У держбюджеті на 2021 рік уряд заклав на субсидії 36,6 млрд грн – майже вдвічі меншу суму, ніж було виділено в 2018-му. Водночас майже одразу після завершення карантину планується збільшити з 15% до 20% частку обов’язкового платежу на комунальні послуги із сукупного доходу. Виникає питання: невже зростання доходів населення настільки випереджає підвищення цін на енергоносії, що кількість звернень за субсидіями значно зменшилась? У пошуках відповідей “Українська енергетика” разом із експертами проаналізувала деякі показники.

Субсидії рятують від боргів за ЖКП

 

Завданням програми житлових субсидій є допомога малозабезпеченим сім’ям в оплаті житлово-комунальних послуг (ЖКП), вартість яких зростає. Відповідно, росте і частка витрат сім’ї на ЖКП.

Так, відповідно до даних сервісу Energy Map, в якій аналітиками DiXi Group зібрано різні дані (зокрема Держстату), на оплату житла, води, електричної енергії, газу та інших видів палива в середньому одне домогосподарство витрачало в 2018 році 1001,05 грн, а в 2019-му – вже 1321,14 грн. Частка витрат сім’ї на оплату житла, комунальних продуктів і послуг становила в 2018-му 13% від усіх споживчих витрат, а минулого року – 14,6%. До того ж у містах ці витрати значно більші, ніж у селах: 1033,70 грн проти 564,24 грн – у 2018-му році й 1360,44 грн проти 771,26 – у 2019-му. Ще один цікавий статистичний нюанс: чим менше в домогосподарстві осіб, тим більші в нього витрати на ЖКП відносно доходу. Так, торік вони становили 17,1% для домогосподарства, де є одна особа, 14,1% – з двома особами, 12,8% – трьома, 11,7% – чотирма й 10,1% – п’ятьма.

Зважаючи на це, субсидії залишаються дуже важливими. Адже неплатежі населення призводять до заборгованості, через яку відповідно недоотримують кошти виробники та постачальники води, тепла, електрики, газу тощо. Це своєю чергою загрожує не лише тим, що споживачі можуть залишитися без усього цього, але й загалом призвести до колапсу систем життєзабезпечення в країні.

Відповідно до даних даних сервісу Energy Map, за жовтень 2020 р., рівень оплати населенням за ЖКП у порівнянні з попереднім місяцем знизився на 29%. Також меншими стали проплати, починаючи з другого кварталу, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Рівень оплати населенням житлово-комунальних послуг

Графік складено аналітичною групою DiXi Group. Дані Energy Map

“У період опалювального сезону рівень оплати в нас традиційно менше 100%, а після цього періоду – більше 100%, – зауважує Олег Пендзин, виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу”. – І таким чином, люди більш-менше виходять по нулях на наступний опалювальний сезон. Але є нюанс: цього року кількість людей, які погашали свої борги літом за попередній опалювальний сезон, значно менша. Тобто коли в минулих роках відсоток сплати в травні-серпні був 120-200%, то цього року – 104-140%. Це означає, що значно більша кількість людей не розрахувалася і не буде претендувати на субсидії. Бо не мали зовсім грошей. Тобто це група людей випадає із допомоги держави за рахунок субсидій”.

Лише за постачання та розподіл природного газу населення заборгувало на початок листопада цього року 22,4 млрд грн. За жовтень цей борг збільшився на 1,3 млн грн, тому що українці сплатили лише близько 60% від нарахованих сум.

“За останні кілька місяців катастрофічно зросла заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг, – зазначив в одному зі своїх виступів Андрій Компан, голова Асоціації постачальників енергоресурсів. – Особливо за газ після відкриття ринку газу. В низці регіонів рівень оплати за газ сягає 46–54%, тоді як рівень оплати за комунальні послуги – 82%”. 

Під час пандемії, в якості заходів економічної підтримки, частина держав розширює можливості із захисту вразливих споживачів енергоресурсів. В Україні подібні очікування існують щодо субсидій для тих, хто через втрату роботи або інші негативні явища не може платити за комуналку. Але держава скоротила цю статтю витрат.

За офіційними даними, кошти, які уряд виділяє на субсидії, з 2018 року зменшилися практично вдвічі:

2018 р. – 71 млрд грн;

2019 р. – 55 млрд грн;

2020 р. – 39,3 млрд грн;

2021 р. – 36,6 млрд грн.

