Та які нові маршрути допомагають обійти російську загрозу
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, країна планує імпортувати щонайменше 4,6 млрд куб. м природного газу, що становить приблизно 40% від очікуваних потреб в зимовий період.
«Українська енергетика» дізналася, які на ринку існують можливості, щоб забезпечити достатні обсяги закупівель газу для українських споживачів, а також розібралася в проблемах, які можуть вплинути на реалізацію таких планів.
Офіційні оцінки
Герман Галущенко розповів, що внаслідок прицільних російських ударів у лютому Україна втратила понад половину власних газовидобувних потужностей, тому питання накопичення запасів перед опалювальним сезоном є вкрай нагальним. За даними оператора підземних газових сховищ «Укртрансгаз», зараз в українських ПСГ зберігається близько 7,3 млрд куб. м газу. Мета - не менше 14–15 млрд куб. м. на початок листопада.
Міністр впевнений, що Україна буде забезпечена газом в тому обсязі, який необхідний для сталого проходження опалювального сезону. Йдеться про забезпечення ресурсом як громадян, так і бізнесу, у тому числі потреб виробників електроенергії.
Він наголосив, що обсяг 4,6 млрд куб м - це мінімальна ціль для імпорту і закачування в ПСГ. «Вже законтрактовано 2,9 млрд куб м саме імпортного газу, який буде зберігатись в сховищах. Ці контракти підтверджені фінансово», - зазначив Герман Галущенко.
Перспективи імпорту
В контексті підготовки до наступної зими і ризиків, повʼязаних з російською військовою агресією, аналітики DiXi Group розглядають три сценарії створення газових запасів. Перший – оптимістичний – передбачає обсяг 15 млрд куб. м в ПСГ, який забезпечить стабільність забезпечення споживачів навіть за умови погіршення ситуації і кризи. Другий сценарій – середній – буде реалізований в разі накопичення 13 млрд куб. м газу до 1 листопада. Цього обсягу, як зазначають аналітики, буде достатньо для базових потреб, але він виявиться обмеженим у випадку ускладнень. Зрештою, у песимістичному сценарії йдеться про запаси 11–12 млрд куб. м. в ПСГ, що робить вельми ймовірною потребу в додаткових закупівлях на спотовому ринку за вищими цінами, які зазвичай спостерігаються взимку.
Проте наразі ситуація розвивається в позитивному напрямку для нарощування імпорту газу в Україну. Трейдери зазначають: внутрішні ціни в Україні перевищують 50 євро/МВт·год, що приблизно на 10 євро вище за базовий індекс нідерландського хабу TTF, тому приватні компанії зацікавлені у постачанні газу українським замовникам.
Цінова ситуація на українському ринку залишилася сприятливою й після того, як вартість газу на TTF у вівторок на поточному тижні впала на понад 10% до €35,3/MWh на тлі повідомлень про послаблення геополітичної напруги на Близькому Сході і завершення 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном.
«Український ринок останніми тижнями значною мірою залежить від коливань на природний газ у Європі. Зниження цін на природний газ на європейських хабах може спровокувати зниження цін і на українському ринку – до рівня TTF +€10-12/MWh, що становить близько 29 000 грн за тис. куб м. Якщо ціни на внутрішньому ринку зберігатимуться на вищому рівні, приватні компанії можуть активізувати імпорт природного газу з Європи до України. У червні як мінімум декілька компаній вже імпортували газ до України», - йдеться в огляді консалтингової компанії ExPro.
Балканський напрямок
За оцінками НАК «Нафтогаз України» й учасників ринку, Україні потрібно імпортувати щонайменше 5 млрд куб. м газу, аби взимку забезпечити стабільні поставки споживачам. Проте існують серйозні перешкоди на кордонах: по-перше, це перевантаження точок перетину з Угорщиною, Словаччиною та Польщею, а по-друге – високі тарифи на транзит у Румунії та Молдові.
19 червня оператори ГТС Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України провели спільну презентацію нового плану постачання газу в Україну через Трансбалканський коридор потужністю 20 млрд куб. м на рік.
Ключова зміна – можливість номінації газу з грецького віртуального торгового пункту, що значно розширить коло потенційних постачальників, якщо її схвалить грецький регулятор. Потужність маршруту дозволить транспортувати до 90 млн куб. м щомісяця.
В.о. голови Оператора ГТС України Владислав Медведєв підкреслив, що Трансбалканський маршрут забезпечує Україні доступ до: ЗПГ із терміналів у Греції та Туреччині, азербайджанського газу через Трансадриатичний газопровід, родовищ у Чорному морі біля Румунії та, можливо, Болгарії. За його словами, умови постачання будуть конкурентними до жовтня і тимчасово компенсують високі тарифи на транзит.
Тарифна конкуренція
У понеділок, 23 червня, відбувся аукціон для зимових постачань газу до України Трансбалканським маршрутом на липень. На ньому було продано лише 0,163 млн куб. м на добу, що становить лише 5% від запропонованих 3 млн куб. м на добу, згідно з даними RBP (Regional Booking Platform) - електронної платформи для бронювання потужностей в газотранспортних системах країн Центральної та Східної Європи. Тендер тривав лише 30 хвилин, і, як пояснили регіональні трейдери, короткий період подання заявок був однією з причин низького інтересу.
