Україна розпочне отримувати американський газ за новим маршрутом.

П’ять країн офіційно відкрили спільний коридор для постачання газу з грецького LNG-термінала Ревітуса. Газ буде йти із Греції до України через Болгарію, Румунію та Молдову. Пропускна здатність на перший рік — до 1 млрд кубів – про це 20 червня повідомив ТОВ «Оператор ГТС України».

Які подальші перспективи з імпортом скрапленого природнього газу для України, дізналась «Українська енергетика».

Досвід Європи

Останнім часом Україна активно обирає модель імпорту скрапленого природного газу (LNG), що базується на досвіді Естонії, Польщі та Литви — країн, які успішно реалізували аналогічні енергетичні стратегії. В цих державах були побудовані сучасні наземні та плавучі регазифікаційні термінали (FSRU), що дозволило значно знизити залежність від традиційного газопровідного сполучення з Росією. Завдяки тому, що Естонія, Польща і Литва інвестували у LNG‑інфраструктуру, вони забезпечили гнучкість постачання газу з різних регіонів: США, Катару, Норвегії. У Польщі, наприклад, модернізовано термінал у Свінуйсьце та почали проєкт із FSRU в Ґданську, що дозволило диверсифікувати поставки не лише до себе, а й до сусідів — зокрема до України .

В Україні, хоч і немає власного LNG‑терміналу, реалізуються кроки до інтеграції у європейську LNG‑мережу. Завдяки запуску інтерконектора GIPL, Україна отримала доступ до литовських і польських терміналів у Клайпеді та Свінуйсьці, що відкрило можливість імпорту газу вже цього літа. Крім того, підписані меморандуми з польським ORLEN і DTEK передбачають поставку перших партій американського LNG до Польщі, регазифікацію у Балтії та трансфер до України через інтерконективні магістралі, повідомляє видання Reuters.

У листопаді 2024 року в Одеській області було підписано угоди з US-компанією Excelerate Energy та іспанською Gas Natural щодо будівництва плавучого плавучого берегового терміналу (FSRU) в порту «Південний», з можливим запуском вже в 2026 році Це дозволить Україні отримувати LNG напряму морем, позбавляючись виключної залежності від зовнішніх інтерконекторів. Про це повідомила пресс-служба «Оператор ГТС».

Україна також відома своїми величезними підземними сховищами газу — найоб’ємнішими в Європі та одними з найбільших у світі. Це дозволяє не лише зберігати імпортований газ, а й надавати регазифікований LNG іншим країнам регіону.  Спільно з GIPL та іншими інтерконекторами транспортна мережа України готова обробляти щонайменше 1,5–1,8 млрд м³ газу на рік, з перспективою збільшення до 22 млрд м³ .

Втім, плани зі створення власного морського FSRU в порту «Південний» позначені деякими ризиками. Скасування тендерів на наземну інфраструктуру прискорює введення плавучого рішення, але вказує на проблеми довгострокового планування . За даними Global Energy Monitor, попередній наземний проєкт LNG‑терміналу в Одесі зупинився ще у 2017 році — він досі вважається «призупиненим».  

На сьогодні Україна імпортує LNG через Польщу, Литву, Німеччину та Грецію, і планує значне збільшення обсягів — приблизно до 4 млрд м³ у 2025 році, що коштуватиме близько $1 млрд. Ці обсяги важливі не лише з точки зору забезпечення зими — LNG‑модель стане ключем для довгострокової енергетичної незалежності, повідомляє видання Reuters.

Геополітично модель LNG зміцнює позиції України і Європи, дозволяючи зменшити роль Росії як газового монополіста. Співпраця з американськими, польськими, литовськими партнерами у Східній Європі, а також розбудова власного терміналу, суттєво підвищує стійкість як української, так і регіональної енергосистеми. Водночас із технічної перспективи наступний виклик — масштабування регазифікаційних потужностей, модернізація трубопроводів, напрацювання зрозумілих тарифів та регуляторного середовища, що дозволить ефективно інтегрувати український LNG‑модуль до європейського ринку.

Україна вже вступила на шлях створення диверсифікованої LNG‑екосистеми. Забезпечення терміналами, доступом до інтерконекторів, потужностями зберігання та продуманими угодами з іноземними партнерами — це комплексний план, який може не лише зміцнити енергобезпеку України, а й зробити її ключовим LNG-хабом у Східній Європі.