 

Доходи і звернення за субсидіями

 

Отже, суми на субсидії в бюджеті зменшилися. Теоретично, це сталося тому, що зросли доходи українців, і відповідно менше людей стало звертатися за субсидіями. 

Але чи так це насправді?

Динаміка доходів населення

Графік складено аналітичною групою DiXi Group

Динаміка кількості звернень за призначенням субсидій

Графік складено аналітичною групою DiXi Group. Дані Energy Map

Бачимо, що з 2014-го по 2017-й рік доходи населення у гривні і кількість звернень за субсидіями зростали. Проте в 2018-му за субсидіями звернулося майже 8,3 мільйона - приблизно на 800 тисяч менше, ніж попереднього року. А 2019-го року кількість звернень впала до майже 5 млн.

“Відповідно до останніх даних Держстату за 2019 рік, у нас було майже 15 млн домогосподарств, – каже Людмила Черенько, завідуюча відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України. – Під час опитування Держстату в рамках “Обстеження умов життя домогосподарств” 3,2 млн респондентів сказали, що протягом 2019 року отримували субсидію (це могла бути субсидія як на один місяць, так і на цілий рік). А отримання субсидії в 2018 році (коли був пік кількості звернень за субсидіями – 8,28 млн) під час обстеження підтвердили 6,5 млн домогосподарств, тобто майже 44% від усіх домогосподарств. Отже за рік кількість отримувачів зменшилася вдвічі”.

Розподіл сімей, що отримали допомогу на оплату ЖКП у листопаді 2020 року

Карту складено аналітичною групою DiXi Group. Дані Energy Map

У листопаді 2020 року 2,9 млн домогосподарств (19% загальної кількості) було нараховано субсидію на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 4,6 млрд грн.

Основною причиною такого зменшення стало зростання доходів українців, пояснює Людмила Черенько. А воно відбулося, у тому числі, завдяки збільшенню мінімальної зарплати (частка тих, хто отримує “мінімалку” або трохи більше, становить 30%):

2018 р. – 3723 грн,

2019 р. –  4173 грн,

2020 р.: 01.01-31.08 – 4723 грн; з 01.09 – 5000 грн. 

 

Порядок надання субсидій: від розширення програми – до звуження

 

Ще одним фактором, який впливає на кількість субсидіантів, на думку експертів, є порядок надання субсидій. Уряд неодноразово змінював його. Так, спочатку право на їх призначення мали сім’ї, в яких розмір плати за ЖКП перевищував 10% або 15% середньомісячного сукупного доходу громадян. 10% бралися для розрахунку, якщо в сім’ї були діти, інваліди І-ї або ІІ-ї групи, і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого не перевищував 50% прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а також якщо у квартирі або будинку зареєстровані тільки непрацездатні громадяни. 

З 1 січня 2007 року розмір плати за ЖКП вже становить 15% середньомісячного сукупного доходу (за придбан­ня скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – 15% річного су­купного доходу), навіть якщо у житло­вому приміщенні за­реєстровані тільки непрацездатні громадяни. А з 1 травня 2020 року відсоток обов’язкового платежу за комунальні послуги мав зрости до 20%, проте через коронавірус цю зміну відкладено.

Вона стане чинною з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершиться карантин.

“У 2014 році програму субсидій розширювали, за неї агітували для того, щоб не допустити масової заборгованості населення за комунальні платежі, – пояснює Людмила Черенько. – У травні 2015 року було спрощено порядок отримання субсидій. Зокрема скасовано всі обмеження щодо майнового стану, крім здійснення одноразової покупки на суму понад 50 тис. грн, яка здійснена протягом 12 місяців перед місяцем звернення. Саме тому кількість звернень у 2015-му зросла. В уряді припускали, що максимум за 2-3 роки активної діяльності програми вже в 2018-му вона знову зменшиться (кількість звернень і сума видатків), бо буде відбуватися звикання населення до нових тарифів (є такий психологічний момент) і зростуть номінальні доходи. А коли в 2018-му побачили, що все ще йдеться про великі суми (у 2018-му на субсидії пішло 71 млрд грн), то почали серйозно думати над тим, щоб встановити більш жорсткі правила й тим самим зменшити кількість тих, хто може претендувати на субсидії”. 

