Banner map 990%d1%8590

Виробники енергії з ВДЕ можуть отримати механізм гарантій походження за рік

12 жовтня 2022

Торгівля енергією з ВДЕ зміцнить позиції сектору, якщо діятиме документ підтвердження її “зеленого” походження. Втім, впровадження гарантій походження електроенергії ще на стадії створення механізму

Виробники енергії з ВДЕ можуть отримати механізм гарантій походження за рік

 

Зважаючи на Європейський зелений курс, спрямований на низьковуглецеву економіку, експерти відзначають особливу зацікавленість ЄС до експорту відновлюваної енергії з України. Втім, українські експортери поки не готові надати документи, які гарантують “зелене” походження виробленої в Україні електроенергії з ВДЕ. Механізм видачі гарантій походження (ГП) “зеленої” енергії досі у процесі розробки. 

Із закликом якнайшвидше врегулювати механізм визначення походження енергії, щоб забезпечити ринковий попит на енергію з ВДЕ та стабілізувати галузь, до влади звертаються представники асоціацій виробників відновлюваної енергії.

Що таке гарантії походження та як просувається впровадження цього механізму в Україні? Чого очікують у профільних асоціаціях відновлюваної енергетики від впровадження механізму ГП? Чи сприяє визначення ГП енергії процесу енергетичного переходу? Про ці та інші впливи механізму ГП на сектор ВДЕ  “Українська енергетика” у співпраці з коаліцією “Енергетичний перехід“ розпитала експертів та фахівців галузі.

 

ГП є інструментом підтвердження походження енергії

Гарантія походження енергії – це електронний документ, що видається на запит виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або кількості енергії з відновлюваних джерел.

Експертка з правових питань у галузі ВДЕ Марина Грицишина відзначила, що наразі в ЄС гарантії походження для ВДЕ поширюються через наступні основні платформи:

  • Електронний реєстр, де гарантії походження можуть видаватись та передаватись між учасниками цієї платформи;

  • Асоціації емісійних органів (АІВ), які можуть торгувати своїми гарантіями походження міжнародного рівня;

  • Торгові майданчики, де відбувається торгівля гарантіями походження, як товаром між учасниками ринку.

Гарантія походження енергії – це електронний документ, що видається на запит виробника ВДЕ, який підтверджує виробництво певної частки або кількості енергії з відновлюваних джерел.

Європейське законодавство зазначає, що ГП мають відповідати основним критеріям:

  • мати стандартну одиницю виміру – 1 МВт-год;

  • щодо кожної одиниці енергії може бути видано не більше однієї гарантії походження;

  • діяти протягом 12 місяців після виробництва енергії.

Схеми гарантії походження енергії у країнах ЄС засновані на правилах Європейської системи енергетичних сертифікатів (EECS), але зазначені правила замінено на стандарт CEN-EN 16325 відповідно до нової Директиви 2018/2001 про заохочення використання енергії з відновлюваних джерел (RED II).

 

Джерело: презентація НКРЕКП

 

Врегулювання механізму ГП в Україні “зависло” майже на 10 років 

Поняття гарантії походження електричної енергії з відновлюваних джерел було введено влітку 2013 року постановою КМУ №771 “Про затвердження Порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії”. 

Втім, як зазначив виконавчий директор ГС “Асоціація сонячної енергетики України” Артем Семенишин, чинна нормативна база не дозволяє видавати гарантії походження виробникам електроенергії з відновлюваних джерел для використання в Україні, а також не передбачає їх обігу і визнання за кордоном.

“Галузеве законодавство, зокрема, закон України “Про ринок електричної енергії” не передбачає засад видачі, обігу, реєстрації та правового статусу гарантій походження. Наразі єдине, що передбачено законом, – це саме поняття гарантії походження електричної енергії”, – уточнив фахівець.

