990%d1%8590 2 %281%29

ЄС не буде заохочувати інвестиції в проєкти викопного палива в третіх країнах

26 лютого 2021

У розвитку водневих технологій Україна може відіграти роль лідера також серед країн "Східного Партнерства", як це вже відбувалося у випадку із розвитком цифрової економіки або поєднання енергетичних ринків

ЄС не буде заохочувати інвестицій в інфраструктурні проєкти у сфері викопного палива в третіх країнах, якщо вони не узгоджуватимуться з метою досягнення кліматичної нейтральності. Таку думку під час виступу на міжнародній конференції "Розвиток водневих технологій в Україні та у світі" висловив представник України при ЄС Микола Точицький, повідомляє Укрінформ.

"Посилюючи так звану кліматичну, або "зелену" дипломатію, ми маємо зрозуміти – ЄС не буде заохочувати інвестицій в інфраструктурні проєкти у сфері викопного палива в третіх країнах, якщо вони не узгоджуватимуться з метою досягнення кліматичної нейтральності. Співпраця у сфері водню – це один з головних елементів "зеленої" європейської стратегії. При цьому Українська воднева рада залишається двигуном всіх цих процесів в Україні" - підкреслив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна може відмовитися від вугільної промисловості за 20 років

Точицький наголосив, що "зелена стратегія", яку ЄС прийняв лише півтора року тому, стала головним чинником інноваційного розвитку європейської економіки. 

""Зелений" курс ЄС був прийнятий в ЄС усього півтора року тому, і, незважаючи на кризу коронавірусу, Європа весь цей час продовжувала послідовно рухатися в цьому напрямку, визначила амбітну мету скоротити шкідливі викиди на 55% вже до 2030 року. Для багатьох розвинутих країн, включаючи європейських партнерів України, а також такі країни, як Японія і Південна Корея, цей курс на кліматичну нейтральність перетворився на філософію суспільства", - зазначив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 2022 році в Україні стартують перші пілотні проекти водневої енергетики

Він зауважив, що у розвитку водневих технологій Україна може відіграти роль лідера також серед країн "Східного Партнерства", як це вже відбувалося у випадку із розвитком цифрової економіки або поєднання енергетичних ринків. Україна, за його словами, може стати двигуном розвитку водневих технологій та запропонувати стратегічні підходи у розвитку цієї галузі для інших партнерів.

"Зараз ми не наздоганяємо нікого, але йдемо попереду. Це саме той випадок, коли перед нами відкривається величезний шанс, тому що ми маємо величезний потенціал і можемо стати одним з головних постачальників "зеленого" водню на ринок Європейського Союзу. Але ці потужності ще треба використати. Я сподіваюся, що цей шанс ми не змарнуємо", - сказав Точицький.

Він зауважив, що розвиток водневих технологій дозволить залучити в Україну більше інвестицій, налагодити взаємовигідну співпрацю у цьому сенсі з такими ключовими фінансовими інституціями як ЄБРР та ЄІБ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна за сприяння Світового банку розпочинає розробку Водневої стратегії

"Від задуму до філософії – дуже довгий шлях. Ми можемо створити у себе європейський ланцюжок чистих водневих технологій. У нас уже зараз є велика кількість законодавчих актів, які наближають нас до Європейського Союзу. Я хотів би, щоб це стало реальністю, щоб ми відчули, що це потрібно нам з вами. І ми здатні вкотре перетворити Україну в історію успіху", - наголосив Точицький.

Як повідомлялося, півтора року тому лідери країн ЄС підтримали запропонований Єврокомісією Урсули фон дер Ляєн "зелений" курс, який передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 року.

"Зелена" угода ЄС передбачає декілька напрямків "зеленої трансформації", включаючи технологічний розвиток промисловості, інноваційні підходи до зниження обсягів шкідливих викидів, підвищення енергоефективності, запровадження циркулярної економіки, пошук поновлювальних та нових джерел енергії, наприклад, водневих технологій, які будуть альтернативою традиційним вуглецевим природним ресурсам.

Вперше угода була офіційно представлена президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року.


 index 280%d1%85360 web