Останні новини

Президент США Дональд Трамп заявив, що може запровадити нові санкції проти Росії, якщо російський диктатор Володимир Путін не погодиться на переговори щодо припинення війни в Україні. У перший день перебування Трампа на посаді він вперше за кілька тижнів публічно висловив свої погляди на вторгнення Путіна в Україну під час прес-конференції в Овальному кабінеті.

"Я думаю, що Зеленський хоче мирної угоди, але я не знаю, чи хоче її Путін. Я думаю, що Росія матиме справжні проблеми. Я думаю, що Путін руйнує Росію", – зазначив американський лідер, повідомляє видання Time.

Як впливають на росіян санкції, з’ясувала «Українська енергетика».

Президент Трамп поки що лише підтвердив свою готовність до нових санкцій проти РФ. Не залишився осторонь перед своїм відходом і колишній президент США Джо Байден, адже це його адміністрація перед відходом наостанку ввела додаткові санкції проти «тіньового флоту» РФ і може позбавити російський бюджет кожного п'ятого рубля нафтогазових доходів у 2025 році. Через санкції, під які потрапили «Сургутнафтогаз» і «Газпром нафта», а також понад 180 танкерів «тіньового флоту», російська економіка може втратити від 10% до 20% валютної виручки за продаж нафти, або $10-20 млрд, прогнозує Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.

За його оцінкою, негативний ефект на доходи бюджету становитиме до 1% ВВП. У грошовому вираженні це близько 2 трлн рублів, або 18% від нафтогазових зборів, які Мінфін запланував на поточний рік (10,9 трлн рублів) і танкерів. Під обмеження потрапили два ключові для Росії нафтопереробні заводи (Омський і Московський), оператор флагманського проекту «Роснафти» «Схід Ойл» («Ванкор Ойл»), структури проекту «Балтійський ЗПГ», два ЗПГ-заводи «Газпрому» на Балтиці, 30 нафтосервісних компаній та 6 топ-менеджерів російської нафтогазової галузі.

Кількість суден «тіньового флоту» під західними обмеженнями перевищила 270. У «чорних списках», за даними S&P Global, опинилися танкери, що возили половину морського експорту нафти з Росії, або 1,5 млн барелів на день — близько 1 млн до Китаю та близько 500 тисяч - до Індії.

Нові заходи «зменшать доходи Росії як у бюджеті, так і в частині торговельного балансу», впевнений Клюге.

Минулого року, за даними російського Мінфіну, російська скарбниця зібрала 11,13 трлн. рублів податків з нафтогазових компаній. Порівняно з 2023 роком їх обсяг зріс на 26%, проте до плану не дотягнув: спочатку до бюджету закладали 11,5 трлн. рублів, потім знизили планку до 11,3 трлн., але і її витримати не вдалося. Сукупні доходи бюджету стали більшими на 26% (36,71 трлн рублів), а витрати зросли 24%, до 40,2 трлн, перевищивши вихідні проектування 3,5 трлн рублів, або майже 10%. У результаті третій рік поспіль «казна» завершила рік із дефіцитом, розмір якого перевищив початковий план більш ніж удвічі – 3,3 трлн. рублів проти 1,6 трлн. 2025 року бюджетні витрати мають зрости до 41,47 трильйона рублів, з яких 41% займуть витрати на армію, поліцію та спецслужби. При цьому «дірка» у скарбниці, за планом Мінфіну, має скоротитися до 1,17 трлн. або 0,5% ВВП завдяки підвищенню податків на бізнес та громадян.

За внутрішніми розрахунками Ощадбанку РФ, якими він ділиться із заможними клієнтами, реальна інфляція у 2024 році становила 43%, повідомляють російські ЗМІ. За оцінками росчійських аналітиків, Росія може втратити майже 30% морського експорту нафти через нові санкції США.

Новий раунд посилення американських санкцій, під які потрапили «Сургутнафтогаз», «Газпром нафта», а також понад 180 танкерів «тіньового» флоту Кремля, ставить під загрозу продаж нафти за кордон обсягом до 800 тисяч барелів на добу.

Таку оцінку в огляді дають аналітики Альфа-банку. В результаті російські нафтові компанії можуть втратити 27,5% морського нафтового експорту, який становив 2,9 млн барелів на день станом на початок січня. Загальний експорт російської нафти, з урахуванням трубопровідних поставок до Угорщини, Словаччини та Китаю, — вищий: у грудні він становив 5 млн барелів на добу, за даними Міжнародного енергетичного агентства.

