Витрати органів влади на комунальні платежі сягають 250 млрд грн на рік
Держенергоефективності повідомляє, що центральні органи виконавчої влади та муніципалітети щороку витрачають на комунальні платежі 250 млрд грн. Їхній потенціал енергозбереження сягає 119,5 млрд грн.
Понад 16 млрд грн щороку центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ) витрачають на комунальні платежі. Разом з муніципалітетами – 250 млрд грн на рік. Такі цифри повідомила Ганна Замазєєва, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, у своєму дописі у Facebook.
При цьому, за її словами, потенціал енергозбереження у ЦОВВ становить близько 7,5 млрд грн (або близько 400 тис. тонн нафтового еквіваленту). Це майже 500 тис. куб. м природного газу для підприємств або майже 1 млрд куб. м газу для населення (орієнтовно – одна десята річної потреби населення країни), економія яких підвищила б енергонезалежність та енергобезпеку держави в цілому.
Якщо ж говорити про комунальні витрати всіх муніципалітетів – потенціал енергозбереження дорівнює 112 млрд грн, або понад 5 млн тонн нафтового еквіваленту, наголошує голова Держенергоефективності.
Щоб реалізувати цей колосальний потенціал та досягти бажаної економії енергоресурсів, необхідні модернізація, технічне переоснащення, впровадження сучасних енергозберігаючих рішень на об’єктах країни, поточний стан більшості яких потребує енергоефективного "зеленого" відновлення, вважає вона.
Питанню фінансування проєктів з енергоефективності було присвячено діалогову платформу "ЕСКО – доступні інвестиції для держави та громад", організовану Держенергоефективності при партнерстві проєкту ПРООН, інформувала голова Держенергоефективності.
На заході спільно з представниками органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, ЕСКО-компаній та експертного середовища максимально розкрили питання переваг використання енергосервісного механізму (ЕСКО).
Цей механізм дає можливість ЦОВВ та органам місцевого самоврядування впроваджувати енергоефективні заходи на своїх об’єктах, не витрачаючи при цьому додаткові кошти з власних бюджетів, пояснює пресслужба Агентства.
"Всі комерційно життєдіяльні проекти держава має віддавати у приватний сектор, стимулюючи бізнес впроваджувати заходи з підвищення енергоефективності на об’єктах для відновлення та розвитку країни. А це конкретно ЕСКО-сервісний механізм. Вся світова практика активно використовує потенціал механізму ЕСКО. На ньому розвивались багато країн Євросоюзу, серед яких Данія, Швеція, Німеччина та інші. ЕСКО механізм вигідний для всіх сторін процесу: замовник – заощаджує енергоносії , виконавець – ЕСКО-компанія отримує прибуток за рахунок досягнутої економії енергоспоживання", – зазначила голова Держенергоефективності.
Як повідомляла "Українська енергетика", у липні 2022 року Держенергоефективості заявляла, що очікує подальшого зростання укладення ЕСКО-договорів у зв'язку з потребою у відновленні великої кількості будівель. Загалом, на кінець червня 2022 року в Україні було укладено 578 ЕСКО-договорів на загальну суму більше 1,34 млрд грн.
Нагадаємо також, що наприкінці 2023 року Держенергоефективності почало відкривати Офіси декарбонізації та енергоефективної трансформації в регіонах України з метою надання допомоги громадам ставати більш енергоефективними та енергетично стійкими, що особливо актуально у час війни та відбудови.
Перший в Україні регіональний Офіс декарбонізації та енергоефективності з’явився 7 листопада 2023 року в Дніпропетровській області. 8 листопада Офіс декарбонізації та енергоефективності запрацював також у Кропивницькому.
У березні 2024 року Держенергоефективності й Рівненська міська рада відкрили Офіс декарбонізації та енергоефективної трансформації в місті Рівне.
