990%d1%8590 2 %281%29

Законодавство ЄС з оцінки впливу на довкілля не має виключень щодо війни

20 травня 2022

Український уряд має приймати виважені рішення стосовно змін законодавства у сфері довкілля, вважають експерти. Нехтування процедурою ОВД може призвести у майбутньому до проблем зі вступом в Євросоюз

Законодавство ЄС з оцінки впливу на довкілля не має виключень щодо війни

Військові дії на території України внаслідок агресії рф змушують переводити  економіку на інші засади ведення бізнесу, зокрема, в частині отримання ліцензій та дозволів на реалізацію нових проєктів. Торкнулось це і підприємств, які  підпадають під дію закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. 

Які аспекти має врахувати Міндовкілля та бізнес, визначаючи та виконуючи процедурні моменти законодавства про охорону довкілля, розбиралась “Українська енергетика”.

 

Закон про ОВД є частиною європейського законодавства

Згідно з Директивою 2011/92/ЄС оцінка впливу на довкілля (ОВД) повинна визначати, описувати та оцінювати прямий та непрямий значний вплив проєкту на безпечність життєдіяльності людей та їхнє здоров'я, навколишнє природне середовище та його елементи, природні території та об'єкти, історичні пам'ятки та інші матеріальні об'єкти, культурну спадщину.

З часу підписання Угоди про асоціацію з ЄС, основна діяльність у сфері управління довкіллям та інтеграції екологічної політики зосереджена на впровадженні в Україні європейської моделі оцінки впливу на довкілля окремих державних і приватних проєктів, адже це є однією із так званих “горизонтальних” директив ЄС. Саме у цій сфері з 2017 року країна втілює закон України “Про оцінку впливу на довкілля”.

 

Зміни у законодавстві із введенням воєнного стану 

Згідно з законом України “Про правовий режим воєнного стану” та  указом президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” було скасовано терміни надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання та терміни видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні.

Реалії воєнного стану вплинули на термін надання дозвільних документів.  Реєстр з ОВД є частиною цього ланцюга надання послуги висновку про вплив на довкілля, який дозволяє здійснювати певні види діяльності. Наразі держава не може виконати їх у визначений термін, як це було раніше. Тобто, наприклад, дотримання термінів надання документів на ліцензію чи дозвіл (в мирний час 50 днів) у воєнний час вже не гарантується.

Тому законодавчо скасували термін для усіх, хто їх надає. Щоб компенсувати бізнесу втрати часу, частину послуг було переведено на декларативний принцип, коли підприємство заповнює певні форми і держава дозволяє йому здійснювати діяльність. Послуги з ОВД не входять у цей перелік видів діяльності.

Стосовно аспектів дотримання закону України  “Про оцінку впливу на довкілля”, експертка DiXi Group Ольга Полуніна зазначила, що законодавці переглянули політику щодо доступу до інформації.

“Наразі, Міндовкілля закрило Єдиний реєстр від загального доступу із цілком зрозумілих причин: реєстр містить чутливу інформацію, якою може скористатися ворог.  Потрібне рішення було прийняте швидко. Разом із тим, зобов’язання суб’єктів господарювання розміщувати у даному Реєстрі документи та іншу інформацію залишилися без змін”, – відзначила експертка.

 

Який порядок встановлено для подачі звіту з ОВД

Підприємство або особа, які хочуть отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, спочатку має підготувати звіт з ОВД. Порядок прописаний у відповідному законі. Спочатку проводяться громадські слухання та розміщення у відкритому Реєстрі відповідних документів, після чого процедура переходить до наступного кроку. 

Із закриттям Реєстру, після вторгнення рф, низка процедур зависла у проміжному стані. 

“Нові підприємства не можуть розпочати процедуру ОВД. Завершити її та отримати висновок з ОВД можуть тільки ті підприємства, які  вже почали процедуру ОВД до 24 лютого 2022 року та знаходяться на другому етапі розгляду (отримані зауваження й пропозиції громадськості та умови щодо обсягу дослідження від органу влади)”, – уточнює представниця ГО “Екоклуб” Наталія Холодова.

Вона наголошує, що після тимчасового обмеження доступ до Реєстру з ОВД для зовнішнього використання, громадськість не має доступу ані до минулих звітів з ОВД, ані до інформації про підприємства, які зараз проходять процедуру. 

Наразі експертка занепокоєна тим, що таку норму можна використати для отримання дозволів, які були б неможливі у мирний час, наприклад, спорудження житла на берегах річок та озер. 