У 2013 році, коли в Україні вперше був запроваджений інструмент гарантій походження електроенергії, цей механізм не був затребуваний ані виробниками енергії з ВДЕ, які працювали за “зеленим” тарифом, ані бізнесом, який тоді не був зацікавлений у купівлі саме “зеленої” електроенергії.

Проте наразі ситуація змінилась, як через збільшення попиту на електроенергію з ВДЕ з боку споживачів в ЄС, так і завдяки зацікавленості українського споживача. 

Це пов’язано з ініціативою розробки Дорожньої карти участі України у прийнятому в ЄС Зеленому курсі на досягнення цілей кліматичної нейтральності, зокрема, у плані екологізації економіки та запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ).

“Окрім того, впровадження механізму видачі гарантій походження потенційно призведе до зменшення обсягу перехресного субсидування на ринку електроенергії (коли тарифи на окремі види послуг значно перевищують їхній економічно обґрунтований рівень, водночас, тарифи на інші послуги не покривають навіть витрат на їх надання). Це, у свою чергу, сприятиме зниженню заборгованості на ринку електроенергії. Важливо також, що відмова від перехресного субсидування є вимогою ЄС, яка досі невиконана Україною”, – наголосила Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО “Екоклуб” та коаліції “Енергетичний перехід”. 

 

Які бар’єри для запровадження видачі гарантій походження електроенергії з ВДЕ існують зараз

Законодавчі питання щодо гарантій походження електричної енергії в Україні наразі регулюється законом України “Про альтернативні джерела енергії” та постановою Уряду від 27.07.2013 № 771.  

У документах обов’язок щодо видачі гарантій походження електричної енергії з відновлюваних джерел покладено на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, проте у відомстві зазначили, що зазначені нормативно-правові акти вже є застарілими та не відповідають вимогам європейського законодавства.

Чому чинний нормативний акт не працює на практиці та які бар’єри заважають видачі гарантій походження електроенергії, згенерованої відновлюваними джерелами енергії, прокоментували у Держенергоефективності.

По-перше, вищезазначена постанова №771 потребує суттєвого оновлення у зв’язку зі змінами у законодавстві України у сферах реформування ринку електричної енергії, інформаційних технологій, захисту персональних даних та надання адміністративних послуг, наголосили у відомстві.

По-друге, відповідно до вимог діючого законодавства України ключові питання щодо видачі ГП енергії мають бути визначені не постановою, а виключно законом.

По-третє, Директива 2018/2001/ЄС “Про заохочення використання енергії з відновлюваних джерел” (RED II), яку Україна має імплементувати у рамках членства в Енергетичному Співтоваристві, розширює зобов’язання щодо запровадження гарантії походження, уточнили в агентстві.

Так, відповідно до директиви ЄС RED II, Україна зобов’язана впровадити механізм видачі гарантії походження для електричної енергії з ВДЕ, біометану, інших видів відновлюваних газів, зокрема, водню, а також, за можливості, розширити сферу застосування гарантій походження на електроенергію з інших видів джерел та теплову енергію з ВДЕ. У документі вказано, що вимоги до атрибутів гарантій походження усіх видів енергії однакові. Обіг всіх видів гарантій походження має відповідати єдиному стандарту ЄС CEN-EN 16325.

Крім того, відповідно до Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства 2015/08/MC-EnC від 16.10.2015р. Україна зобов'язується імплементувати Директиву 2012/27/ЄС “Про енергоефективність”, зокрема, у частині впровадження видачі гарантій походження електроенергії, виробленої у процесі високоефективної когенерації.

У Держенергоефективності повідомили, що наразі агентство спільно з експертами проєкту ПРООН “Підтримка зеленого відновлення в Україні” фіналізує розробку комплексного законопроєкту щодо запровадження гарантій походження, який направлений на повну імплементацію директиви ЄС RED II із зазначеного питання. А вже на основі цього документу можна перейти до створення механізму обігу гарантій походження усіх видів енергії у рамках Єдиної платформи реєстрів гарантій походження в Україні, зазначили у Держенергоефективності. 

