Україна, що активно декларує свою відкритість до іноземних інвестицій, особливо у стратегічні галузі, як-от енергетика, стоїть перед унікальними викликами та можливостями. Важливість цих інвестицій для прискорення відновлення економіки та інфраструктури країни складно переоцінити. Однак, незважаючи на офіційні заяви, міжнародний бізнес дедалі частіше стикається з розбіжностями між декларованою політикою та реальною практикою, що створює значні ризики для інвестиційного клімату.

Як саме, з’ясувала «Українська енергетика».

У листопаді 2024 року Державна служба геології та надр України зупинила дію трьох спеціальних дозволів на видобуток вуглеводнів, якими володіють українські активи Enwell Energy, зокрема, Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед та ТОВ Пром-Енерго Продукт. Це рішення було ухвалене через санкції РНБО проти чинних бенефіціарів компаній – громадян Євросоюзу, кіпріотських трастів.

Enwell Energy plc є публічною британською компанією, акції якої котируються на Лондонській біржі AIM. В Україні вона здійснює свою діяльність через Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед та ТОВ Аркона Газ-Енергія в Полтавській області, а також ТОВ Пром-Енерго Продукт у Харківській області, які володіють спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів. Усі компанії входять до складу групи Smart Energy.

До повномасштабного вторгнення Smart Energy входила до топ-5 найбільших приватних газовидобувників України, видобуваючи понад 1 млн кубометрів газу на добу. У 2025 році через зупинення ліцензій середньодобовий видобуток групи впав до 65 тис. кубометрів. Цей випадок є яскравим прикладом того, як адміністративні рішення, навіть якщо вони обґрунтовані питаннями безпеки, можуть мати значні негативні наслідки для інвестиційного клімату та економіки країни, якщо вони не супроводжуються прозорими процедурами та можливостями правового захисту для інвесторів.

Досвідчені бізнесмени, такі як Чак Валескіні, незалежний голова ради директорів британської Enwell Energy, та Білл Веллс, президент одного з американських акціонерів компанії, Pope Asset Management, відкрито говорять про загрози для інвестиційного середовища в Україні. Їхній досвід висвітлює наслідки непередбачуваних рішень регуляторних органів та підкреслює, чому, попри всі труднощі, вони не втрачають віри у величезний потенціал українського газовидобутку.

Пан Валескіні, оцінюючи поточний інвестиційний клімат в енергетичному секторі України, зазначає: "Незважаючи на значний довгостроковий потенціал енергетичного сектору України, зокрема щодо видобутку природного газу та зменшення залежності від імпорту, нинішній інвестиційний клімат характеризується нестабільністю та непослідовністю. Для міжнародних інвесторів критично важливими є юридична стабільність, прозорість і дотримання верховенства права. На жаль, останні події, включаючи раптові рішення регуляторів та введення санкцій без належної правової процедури у випадку з Enwell Energy, серйозно підірвали довіру до надійності середовища".

Зупинення дії ліцензій Enwell Energy, акції якої торгуються на Лондонській фондовій біржі і серед акціонерів якої є американські компанії, надсилає надзвичайно тривожний сигнал глобальним інвесторам. "Навіть компанії з десятирічною історією відповідальної діяльності, публічними акціонерами та прозорою структурою управління можуть стати жертвами політично вмотивованих дій без можливості захисту", – наголошує Чак Валескіні. Це підриває довіру не лише до України як інвестиційного напрямку, а й до перспектив її економічного відновлення та інтеграції із західними фінансовими системами.

"Ми не тільки інвестор, – продовжує пан Валескіні. – Ми акціонер компанії, акції якої котируються на Лондонській біржі. У перший же день після оголошення про зупинення ліцензій, вартість акцій впала вдвічі. Подібна реакція ринку – очікувана, і вона впливає не лише на наш бізнес, а й на настрої інших інвесторів".

Веллс зі свого боку зазначає зростаючу розбіжність між офіційною риторикою українських посадовців про залучення іноземного капіталу та реальністю для наявних інвесторів: "Попри те що українська влада активно просуває ідею інвестування у країну, поводження з чинними інвесторами, особливо у стратегічних секторах, часто є непрозорим. Такі викривлення зумовлені слабким інституційним контролем, політизацією рішень і недостатнім рівнем правового захисту".

Юридичні та регуляторні загрози для іноземних інвесторів в Україні, окрім воєнних викликів, суттєво зросли. "Іноземні інвестори зіштовхуються з непередбачуваними адміністративними діями: скасування ліцензій, арешти активів, санкції без прозорих підстав. Це сигналізує про погіршення ситуації з верховенством права та створює серйозні бар'єри як для чинних, так і для потенційних інвесторів", – зазначає Білл Веллс.

