Так звані "віялові відключення", які більш правильно називати "графіки аварійного відключення електропостачання", були страшилкою, якою українців лякали з року в рік після складної осені і грудня 2014 року. Як і зараз, тоді енергетична криза виникла внаслідок початку російської війни проти України на Донбасі. Українські ТЕС були пристосовані переважно під спалювання антрацитового вугілля, більшість шахт з яким залишились на окупованій території ОРДЛО. У результаті виник дефіцит палива: з початку року і до вересня 2014 року запаси скоротились майже на третину.

Перша хвиля віялових відключень у 2014 році розпочалась наприкінці вересня, зачепивши Київщину, Харківщину та Черкащину. Друга хвиля охопила уже всю країну. І сталось це у грудні, коли в країну уже прийшли заморозки. Темні і подекуди холодні зимові вечори запам’ятались багатьом українцям. Страх масових відключень підігрівався тим фактом, що кожної осені з’являлись нові і нові проблеми з накопиченням вугілля. Це попри те, що Україні вдалось знайти кілька незалежних одне від одного джерел постачання вугілля, а теплостанції були переведені на пальне іншого виду.

Та втім, примусово відключати електроенергію споживачам з 2014 року жодного разу не довелось, навіть з початком повномасштабної війни на території України. Так було б і надалі.

"Ми на цей осінньо-зимовий період, як і на минулі, не плануємо обмежувати українських споживачів. У наших планах зробити так, щоб електроенергії було достатньо для забезпечення усіх потреб як домогосподарств, так і нашого бізнесу", – запевнив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький на пресконференції у середині вересня.

Та ситуація змінилась через масовані ракетні обстріли російської федерації, яких зазнала енергетична інфраструктура України протягом 10-11 жовтня. Через характери атак, Володимир Кудрицький переконаний: атакувати українську інфраструктуру збройним силам рф допомагали російські енергетики. Також уже стає зрозуміло, що ворог продовжить витрачати десятки ракет ціною у сотні мільйонів доларів на те, аби українці день-два побули без світла.

 

Постраждали і генерація, і розподільчі мережі

 

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, від ударів російської федерації протягом двох днів постраждало близько 30% енергетичної інфраструктури України. Як підрахували у Міненерго, лише 10 жовтня через терористичні дії без світла залишились 3900 населених пунктів. Там, де дозволяла безпекова ситуація, пошкодження усувались оперативно. Якби не було другої хвилі ударів, енергосистема станом на 11 жовтня була б уже практично повністю стабілізована.

Але росія не зупинилась на своїх спробах зруйнувати енергетичну інфраструктуру України. За даними Держаної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), 11 жовтня було зафіксовано ще 33 обстріли, спрямовані на нищення об’єктів енергосистеми.

“Цинізм полягає у тому, що було завдано ударів по всьому ланцюгу постачання – це і системи розподілу електроенергії, і генерація. Мета ворога – ускладнити можливість перепідключення постачання електроенергії з інших джерел”, – прокоментував Герман Галущенко.

Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький також дав оцінку інциденту. Він називав цю атаку найбільшою у світовій історії.

"Так, це не обмовка – найбільша в історії. До Другої світової війни не було таких розвинених енергомереж, а після Другої світової не було таких масштабних воєнних нападів цілеспрямовано на енергетичну інфраструктуру", – дав оцінку діям рф він.

"Моментний ефект від удару був досить відчутним, оскільки багато регіонів мали перебої з електропостачанням. Але ми побачили, що оператор "Укренерго" діяв дуже професійно. Навіть Львів, який втратив до 90% електропостачання, досить швидко заживили через зміни схем живлення та інші заходи", – зазначив аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков.

Енергетики були готові до того, що атака подібного масштабу може відбутись. Адже об’єкти критичної інфраструктури перебувають під обстрілами від самого початку повномасштабного вторгнення. На варті українського енергопостачання 700 професіоналів, що протягом місяців війни уже отримали відповідний досвід, а також запаси обладнання і матеріалів на складах "Укренерго" та обленерго.

"У нас є досвід людей, які за місяць відновили енергоживлення деокупованих територій на півночі України. У нас є 40 ремонтних бригад, які 24/7 готові відновлювати енергопостачання для українців", – наголосив Володимир Кудрицький.

Раніше він неодноразово зазначав, що енергетики готуються до роботи у різних умовах: з різним набором генерації, з втратою окремих енергоблоків чи навіть цілих станцій.

