодавньої подорожі до США з колегами-експертами енергосектору, обговорювали, як у штаті Техас, багатому на видобувні ресурси, компанії “змушують” впроваджувати політики декарбонізації. Основними стимулами для них є рішення, які у майбутньому забезпечують великі вигоди та додатковий профіт, від запровадження цих заходів вже сьогодні”, – розповіла про вже існуючу практику Альона Корогод. 

Аналітикиня відмічає, що український бізнес мислить цими ж категоріями і це  підтверджує опитування компаній енергосектору України у минулому році щодо наслідків війни на їх діяльність та плани відновлення та розвитку.

При цьому необхідним кроком для експорту товарів в ЄС експерти та виробники називають термінове запровадження механізму гарантій походження енергії. 

“У світлі приєднання України до ENTSO-E механізм гарантій походження стане одним із ключових інструментів для інтенсифікації генерації “чистої” електроенергії та забезпечення її фактичного експорту. Окрім цього, в умовах запланованого в ЄС запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання – CBAM, гарантії походження енергії стануть інструментом, щоб мінімізувати цей додатковий фінансовий тиск на український експорт та конкурентоспроможність”, – відмічають у Держенергоефективності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виробники енергії з ВДЕ можуть отримати механізм гарантій походження за рік

 

Для “зеленої” модернізації необхідна прогнозованість та фінансування

 

Бізнес неможливо примусити декарбонізуватись, можна тільки створити умови для інвестицій. А вчитись варто на підходах, які використовують в Євросоюзі,  США, Китаї та ОАЕ, вважає експерт Владислав Антипов, який поєднує компетенції професійного еколога та підприємця. 

На його думку, держава має створити не формальну, а реалістичну комплексну економічну стратегію, яка буде охоплювати екологічну, енергетичну, соціальну складові. Але для цього потрібно визначитись, куди збирається йти держава. Підприємці мають зрозуміти, куди спрямовувати зусилля і що може робити бізнес у цьому плані.

Непередбачуваність держави та нестійке законодавство створює найбільші проблеми в екологізації промисловості 

“Потрібно визначитись з перспективами галузей енергетики, гірничо-металургійного комплексу, агропромислової сфери, хімічної промисловості. Бо наразі бізнесу не зрозуміло, чи є сенс інвестувати у них. Ніхто не знає, яка галузь буде ліквідована, а яка буде розвиватись, – розмірковує експерт. – Добре, що ми визначились, наприклад, з підтримкою IT-галузі і це дає потужний поштовх для розвитку цієї сфери, але щодо інших галузей такої підтримки немає.”

Непередбачуваність держави та нестійке законодавство створює найбільші проблеми в екологізації промисловості та з іншими інвестиціями, вважає Антипов.

 “Найбільше для екологізації виробництва не вистачає прогнозованості держави. Бізнес, особливо великий, розуміє, що будь-яка модернізація має бути “зеленою”. Будувати щось “брудне” не вигідно, бо завтра це доведеться зачиняти та демонтувати. Нікому не цікаво вкладати великі кошти, щоб отримати проблеми у майбутньому. Крім того, будь-які плани розвитку мають передбачати конкретні джерела фінансування. Не варто сподіватись на абстрактне “міжнародне фінансування”. Якщо бізнес має інвестувати власні кошти, то чітко скажіть це, і створіть умови, за яких такі інвестиції будуть привабливими”, – підсумував Владислав Антипов.

 

Опитані експерти акцентували увагу на тому, що Україна має виконувати оголошені кліматичні цілі та зобов’язання з імплементації європейського законодавства, вже як країна-кандидат у члени ЄС. Європейський механізм СВАМ експерти називають дієвим інструментом декарбонізації. Водночас їх думки щодо доцільності та ймовірності відтермінування вуглецевого податку на викиди розходяться. 

Екологічна спільнота наголошує, що заплановане введення СВАМ гарантує, що відновлення економіки буде саме “зеленим”. Виробники-експортери сподіваються на його відтермінування чи врахування Євросоюзом особливих умов з огляду на невизначеність та складнощі воєнного часу, а також очікують визначення інструментів підтримки декарбонізації з боку держави.

Для забезпечення сталого розвитку економіки, соціальної сфери та довкілля всім зацікавленим сторонам необхідно шукати баланс, впевнені фахівці.  

Втім остаточні рішення прийматимуть на рівні європейських інституцій. Наразі в Єврокомісії нагадують, що українські виробники мають час на модернізацію підприємств до 2026 року. 

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”