Повномасштабна війна змушує людей шукати нові, більш безпечні, місця для проживання. Станом на 1 вересня в Україні зареєстровано близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО). 300 тисяч із них залишили свої міста і села лише за останній рік (з 1 вересня 2022-го). Такі зміни вплинули на економіку, зокрема, на енергетичний сектор, загостривши давню проблему з кадрами. Чимало підприємств сьогодні потребують як працівників робітничих професій, так і інженерів. Водночас частина компаній, що знаходиться у зонах, куди переїхало багато ВПО, завдяки цьому, навпаки, змогла забезпечити себе кадрами. А це означає, що підготовка до зими у них під контролем.

Ситуацію з кадрами проаналізувала “Українська енергетика”.

 

Інвестиції та виконання проєктів залежать від наявності кадрів

 

Сьогодні усім секторам енергетики (електроенергетика, нафтогазова промисловість, теплова, альтернативна енергетика), а також компаніям, які працюють у сфері житлово-комунального господарства, бракує кваліфікованих працівників. Понад те, вони потребують кадрового посилення, аби якісно підготуватись до опалювального сезону та максимально намагатись пройти його без ускладнень.

Основна причина такої ситуації – відтік кадрів через війну. Частина працівників сьогодні на фронті, частина – виїхала на інші території. За даними Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих теріторій, станом на 1 вересня в Україні зареєстровано близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. А за даними останнього дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), станом на 23 серпня в Україні близько 7 млн таких осіб. 44% із загальної кількості ВПО – люди працездатного віку, але зараз вони не отримують доходу. Усе це означає, що такі громадяни опинились без роботи. Наразі немає даних щодо того, скільки серед таких людей фахівців, які працювали в енергетиці.

Інша причина браку кадрів в енергетичній галузі – робота, незалежно від регіону, стала небезпечною. Мало не щодня надходить інформація про обстріли енергетиків. Наприклад, 4 вересня Міністерство енергетики повідомило, що у Шосткинському районі Сумщини під час проведення оглядових робіт під обстріл потрапила вся бригада енергетиків. У результаті були поранені 27-річний електромонтер і 31-річний водій.

Однак, варто зазначити, що загалом проблема із кадрами не є новою. Вона існувала і до війни, проте сьогодні значно загострилась.

“Певна криза кадрового забезпечення була очевидною і розгорталась ще перед початком активної військової агресії країни-терориста, – зазначив Валерій Безус, радник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури під час засідання Energy Club. – Сьогодні цей виклик помножується. І фактично галузь починає працювати в режимі такого ідеального шторму, коли виклики військової агресії, тероризму акумулюються системними викликами, пов’язаними з глобальною енергетичною трансформацією, передусім, енергетичного сектору. Зрозуміло, що без належного адекватного і потужного кадрового забезпечення будь-які мрії, плани України про стійке динамічне відновлення та фактично реінтеграцію у глобальну енергетичну структуру неможливі”.

Інвестиції та фінансові ресурси також залежать від того, наскільки проєкти, зокрема, і в енергетичній галузі, будуть якісно структуруватись та забезпечуватись кадровим ресурсом…

На його переконання, увага кадровому забезпеченню, зокрема, енергетичної галузі, має бути надана не менша, ніж питанню забезпечення відновлення фінансовими ресурсами. Її варто навіть поставити на перше місце, тому що інвестиції та фінансові ресурси також залежать від того, наскільки проєкти, зокрема, і в енергетичній галузі, будуть якісно структуруватись та забезпечуватись кадровим ресурсом, у тому числі, і інженерним, наголосив Валерій Безус.

 

Оголошення як зріз кадрових проблем

 

За даними сайту з пошуку роботи Work.ua, кількість вакансій на 90% відновилась до довоєнного рівня, проте конкуренція серед шукачів роботи впала. Через це роботодавцям складно знайти те, що їм потрібно. І чим далі, тим буде важче. У Міністерстві економіки заявили, що для післявоєнного відновлення Україні протягом наступних 10 років доведеться знайти й залучити 4,5 млн працівників.

Наразі на зазначеному сайті з пошуку роботи є приблизно 120 вакансій у розділі “Енергетика”. Яких саме фахівців шукають компанії енергетичного сектору? Є чимало пропозицій від компаній, що займаються альтернативною енергетикою, зокрема, сонячними електростанціями. Вони у пошуку інженерів із сонячної енергетики, проджект-менеджерів, технічних директорів, менеджерів із продажу. Таким фахівцям обіцяють зарплату в розмірі від 15 до 50 тис. грн на місяць. Електромонтажникам сонячних електростанцій – 20-60 тис. грн на місяць (ставка плюс бонуси).