Тримати темп

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко стверджує, що з середини квітня Україна активно заповнює ПСГ та готується до нового опалювального сезону. У травні в підземку спрямовано більше 1 млрд кубометрів – це власний видобуток плюс імпорт.

«Європі для зими, як показує літній прогноз ENTSOG, потрібно закачати у сховища 57 млрд кубометрів. Попит на LNG залишається ключовим, його поставки вже б’ють рекорди. У травні середньодобове відвантаження з європейських терміналів зросло до 442 млн кубометрів. Якщо порівняти з травнем 2024-го, то збільшення на 50%», - пояснив Петренко.

За його словами, на початку 2025 року через масштабні ракетні обстріли росіян по газодобувній інфраструктурі обсяги видобутку в Україні суттєво знизилися. Це створило ризики для завершення опалювального сезону й змусило екстрено імпортувати газ. Зараз країна поступово закачує ресурси до підземних сховищ (ПСГ) на наступну зиму, хоча й стикається з низкою викликів.

Ще взимку, після атак, терміново закупили 800 млн кубометрів газу для балансування. Їх вдалося зберегти — разом із додатковими 700 млн куб. м. До цього додається фінансування від партнерів — €410 млн — яке дозволить придбати ще майже мільярд кубометрів. Триває співпраця з міжнародними донорами, зокрема з урядом Норвегії.

Попри втрати, внутрішній видобуток поступово відновлюється. «Укргазвидобування» вже ввело в експлуатацію 24 нові свердловини, а обсяги буріння зросли на 38% у порівнянні з минулим роком. Крім того, з квітня «Укрнафта» постачає газ за державними цінами, що дозволяє ефективніше наповнювати сховища.

Імпорт газу з Європи за 2025 рік уже сягнув 1,9 млрд кубометрів. Основні маршрути: Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія, Молдова. З червня відкрився також Трансбалканський маршрут через Грецію, хоча його тариф — €7,8 за мегават-годину — лишається вищим за середній у Європі через транзитні збори кількох країн.

У травні Україна закачала в ПСГ понад 1 млрд кубометрів газу. Влітку цей темп має зрости — до 700–900 млн кубометрів щомісяця — щоб до зими сформувати резерв на рівні 13,5–14 млрд куб. м.

На внутрішньому ринку у травні зафіксовано стрімке зростання цін на газ для промисловості. Якщо у квітні ціна трималася в межах 15,5–15,9 тис. грн/тис. куб. м (без ПДВ), то в травні котирування на червень зросли майже на третину — понад 20 тис. грн. Причини — підвищений попит з боку трейдерів, очікування дефіциту та ріст цін на європейському хабі TTF.

Подальша цінова динаміка залежатиме від цін на газ у ЄС, балансу внутрішнього попиту й пропозиції, а також від ризиків для інфраструктури через війну.

Будь-яка ескалація може вплинути на ринок миттєво, викликавши сплеск вартості через побоювання дефіциту.

За словами Артема Петренка, світове виробництво скрапленого природного газу (LNG) зростає, і цьогоріч — за даними Міжнародного енергетичного агентства — збільшиться на 27 млрд куб. м (+5%). Основні покупці — Європа та Азія.

У ЄС LNG зараз покриває майже 46% імпорту. Основні постачальники — США та Катар. За даними GIE, у травні 2025-го середньодобове відвантаження LNG до Європи сягнуло 442 млн куб. м — це на 50% більше, ніж торік.

Україна, у свою чергу, потребує до 6 млрд кубометрів імпорту для проходження зими. Частина вже закуплена, решту доведеться докуповувати — у конкуренції з іншими країнами регіону. Особливо напруженою ситуація буде, якщо Європа зазнає перебоїв або зросте попит в Азії (наприклад, через спеку).

Європейські сховища заповнені лише наполовину (станом на 9 червня — 51,8%), що значно нижче за торішній рівень (71,9%). Тобто, навіть рекордний імпорт LNG не гарантує повного покриття попиту.

У цьому контексті Україна має тримати темп видобутку, імпортувати за сприятливими умовами та готуватися до будь-яких форс-мажорів.

США в лідерах

У березні 2025 року Сполучені Штати встановили новий рекорд з експорту скрапленого природного газу (LNG), відправивши 458 млрд кубічних футів — або 13,74 млрд куб. м. Це на 11,9% більше, ніж у лютому, і на 23,8% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Як зазначає колишній очільник Оператора ГТС України Сергій Макогон із посиланням на дані Міністерства енергетики США, цей обсяг став найвищим за всю історію американського LNG-експорту.

