Досвід фундаторки благодійного фонду Energy Act For Ukraine Юліани Оніщук
Від початку війни українська енергосистема зазнала значних руйнувань. Тому постала потреба у реалізації автономних проєктів, здатних одночасно забезпечити виробництво та зберігання електроенергії. Адже саме такі проєкти спроможні забезпечити децентралізоване енергопостачання для споживачів. Це є особливо важливим для медичних закладів, шкіл, комунальних підприємств, які мають працювати навіть в умовах посилених російських атак. Щоб уможливити їх роботу, українські активісти намагаються залучати кошти від іноземних організацій, щоб реалізувати енергетичні проєкти в Україні та повʼязані з ними ініціатив.
Зокрема, благодійний фонд Energy Act For Ukraine не тільки встановлює гібридні сонячні електростанції разом із акумуляторами для зберігання виробленої енергії, але й проводить навчання для громад та школярів, щоб поширювати знання про культуру свідомого споживання природних ресурсів і прищеплювати екологічні звички.
Власним досвідом про те, які залучати донорське фінансування в енергетичні проєкти під час війни читачам «Української енергетики» розповіла Юліана Оніщук, засновниця та керівниця благодійної фондації Energy Act For Ukraine. В інтервʼю вона також поділилася своїм баченням успішних комунікацій із закордонними партнерами і конкуренції у грантовій сфері.
Юліано, як виникла ідея створити благодійний енергетичний фонд?
Моя діяльність із самого початку була пов’язана з енергетикою. Я вже більше 10 років працюю в цій сфері — і в газовому секторі, і в дистрибуції електроенергії, і в менеджменті сонячних станцій. Тому, коли почалася війна, дуже хотілося допомагати, але робити це якісно й ефективно, використовуючи свої найкращі знання, можливості, навички та знання мови. Я шукала, як саме я можу це поєднати й бути частиною процесу допомоги та відновлення України.
Так я у квітні 2022 року прийшла до ідеї благодійної організації Energy Act for Ukraine Foundation. З самого початку її основною метою була екологічна, новітня відбудова шкіл та лікарень і встановлення гібридних сонячних станцій. І вже в листопаді 2022 року ми завершили свій перший проєкт у ліцеї «Мрія» в Ірпені, встановивши гібридну сонячну станцію. Це сталося якраз у той момент, коли тільки-но розпочалися масовані обстріли енергетичної інфраструктури України.
Так, з «Мрії» і почалася наша активна робота. На кінець 2023 року ми побудували пʼять СЕС на школах і лікарнях, а наразі вже 22 обʼєкти соціальної та критичної інфраструктури мають свої сонячні станції, або ж там завершується будівництво.
Яка організація стала вашим першим донором?
Це була BSW Solar (Німецька асоціація сонячної енергетики).
А як вдалося її залучити?
Процес був доволі складним, адже це відбувалося в квітні 2022 року, триває війна і відбулася деокупації Київської та Чернігівської областей, коли світ побачив жахливі картини. І ми фактично починали з нуля: у нас не було ні донорів, ні капіталу, нічого. Але ми були тут, на місці, в Києві, і я намагалася зафіксувати все — фотографувала, знімала відео, записувала інтерв’ю з людьми. Здається, це було 17 квітня, коли я вперше після деокупації відвідала Ірпінь та Бучу.
Мені допомогло те, що я вже мала великий досвід у секторі енергетики та багато професійних контактів, особливо через платформу LinkedIn, де я завжди була активною. LinkedIn — це дійсно важливий інструмент для роботи з європейськими партнерами.
Я почала звертатися до всіх знайомих, робила презентації, залучала партнерів для оцінки технічних потреб, розрахунків, вартості. Ми отримали підтримку громади та школи, оформили це все у вигляді презентацій і розсилали потенційним партнерам - іноземним компаніям, бізнесам, організаціям. Ми просили допомогти у відновленні школи та встановленні сонячної станції.