Позиція держави

Офіційно було пояснено, що компанія "Пром-Енерго Продукт" з групи Smart Energy припинила видобування газу через санкції РНБО проти її бенефіціарів.

За повідомленням пресслужби Smart Energy, "внаслідок недосконалих механізмів державного регулювання на прифронтовій Харківщині зупинено роботу газовидобувного підприємства ТОВ "Пром-Енерго Продукт", яке до цього середньодобово давало 30 000 кубометрів газу та 1 тонну конденсату". Ця подія стала другим подібним випадком для групи: раніше, у січні 2025 року, свою діяльність зупинило представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" у Полтавській області.

Об'єднаний потенціал цих двох компаній був значним. За оцінками Smart Energy, вони могли б видобути до 85,5 мільйонів кубометрів газу до кінця поточного року. Це не просто цифри – це обсяги, що мали б суттєво підтримати енергетичний баланс країни, особливо в умовах воєнних дій та постійних загроз імпорту.

Для "Пром-Енерго Продукт", що володіє спеціальним дозволом на видобування вуглеводнів на стратегічно важливому Васищівському родовищі, це вже друга зупинка за останні два роки. Перше призупинення діяльності призвело до значної втрати продуктивності – компанія втратила близько 50% своїх видобувних потужностей.

Компанія активно звертається до державних органів з проханням поновити ліцензії, пропонуючи обмежити санкції проти бенефіціарів лише в частині, що стосується безпосереднього надрокористування. Це питання є надзвичайно чутливим, оскільки баланс між національною безпекою та збереженням інвестиційної привабливості є ключовим для подальшого відновлення України.

Smart Energy раніше входила до п'ятірки найбільших приватних газовидобувників України, відіграючи значну роль у забезпеченні енергетичної незалежності країни. До початку повномасштабної російської агресії проти України, її компанії – "Укргазвидобуток" (ймовірно, мається на увазі не державний "Укргазвидобування", а одна з компаній групи), "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", "Аркона Газ-Енергія" та "Пром-Енерго Продукт" – видобували понад 1 мільйон кубометрів газу на добу.

Проте, історія санкційного тиску на компанію розпочалася раніше. У 2023 році ліцензії Smart Energy були зупинені на рік (до червня 2024 року) через санкції, запроваджені проти бізнесмена Вадима Новинського. Це стало першим серйозним ударом по її видобувних потужностях.

Ситуація дещо змінилася у 2024 році, коли холдингова компанія Smart Holding (Cyprus) LTD добилася рішення суду про визнання державою зміни бенефіціарів холдингу на п'ятьох громадян Кіпру, з якими Новинський уклав угоди про передання бізнесу в траст у листопаді 2022 року. Здавалося б, це могло вирішити питання з ліцензіями.

Однак, у жовтні 2024 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ввела проти цих нових кіпрських громадян десятирічні санкції. У зв'язку з цим, Державна служба геології та надр України, виконуючи вимоги Закону України "Про нафту і газ", ухвалила рішення про чергове зупинення газових ліцензій.

Цей ланцюг подій яскраво ілюструє складність та багатогранність викликів, з якими стикаються міжнародні інвестори в Україні. Навіть при спробах компаній адаптуватися до законодавчих змін та забезпечити прозорість власності, нові адміністративні рішення можуть зводити нанівець усі зусилля. Це створює атмосферу невизначеності та підриває довіру до інвестиційного клімату, що є особливо критичним для країни, яка прагне залучати капітал для відновлення та розвитку.

Наслідки прецедентів: втрачені інвестиції та підірвана довіра

Ситуація з Enwell Energy створює тривожний прецедент. Чак Валескіні попереджає: "Якщо публічна компанія, яка повністю дотримується законодавства та має тривалу історію роботи в країні, може втратити ліцензії без правового захисту, то жоден інвестор не може почуватися в безпеці". Такий рівень ризику перевищує навіть геополітичні чи комерційні виклики і може відлякати критично необхідний капітал для відновлення економіки та енергетики України.

Enwell Energy за час роботи в Україні інвестувала понад $450 млн до зупинення ліцензій. "За п'ять років до початку повномасштабного вторгнення ми змогли збільшити видобуток у декілька разів. І ми готові були робити це і далі", – підкреслює пан Валескіні. Довгострокові програми розвитку передбачали понад $360 млн у буріння нових свердловин, розбудову інфраструктури родовищ, капітальний ремонт і збільшення обсягів видобутку газу. Однак зупинення ліцензій поставило всі ці плани на паузу.