З 1 травня 2018 року було запроваджено новий порядок надання субсидій. Наприклад, на них не могли претендувати ті, хто здійснив покупку на понад 50 тисяч грн; в кого загальна площа квартири перевищує 120 кв. м, а площа індивідуального будинку – 200 кв. м; якщо в сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років; якщо домогосподарство має понад два місяці заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг тощо. 

“Крім того, були обмеження щодо працездатних членів сімей, родичів, які повинні були декларувати свої статки, надавати довідки тощо, – продовжує Людмила Черенько. – І це якоюсь мірою зупинило багатьох українців від написання заяв на субсидії. Таким чином відбулась самодезадресація. Контингент був штучно дещо зменшений”. 

Люди розуміли, що по документах у них, можливо, й виходила б субсидія, якби вони почали збирати всі довідки, але це було настільки складно, що від цього відмовлялися. 

“Приходить, скажімо, людина в соцзахист, а там питають, де її діти, – описує типову ситуацію Людмила Черенько. – Вона відповідає, що дочка живе за кордоном. І тоді її просять, щоб ця дочка надала довідку про те, що вона ніде не працює, а стоїть на обліку в Центрі зайнятості. Людина відповідає, що такої довідки дочка не зможе дати. І тоді працівники соцзахисту пояснюють, що в такому разі додадуть до доходу людини ще дві мінімальні зарплати. А це означає, що субсидія цієї особи становитиме вже не 500 грн на місяць, а 150 грн. І людина думає: навіщо мені морочити голову, просити дочку приїжджати з-за кордону, ставати на облік в Центрі зайнятості (а там треба регулярно з’являтися), просити довідку і все це заради 150 грн? Тобто в такий спосіб відбувається процес додаткового вимивання контингенту. Існує ціла низка обмежувачів для того, щоб люди, які теоретично можуть самі платити за комунальні послуги, робили це, а не зверталися в соціальну службу”.

 

Перспективи отримання субсидій

 

Наступного року на субсидії з бюджету мають виділити 36,6 млрд грн. Це на 11,4 млрд грн менше, ніж цього року. Водночас у 2021 році ціни на газ та електроенергію для населення, за прогнозами фахівців, зростуть. Отже суми в платіжках – також. Станом на 30 листопада в Україні було офіційно зареєстровано майже 410 тис. безробітних, втім через локдаун їх кількість на початку нового року може суттєво зрости. Чи вистачить запланованих у бюджеті коштів на субсидії? Тим більше, що, відповідно до держбюджету на новий рік, із 1 січня 2021 року мінімальна зарплата зросте до 6 тис грн, а з грудня – до 6,5 тисячі грн. А це також вплине на кількість субсидіантів.

“Згадайте, коли, будучи прем’єром, Володимир Гройсман різко підняв мінімальну зарплату з 1600 до 3200 грн з 1 січня 2017 р. (у 2 рази), то це призвело до суттєвого зменшення кількості людей, які звернулися за субсидіями. Те, що зараз збирається робити пан Зеленський, матиме аналогічні наслідки. Тобто як тільки зараз піднімуть “мінімалку”, то кількість людей, які мають право на субсидії, зменшиться. Тобто в такий спосіб держава зменшує кількість субсидіантів”, – зазначає Олег Пендзин.

Зрештою, це підтвердив міністр фінансів Сергій Марченко: "Субсидії рахуються відповідно до можливостей громадян їх отримувати. Ми зараз суттєво збільшуємо розмір прожиткового мінімуму, мінімальну заробітну плату. В умовах, коли ціни на енергоносії є досить низькими порівняно з попередніми роками, буде економія субсидій. Це розрахунки".

У Мінсоцполітики нещодавно похвалилися, що від початку нового опалювального сезону розмір субсидій зріс у 2,5 раза. Однак, зауважують експерти, ціни на газ також зросли.

“Власне розмір субсидії зріс, бо зросли ціни на газ, – пояснює співрозмовник. – Тут можна як завгодно хвалитися, але це є прямо пропорційні речі. І коли ціна газу в нас була 2,5 грн за кубічний метр, то це – одна пісня, а коли зараз ціна газу близько 7 грн за кубометр, а фактично людина оплачує із доставкою приблизно до 9,5 грн за куб газу, то це вже інші розклади. І все це вихваляння уряду шите білими нитками, бо кількість субсидіантів вимивається за допомогою підвищення мінімальної платні. Виходячи з цього, людям можна вже сказати, що як тільки в країні підвищать мінімалку на 1 тисячу гривень, то вони автоматично втратять право на отримання субсидій”.