 

Профільні асоціації наголошують на терміновому запровадженні ГП енергії з ВДЕ

Фахівці сектору ВДЕ зазначають, що механізм гарантій походження енергії має стати потужним стимулом як виробництва, так і споживання відновлюваної енергії. 

“У світлі приєднання України до ENTSO-E механізм гарантій походження стане одним із ключових інструментів для інтенсифікації генерації “чистої” електроенергії та забезпечення її фактичного експорту. Окрім цього, в умовах запланованого в ЄС запровадження механізму прикордонного вуглецевого регулювання – CBAM, гарантії походження енергії стануть інструментом, щоб мінімізувати цей додатковий фінансовий тиск на український експорт та конкурентоспроможність”, – прогнозують у Держенергоефективності.

Проте виробники “зеленої” енергії поки не мають можливості скористатися цими перевагами, зауважив Олександр Козакевич, голова "Української асоціації відновлюваної енергетики" (УАВЕ). Хоча у секторі ВДЕ, і так достатньо труднощів: 20% сонячних станцій та 70% вітроенергетики не працює через військові дії. 

“Якщо ми говоримо про експорт електроенергії, то сьогодні виокремити в ньому електроенергію з ВДЕ неможливо: покупцю в сусідній країні не можна довести, що він купив саме "зелену" енергію. Єдине, що можна надати – контракт із ДП “Гарантований покупець”, – наголосив керівник УАВЕ.

Фахівець звернув увагу на те, що механізм сертифікації продукції, який визнається за кордоном, досі в Україні не знайшов свого відображення, та наголосив, що гарантії на електроенергію, вироблену з ВДЕ, мають бути розроблені першочергово, щоб задовольнити запит на неї у сусідніх країнах. 

“Попит на “зелену” електроенергію є значним, про це говорять і виробники- учасники Асоціації, які регулярно спілкуються із колегами із сусідніх країн, зокрема, Польщі та Румунії. При цьому, наразі ДП "Гарантований покупець" в умовах профіциту не може продати в Україні ті обсяги виробленої енергію, які ми маємо, – наголосив Олександр Козакевич. – При цьому відомо про енергодефіцит у сусідніх країнах: вони не мають достатньо потужностей для задоволення власних потреб в електроенергії”. 

Держава також зацікавлена у функціонуванні механізму ГП, адже він стимулюватиме процес декарбонізації і “зеленої” трансформації економіки України

Терміновість запровадження ГП також підтримують члени Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА). Голова правління УВЕА Андрій Конеченков зазначає, що питання гарантій походження електроенергії з ВДЕ обговорюються кілька останніх років. Він наголосив, що це питання актуальне не тільки для виробників енергії з ВДЕ. Держава також зацікавлена у функціонуванні цього механізму, адже він стимулюватиме процес декарбонізації і “зеленої” трансформації економіки України.

“Проте, найголовніше – що, на це є попит на ринку. Адже є споживачі, які вже давно готові купувати “зелену” електроенергію – це здебільшого великі закордонні компанії, які прагнуть асоціювати себе з чистою енергією. Ми припускаємо, що у період відновлення України та активного будівництва після завершення військових дій, цей попит лише зросте”, – прогнозує експерт. 

Представники галузі у зверненні до керівників Міненерго та НКРЕКП нагадали, що адаптовану версію Директиви (ЄС) 2018/2001 щодо стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел (RED II)  Україна, як договірна сторона Енергетичного Співтовариства, повинна імплементувати до 31 грудня 2022 року

Втім, процес затягується, а Україна поки не виконала зазначене зобов’язання та не створила систему видачі, обігу і погашення гарантій походження на електричну енергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії.

При цьому Артем Семенишин, керівник Асоціації сонячної енергетики України зазначив, що ГП – сучасний інструмент, необхідний для розвитку ринку відновлюваної енергетики, що виконує основні функції: підтвердження походження енергії та підвищення цінності “зеленої” енергії. 