Головних енергетиків, інженерів-енергетиків активно шукають приватні виробники у різних сферах економіки. Особлива потреба у таких спеціалістах на сході та півдні країни. Наприклад, у Дніпрі, Запоріжжі, Краматорську, Одесі, Павлограді.

Потребують енергетиків, майстрів дільниць експлуатації деякі комунальні міські підприємства, наприклад, у Рівному. Інженерів з експлуатації шукає група ДТЕК у Кривому Розі, майстрів бригад – у Павлограді, Новомосковську, Дніпрі. Пропонують оклад, і плюс 35% щомісячної премії.

Затребувані енергоаудитори, технічні менеджери. Чимало оголошень стосується пошуку інженерів-теплотехніків (як на підприємства, так і для обслуговування багатоповерхових будинків). Їм пропонують платню у розмірі 23-25 тис. грн.

Майстра-теплоенергетика шукають, наприклад, для КП “Полтаватеплоенерго”. В його обв’язки входитиме експлуатація, капітальні та поточні ремонти обладнання котелень, теплових пунктів, теплових мереж. І все це лише за 11-14 тис. грн на місяць.

Проте це не нижня межа пропозицій щодо зарплати. Так, Київський обласний центр зайнятості шукає головного спеціаліста відділу енергоефективності та енергоменеджменту з дуже великим переліком обов’язків. За їх виконання пропонують… 10 тис. грн на місяць. Водночас із виробничих спеціальностей на ринку є гостра потреба у слюсарях-сантехніках. Їм у столиці обіцяють 18-20 тис. грн.

 

Ситуація з кадрами складна, але не критична

 

Попри брак фахівців, компанії, які працюють у секторі енергетики, вважають ситуацію з кадрами складною, але контрольованою.

“На даний час ситуація з кадрами достатньо складна, – розповіли “Українській енергетиці” у пресслужбі "ДТЕК Мережі", до складу якої входять п’ять операторів системи розподілу (ОСР) у Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Київській областях та м.Київ. – Від початку повномасштабного вторгнення на фронт пішли 576 співробітників ОСР "ДТЕК Мережі". Відтак, на виробництві бракує фахівців. Насамперед не вистачає виробничого персоналу, а саме: диспетчерів, інженерів-енергетиків, електромонтерів, майстрів ділянок електромереж, електрогазозварювальників, електрослюсарів, машиністів спецтехніки, вантажників-стропальників тощо”.

Не вистачає виробничого персоналу, а саме: диспетчерів, інженерів-енергетиків, електромонтерів, майстрів ділянок електромереж, електрогазозварювальників, електрослюсарів, машиністів спецтехніки, вантажників-стропальників тощо…

Своєю чергою, у ПАТ “Львівобленерго” повідомили, що, як і у мирний період, сьогодні на підприємстві є вакансії електромонтерів, інженерів-енергетиків, водіїв, контролерів. Із початку повномасштабного вторгнення понад 150 працівників мобілізовані.

Не вистачає фахівців також у сфері теплоенергетики.

“Сьогодні дуже загострилась проблема з кадрами, – зазначив Арсентій Блащук, президент Міжгалузевої асоціації (МА) “Укртеплокомуненерго”. – Особливо бракує електрогазозварювальників, слюсарів, водіїв спецтехніки, електриків тощо”.

Однак, серед причин такої ситуації не лише мобілізація та зміна місця проживання людей, але й те, що на підготовку кваліфікованих фахівців потрібно багато часу. Вони стають такими лише після здобуття персонального досвіду на конкретному виробництві. Наприклад, у "ДТЕК Мережі" вважають, що диспетчер повинен “вирости” на підприємстві, аби достеменно розбиратись в усіх процесах, схемах, знати специфіку регіону тощо. У профільних вишах таких фахівців, на жаль, не готують. Тож, на ринку праці кандидатів потрібної кваліфікації немає.

Водночас у компаніях намагаються так налаштувати процеси та укомплектувати бригади, щоб тримати позиції на енергетичному фронті, бо він не менш важливий, ніж воєнний.

“У кожному регіоні, де працюють ОСР компанії, сьогодні є достатня кількість бригад, як для планових робіт, так і для ліквідації аварій, у тому числі після бойових дій, – повідомили у "ДТЕК Мережі". – Наприклад, в Одеській області, де взимку енергосистема через обстріли та пошкодження енергообладнання шість разів “сідала” на нуль, працює 209 бригад енергетиків "ДТЕК Одеські електромережі", які у разі необхідності готові 24/7 повертати світло у будинки людей”.

Втім ситуація з кадрами різниться залежно від регіону.

