Заборгованість НЕК "Укренерго" перед держпідприємством "Гарантований покупець" (ДП "ГарПок") за послугу зі збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) за вересень 2024 року зросла на 9,5% – до 28,44 млрд грн. А борг ДП "ГарПок" перед виробниками з ВДЕ становить близько 35,8 млрд грн.

Співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що боргова криза в українській енергетиці не дає можливості привабити західних інвесторів. Які в свою чергу очікують від держави впорядкування в галузі та вирішення питання боргів.

Що відбувається на ринку та чому українська енергетика опинилась у кризі, дізнавалась "Українська енергетика".

 

Непрозорий ринок

 

Як стверджує Ігор Тинний, сьогодні бізнес будує мізерно генерації, оскільки не бачить у цьому економічного сенсу. Ключовим тут є державне регулювання, обмеження, зарегульованість і непередбачуваність.  Постійно є недофінансування енергоринку з багатомільярдними боргами, а ціни на електроенергію штучно встановлено нижчими за ринкові.

"Відповідно, інвестори не будують, бо інвестиції не окупаються. В Україні темп будівництва енергетики приватними інвесторами за останні 5 років скоротився в 10 разів. Зняття штучних обмежень на енергоринку, його лібералізація призведе до того, що ринок сам себе відрегулює, там зникнуть борги і в енергетику почнуть приходити приватні інвестори з проєктами та інвестиціями. Нині ж така ситуація, що бізнес відпускає електроенергію, а розрахуються за неї, можливо, аж за півтора року, і це не точно", – каже експерт.

Рівень розрахунків ДП "ГарПок" за електроенергію за "зеленим" тарифом перед виробниками електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, за січень-серпень 2024 року становить лише 63,4%. За 2023 рік сплачено 90,5% необхідних коштів, за 2022 рік – 61,2%, за 2021-й– 99,7%.

 

Нікому не потрібна "зелена" енергетика

 

Директор компанії "Біоенергопродукт" Владислав Авдєєнко свого часу вклав чималі кошти у сонячні та вітрові електростанції у Тернопільській області.

На ринок відновлюваної енергетики компанія вийшла в 2013 році. Спочатку встановили 10 сонячних електростанцій, а згодом ще й 2 вітрових турбіни потужністю 2 МВт кожна.

 За рік такі турбіни виробляють у середньому 3,5-3,6 млн кВт·год електроенергії, її вистачило б, щоб забезпечити на рік понад 2 тис. домогосподарств. Вартість однієї вживаної турбіни, яку купували в Німеччині, становить близько 700 тис. євро.

На сьогодні ДП "ГарПок" боргує компанії Авдєєнка більше 30 млн грн з 2019 року, і близько половини цієї суми – це недоплати за електроенергію, вироблену за допомогою вітру. Компанія планувала збільшити потужності, тому підготувала фундамент ще для 3 вітрових електростанцій, але купити їх не змогла через нестачу коштів.

"Десь з 2020 року я ходжу по банках і прошу надати нам кредит на придбання обладнання. Проте мені кругом відмовляли – не тому, що невигідно, чи нема попиту на електроенергію, а тому, що держава не платить за неї", – пояснив Авдєєнко.

Улітку компанія вийшла із "зеленого" тарифу. Замість того, аби встановити додаткові турбіни, які можна було б використовувати при блекаутах, Авдєєнко і його компанія чекає, доки держава віддасть борг.

"Зелений" тариф був затверджений як винагорода від держави, що передбачає закупівлю чистої електроенергії за підвищеною ціною, щоб стимулювати розвиток ВДЕ.

Минулого року схожий інцидент був і з Тилігульською вітровою електростанцією (ВЕС), що входить до групи ДТЕК. Вона першою в Україні почала самостійно продавати електроенергію на ринкових умовах, відмовившись від використання стимулювального "зеленого" тарифу. ВЕС вийшла з балансуючої групи держпідприємства "Гарантований покупець", створеного 2019 року для купівлі всієї електроенергії у виробників за "зеленим" тарифом.

"Зважаючи на те, що з 1 липня з підвищенням цінових обмежень на ринку електроенергії України відбулася певна лібералізація, вихід із балансуючої групи "Гарантованого покупця" дозволяє деяким компаніям ВДЕ отримувати доходи, співставні з розміром "зеленого" тарифу. Зокрема, це стосується проєктів вітроенергетики", – пояснили в ДТЕК. 

Виробники "зеленої" енергетики б’ють нак сполох – адже держава і борги жодним чином не стимулюють розвиток "зеленої" енергетики.

Українська вітроенергетична асоціація вже закликала Кабінет міністрів знайти кошти для НАЕК "Енергоатом" (кредити чи облігації), щоб обнулити весь борговий ланцюжок – від  ДП "Гарантований покупець" до виробників "зеленої" енергії.

 

Вирішити проблеми боргів

 

У незалежному агентстві федерального уряду США – USAID – уже зазначили, що держава мусить втрутитися та вирішити проблему боргів за вироблену "зелену" електроенергію в Україні, адже інакше знижується зацікавленість інвесторів у нових проєктах. 

Таку заяву зробив Олександр Мартинюк, головний експерт із відновлюваної енергетики Проєкту енергетичної безпеки USAID.