Він вважає, що на більш розвинених ринках можлива біржова торговельна діяльність гарантіями походження, що дозволить отримувати прибуток не тільки завдяки реалізації “зеленої” електроенергії, а і через торгівлю самими гарантіями походження. 

Крім того, під видачу гарантії походження підпадає не тільки “зелена” електроенергія,  але й використання відновлюваної енергії для виробництва “зеленого” водню та у ряді інших випадків. Це прямо передбачено Директивою Євросоюзу RED II, імплементацію обов’язкових положень якої Україна розпочала у 2022 році. 

“Для нас питання нормативного упорядкування ГП – це актуально та важливо, оскільки ГП відкривають можливість сонячним станціям експортувати електроенергію до ЄС з підтвердженням її походження. Асоціація працює над гарантіями походження та їх правовим регулюванням ще з січня 2021 року, коли ми почали вивчати нормативне регулювання в ЄС та іноземний досвід їх використання”.

Експерт зауважив, що механізм ГП необхідний для реалізації заявлених планів повоєнного відновлення. Зокрема, для створення кластеру виробництва водню в Україні з використанням сонячної, вітрової та гідро- електроенергії, щоб забезпечити досягнення Європейських цілей до 2030 року з декарбонізації та скорочення споживання російських енергоресурсів. 

 

Джерело: презентація НКРЕКП

 

Кабмін ще у процесі визначення органів впровадження ГП

Фахівці зазначили, що дискусії щодо вибору майбутніх адміністраторів реєстру ГП тривають вже не перший рік. Вони наголосили, що доки не буде ухвалений відповідний закон та визначений відповідальний за процес орган, робота над створенням реєстру не розпочнеться.

“Серед ймовірних адміністраторів реєстру називають і оператора системи передачі НЕК “Укренерго”, і Держенергоефективності. Логічно скористатись діючими міжнародними платформами видачі гарантій походження, тоді б це створило у майбутньому спільний простір видачі та обігу гарантій з європейськими країнами, – поділився міркуваннями Артем Семенишин. – Після синхронізації з європейською мережею ENTSO-E та в умовах максимального ціннісного зближення з ЄС на тлі повномасштабної війни, таке питання для мене виглядає очевидним”.

Андрій Конеченков, голова правління УВЕА, зазначив, що запровадження системи гарантії походження відкриває для споживачів і виробників електроенергії цілий пласт економічних можливостей і наразі від влади залежить чи зможуть українські виробники ними скористатись. 

“Реєстр гарантій походження має відповідати Європейській системі енергетичної сертифікації (EECS) і майбутньому стандарту CEN EN16325. Його впровадження – це гарна можливість стимулювати розвиток відновлюваних джерел енергії”, – вважає експерт.

Він інформує, що Секретаріат Енергоспівтовариства реалізує регіональний проєкт, учасником якого є й Україна. Створюються електронні реєстри Гарантій походження для країн-членів Енергетичного співтовариства і наразі головним питанням є визначення державного органу в Україні, який буде впроваджувати та вести зазначений реєстр. 

Пропозиція скористатись міжнародними платформами є найкращим варіантом, адже розробка національних реєстрів є складним та дороговартісним процесом, вважають експерти Коаліції “Енергетичний перехід”

В Українській асоціації відновлюваної енергетики теж розглядають можливість України скористатись пропозицією приєднатись до електронного реєстру ГП- платформи, яку пропонує Енергоспівтовариство. 

“Процес із впровадженням реєстру з платформою є надто довготривалим. Напрацювання по цьому мали бути здійснені ще п‘ять років тому. Наразі Енергетичне співтовариство обрало підрядника для розробки системи країнам, які планують приєднатись до ЄС або мають партнерські відносини з Енергетичним співтовариством", –  вважає керівник УАВЕ Олександр Козакевич.

