ЄС скорочуватиме викиди метану у нафтогазовому та вугільному секторах
Енергетична галузь створює 19% усіх антропогенних викидів метану
Стратегія ЄС зі скорочення викидів метану у енергетичному секторі зосередиться на нафтогазовому та вугільному секторах. Про це під час дискусії "Стратегія ЄС зі скорочення викидів метану: можливості для України" сказала молодший аналітик DiXi Group Альона Корогод, повідомляє "Українська енергетика".
"За даними Європейського агентства з навколишнього середовища, 53% антропогенних викидів метану в ЄС походять із аграрного сектору, 26% - із сектору відходів
та 19% - із енергетичного сектору. 54% викидів метану в енергетичному секторі становлять витоки (fugitive emissions) у нафтогазовому секторі, 34% - у вугільному, та 11% - у житловому секторі та інших секторах кінцевого споживання", - сказала Корогод.
За її словами, стратегія фокусується переважно на нафтогазовому та вугільному секторах. Зокрема, підтримка ініціатив полягатиме у широкомасштабному впровадженні системи моніторингу та звітності, розробленої у рамках Oil and Gas Methane Partnership (OGMP) – ініціативи, учасниками якої є нафтогазові компанії. Також варто відмітити, що у рамках скорочення викидів метану в енергетичному секторі, велику увагу Стратегії спрямовано на вугільну галузь.
"Єврокомісія заохочує заходи щодо усунення викидів метану з діючих або непрацюючих вугільних шахт в ЄС та закритих нафтогазових промислів У Стратегії зазначається, що Єврокомісія підтримає або ефективне закриття вугільних шахт, або їх використання (проєкти з утилізації шахтного метану та виробництва енергії для місцевих потреб). Такі технології вже розроблені і запроваджені у деяких країнах ЄС, проте процес трансформації потребуватиме підготовки робочої сили, виділення коштів на підтримку остаточного закриття шахт та розвитку можливостей бізнесу з утилізації метану. За необхідності, Брюссель розробить рекомендації з урахуванням кращих світових практик або ж законодавчі пропозиції для полегшення цього процесу", - вказала експерт.
Нагадаємо, згідно з дослідженням Global Carbon Project2, проведеним у 2020 році, сьогодні концентрація метану в атмосфері на 150% вища доіндустріального рівня. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), cеред найбільших джерел антропогенного утворення метану – аграрний сектор, сектор енергетики та сектор відходів. Як прогнозується експертами Глобальної ініціативи щодо метану (Global Methane Initiative), антропогенні викиди метану продовжуватимуть зростати до 2030 року.
Саме тому питання негативних кліматичних наслідків від викидів метану викликає увагу міжнародних організацій. У жовтні 2020 року Європейська Комісія представила окрему Стратегію ЄС зі скорочення викидів метану, переслідуючи цілі не лише в Європі, а й на глобальному рівні. Скорочення світових викидів метану на 50% протягом наступних 30 років може стримати підвищення глобальної температури на 0,18°C до 2050 року. Стратегія відповідає цілям Європейського зеленого курсу у досягненні кліматичної нейтральності до 2050 року. Більше того, пропоновані заходи сприятимуть як зусиллям ЄС щодо декарбонізації, спрямованих на підвищення амбіцій до 2030 року, кліматичній нейтральності до 2050 року, так і прагненням ЄС досягти нульового забруднення та безпечного навколишнього середовища.
На початку 2021 року UNEP за підтримки програми ЄС Horizon 2020 і відповідно до Стратегії створила Міжнародний центр спостережень за викидами метану (IMEO) - наразі він перебуває у розробці. Додатково, Стратегія передбачає використання програми Copernicus для удосконалення спостережень та виявлення великих витоків метану та найбільших забруднювачів. Після запуску в 2025 році місія з моніторингу CO₂ (Copernicus CO2-monitoring), яка включає групу з трьох супутників, сприятиме ідентифікації менших джерел викидів за різними типами парникових газів, зокрема метану.
17 вересня аналітичний центр DiXi Group представив аналітичну записку "Стратегія ЄС зі скорочення викидів метану: можливості для України". У аналітичній записці розглянута Стратегія ЄС зі скорочення викидів метану, зроблений аналіз позицій стейкхолдерів та ситуації в Україні. Також надані рекомендації експертів щодо комплексної державної політики у цій сфері.