А малі громади, за словами Богдана Серебреннікова, зазделегідь закупили обладнання, що дозволяє підтримувати енергозабезпечення на мінімальному рівні.

"Для громад втрата електроенергії, це також і втрата водопостачання. Адже працюють насоси, що доставляють воду, також здійснюється водовідведення. Тому через донорську допомогу закупалися генератори малої і середньої потужності, також малі модульні котельні, що працюють на альтернативному паливі: щепа, біомаса, дизель. Звичайно, це не є системне вирішення проблеми. Такі заходи призначені для короткострокового виживання у критичній ситуації", – пояснив ситуацію експерт.

 

Як українці добровільно економлять електроенергію

 

У перший же день масованої атаки, коли уже були зрозумілі перші наслідки обстрілів, українців закликали економити електроенергію та попередили про запровадження графіків аварійних відключень у години пікового споживання електроенергії – як вранці, так і ввечері. Це було потрібно для того, щоб енергетики могли збалансувати енергосистему та мати змогу підключити альтернативні схеми енергопостачання для населених пунктів, що постраждали.

"Ми були вимушені відключати споживачів від енергопостачання. Я не пам'ятаю, щоб надзвичайні заходи в енергетиці застосовувались вже сім років поспіль. Це свідчить про те, що вони були дійсно потрібні, щоб не допустити розвалу енергосистеми", – прокоментував Богдан Серебренніков, аналітик DiXi Group.

Заходи з економії впроваджували всією країною. Наприклад, очільники багатьох міст ухвалили рішення про відсутність вуличного освітлення на час проведення ремонтних робіт.

"Як довго буде відсутнє вуличне освітлення у темну пору доби – залежить від ситуації. Всіх мешканців громади, внутрішньо переміщених осіб та гостей курорту просимо при можливості обмежити споживання світла, особливо у час пік з 17:00 до 23:00, щоб зменшити навантаження на мережі", – звернулась із проханням до мешканців Трускавецька міська рада.

Ті міста, які не приєднались до всеукраїнського "Прикрути" отримали критику від самих же мешканців.

"Де економія? Де комендантська година? В Рибчинцях дві ночі горить по вулицях світло", – поскаржилась Наталя, мешканка Уланівської громади на Вінничині.

Свідомий підхід до електроспоживання виявили і самі громадяни.

"В мене всюди темно, не печу, не варю, не перу, не грію воду, не прасую, не дивлюся TV! Повечеряли зеленим салатиком з бринзою і горішками, кефіром з висівковою булочкою і гортаємо стрічку новин. Після 23:00 вмикатиму по черзі пралку, бойлер і мультиварку! Маю двозонний електролічильник", – описала особисті заходи з економії електроенергії Марина з Ужгорода.

"Укренерго", завдяки добровільній відмові громадян від надмірного споживання, зафіксувало зниження використання електроенергії лише у центральних регіонах на приблизно 10%. Та на жаль, цього виявилось замало. Необхідний відсоток економії – загалом близько 26,5% – вдалось досягти завдяки запровадженню графіків аварійного відключення. Певні групи споживачів почергово відключались від енергопостачання в середньому на дві-три години.

Вже за три дні такого режиму Україна змогла практично повністю відмовитись від аварійного відключення.

"Вчора ввечері (12 жовтня - ред.) у Києві, області і всьому центральному регіоні не застосовувались диспетчерські обмеження, з 19:55 були зняті обмеження у північно-східних областях нашої держави. Протягом сьогоднішнього дня ні вранці, ні ввечері введення графіків аварійних відключень поки що не планується. Це стало можливим, по-перше, завдяки тому, що фахівці "Укренерго" та обленерго стабілізували енергопостачання у всіх областях України. А, по-друге, тому, що українські громадяни, зокрема, і мешканці центру України, ввечері ощадливо споживали електроенергію. За що ми їм дуже вдячні. Вони проявили свідомість та були ощадливими. Це дозволило зекономити еквівалент роботи кількох енергоблоків", – наголосив Володимир Кудрицький.

Виявилось, що "віялові відключення" – це не так уже й страшно. Особливо в умовах повномасштабної агресії, коли українці давно навчились гуртуватись і обмежувати себе заради перемоги.