Це було надзвичайно складно, адже у 2022 році ще не вирувала криза в енергетиці, і багато хто не розумів, навіщо ми це робимо. Нам казали: «Ви просите гроші на сонячні станції, але ж війна тільки почалася, і невідомо, що взагалі буде далі». Фандрейзити на відновлення в квітні 2022 року було ризиковано, бо ніхто не розумів, що відбувається. Але я була впевнена: якщо за перші три дні росія не захопила нас, то ми обовʼязково переможемо.
Європейцям така позиція була незрозуміла. Вони дуже довго приймали рішення, потрібно було завоювати їхню довіру, отримати рекомендації, вони ретельно вивчали технічну сторону, хоча проєкт був доволі простий. Лише через шість місяців вони погодилися підтримати нас. І навіть тоді фінансування було не в тій мірі, на яку ми розраховували.
Та першою наважилася Німеччина. І варто зазначити, що Німеччина й досі активно підтримує енергетичний сектор України. У нас є багато донорів із цієї країни, які підтримують фонд фінансово. Серед них є не тільки компанії чи урядові організації, але й фізичні особи, які роблять значні внески.
Загалом ми вже встановили 22 гібридні сонячні станції по всій Україні не тільки для шкіл, але й для лікерень та комунальних закладів. А географія наших донорів охоплює близько 10 країн, зокрема Німеччини, Великобританія. Італія, Україна, Франція, Канада, Швейцарія, Польща та інші.
Коли ви говорите про проєкти, то про які суми фінансування йдеться?
Середня вартість встановлення гібридної сонячної станції для школи становить від 45 до 55 тисяч євро. Щодо лікарень — це залежить від масштабів і потреб, але зазвичай вартість варіюється від 90 до 130 тисяч євро. На це впливає багато факторів, та передусім тип проєкту, обсяг робіт, якість обладнання та потреби самого закладу.
Чим ваші проєкти приваблюють донорів, окрім того, що вони повʼязані з допомогою Україні?
Справа, якою ми займаємося надзвичайно актуальна - забезпечити обʼєкти соціальної та критичної інфраструктури безперебійним електропостачанням. Крім того, ми не просто встановлюємо станції, але й активно працюємо з громадами. Наш фонд проводить інструктаж та базове навчання для спеціалістів на місцях у громадах, а це освітня, часом навіть просвітницька робота.
Не варто також забувати, що окрім важливості подолання енергетичної кризи, Україна уже обрала вектором свого розвитку - стратегію з активного впровадження ВДЕ.
Які організації за таких умов найбільш схильні до співпраці?
Це переважно бізнес, пов’язаний здебільшого з відновлюваною енергетикою. Тому логічно, що вони зацікавлені допомогт Україні саме в цій галузі, де вже є необхідні контакти, розуміння специфіки роботи, можливість самостійно закупити обладнання та передати його нам. Такий підхід дає донорам більше контролю, адже вони добре розуміють сферу, її значення, технічні аспекти та економіку. Ці донори надають кошти саме на проєкти та ініціативи, повʼязані з відбудовою України, енергетичною безпекою та розвитком відновлюваних джерел енергії.
Серед наших донорів є й такі, що не пов’язані з енергетикою, але у них сильний фокус на сталий розвиток та декарбонізацію. Для таких компаній впровадження фреймворку оцінки для ESG-показників є важливою частиною корпоративної політики.
Тому вони підтримують проєкти, які відповідають цінностям та принципам, визначеним, зокрема, у Цілях сталого розвитку ООН. Наприклад, встановлення сонячних станцій для лікарень поєднує одразу кілька ключових аспектів: допомога медичним закладам, впровадження екологічних технологій та зменшення впливу на довкілля.
Таким чином, проєкти в галузі відновлюваної енергетики є ідеальним рішенням для багатьох донорів, адже вони відповідають їхнім професійним, етичним і соціальним пріоритетам.