Він уточнив, що для України плата користування платформою є символічною – 2,5 тис. євро щомісячно. Вона включає витрати на експлуатацію та ведення реєстру, необхідні оновлення для забезпечення постійної повної відповідності системи стандартам ЄС. Ця система може бути використана після підписання прямої угоди з постачальником послуг компанією Grexel. Наразі вже створені електронні реєстри ГП для Албанії, двох суб'єктів у Боснії та Герцеговині, Грузії, Косово, Північної Македонії, Молдови, Чорногорії. В Україні поки вивчають варіанти.  

На думку експертів Коаліції “Енергетичний перехід”, навіть без цієї пільги пропозиція скористатись міжнародними платформами є найкращим варіантом, адже розробка національних реєстрів є складним та дороговартісним процесом, вважає Наталія Литвин. Лише окремі держави-члени ЄС мають власні національні реєстри, у той час як більшість використовує реєстри, які розроблені та обслуговуються авторитетними постачальниками. 

На думку Олександра Козакевича, функція видачі і ведення реєстру може бути покладена на НЕК "Укренерго" – українського оператора системи передачі електроенергії. Він вважає, що національний оператор комерційного обліку здатен забезпечити швидкість і якість роботи, та володіє вихідною інформацією про те, скільки вироблено електроенергії і ким.

Значні шанси стати адміністратором реєстру ГП має також національний регулятор у сфері енергетики (НКРЕКП).  

“Україна має визначити цей механізм саме у плані того, щоб нарешті запрацювали гарантії походження для виробників енергії з ВДЕ. Це має бути орган, який може швидко підтвердити для запуску сертифікату в обіг те, що суб’єкт господарювання виробив певний обсяг “зеленої” енергії. За практикою ЄС ці сертифікати видає або регулятор, або оператор системи передач”, – коментує необхідність інституційної спроможності Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Фахівчиня пояснила, що такі сертифікати важливі для внутрішнього споживання, щоб підтвердити екологічність відповідального бізнесу, коли великі підприємства, які мають екологічні стандарти, таким чином можуть підтвердити, що споживають енергію з ВДЕ.

Крім того, ГП знадобляться при експорті української продукції, щоб звільнити виробника від сплати, так званого, “карбонового” податку, пояснила Ольга Бабій.  

Надлишок “зеленої” електроенергії можна продавати на експорт через наших постачальників. Завдяки механізму ГП українські виробники зможуть продавати саме “зелену” електроенергію, яку дуже цінують у країнах ЄС, зокрема, у Польщі, де значна частка електроенергії виробляється з вугілля, а також для інших країн-партнерів.

“Ми маємо забезпечити “зелені” сертифікати відповідні до європейських ринків, та одразу дотримуватись європейського стандарту видачі, обігу та погашення сертифікації”, – резюмувала членкиня НКРЕКП.

Вона зауважила, що адміністратором має бути орган, який веде реєстр компанії-виробників та контролює їх відповідність ліцензійним умовам. За практикою ЄС ці сертифікати видає або регулятор, або оператор системи передач. 

Експертка вважає, що НКРЕКП, з урахуванням інституційної спроможності та наявності необхідної інформації, організаційно готова вести реєстр ГП. 

“Регулятор не має ніяких перешкод для того, щоб стати асоційованим членом Європейських профільних асоціацій саме для видачі сертифікатів, які будуть акредитовані в ЄС. Крім того, регулятор запускає механізм REMIT і, теоретично, через цей механізм отримання даних, ми можемо бути єдиними тримачами даних щодо обсягів фізичного виробництва цих виробників. До того ж, ці сертифікати не безкоштовні: ми можемо надавати ці адмінпослуги, розраховувати їх вартість, і це дозволено законом”, – перелічила можливості регулятора Ольга Бабій.

Щодо термінів, вона уточнила, що після рішення Кабміну щодо органу, який видає гарантії походження, робота проводиться відповідно дорожньої карти протягом певного періоду, який визначений постановою. Ольга Бабій відзначила, що бюрократичні процедури подачі документів в Євросоюзі не такі прості і проходять у п’ять етапів. Втім, спеціалісти вже змоделювали ситуацію, і за прогнозами змогли б зробити це за рік.

