Кам’яне вугілля, яке колись допомогло західному світу здійснити промислову революцію, у 21 столітті стало найбільш токсичним енергоносієм. Країни, що об’єднали зусилля заради подолання кліматичних змін, вирішили відмовитись від нього як від найбільш брудного джерела енергії. Тимчасово перехідним енергоносієм став газ, який вважається значно більш екологічним викопним паливом. Але плани Європи із прискореного "озеленення" енергетики й економіки зламала повномасштабна війна, розв’язана росією – головним постачальником газу для ЄС.

Щоб швидко зменшити залежність від російського блакитного палива, Європа змушена у 2022 році повернутися до використання вугілля. Адже у іншому випадку існує ризик не пройти наступний опалювальний сезон. Про це у матеріалі "Української енергетики".

 

"Зелені" тренди тимчасово відкладуть

Рух до відмови від брудних енергоносіїв та переходу на так звану "чисту" енергетику майбутнього ознаменував екологічну політику розвинутих країн на наступне десятиліття. Умовним стартом втілення цієї політики стала Паризька кліматична конференція 2015 року, під час якої лідери 147 країн домовилися системно скорочувати викиди вуглекислого газу. Оскільки найбільшим забруднювачем СО₂ виявилась вугільна генерація, почати "зелений" енергетичний шлях вирішили саме з неї.

Більшість країн ЄС оголосили про наміри максимально скоротити цей сектор. Адже, на спалене вугілля припадають близько 40% світових викидів СО₂. Для порівняння, на нафту припадає 30%, а на газ – 20%. Саме з цих причин блакитне паливо розглядалося як перехідний енергоносій, який дозволив би західному світу комфортно розпрощатися з вугіллям і не знизити темпи економічного розвитку.

На спалене вугілля припадають близько 40% світових викидів СО₂

Однією з останніх великих подій, де країни знову актуалізували свої плани з відмови від вугілля, стала конференція Організації об'єднаних націй з питань зміни клімату (Conference of the Parties 26, COP26), проведена у британському місті Глазго у жовтні-листопаді 2021 року.

У рамках конференції понад 40 країн та 150 організацій, серед яких і Україна, зобов’язались відмовитись від використання вугілля. Зокрема, держави-заявники оголосили про плани поетапно зменшити використання викопного палива, не будувати нові вугільні електростанції, а також не інвестувати у цю галузь. Великі економіки хотіли досягти цієї мети у 2030-х роках. Країни, що розвиваються, заявили про можливість відмовитись від вугілля у 2040-х. Україна вказала як кінцеву дату використання цього виду палива 2035 рік.

Плани цивілізованого світу зламала варварська війна, розпочата російською федерацією. Саме вона була постачальником близько 40% газу для країн Європейського Союзу. Хоча відкрита військова агресія була розв’язана лише проти України, проти інших країн в якості зброї було обрано саме газовий шантаж. Критична енергетична залежність від росії стала очевидною загрозою для Європи. Отже, країнам ЄС доводиться повертатися до брудної вугільної генерації, щоб не залишитись без тепла взимку.

План ЄС щодо скорочення споживання газу в усьому Євросоюзі на 15% почав діяти з 9 серпня. Серед заходів, запропонованих у плані, є переведення генерації у країнах з газу на інші види палива: вугілля, нафту, ядерне паливо. Отже, члени ЄС не лише можуть, але й повинні розконсервовувати вугільні станції, якщо це дозволить довгостроково скоротити споживання газу.

На думку представника Європейської асоціації вугілля та бурого вугілля (Eurocoal) Браяна Рікеттса, загалом вугілля замінить 22 млрд кубометрів газу протягом року.

"Ми вважаємо, що до 120 терават-годин електроенергії, виробленої з газу, буде замінено кам’яним і бурим вугіллям. Це заощадить близько 22 мільярдів кубічних метрів газу на рік, набагато більше, ніж будь-який інший окремий захід", – сказав Рікетс.