Сумарні втрати в експорті, таким чином, можуть становити понад 15%, оцінює Альфа-банк. Після введення санкцій, які стали одним із найсильніших ударів по нафтовій галузі РФ з початку війни, 65 танкерів з російською нафтою були змушені зупинитися в морі, у тому числі біля узбережжя Китаю, Росії та на Близькому Сході, повідомляє Reuters з посиланням на дані стеження за судами.

П'ять із суден, що потрапили під обмеження, стоять поблизу Сінгапуру, ще сім перебувають на дрейфі на підходах до портів КНР.

Індія та Китай, які стали головними покупцями російських барелів після європейського ембарго, вже шукають альтернативу нафти з РФ на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці, розповіли трейдери, які працюють в Азії. За їхніми словами, НПЗ двох країн, які у сумі закуповують понад 80% усього нафтового експорту з Росії, вже придбали партії в ОАЕ, Анголі, Омані та Бразилії, а також ведуть переговори з канадськими постачальниками.

Індія очікує, що Росія збільшить знижки на свою нафту, щоб укластися в цінову стелю країн G7 - $60 за барель, повідомив Reuters високопосадовець у Нью-Делі. За його словами, індійські порти продовжать приймати російські вантажі, замовлені до 10 січня — дати введення санкцій, проте подальші постачання поки що під великим питанням.

За даними видання Bloomberg, у 2024 році Росія витратила майже чверть резервів Фонду національного добробуту на підтримання економіки в стані війни та фінансування свого вторгнення в Україну.

Фонд національного добробуту в 2024 році практично не змінився і склав близько 12 трлн рублів (117 млрд доларів). Однак його запаси ліквідної готівки та інвестицій скоротилися на 24% до 3,8 трлн рублів станом на 1 січня порівняно з початком минулого року.

Фонд скоротився на 57% порівняно з 8,9 трлн рублів, доступними на початок 2022 року, до того як президент Володимир Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну в лютому того ж року.

Як відомо, Фонд був накопичений з нафтогазових доходів протягом 2010-2022 років.

Тим часом, радники обраного президента Дональда Трампа розробляють масштабну санкційну стратегію, покликану сприяти досягненню дипломатичної угоди між Росією та Україною та водночас посилити тиск на Іран та Венесуелу.

Команда Трампа розглядає два основні підходи, розповіли Bloomberg знаючі про це люди.

Один із них передбачає пом'якшення санкцій проти російських нафтовиробників, що потрапили під них, якщо це допоможе досягти мирної угоди – і якщо в президентській адміністрації бачитимуть, що врегулювання конфлікту можна досягти незабаром. Другий варіант передбачає посилення санкцій з метою посилити тиск на Москву.

За словами представників команди Трампа, агресивніша політика щодо Росії може передбачати більш активне застосування вторинних санкцій у нафтоторгівлі, у тому числі щодо європейських судноплавних компаній та азіатських покупців, включаючи великі компанії в Китаї та Індії. Інший можливий підхід – рішучіша протидія танкерам, що провозять російську нафту через датські та турецькі протоки.

Разом з тим, реальні витрати Росії на війну вдвічі перевищують офіційно заявлений оборонний бюджет країни. Російські аналітики зазначають, що для забезпечення витрат на війну Кремль змушений був створити тіньову систему фінансування військово-промислового комплексу (ВПК). Ще 2022-го Путін підписав поправки про пільгове фінансування оборонних підприємств. У результаті корпоративні запозичення зросли на 71% і становили обсяги, що перевищують загальні доходи від нафти та газу та видатки оборонного бюджету 2022-2024 років. До $250 млрд із цієї суми пішло на фінансування пов'язаних з війною та часто некредитоспроможних підприємств.

Через сплеск позик Кремлю вдалося створити оманливе враження, ніби влада справляється із забезпеченням оборонного бюджету. Проте, саме ця паралельна схема з другої половини 2024 року стала основним чинником інфляції та зростання кредитних ставок.

Ймовірно, незабаром уряду доведеться брати на себе зобов'язання щодо порятунку закредитованих підприємств, які можуть «з'їсти» до половини всього бюджету. Після цього Кремль не зможе фінансувати переозброєння армії, якщо тільки Захід не пом'якшить санкції.

На думку аналітиків, Росія, як і СРСР, приховує реальний стан справ із фінансуванням ВПК, щоб краще виглядати на майбутніх переговорах, ігноруючи загрозу майбутньої кредитної кризи в країні.

Як бачимо, міф про "непереможну" путінську Росію зараз активно поширює лише кремлівська пропаганда для своєї внутрішньої аудиторії та частина проросійського західного істеблішменту. Тож дуже скоро можлива ситуація, коли «холодильник переможе телевізор» і російській владі доведеться обирати, яким чином заспокоїти накачане пропагандою суспільство.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»