Бенефіціари в Україні отримують ще якісь вигоди, окрім змоги сталого енергозабезпечення в умовах війни?
Наприклад, якщо це дитяча обласна лікарня, це допомога не лише самому закладу, але й дітям. З якого боку не подивишся, такий проєкт має багато переваг. А як кінцевий результат — це ще й економія коштів. Заклади чи громади, у свою чергу, можуть використати заощаджені гроші на інші потреби. Так одна лікарня на заощаджені кошти змогла закупити 10 кардіографів.
Війна рано чи пізно закінчиться, а сонячні станції залишаться, і громада зможе економити кошти впродовж 20 років.
На третьому році вашої діяльності процес фандрейзу якось змінився?
Зараз, згадуючи початкові роки, розумію, як багато всього сталося. На щастя, ми вже досягли того моменту, коли донори самі приходять до нас. Але це результат непростого шляху, який вимагав багато зусиль.
Ключову роль тут відіграє робота фандрейзинг департаменту та відділу комунікацій. Тут важливо чітко визначити та шукати компанії, бізнеси або урядові програми, які відповідають саме твоїй діяльності.
У цьому основну роль відіграє нетворкінг та напрацьована база контактів, а також допомагає інтернет, ChatGPT, знайомі, друзі, LinkedIn, Facebook. Необхідно відкрито заявляти про себе, свої проєкти та потребу в підтримці. Потрібно постійно говорити про це, показувати результати, їздити на тематичні конференції.
Головне - шукати осередки, які мають багато контактів, і працювати з ними. Це доволі простий, але важливий крок для побудови міцних партнерств і розвитку проєктів, який допомагає знайти потрібних людей. Згодом усе починає працювати на вас, і процес набирає обертів.
Що ви вважаєте найскладнішим в роботі такої платформи, як Energy Act for Ukraine Foundation?
Будувати й розвивати стосунки - це найважливіше та часом найскладніше. Наш благодійний фонд ніколи не залежав виключно від одного донора, а його діяльність завжди базувалася на постійній роботі, пошуку нових можливостей і спілкуванні з новими людьми.
Кожна країна у співпраці розкриває свої особливості, свій темп і стиль роботи. З кимось працювати складніше через довгі відповіді чи інший ритм, але це лише момент, який потрібно враховувати. Є й ті, хто працює у стилі, близькому до українського: швидкі відповіді, оперативне прийняття рішень тощо.
На жаль, на початку ніколи точно не знаєш, як піде робота. Завжди існують ризики, особливо коли в один проєкт залучено багато учасників. Хтось із них усе зробив вчасно, а інший затримується, бо в його країні не працюють у такому режимі, як ми. Це створює складнощі, адже наш фонд має забезпечити ефективну координацію з усіх питань.
З точки зору міжкультурної комунікації, як країни виявилися для вас найбільш комфортними для співпраці?
Велика Британія тут буде номер один. Далі - Німеччина, її галузеві асоціації, представники уряду чи фізичні особи – всі діяли по-різному. Урядові організації завжди пов’язані з бюрократією і тривалими термінами. А ось фізичні особи діяли швидко і просто. Ми були приємно здивовані активністю звичайних німців і тим, наскільки легко з ними співпрацювати. Канада, Польща і Франція теж працюють дуже швидко і мають високі вимоги до ефективності.
В своїх соцмережах ви розповідали про співпрацю з провідною британською компанією Octopus Energy, відомою інноваційними технологіями для заохочення клієнтів в усьому світі. Можете розповісти детальніше про це партнерство?
З Octopus Energy самі написали нам на пошту. Вони зазначили, що бачили мій виступ на великій конференції Enlit в LinkedIn і хотіли б, щоб я виступила також на їхньому заході. Таким чином я потрапила на конференцію в Лондоні, яку щороку організовує Octopus Energy.