Це був другий спільний аукціон, організований газотранспортними операторами (ГТО) України, Молдови, Румунії, Болгарії та Греції. Перший аукціон, який відбувся в травні і стосувався червневих поставок, взагалі не залучив покупців.
Двоє трейдерів-співрозмовників агенції Montel заявили, що очікують бронювання більших обсягів після зусиль ГТО зробити продукт привабливішим.
Минулого тижня регулятор енергетики Молдови окремо ухвалив зміни до законодавства, щоб знизити високі тарифи на маршруті Трансбалканського газопроводу, які довгий час гальмували його ефективне використання. Однією з ключових новацій стало запровадження знижки, яка дозволяє зменшити витрати на транспортування газу вдвічі на ділянці між Румунією та Молдовою – одній із найдорожчих частин маршруту в напрямку України через Трансбалканський газопровід.
Такі щомісячні аукціони були запроваджені, щоб наростити запаси газу в Україні перед зимою, враховуючи постійну загрозу з боку росії для енергетичної інфраструктури країни через війну.
«Аукціон викликав інтерес з боку учасників ринку, включно з двома міжнародними користувачами, які забронювали потужності. Результат підтверджує зростаючу роль Трансбалканського газопроводу як надійного, диверсифікованого та комерційно конкурентного маршруту транспортування природного газу з Південно-Східної Європи до України», - зазначається в повідомленні грецького ГТО Desfa.
Широкі можливості
Високий попит України на імпорт газу для закачування в ПСГ та високі ціни на українському внутрішньому ринку останнім часом стимулюють бурхливу активність газової торгівлі в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ). Щоб задовільнити інтерес до постачань, в цьому регіоні не тільки з’являються нові транзитні коридори. Оператори ГТС також змагаються за привабливість рішень: знижують тарифи або збільшують потужності.
Свідченням цього є не тільки аукціони на бронювання потужностей для доставки газу Трансбалканським газогоном. Національний державний холдинг «Нафтогаз України» на початку червня став першим в ЦСЄ, який використав дансько-польський транзитний коридор для спотових постачань до України. Про це повідомила консалтингова компанія ICIS (Independent Commodity Intelligence Services) з посиланням на ринкові джерела. За її даними, «Нафтогаз» зробив тестове бронювання на трубопроводі Baltic Pipe, яким постачається газ з Норвегії через Данію, Балтійське море до Польщі.
«Польська держкомпанія Orlen має довгострокове бронювання на 8 млрд куб м щороку на Baltic Pipe у напрямку Данії. Водночас данський ГТО Energinet зацікавлений у просуванні залишкових 2 млрд куб м на рік для експорту газу з Північного моря або імпорту через данську віртуальну торгову точку до інших компаній регіону», - відзначають аналітики ICIS і додають: «Цей маршрут дедалі частіше розглядають через зручність ведення бізнесу в Данії. Додатково на його користь грають очікуване зниження короткострокових тарифів у Польщі та подвоєння гарантованої експортної потужності з Польщі до України з 1 липня з 6 до 11,5 млн куб м на добу».
Трейдери також розглядають можливість імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) через термінали у Свиноуйсьце (Польща) або Клайпеді (Литва). Проте кілька з них зазначили, що ринкова ліквідність у країнах регіону обмежена, оскільки основний обсяг блакитного палива торгується на спотовому ринку.
Ризики постачання
Складнощі для України в закупівлях газу на наступний опалювальний сезон можуть виникнути не тільки через дефіцит доступних обсягів на зовнішніх ринках. Значним тягарем можуть стати й додаткові витрати через зростання газових цін.
За прогнозом товарних аналітиків найбільшого банку Італії Intesa Sanpaolo, базовий контракт в Європі на газ із постачанням на місяць вперед у другій половині 2025 року буде торгуватись майже на 5% вище у річному вимірі на тлі геополітичної напруженості. Ціна, як очікується, в середньому становитиме €40,40 за MWh до кінця року, порівняно з €38,53 за MWh у другій половині 2024 року та €41,40 /MWh від початку поточного року. Загалом впродовж решти 2025 року ціна газу може коливатися в діапазоні €30–50 за MWh. «Широкий торговельний діапазон відображає очікування, що волатильність залишатиметься високою в найближчі місяці», - пояснила Деніела Корсіні, старша економістка банку.
Банк Intesa Sanpaolo також попередив: «Поставок ЗПГ може бути недостатньо, щоб задовольнити високий літній попит на газ в Європі і водночас поповнити сезонні запаси, враховуючи триваюче скорочення поставок російського трубопровідного газу».
Аналітики вважають, що сховища ЄС можуть досягти максимуму лише 82% до початку зими - найнижчого рівня з 2021 року, коли максимум ледь перевищив 77%. За даними Gas Infrastructure Europe, наразі вівень заповнення сховищ в країнах ЄС становить 56,6%.
Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»