Прогнози можуть справдитись, адже країни розпочали рух у напрямку вугілля ще до набрання чинності згаданого плану з економії. У червні 2022 року Нідерланди, Австрія та Німеччина – найбільші поборники "зеленого" курсу – зняли обмеження щодо виробництва електроенергії вугільними електростанціями на рівні 35% потужності. Ці об’єкти генерації зможуть працювати на повну потужність принаймні до 2024 року, йдеться у рішеннях урядів країн. У Німеччині планують відновити роботу, мінімум, 16 вугільних станцій, перша з них вже запрацювала. З частиною об’єктів виникли проблеми, адже через їх жахливий занедбаний стан, поки що немає правильного технічного рішення щодо можливості приєднання до сучасної німецької енергосистеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина відновить роботу 16 раніше зупинених ТЕС

Про плани відновити вугільну генерацію заявили і у Франції. У попередніх планах країни значилося закриття останньої станції у 2024 році. Тепер ці цілі також можуть бути відтерміновані.

Велика Британія готова вперше за 30 років розконсервувати вугільну шахту у рамках відмови від енергоносіїв із рф. Також країна розпорядилась підготувати п’ять вугільних станцій для можливої роботи у разі аварійної нестачі інших видів палива.

"У всьому світі вугільна енергетика зростає. Падіння у Китаї та Сполучених Штатах врівноважується зростанням у Європі. Через високі ціни на газ і обмеження поставок, вугілля замінює газ для виробництва електроенергії на ринках із вільними потужностями вугільних електростанцій. У Європі уряди відклали поетапне закриття вугільних електростанцій і зняли обмеження, щоб підвищити доступність вугільної генерації, тим самим зменшивши споживання газу для підвищення безпеки постачання", – констатувало Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у звіті за липень 2022 року.

Важливо, що повернення до вугілля розглядається країнами Європи все ж як тимчасовий захід, який не призведе до стійкого відновлення галузі. Адже Європа загалом не відмовилась від свого "зеленого" курсу та очікуваного переходу на нові джерела енергії. Тож на великі інвестиції вугільній генерації очікувати не доводиться.

"Що у нас ні в якому разі не має статися, то це те, що ми сповземо в якийсь глобальний ренесанс викопних енергоносіїв і особливо вугілля", – прокоментував ситуацію канцлер Німеччини Олаф Шольц.

 

Вугілля повертається і б’є цінові рекорди

Плани Європи відновити вугільну генерацію негативно впливають не лише на довкілля, але й на ринкові ціни на енергоносії. За даними МЕА, у першій половині 2022 року ціни на вугілля зросли більш ніж у три рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Також стрімко подорожчав і газ. Як наслідок, оптові ціни на електроенергію на багатьох ринках зросли більш ніж утричі. Індекс цін, розрахованих МЕА, на основних глобальних оптових ринках електроенергії досяг рівнів, які вдвічі перевищували середні показники за перше півріччя з 2016 по 2021 рік.

Дані щодо цін на вугілля за розрахунками Trading Economics

"Ціни на ф’ючерсних ринках вугілля вказують на те, що очікується, що складні ринкові умови збережуться протягом наступного року та надалі", – наголосили аналітики МЕА.

Такі прогнози пояснюються очікуваннями агентства зростання споживання вугілля в Європейському Союзі у 2022 році на 7% – на додаток до минулорічного посткоронавірусного стрибка на 14%. Джерела поставок при цьому є обмеженими. Тож МЕА вказує на дестабілізацію ринків та можливий дефіцит ресурсу до кінця 2022 року.

Прогнози щодо збереження високих цін на вугілля дає й Bloomberg:

"Ф'ючерсні контракти на вугілля з постачанням у грудні 2026 року йдуть по 233,15 дол. за тонну. На початку поточного року їхня ціна становила 111,15 дол. за тонну, а на початку 2021 року – 80,8 дол. за тонну", – відзначило агентство.

 

Запаси поповнюватимуть без росії

Росію, очікувано, виключили із кола можливих постачальників вугілля для країн ЄС. Рішення про вугільне ембарго для країни-агресора було прийняте ще у квітні цього року. Воно увійшло до п’ятого санкційного пакету Європи щодо росії.

Після довгого перехідного періоду, з 10 серпня 2022 року, рішення про ембарго набуло чинності. Тож тепер під заборону підпадає закупівля, імпорт або перевезення вугілля та інших твердих викопних видів палива в ЄС, якщо вони походять з росії або експортуються з росії.