Відтоді наше партнерство з Octopus Energy продовжило розвиватись. В 2024 році одним із його результатів став великий благодійний вечір в Мілані, який пройшов в рамках форуму Enlit. Вечір був присвячений допомозі Україні, а саме збору коштів на забезпечення гібридними сонячними електростанціями лікарні та школи в Україні. Захід мав успіх, він пройшов за участі топменеджменту різних енергетичних компаній Європи. З української сторони були також спікери з Державної агенції з енергоефективності, компанії ДТЕК, Elementum Energy, Європейської бізнес-асоціації та інших.
Наразі Octopus Energy є партнером нашого фонду, підтримуючи проєкти з будівництва відновлювальної генерації та систем зберігання енергії у школах і лікарнях по всій Україні.
Якщо орієнтуватись на ваш досвід, чи існує серед благодійних організацій конкуренція за кошти донорів?
Я би не сказала, що тут є сенс говорити про конкуренцію, адже донорів дійсно багато, як і об’єктів, що потребують допомоги. Тож навіть навпаки: в цій сфері існує не конкуренція, а значна потреба у взаємній допомозі. Всі учасники ринку як в неприбутковому секторі, так і в бізнесі інвестують у ВДЕ, роблять внесок у подолання енергетичної кризи в Україні, тому тут швидше варто говорити про партнерство, ніж про конкуренцію. Кожна благодійна чи громадська організація, що веде діяльність в енергетичній сфері, стикається з багатьма викликами.
Які виклики ви маєте на увазі?
Наприклад, ми часто співпрацюємо з одними і тими підрядниками, оскільки їх не вистачає на ринку, і це створює додаткові труднощі для якісного та системного виконання проєктів. Виникали ситуації, коли нам самим була потрібна допомога. Виникали складні технічні питання, на які у нас не було відповідей і ми були змушені їх шукати, щоб це не вплинуло на результат проєкту. Крім того, зараз постійно є небезпека ракетних чи інших атак, а це ризики як для підрядників під час роботи, так і для вже встановлених станцій.
Також сонячна енергетика стає все популярнішою в Україні. І хоч це швидше плюс, та в якийсь момент ми зіштовхнулися з викликом щодо наявності необхідного обладнання.
На завершення нашої розмови, які основні висновки можете зробити із вашого досвіду організації роботи благодійного фонду Energy Act for Ukraine?
По-перше, всі зусилля, вкладені у пошук донорів, абсолютно варті цього. Потрібно діяти максимально активно, приділити цьому тривалий час і спрямувати його на спілкування, презентації, зустрічі.
По-друге, коли фінансування починає надходити, команда повинна рости пропорційно до цього фінансування. Не можна залучити вдвічі більше коштів і не збільшити команду, аби відповідати новим викликам.
Ще один важливий висновок – звітування та прозорість є ключовими для співпраці з донорами. Постійно нагадувати про себе – це надзвичайно важливо, адже всі зайняті і легко можуть забути про тебе.
І останнє – насправді можна досягти значно більше, ніж планувалось від початку, і зробити це у значно стисліші строки, ніж очікувалось, якщо постійно працювати на досягнення зазначеної мети.
Довідка «Української енергетики»
Energy Act for Ukraine Foundation - це українська благодійна організація, заснована в 2022 році. Її діяльність спрямовано на забезпечення гібридними сонячними станціями шкіл та лікарень у межах кампаній «100 сонячних шкіл» та «50 сонячних лікарень».
На кінець 2024 року БО побудувала сонячні станції у 8 областях України для 11 шкіл, 8 лікарень та 3 комунальних закладів. Енергонезалежність цих обʼєктів забезпечують близько 2 тис сонячних панелей загальною потужністю 722.7 кВт, а також 19 систем зберігання енергії загальною ємністю 945.82 кВт*год.
2024 року фундація Energy Act for Ukraine отримала визнання Національного конкурсу «Благодійна Україна» в номінації «Благодійність у сфері екології та охорони навколишнього середовища», організований у Києві, а 2023 року була нагороджена премією «Зелена ініціатива року» в Брюсселі.
Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»