Російський газопровід "Північний потік-1", на який припадає третина поставок російського газу до ЄС, 21 липня вийшов з планового ремонту. Зазвичай десятиденна зупинка "потоку" не викликала в європейців жодних нарікань чи занепокоєннь. Та цьогорічна ситуація інша. В Європейському Союзі побоюються, що росія не відновить постачання газу або скоротить його обсяги під приводом нової технічної несправності. Це завадить накопичити достатні обсяги блакитного палива до зими та змусить лідерів країн ЄС вдатися до безпрецедентних заходів з економії. Про те як Європа готується справлятися із ситуацією – у матеріалі "Української енергетики".

 

Газу з "Північного потоку" буде менше

Ще до початку робіт з технічного обслуговування трубопроводу, європейці мали певний скепсис щодо того, чи відновить росія постачання газу "Північним потоком-1". В ЄС почали серйозно розглядати сценарій, за яким зиму доведеться проходити з мінімальними обсягами російського газу, або взагалі без нього. Підстави для таких побоювань були: уже у середині червня російський газогін функціонував лише на 40% потужності. Постачання "прикрутили" під надуманим приводом неможливості повернути газоперекачувальну турбіну, що була відправлена на ремонт до Канади. Як писала "Українська енергетика", агрегат потрапив у список санкційних товарів, тож повернути її до росії не було законних підстав.

Німеччина, яка залежить від російських енергоресурсів, домоглася виключення з санкцій у частині, що стосується цієї турбіни. Канада погодила таке рішення.

Попри те, що у "Газпрому" було резервне обладнання, яке можна було задіяти для "Північного потоку-1", рф навідріз відмовилась це робити. Росія вимагає саме повернення турбіни із Канади, щоб зафіксувати прецедент точкового зняття санкцій з агресора.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Турбонадув: росія до кінця намагатиметься зірвати опалювальний сезон в ЄС

Оптимізму в європейців не побільшало й напередодні очікуваної дати запуску газопроводу. Єврокомісар з бюджету Йоганнес Ган 19 липня заявив, що Європейська комісія у своїх сценаріях не очікує, що російський "Газпром" відновить постачання газу "Північним потоком-1".

"Єврокомісія працює, виходячи з припущення, що Росія не відновить повних поставок через трубопровід Nord Stream-1, який був закритий на початку цього місяця на ремонт", – сказав Ган.

Про це також заявила й президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

"Росія нас шантажує. Росія використовує енергію як зброю. І тому в будь-якому випадку, будь то часткове, серйозне відключення російського газу, або повне припинення російського газу, Європа повинна бути готова", – сказала вона 20 липня.

Втім сама росія обіцяла, що газопровід таки буде виведений із планового технічного обслуговування. Мовляв, газ подадуть, але ще менше, ніж було до зупинки, що тривала з 11 по 21 липня. Врешті так і сталося.

Проте справа у тому, що наприкінці липня "Газпром" має зупинити на ремонт ще один агрегат компресорної станції "Портова". І звісно ж, замінити його хочуть саме тією турбіною, яка раніше застрягла у Канаді.

За словами президента росії владіміра путіна, якщо обладнання не буде, прокачування газу газопроводом "Північний потік-1" може скоротитися до 20% потужності – тобто, до 33 млн кубометрів на добу.

"Якщо ще одна (турбіна) прийде – гаразд. Працюватимуть дві. А не прийде – буде одна – буде лише 30 млн кубометрів на добу", – сказав він.

З незрозумілих причин, навіть у разі повернення турбіни, перекачуватиметься лише 60 млн кубометрів газу на добу. Це відповідатиме рівням станом на початок липня 2022 року. Однак, це значно менше, ніж надходило "потоком" раніше. Наприклад, станом на початок червня постачалось понад 160 млн кубометрів на добу.

А судячи з останньої заяви "Газпрому", у їхніх планах повернення турбіни немає.