Такий довгий перехідний період пояснюється необхідністю знайти нових постачальників для ЄС. За оцінкою BCS Global Markets, ще у лютому цього року росія забезпечувала 70% потреб Євросоюзу в енергетичному вугіллі! Зараз же Європа розвертається до "морського" вугілля з Південної Африки, Індонезії, США, Колумбії, Казахстану та, навіть з такої далекої, Австралії.

"Пропозицій з Південної Африки, Австралії, США, Колумбії чи Індонезії більш ніж достатньо", - наголосив голова правління німецької Спілки імпортерів вугілля Александер Бете.

Ще у лютому цього року росія забезпечувала 70% потреб Євросоюзу в енергетичному вугіллі

Аналітичні дані служб доставки Braemar свідчать, що у червні 2022 року країни ЄС імпортували енергетичного вугілля вдвічі більше, ніж роком раніше – 7,9 млн тонн. Наявні дані дають уявлення про нові пріоритетні напрямки поставок. Так, у червні імпорт з Колумбії збільшився у чотири рази і досяг 1,2 млн тонн. Постачання австралійського вугілля досягло рекордного значення за всю історію – 1,1 млн тонн. Південна Африка стала новим гравцем на ринку вугілля Європи і відправила країнам ЄС 854 тис. тонн. Імпорт зі США зріс на 28% - до 618 тис. тонн. Постачання з Казахстану досягли 300-400 тис. тонн, хоча роком раніше не перевищували 70 тис. тонн.

Натомість, росія внаслідок дії вугільного ембарго втратить до чверті обсягів експорту або 8 млрд євро доходів на рік, що могли б бути витрачені на війну проти України. Найбільше ж відмову від російського вугілля відчують традиційні вугледобувні регіони самої росії. Постраждають шахтарі Кузбасу та інших вугільних регіонів РФ, пише DW. Компенсувати втрату європейського ринку за рахунок нарощення азійського не вийде, бо транспортні можливості у тому напрямку обмежені і швидко їх збільшити неможливо.

 

Україна робить ставку на вугілля власного видобутку

Україна, на відміну від Європи, зіштовхнулась не просто з енергетичною кризою, а з прямою загрозою енергетичній безпеці прийдешньої зими. Саме тому уряд прагне зробити запаси енергоресурсів навіть вищі, ніж реально необхідні для проходження опалювального періоду.

"Накопичення вугілля – це одне з пріоритетних завдань для проходження ОЗП. Є затверджений план, який передбачає не менше 2,5 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону", – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.

Зараз, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, на складах вже є 1,8 млн тонн. Кількість запасів збільшуватиметься і надалі. Наприклад, днями в Україну прибули перші вагони з гуманітарною допомогою з Австралії, яка містить 79 тис. тонн вугілля марки "Г".

У решті покладатимуться переважно на вугілля власного видобутку, адже його експорт все одно заборонений. Профінансує забезпечення запасів ПрАТ НЕК "Укренерго", яке виділить для ДП "Укрвугілля" 2,5 млрд грн.

План передбачає накопичення не менше 2,5 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону

"Відповідно до покладених урядом спецобов’язків "Укренерго" надасть ДП "Укрвугілля" безвідсоткову позику у 2,5 млрд грн для закупівлі вугілля за ринковою ціною", – розповіли у НЕК.

"Укрвугілля", своєю чергою, буде розпоряджатись коштами, закуповувати необхідне паливо та відправляти його на відповідальне зберігання.

"Пріоритет надаватиметься вугіллю вітчизняного видобутку, щоб підтримати українських шахтарів", – підкреслили в "Укренерго".

Виділений грошовий резерв гарантує, що впродовж опалювального сезону під час війни українські теплові електростанції матимуть достатньо палива, щоб безперебійно забезпечувати електроенергією військових, побутових споживачів, лікарні, комунальні підприємства тощо. Але, окрім того, це допоможе самому "Укренерго" підтримувати експорт електроенергії в Європу та заробляти кошти для державного бюджету.

Руслана Чечуліна