Динаміка зміни ціни на газ для населення протягом 2014 - 2020 рр.

Графік складено аналітичною групою DiXi Group. Дані Energy Map та "Газотеки"

* До серпня 2020 року держава регулювала ціни на газ для побутових споживачів (окрім того, до квітня 2016 року ціни були диференційовані залежно від виду та обсягів використання природного газу, наявності лічильника та місяця року).

Із 1 серпня ринок природного газу для побутових споживачів відкритий, а ціни на газ формує ринок. Наразі переважна більшість споживачів досі є клієнтами газзбутів, тому для розрахунків використовувалися цінові пропозиції цих компаній. Відтак, до вартості газу кожного з газзбутів додавалася вартість розподілу газу (відповідно до території ліцензованої діяльності) та розраховувалось середнє арифметичне значення вартості газу в межах місяця. 

                                                                                                                                                          

Вартість природного газу для побутових споживачів від основних газзбутів

Назва компанії	Ціна 1 кубометра газу з ПДВ (без урахування вартості розподілу) , грн
	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Вінницягаз Збут	4,50	5,50	6,68	8,85	8,85
Волиньгаз Збут	4,50	5,50	6,70	8,84	8,84
Дніпропетровськгаз Збут	4,50	5,50	6,77	8,89	8,89
Житомиргаз Збут	4,50	5,50	6,81	8,90	8,90
Закарпатгаз Збут	4,50	5,50	6,79	8,81	8,81
Запоріжгаз Збут	4,50	5,50	6,82	8,96	8,96
Івано-Франківськгаз Збут	4,50	5,50	6,78	8,83	8,83
Київоблгаз Збут	4,50	5,50	6,67	8,82	8,82
Луганськгаз Збут	4,20	5,37	6,76	8,29	8,29
Львівгаз Збут	4,50	5,50	6,68	8,81	8,81
Миколаївгаз Збут	4,50	5,50	6,81	8,94	8,94
Полтавагаз Збут	4,50	5,50	6,75	7,92	7,92
Рівнегаз збут	4,50	5,50	6,78	8,87	8,87
Сумигаз Збут	4,50	5,50	6,74	8,88	8,88
Харківгаз Збут	4,50	5,50	6,67	8,84	8,84
Хмельницькгаз Збут	4,50	5,50	6,79	8,88	8,88
Черкасигаз Збут	4,29	5,45	6,66	8,77	8,77
Чернівцігаз Збут	4,50	5,50	6,82	8,88	8,88
Чернігівгаз Збут	4,50	5,50	6,72	8,88	8,88

Таблицю складено на підставі даних сервісу "Газотека" від DiXi Group

“Якщо в 2019-му дійсно було зниження бідності й вимальовувалися хороші перспективи, то в цьому році відбувся обвал, – зазначає Людмила Черенько. – Маємо катастрофічну ситуацію. Порівняйте: в першому кварталі 2019 року в нашій країні було 14,6 млн бідних, а в першому кварталі 2020 року – 16,7 млн. Тобто за перші три місяці 2020-го (ще до запровадження карантину!) кількість бідних у нашій країні зросла на 2 млн. Слід зазначити, що економічні проблеми розпочалися в Україні ще з листопада 2019-го. І оскільки якихось запасів, фінансової подушки в сім’ях не було (бо всі ми лише почали виходити з ями), то це призвело до раптового обвалу й до зростання бідності. 2020 рік по цифрах, які підіб’ють пізніше, звичайно, буде важким, а наступний – 2021-й – не кращим. Поки що ми не очікуємо зниження бідності. Лише зростання”. 

У цей період уряд мав би підтримати населення. Насамперед, підтримати мале і середнє підприємництво, виділити більші кошти на субсидії, розширити механізм цієї підтримки, переконані Андрій Компан, Людмила Черенько та Олег Пендзин. Тим паче, що це дозволить запобігти росту заборгованості за житлово-комунальні послуги, а відтак – загостренню вже існуючих проблем у галузі ЖКГ.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”

Інфографіку підготували аналітики DiXi Group