Щоб стати надійним партнером Європи у сфері енергетичної безпеки, Україна має відновити довіру інвесторів через глибинні інституційні реформи. "Необхідно забезпечити незалежність судової системи, деполітизувати регуляторні органи, гарантувати дотримання контрактів та створити прозорі механізми вирішення спорів", – зазначає Чак Валескіні. Інвестори мають бути впевнені в тому, що їхні права захищені, а політичні втручання не впливають на ділові рішення.

Вимушене зупинення активів Enwell Energy мало прямий і негативний вплив як на компанію, так і на економіку України. Призупинення діяльності призвело до зупинення видобутку газу, що суттєво підтримував енергетичну незалежність країни. Це також спричинило скорочення бюджетних надходжень та створює загрозу втрати робочих місць. "Більше того, це негативно вплинуло на імідж України серед інших потенційних міжнародних партнерів, які розглядали енергетичні проєкти в країні, – і це в той час, коли економічна стійкість має критичне значення", – підкреслює пан Валескіні.

Як приклад одного із "заморожених" активів, свердловини № 119, пан Валескіні наводить вражаючі цифри: "Через її призупинення Україна може безповоротно втратити 390 млн кубометрів запасів газу – це два відсотки річного споживання, що становило торік близько 20 млрд кубів. Здається, не так і багато, але чи може країна дозволити собі відмовлятися від власних ресурсів? Особливо, коли лише за чотири місяці цього року Україна була вимушена імпортувати більше мільярда кубів – за європейськими цінами. До того ж це і втрачені податки – за поточними цінами це майже 3 млрд грн надходжень до бюджету".

Можливості для захисту прав іноземних інвесторів в Україні наразі виглядають обмеженими та неефективними. Білл Веллс вважає, що для покращення захисту прав інвесторів необхідно "посилити двосторонні інвестиційні угоди, забезпечити доступ до міжнародного арбітражу та залучити міжнародні інституції до моніторингу інвестзахисту". Крім того, в Україні потрібно і далі реформувати суди, забезпечити прозорість дій регуляторів і створити інституцію, яка могла б напряму взаємодіяти з Офісом президента.

Головне послання, яке міжнародні інвестори хочуть донести до української влади та міжнародної спільноти, просте: "Дотримання верховенства права і повага до чинних інвесторів – це не просто юридичний обов’язок, це основа майбутнього економічного відновлення та процвітання України", – підкреслює Чак Валескіні. "

Видобуток надр в Україні: важливість та виклики отримання ліцензій

Видобуток надр, зокрема природного газу, є стратегічно важливою галуззю для України. Це не лише забезпечує енергетичну незалежність країни, зменшуючи залежність від імпорту, а й сприяє наповненню державного бюджету, створює робочі місця та розвиває суміжні галузі.

Отримання спеціального дозволу на користування надрами в Україні є складним та багатоетапним процесом, що регулюється Кодексом України про надра, Законом України "Про нафту і газ" та іншими нормативно-правовими актами. Цей процес передбачає наступні ключові етапи: геологічне вивчення та оцінка ресурсів (потенційний інвестор повинен провести або мати доступ до геологічної інформації, що підтверджує наявність корисних копалин у певній ділянці надр. Це можуть бути дані розвідувального буріння, сейсмічні дослідження та інші геологічні роботи), розробка програми робіт - компанія-заявник має розробити детальну програму робіт, що включає обґрунтування обсягів видобутку, технології, екологічні заходи, а також економічну доцільність проекту. Після цього іде етап отримання дозволів та погоджень. Цей етап включає отримання численних дозволів від різних державних органів, таких як Державна служба геології та надр України (Держгеонадра), Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, місцеві органи влади тощо. До них належать погодження з питань землеустрою, екологічної безпеки, дотримання містобудівних норм та інші. Наступним кроком буде проведення аукціону або спеціального дозволу без аукціону. Більшість спеціальних дозволів на користування надрами видається за результатами проведення відкритих електронних торгів (аукціонів). Це забезпечує прозорість та конкурентність процесу. Учасники аукціону подають свої пропозиції, і переможцем стає той, хто запропонує найвищу ціну за дозвіл. У деяких випадках, передбачених законодавством (наприклад, для ділянок, які мають стратегічне значення для держави, або у разі розширення меж існуючих родовищ), спеціальний дозвіл може бути виданий без проведення аукціону. Цей шлях є значно менш поширеним і вимагає обґрунтованого рішення Кабінету Міністрів України.