“Найбільше ми відчуваємо дефіцит персоналу у Закарпатському регіоні. Там він складає близько 10%, тобто кожна десята посада у нас наразі не заповнена. Якщо говоримо про центральний апарат у Києві, то це, приблизно, 5%, – розповів Володимир Крупко, СЕО Групи компаній Tolk, до складу якої входять п'ять вітчизняних (ТОВ "Августа", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ “ТОЛК ВЕЗ”, ТОВ "ТОЛК УКРАЇНА") та дві іноземні компанії (INTRA ASSETS S.R.L. (Молдова), Tolk EU s.r.o. (Словаччина)).

Однак загалом, на думку фахівців, критично питання кадрів у сфері послуг з постачання електроенергії не стоїть. Ситуація, в принципі, плюс-мінус дорівнює тому, що було до повномасштабної війни. А якщо говорити про зміни, то, наприклад, Група Tolk активно запрошує фахівців із роботи з кінцевим споживачем, тих, хто займається продажами, пошуком і залученням нових клієнтів.

 

Звідки кадри в умовах війни

 

Як це не виглядає дивно, але деяким підприємствам залучити на роботу необхідних фахівців у теперішній час стало навіть простіше. Для когось – через відсутність конкуренції серед роботодавців, які залишились у наближених до фронту регіонах, для інших – через внутрішньо переміщених осіб, які приїхали у більш безпечні області країни.

“До повномасштабної війни, на ринку було важко знайти електрогазозварювальників високої кваліфікації 5-6 розряду, – розповіла Світлана Дорохова, начальниця управління з персоналу концерну “Міські теплові мережі” (Запоріжжя). – Причина у тому, що ми не конкурували по зарплатах із запорізькими заводами. До того ж, до війни висококваліфіковані робітники їхали працювати за кордон, бо там могли добре заробити. Сьогодні через війну все змінилось. Передусім, зараз у Запоріжжі дуже складно з роботою, а у нас все ж таки підприємство стабільно працює й вчасно платить людям зарплати. Крім того, ми їх атестовуємо, переатестовуємо, про що вони отримують відповідне свідоцтво”.

Середня зарплата на підприємстві дещо нижча від середньої зарплати по Запоріжжю. Так, за другий квартал 2023 року вона становила 14800 грн. Але під час опалювального періоду платня є вищою, бо додається премія за виробничі показники. Для працівників основних робітничих професій це плюс 20%, для інженерно-технічного персоналу – до 10%. Затримок із виплатами, зі слів начальниці управління з персоналу, не було. Крім того, є надбавки за стаж, соціальний пакет.

В умовах відсутності конкуренції серед роботодавців усе це приваблює людей. Крім того, якщо торік близько 200 працівників концерну “Міські теплові мережі” виїхало у більш безпечні місця, і частина оформила відпустки, то тепер люди повертаються. Позитивно вплинуло на ситуацію з персоналом те, що підприємство прийняло на роботу людей із тимчасово окупованих територій (Донецької, Запорізької областей), які вже мали досвід роботи на тепломережі. У липні таких було 78 осіб.

Підприємство прийняло на роботу людей із тимчасово окупованих територій (Донецької, Запорізької областей), які вже мали досвід роботи на тепломережі…

Поповнення з-поміж ВПО було дуже доречним також для “Львівобленерго”. У компанії поінформували, що за час повномасштабної війни тут працевлаштувались близько півсотні внутрішньо переміщених осіб.

Інше джерело поповнення кадрів для всіх енергокомпаній – випускники навчальних закладів.

Як розповіли у "ДТЕК Мережі", з 2019 року група компаній у партнерстві з профільними навчальними закладами реалізують проєкт “Дуальна освіта” і в його межах співпрацюють із дев'ятьма профільними ВНЗ Києва, Київської, Дніпропетровської та Одеської областей. Дуальна форма освіти передбачає одночасне проходження підготовки студентом у виші та у компанії, де він працює вже за обраною спеціальністю, закріплюючи знання.

“Попри війну ми не зупинили проєкт. Понад те, за 16 місяців повномасштабної війни працевлаштували 69 студентів-дуальників. Тепер ці хлопці та дівчата є частиною великої команди енергетиків і працюють на різних інженерних і технічних посадах у нашій компанії”, – додали у пресслужбі компанії.

 

Бронь та інші кадрові виклики

 

Не опинитися зовсім без потрібних фахівців багатьом підприємствам енергосектору допомагає система бронювання кадрів. Йдеться про надання тимчасової відстрочки (до шести місяців) від мобілізації працівникам критичних на підприємствах професій, без яких вони не можуть працювати.