Протягом березня було відправлено 135 танкерів зі скрапленим газом, і близько 80% цього обсягу пішло до Європи. Лише за перший квартал поточного року Сполучені Штати експортували в Європу близько 29 млрд куб. м LNG, що на 39% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальний обсяг американського експорту LNG за перші три місяці 2025 року склав 36,3 млрд куб. м — приріст у 14% порівняно з минулим роком.

Основний приріст забезпечили нові або розширені проєкти, зокрема: Plaquemines LNG у Луїзіані (+56%), Altamira LNG у Мексиці (+103%), Sabine Pass (+17%) та Calcasieu Pass (+26%). Як підкреслює Сергій Макогон, ці цифри свідчать про посилення енергетичної незалежності Європи від російського газу.

Для України, за словами Макогона, така динаміка відкриває важливі можливості. Зростання американського LNG-експорту може стати ключовим елементом енергетичної безпеки для європейського континенту, зокрема й для України. Варто розглядати пряме співробітництво з американськими експортерами, що дозволить уникнути надмірної залежності від посередників і зменшити вартість ресурсу.

Росія робить ставку на Arctic LNG 2

А тим часом, Російська Федерація намагається відновити експорт скрапленого природного газу (СПГ) з термінала Arctic LNG 2, роботу якого було фактично зупинено протягом восьми місяців через західні санкції, передусім з боку США. Москва активно шукає нових покупців, які були б готові купувати російський СПГ всупереч обмеженням, і водночас збільшує свій так званий "тіньовий флот", здатний транспортувати паливо без офіційної прив'язки до санкційних структур. Про це повідомляє Bloomberg.

Згідно з аналізом даних про рух суден і супутникових знімків, які зібрали журналісти Bloomberg, нещодавно до Arctic LNG 2 вперше з жовтня 2024 року пришвартувалося спеціалізоване судно для транспортування скрапленого газу. Це може свідчити про спробу відновлення експортної діяльності попри діюче ембарго.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році постачання російського газу до ЄС різко скоротилося. Натомість Кремль зробив ставку на СПГ, поставки якого морем принесли нові прибутки, особливо на тлі зростання цін. Саме тому Arctic LNG 2, який є частиною газових амбіцій РФ у регіоні Арктики, має для Москви стратегічне значення.

У повідомленні Bloomberg зазначається, що наразі проєкт Arctic LNG 2 обслуговують щонайменше 13 суден, деякі з яких оснащені для навігації крижаними водами Арктики. Частина цих суден кілька разів змінювали формального оператора або власника — імовірно, щоб уникнути санкційного контролю. Серед них:

За словами Мальте Гумперта, засновника Арктичного інституту у Вашингтоні, РФ має зараз більше суден у своєму розпорядженні, ніж улітку або восени 2024 року. "Цього невеликого флоту вистачить для експорту СПГ, якщо буде кому його купувати", — зазначив експерт.

Bloomberg повідомляє, що у серпні–жовтні 2024 року Росія вже відвантажила вісім партій СПГ із цього термінала, однак жодна з них не була доставлена безпосередньо до закордонних портів — газ просто перевантажували у внутрішні сховища. У жовтні того ж року об’єкт призупинив виробництво через льодовий покрив, який зробив підхід до терміналу неможливим для звичайних суден.

Санкції проти Arctic LNG 2 були введені у вересні 2024 року адміністрацією Джо Байдена. Обмеження стосувалися компаній та суден, задіяних в експорті СПГ з цього проєкту. Однак наразі немає ясності щодо того, чи адміністрація Дональда Трампа, яка знову повернулася до влади, буде дотримуватись такої ж жорсткої лінії, чи дозволить розмити санкційні механізми. Вплив цього фактора суттєво позначається на готовності країн або компаній купувати російський СПГ.

Трейдери, знайомі з ситуацією, повідомляють, що російські представники проєкту Arctic LNG 2 упродовж останнього року намагалися укласти угоди на поставки газу з потенційними покупцями в Індії та Китаї. Проте, як наголошує Bloomberg, наразі невідомо, чи вдалось їм домогтися реальних контрактів.

Олена Марченко, спеціально для «Української енергетики»