Лише після цих процедур відбувається укладення угоди про користування надрами. Після перемоги на аукціоні або прийняття рішення про видачу дозволу без аукціону, між Державною службою геології та надр та компанією укладається угода про умови користування надрами. Ця угода визначає права та обов'язки сторін, обсяги та терміни видобутку, розмір рентної плати та інші важливі умови.

Проте, передбачено ще і виконання екологічних та соціальних зобов'язань - компанія-надрокористувач зобов'язана дотримуватися всіх екологічних стандартів, проводити рекультивацію земель, а також виконувати соціальні зобов'язання перед місцевими громадами.

На практиці, цей процес часто стикається з бюрократичними перешкодами, корупційними ризиками та непрозорістю, що ускладнює залучення іноземних інвестицій та створює бар'єри для розвитку галузі. Незважаючи на законодавчі зміни, спрямовані на спрощення процедур, залишаються значні виклики.

Україна протягом останніх років активно працює над збільшенням власного газовидобутку, прагнучи досягти повної енергетичної незалежності.

До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, Україна видобувала близько 19-20 млрд кубометрів природного газу на рік. Найбільшим газовидобувником є державна компанія АТ "Укргазвидобування", що є частиною НАК "Нафтогаз України". На її частку припадає понад 70% всього видобутку газу в країні.

Успішні приклади отримання ліцензій приватними компаніями зазвичай пов'язані з участю у відкритих аукціонах. Наприклад, компанія ДТЕК Нафтогаз активно бере участь у торгах за нові ділянки та успішно отримує дозволи, інвестуючи значні кошти в розробку родовищ. Цей підхід забезпечує прозорість та легітимність процесу, дозволяючи компаніям планувати довгострокові інвестиції.

Водночас, випадок з Enwell Energy є яскравим негативним прикладом, коли навіть після успішного отримання ліцензій та багаторічної роботи, їхня дія була зупинена через санкції без належної правової процедури. Це підкреслює ризики, пов'язані з непослідовністю регуляторної політики та можливістю політично мотивованих рішень. Подібні ситуації підривають довіру інвесторів та ускладнюють залучення капіталу в країну.

Стратегічна важливість

Добування газу є критично важливим для України з кількох причин. Однією з головних тут є енергетична безпека. Власний видобуток газу є основою для зменшення залежності від імпорту та забезпечення стабільності енергопостачання, особливо в умовах агресії Росії та глобальної нестабільності цін на енергоносії. Чим більше газу видобувається всередині країни, тим менше Україна залежить від зовнішніх постачальників, які можуть використовувати енергетичні ресурси як інструмент політичного тиску.

Видобуток газу приносить значні доходи до державного бюджету у вигляді рентної плати, податків та інших зборів. Ці кошти можуть бути спрямовані на фінансування соціальних програм, відновлення інфраструктури та підтримку економіки. Зупинення видобутку, як у випадку з Enwell Energy, призводить до прямих втрат для бюджету.

Окрім того, газова промисловість створює тисячі робочих місць – від висококваліфікованих інженерів та геологів до робітників на видобувних майданчиках. Це сприяє розвитку регіонів та забезпеченню зайнятості населення. А залучення міжнародних компаній та інвестицій сприяє впровадженню передових технологій та інноваційних рішень у газовидобувній галузі, що підвищує ефективність видобутку та знижує екологічний вплив.

Незважаючи на значні виклики, що постають перед іноземними інвесторами в Україні, залишається непохитна віра в потенціал країни. Це зумовлено не лише багатством природних ресурсів та наявною інфраструктурою, а й, безперечно, стійкістю та прагненням українського народу до розвитку. Міжнародні партнери інвестували в Україну не лише капітал, а й довіру та експертизу, розраховуючи на добросовісне партнерство та взаємовигідну співпрацю.

Ключове послання до української влади та світової спільноти є простим, але надзвичайно важливим: дотримання верховенства права та повага до чинних інвесторів – це не просто юридичний обов’язок. Це фундаментальна основа для майбутнього економічного відновлення та процвітання України. Весь світ уважно спостерігає за тим, як Україна поводиться зі своїми партнерами сьогодні, адже це визначить рівень міжнародної підтримки завтра.

Попри всі труднощі, Україна має всі підстави для оптимізму. Народ демонструє безпрецедентну боротьбу за власну свободу, і саме завдяки цій рішучості Україна має реальний шанс стати по-справжньому вільною, прозорою та процвітаючою державою. Ця боротьба за свободу є також боротьбою за право на стабільний економічний розвиток, що є неможливим без довіри та міцної співпраці з міжнародними інвесторами.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»