“Наші підприємства є підприємствами критичної інфраструктури, і це дозволяє нам бронювати 100% військовозобов’язаного персоналу”, – розповіли у "ДТЕК Мережі".

Втім далеко не на всіх підприємствах бронь є стовідсотковою.

“На початку цього року був схвалений новий порядок щодо бронювання працівників. Процедура досить тривала у часі, але ми її пройшли успішно. Там, де ситуація найбільш гостра щодо забезпечення наших споживачів (на Закарпатті та Волині), ми отримали бронь по основному персоналу. І тому це питання для себе вважаємо вирішеним”, – розповів СЕО Групи компаній Tolk Володимир Крупко.

У тепловиків ситуація дещо інша.

“Ми маємо право бронювати лише 50% військовозобов'язаних чоловіків. З іншого боку, 99% операторів котельні – це жінки, тому у нашому випадку бронювання не відіграє основної ролі”, – зазначила Світлана Дорохова.

А от у “Нафтогазі” мобілізацію вважають головним викликом.

“Хоча ми є компанією, яка належить до критичної інфраструктури, а відтак маємо певний пріоритет у забезпеченні бронювання, за що вдячні і уряду, і військовим адміністраціям, бо вони швидко реагують у процесі бронювання. Проте, на жаль, мобілізація відбувається, і відповідно відчувається брак технічних фахівців виробничих спеціальностей на виробничих об’єктах групи компанії “Нафтогаз”, – зазначив Іван Лукеря, директор з корпоративних і регуляторних відносин Групи “Нафтогаз”.

Мобілізація відбувається, і відповідно відчувається брак технічних фахівців виробничих спеціальностей на виробничих об’єктах…

Другим ключовим викликом для підприємства він вважає брак професійних менеджерів через те, що на освітньому ринку України немає підготовки менеджерів енергетичних ринків або фахівців за спеціальністю енергетичного менеджменту (МВА). Відтак компаніям доводиться вирощувати менеджерів всередині.

“Третій виклик – нові енергетичні ринки. Відновлювана енергетика, водень – це потребуватиме фактично перебудови кафедр, які традиційно є сильними в Україні, але ми вже відстаємо від трендів, що є в Євросоюзі, і які є там пріоритетними. Це відновлювана енергетика, альтернативні джерела, "зелена" металургія тощо. Про це треба пам’ятати, бо від цього залежать наше відновлення, інвестиції, прихід інвесторів у ці сектори України”, – додав Іван Лукеря. 

 

Про опалювальний сезон є кому подбати

 

Загалом, завдяки усім заходам, ситуація з персоналом перед початком опалювального сезону непогана, вважають на підприємствах.

“Якщо перед початком минулого опалювального сезону ми були укомплектовані основним персоналом на 98%, то зараз – майже на 90%, – розповіла Світлана Дорохова, начальниця управління з персоналу запорізького концерну “Міські теплові мережі”. – Йдеться про працівників котелень та основних працівників мереж: операторів котельні, водіїв, трактористів, машиністів екскаваторів, зварювальників, слюсарів котельного обладнання та слюсарів з обслуговування мережі. Адже саме без них ми не зможемо запустити опалення під час опалювального сезону. Відтак сьогодні, я вважаю, ситуація із забезпеченням персоналом повністю під контролем”.

Ситуація із забезпеченням персоналом
повністю під контролем…

До того ж працівники управління персоналом на зв'язку з тими людьми, які рік у рік є сезонними працівниками. На період міжопалювального сезону їх звільняють з роботи, але зараз телефонують із пропозицією наприкінці вересня-на початку жовтня знову прийняти на роботу на час опалювального сезону.

До всього сказаного варто додати, що сьогодні на ринку створюються нові робочі місця завдяки проєктам відновлення, програмам з енергоефективності та розширенню деяких компаній.

“Проєкти відновлення та програми з енергоефективності у Групі Tolk виконуються за окремим планом, – зауважив Володимир Крупко, СЕО Групи компаній Tolk. – А нові робочі місця створюються у зв'язку зі зростанням самої Групи. У нас затверджено стратегію розвитку, у межах якої ми рухаємось. Наразі йде укрупнення: створено компанію “Толк Україна”. І якраз для цієї структури передбачається певна кількість нових посад, перш за все для офісу активних продажів”.

 

Отже, основною проблемою енергетичних компаній у розрізі забезпечення кадрами є брак фахівців критичних робітничих спеціальностей. Водночас ситуація контрольована. Компанії забезпечують себе новими працівниками завдяки ВПО та випускникам професійно-технічних навчальних закладів. А також, попри війну, запроваджують внутрішню підготовку менеджерів, розуміючи нові виклики ринку.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”