"Незважаючи на раніше направлені запити, "Газпром" на сьогоднішній день так і не отримав від компанії Siemens офіційні документи, що дозволяють поставити газотурбінні двигуни для КС "Портова" в умовах санкційних обмежень Канади та ЄС. У цих обставинах "Газпром" знову запросив компанію Siemens надати такі документи. "Газпром" ще раз звернув увагу, що гарантоване повернення направленого раніше на ремонт двигуна в умовах санкційних обмежень і подальший капітальний ремонт інших двигунів для КС "Портова" напряму впливають на безпечну експлуатацію газопроводу "Північний потік", – пригрозили у компанії.

 

Попереду – найскладніша зима за десятиліття

Розуміючи негативні перспективи, Європа уже кілька місяців готується до найскладнішої зими за період сучасної історії. Виходячи з цього, країни-члени ЄС вже розробили свої сценарії дій на випадок обмеження чи припинення постачання газу з росії. Євросоюз також зобов’язався до листопада заповнити свої сховища на 80-85% об’єму .

А найсвіжіше рішення ЄС передбачає запровадження нового законодавчого інструменту і Європейського плану скорочення попиту на газ. Європа хоче у період з 1 серпня по 31 березня скоротити використання газу на 15%.

"Європейський Союз стикається з ризиком подальшого скорочення поставок газу з Росії через використання Кремлем експорту газу як зброї, причому майже половина наших держав-членів уже постраждала від скорочення поставок. Вжиття заходів зараз може зменшити як ризик, так і витрати для Європи у разі подальших або повних збоїв, посилюючи енергетичну стійкість Європи", – йдеться у заяві ЄС.

Європейський Союз стикається з ризиком подальшого скорочення поставок газу з Росії

Новий регламент передбачає ряд заходів, які дозволять реагувати на ситуацію більш динамічно. Наприклад, у разі, якщо існує значний ризик серйозного дефіциту газу або надзвичайно високого попиту на газ, Європейська комісія може оголосити "союзне попередження" щодо безпеки постачання, встановлюючи обов’язкове скорочення попиту на газ для всіх держав-членів. Такий крок можливий після консультації з державами-членами ЄС.

Країни Євросоюзу, своєю чергою, повинні оновити свої національні плани на випадок надзвичайних ситуацій до кінця вересня. В оновлених документах вони мають відобразити кроки, що відповідають цілям скорочення споживання газу, а про виконання цих кроків держави мають щодвамісяці звітувати Єврокомісії.

"Перш ніж розглядати скорочення постачань, держави-члени повинні вичерпати всі можливості заміни палива, необов’язкові схеми економії та альтернативні джерела енергії. Там, де це можливо, слід надавати пріоритет переходу на відновлювані джерела енергії або більш чисті варіанти. Однак перехід на вугілля, нафту чи атомну енергетику може бути необхідним як тимчасовий захід, якщо це дозволить уникнути тривалого використання газу", – зазначається у повідомленні ЄК.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина відновить роботу 16 раніше зупинених ТЕС

Щоб допомогти країнам забезпечити цільове зменшення споживання, Єврокомісія ухвалила європейський план скорочення попиту на газ, який визначає заходи, принципи та критерії скоординованого скорочення попиту. План спрямований на заміну газу іншими видами палива та загальну економію енергії в усіх секторах.

Держави-члени ЄС можуть послуговуватися різноманітними ринковими заходами: для прикладу, запровадити системи аукціонів або тендерів, щоб стимулювати промисловість до скорочення споживання енергії.

Відповідно до задуму, у першу чергу під захист потрапить газозабезпечення домогосподарств та соціально важливих споживачів, наприклад, лікарень. Також акцент робитиметься на постачанні для галузей промисловості, які є вирішальними для забезпечення економіки основними продуктами та послугами, а також для ланцюгів постачання та конкурентоспроможності ЄС.