 

Джерело: презентація НКРЕКП

 

Реєстр ГП енергії з біометану з’явиться раніше інших реєстрів 

“Реєстр гарантій походження біометану, ймовірно, з’явиться  в Україні першим, тобто раніше, ніж для ВДЕ та водню, бо вже має підготовлену законодавчу базу”, – прокоментував значні успіхи біосектору у просуванні відповідних нормативних актів Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації (БАУ). 

Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану” був прийнятий у жовтні 2021-го, а вже влітку 2022 року затвердили постанову КМУ №823, де було прописано, як має працювати реєстр та термін його розробки – шість місяців. 

Тож майбутні виробники очікують початку роботи реєстру біометану у перші місяці 2023 року.

Зобов'язання щодо ведення реєстру та видачі ГП біометану покладено на Держенергоефективності. 

“Агентством проводиться активна робота щодо впровадження реєстру біометану з різними стейкхолдерами, – уточнили у Держенергоефективності. – Саме реєстр біометану має стати першою цеглиною майбутньої єдиної платформи реєстрів гарантій походження. Наразі ми шукаємо фінансування для розробки програмного забезпечення для платформи реєстрів ГП”. 

Реєстр біометану має стати першою цеглиною майбутньої єдиної платформи реєстрів гарантій походження, уточнили у Держенергоефективності.

“Звучала ідея про один спільний реєстр, але ми з іншими виробниками зараз в різних умовах. Немає сенсу чекати, коли буде готовий реєстр електроенергії з ВДЕ, адже це займе ще рік, або й два, за відсутності відповідної законодавчої бази, – вважає голова правління БАУ Георгій Гелетуха. – По електриці тільки з’явився перший проєкт закону, але ж ми розуміємо, що від проєкту закону до затвердження, як правило, минає рік, а потім ще певний час на розробку підзаконних актів і тільки після цього розпочнеться впровадження робіт”.

Він уточнив, що на даний час в Україні немає виробників біометану, втім є понад 60 біогазових установок, які виробляють біогаз з концентрацією метану (СН4) близько 50–55%. Щоб отримати біометан, який можна буде продавати у газову мережу, треба задіяти додаткові технології, для підвищення концентрації метану до якості природного газу з 95–96%-м вмістом СН4. 

“Процес масового використання цих технологій розпочато. Першим їх планують запровадити у Чернігівській області на підприємстві Gals Agro. А другим може стати Юзефо-Миколаївський біогазовий завод на Вінниччині. Компанії вже замовили обладнання, очікується, що воно прибуде цієї осені”, – поділився фахівець

Проєктна потужність обладнання для очищення біогазу до біометану становить близько 3 млн куб. м на рік. Джерело: Gals Agro

Тож компанії планують найближчим часом ввести в експлуатацію обладнання, підключитись до газорозподільних мереж і подати перший біометан у мережу. 

Георгій Гелетуха прогнозує стрімкий розвиток виробництва біометану завдяки введенню ГП. Так, у наступному році очікується введення ще до п’яти нових об’єктів, зокрема, експерт називає установки на Теофіпольському біогазовому заводі, ПАТ “МХП” і компанію Vitagro. 

Опитані нами експерти наголосили, що виробники зацікавлені у скорішому врегулюванні механізму видачі гарантій походження “зеленої” енергії. Це стане стимулом для виробництва та споживання “чистої” енергії всередині країни та на експорт. Після введення СВАМ на кордоні з ЄС фахівці очікують зростання інтересу експортерів до енергії з реєстрів ГП, тому механізм має повністю відповідати європейським стандартам.

Експерти вважають, що зволікання із введенням механізму ГП шкодить галузі ВДЕ, закладаючи невизначеність у плани “зеленого” відновлення України. Виробники закликають якнайшвидше врегулювати законодавчі питання для запуску механізму видачі ГП для всіх видів відновлюваної енергії та визначити орган, який буде адмініструвати процес.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web