"Що стостується відновлюваної енергетики, то тут у нас є 2 види боргів. Перший – борг "Гарантованого покупця" перед виробниками з ВДЕ за "зеленим" тарифом. Оскільки джерело оплати що для аукціонів, що для виробників з ВДЕ однакові, то, очевидно, щое це тригер для потенційних учаснків аукціонів. Сума боргів значна", – сказав Мартинюк.

Він пояснив, що другий важливий борг, який може впливати на прийняття рішення інвесторами щодо будівництва обєктів відновлюваної енергетики на ринкових засадах, – це 33,4 млрд грн боргу НЕК "Укренерго" перед постачальниками послуг з балансування.

Він наголосив що борги накопичуються і можуть виплачуватися протягом року, і це погано впливає на інвестиційну привабливість нових проєктів.

"Перспектива отримати кошти за виконання команди "Укренерго" з розвантаження через рік після вконання цих команд може бути досить не цікава для інвесторів", – зазначив експерт.

Борги в енергетиці формуються через неможливість відключати деяких споживачів, які не платять за спожиту енергію, незбалансованість тарифів природних монополій, як от "Укренерго", а також незбалансованість покладання спеціальних обов'язків (ПСО) із забезпечення пільгового тарифу для населення на учасників ринку електроенергії.

Мартинюк також розповів, що Проєкт енергетичної безпеки USAID проводить дослідження і здійснив сценарні розрахунки тарифів для НЕК "Укренерго", щоб компанія могла покрити поточні зобовязання перед ДП "ГарПок", та запропонував різні рішення щодо погашення накопиченої заборгованості.

"ГарПок" уже неодноразово звертався до Кабміну, Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерства енергетики з проханням посприяти у вирішенні ситуації. А влітку президент Володимир Зеленський навіть провів засідання "енергетичної" Ставки, де доручив розробити стратегію розвитку відновлювальної енергетики і розподіленої генерації на рівні держави.

Проте на дворі осінь, російська армія майже щоночі завдає ударів, у тому числі й по критичній енергоінфраструктурі, а віз і нині там.

В "Укренерго" офіційно пояснили, що єдиним джерелом для виплат за послугу зі збільшення частки "зеленої" генерації є встановлений HKPEKП тариф на передачу електроенергії магістральними мережами HEK "Укренерго", який сплачують учасники ринку електроенергії. Але коштів, які закладені в тариф, не вистачає для 100% виплати держпідприємству "ГарПок", тобто цей тариф є хронічно збитковим. А за останній рік він ще й не сплачується повною мірою учасниками ринку.

Таким чином, НЕК "Укренерго" робить усе можливе, аби погасити борги, проте коштів не вистачає.

А регулюванням тарифу для побутових споживачів займаються Кабмін, НКРЕКП та Міненерго.

У ДП "ГарПок" звинувачують "Укренерго" в тому, що ДП недоотримує кошти, а також у порушенні термінів здійснення авансових платежів і остаточного розрахунку за відпущену електроенергію, вироблену з альтернативних джерел. При цьому "Укренерго" керується  постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 (зі змінами).

 

Потенціал є

 

Як підрахували в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), в Україні є недобудованими 300-500 МВт потужностей вітротурбін. Тож потенціал Україна має.

Експерт ЄБА Світлана Михайловська вважає, що  сектор "зеленої" енергетики є цікавим напрямом для залучення інвестицій. Адже тільки за останні 10 років провідні міжнародні та українські ВДЕ-інвестори принесли в економіку України близько 12 млрд доларів прямих іноземних інвестицій завдяки незмінності регуляторного поля та стимулюючим нормам.

Для подальшого розвитку "зеленої" генерації в країні і для залучення інвестицій передбачуваність є ключовим аспектом. Ідеться про незмінність законодавчо наданих гарантій для інвесторів у ВДЕ (зокрема, щодо "зеленого" тарифу), незмінність працюючого регуляторного поля.

Але борги не сприяють відновленню енергетичного фронту.

Колишній очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький теж свого часу висловив думку, що вітрова генерація може покращити енергозабезпечення України під час дефіциту потужності в енергосистемі.

Натомість "ГарПок" оголосив перший в Україні аукціон із розподілу квоти підтримки "зеленої" генерації, який пройде 31 жовтня. На аукціон виставлено 11 МВт потужності з виробництва електроенергії із сонячного випромінювання, стартова ціна – 9 євроцентів/кВт·год. "Гарантований покупець" уже готовий провести і другий такий конкурс.

Директор Європейсько-Українського енергетичного агентства Анастасія Верещинська вважає, що багатомільярдні борги знижують цікавість інвесторів до участі в "зелених" аукціонах.

Адже контрагентом інвесторів у випадку перемоги на аукціонах буде знову компанія, яка їм боргує – тобто "Гарантований покупець". А інвестори не вірять, що підтримка за механізмом аукціонів буде забезпечувати 100% розрахунків "ГарПоку" із ними.

"Усі розуміють, що це буде йти з тарифу на передачу "Укренерго". Саме в тарифі на передачу закладене джерело фінансування для підтримки ВДЕ. Звідти платили "зелений" тариф, і звідти потенційно будуть покриватися витрати по цих аукціонах", – пояснила Верещинська.

Експерт наголосила, що борги на ринку електроенергії є системною проблемою.

Отже, за допомогою самих лише аукціонів її не вирішити. То, можливо, варто прислухатися до "зелених" енергетиків та розірвати ланцюг боргів за допомогою кредитів чи облігацій?

Олена Марченко, спеціально для "Української енергетики"