Важливим принципом енергозбереження стане скорочення витрат газу на опалення та охолодження приміщень. Комісія наполегливо закликає всі держави-члени ЄС розпочати інформаційні кампанії для стимулювання споживачів вдаватися до таких заходів. Країни поширюватимуть "Повідомлення ЄС про збереження енергії", що містить численні варіанти короткострокової економії.

Міністр енергетики України Герман Галущенко пропонує європейцям розглянути участь нашої держави у забезпеченні безпеки поставок ЄС. Зокрема, він закликав європейські країни використовувати українські сховища для зберігання запасів газу, а також наростити імпорт української електроенергії, щоб частково замінити енергоресурси з росії.

"Ми маємо найбільші ПСГ у Європі. Вони безпечні, і зберігати в них газ комерційно вигідно. Також на сьогодні ми маємо профіцит електроенергії і технічну можливість значно збільшити її експорт. Комерційна торгівля між Україною і Європою буде взаємовигідною, адже ми можемо постачати електроенергію за нижчими цінами, а натомість отримаємо кошти, так необхідні для нашого електроенергетичного ринку, який постраждав від руйнування інфраструктури і генеруючих потужностей через бойові дії та падіння споживання внаслідок війни", – описав перспективи співпраці Галущенко.

Втім, навряд чи Європа піде на це з огляду на ризики, які має інфраструктура України через війну.

 

Чи вдасться газовий шантаж росії?

Останні заяви путіна можуть свідчити, що через обмеження поставок газу першим "Північним потоком" він хоче примусити європейців запустити газопровід "Північний потік-2".

"У нас є ще один готовий маршрут – це "Північний потік-2". Його можна запустити, його ж не запускають. Але і тут є проблеми. Якщо ми навіть завтра запустимо "Північний потік-2", це буде не 55 млрд кубометрів на рік, а це рівно половина", – сказав путін.

За російськими даними, труба була повністю збудована та готова до експлуатації вже у лютому поточного року, але через визнання росією так званих "ЛДНР" та подальше військове вторгнення в Україну, Європа відмовилася від ідеї запустити цей газопровід. На даному етапі європейці схильні притримуватися цієї позиції. Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що "Північний потік-2" не сертифікований і взагалі не функціонує.

На думку президентки аналітичного центру DiXi Group Олени Павленко, росія також може спробувати домогтись більш широкого зняття санкцій, ніж це було уже зроблено через дозвіл Канади доставити турбіну.

"Є дві умовні крайні стратегії. Перша: рф зацікавлена продовжувати постачати газ Європі, бо їй потрібно фінансувати свою економіку та війну, і вона буде заробляти гроші, поки ЄС платить. Інша стратегія рф: "ми прикрутимо газ, ЄС перелякається, і ми скажемо скасовуйте санкці і запускайте "Північний потік-2", – пояснила можливий розвиток подій Павленко.

У разі припинення постачання російського газу Німеччина ризикує втратити 4,8% економіки у наступні два роки

Хоча реалізувати другий сценарій рф буде надзвичайно важко, агресор може на це піти, адже знає про критичну залежність Німеччини від російського газу.

"Припинення поставок російського газу матиме значний вплив на економічну діяльність Німеччини. Ці економічні втрати будуть постійними у тому сенсі, що вони не будуть "надолужені" шляхом відкладення виробництва, споживання чи інвестицій на наступні роки", – йдеться у звіті Міжнародного валютного фонду.

Експерти фонду вважають, що Німеччина ризикує втратити 4,8% економіки у наступні два роки, якщо росія припинить постачання газу у країну. Тож на першому етапі шантаж рф може вдатися. Та у довгостроковій перспективі це призведе до втрати росією власних виробничих потужностей та залишків репутації.

"Якщо рф буде ще більше піднімати ставки, у жовтні-листопаді вона може зупинити поставки до Європи і транзит через Україну. Проте довго вона цього робити не зможе, – стверджує виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко. – В РФ дуже високий видобуток, і потужностей для зберігання таких обсягів газу там немає".