Та щоб уникнути повторних примусових відключень, в "Укренерго" закликали продовжити практику економії електроенергії і надалі, та вкотре наголосили, що цей опалювальний сезон буде дуже важким.

"Важливе уточнення: ми заживили всіх споживачів, але це не означає, що ми відновили все зруйноване і пошкоджене. Ми знайшли способи дати струм, але попереду ще багато роботи. Відновити усі наслідки атаки за такий короткий час просто фізично неможливо. Крім того, на жаль, ми очікуємо, що ворог на цьому не зупиниться. Споживачам треба бути готовими до того, що "Укренерго" може за необхідності застосовувати графіки обмеження енергопостачання, щоб зберегти баланс в енергосистемі. Тому рекомендація зменшувати споживання у пікові години (вранці з 8:00 до 11:00 та ввечері з 17:00 до 23:00) залишається актуальною. По можливості, переносьте споживання електроенергії на ніч, якщо це стосується пральних чи посудомийних машин", – пояснив та порадив голова "Укренерго".

 

Обстріл України є елементом гібридної війни проти Європи

 

Атака на українську інфраструктуру призвела до того, що з 11 жовтня Україна була змушена припинити експорт електроенергії. Богдан Серебренніков пояснив: сам по собі факт припинення надходжень нашої електроенергії не є критичним для Європи, але для України це обернеться втратою валютної виручки. Хороша новина полягає у тому, що ніяких штрафів за невиконання контрактів нам не нарахують.

"Є таке поняття, як форс-мажор. Це ситуація, що не залежить від об'єктів, між якими відбуваються економічні відносини. Для Європи припинення експорту не є критичним. Адже щоденний сумарний експорт, з урахуванням Польщі, Молдови, Румунії та Словаччини, становив приблизно 700 МВт. Для України цей експорт становив 5-7% від внутрішнього виробництва. Але з економічної точки зору це було дуже важливо. Адже з червня по жовтень ми заробили за експорт близько 5 млрд грн. Ці гроші були спрямовані на розрахунки із виробниками "зеленої" електроенергії та постачальниками на балансуючому ринку. На балансуючому ринку, передусім, це теплові електростанції. Так вони отримували кошти на закупівлю газу та вугілля", – поснив аналітик з енергетичних питань DiXi Group.

Варто додати, що українська електроенергія була відносно дешевою для Європи. Так чи інакше, вона допомагала країнам ЄС економити дорогий газ та заміщати російські енергоресурси.

А ось хто справді постраждав від зупинки українського експорту, так це Молдова: Україна забезпечувала 30% енергоспоживання сусідньої країни. Віце-прем'єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Андрій Спину закликав жителів Молдови економити електроенергію у зв'язку із припиненням постачання з України. Він також додав, що з метою економії з четверга (13 жовтня - ред.) з 7:00 до 10:00 та з 18:00 до 23:00 парламент, апарат президента та уряд вимикатимуть освітлення.

Він додав, що зараз Молдова змушена використовувати запаси газу для отримання необхідної енергії від Молдовської ДРЕС, що розташована на території окупованого росією Придністров’я.

"Сьогодні у мене до вас велике прохання: давайте намагатимемось економити електроенергію надалі, особливо з 7:00 до 10:00 та з 18:00 до 23:00. Чому так важливо? Тому що економія дозволить нам не порушувати повсякденну діяльність, поки ми не знайдемо правильні фінансові рішення. Поки Україна вимушено не постачає електроенергію, а ми змушені використовувати запаси газу для отримання необхідної нам енергії від МДРЕС, дуже важливо, щоб ми всі економили, наскільки це можливо", – написав Андрій Спину у Телеграм-каналі. Однак, пізніше він повідомив, що Молдова закуповуватиме у Румунії електроенергії в обсягах, яких бракує споживачам.

Як довго простоюватиме український експорт – невідомо. Так, українських споживачів уже заживили, але подати електроенергію назовні поки що немає можливості.

"Про експорт електроенергії говорити передчасно. Це буде залежати від кількох факторів, – резюмував Володимир Кудрицький. – Зокрема, від того, наскільки швидко ми будемо готові відновити роботу наших електростанцій. Деякі з них досі перебувають на тимчасово окупованих територіях. По-друге, це залежить від запасів палива. Ми розуміємо, що у пріоритеті українські споживачі. А експортується лише надлишкова енергія. По-третє, це залежатиме від стану мереж та інтенсивності майбутніх атак".

Руслана Чечуліна