До того ж Наталія Холодова нагадує, що закон України “Про оцінку впливу на довкілля” від 2017 року мав намір відтворити підхід, передбачений Директивою ЄС 2011/92/ЄС, включаючи вимоги щодо участі громадськості. На її думку, через те, що ОВД в Україні не проводиться, Директива ЄС також не може виконуватися.

Зі свого боку Міндовкілля у листі роз’яснило, що суб’єкти господарювання мають надсилати відповідні документи відповідальній особі міністерства, яка здійснюватиме їх завантаження до Реєстру. Іншим роз’ясненням врегульовано питання звітності за післяпроєктним моніторингом.

 Документи треба подавати разом із супровідним листом у Реєстр через електронну пошту уповноваженого центрального органу: [email protected] з обов’язковим зазначенням номеру справи у Реєстрі та контактних даних суб’єкта господарювання. Далі процедура з оцінки впливу на довкілля проводиться відповідно до вимог закону про ОВД.

Втім екологиня Наталія Холодова наголошує, що запропонований порядок не може бути визнаний як процедура участі громадськості, бо ці документи не доступні для широкого загалу.

“Зараз реєстри закриті по всім новим проєктам, у громадськості взагалі немає доступу до такої інформації. Тобто люди скоріше за все не дізнаються про такий проєкт і не зможуть ніяк вплинути на нього”, – наголосила вона.

Ризики скасування процедури ОВД набагато більші, ніж проблеми, які зараз виникли у бізнесу 

Ольга Полуніна, експертка DiXi Group, поділяє занепокоєність щодо відсутності доступу громадськості до повної інформації про екологічність проєктів та пропонує зважити ризики.

“Можна дискутувати, що це не прозоро, що Міністерство може тепер щось додатково запитати. Раніше було простіше: розмістили у Реєстрі і “до побачення”. Так, є питання.  Але це не означає, що треба скасовувати всю процедуру. Ризики скасування процедури набагато більші, ніж проблеми, які зараз виникли у бізнесу”, – запевняє вона.

Експертка вважає, що довгостроковим та стратегічним ризиком є майбутнє членство України в ЄС.  

“Директива про оцінку впливу на довкілля знаходиться у тому списку, що обов’язковий до імплементації, і якщо Україна зараз зробить прецедент із скасування цієї процедури, це може мати дуже великий вплив на розгляд заявки України на членство в ЄС, пояснила Ольга Полуніна, –  А для нас, поки відкрито це вікно отримання можливостей, важливо не псувати свою “екологічну” репутацію, тому, що в Євросоюзі до цього ставляться дуже чутливо.”

 

Чи можна вважати ОВД процедурою виключно мирного часу?

Ситуація з вторгненням агресора на територію України спровокувала дискусію щодо спрощення, та, навіть, доцільності проведення ОВД під час воєнного стану. 

У екологів, які працюють на підприємствах, лунають ініціативи, що треба спростити, або взагалі скасувати, процедуру. Зокрема, пропонують  уряду передбачити для висновку з ОВД декларативний принцип з обов’язковим проходженням процедури після війни, наголошуючи, що ОВД  – процедура мирного часу.

Втім експертка DiXi Group пояснила, чому не можна скасувати проведення ОВД, замінивши процедуру ухвалення звіту його декларацією.

“З оцінкою впливу на довкілля таке зробити не можна тому, що вона (ОВД) регулюється правом ЄС. У Директиві ЄС немає такого підходу, що під час війни можна пропустити процедуру, або провести її у спрощеному вигляді. Тому ОВД не потрапило у той перелік видів діяльності, які указом президента переведені на декларативний принцип отримання дозволів та ліцензій”, – констатувала Ольга Полуніна.

Експертка вказала на те, що коли представники бізнесу кажуть, що “ОВД – процедура мирного часу”, вони не згадують про два важливі аспекти. 

По-перше, законодавці визначили: “Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, …, відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій”. 

Такі зміни до законодавства ВР внесла законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану й у відбудовний період”. 

Тому, стверджувати, що ОВД є перепоною для бізнесу у відбудові або подоланні наслідків агресії, це, як мінімум, заперечувати чинне законодавство, бо саме ці види діяльності звільнені від ОВД, наголосила Ольга Полуніна. 

Вона нагадала, що інші напрямки господарської діяльності і надалі є предметом ОВД та інших дозвільних документів.

“Наприклад, надра досі надаються у користування на підставі спецдозволу, а поводження із відходами вимагає ліцензії. При тому, що уряд прийняв постанову №165 від 28 лютого 2022 року “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”, яка дозволяє зупиняти строки видачі дозвільних документів на час воєнного стану. Але до цих дозвільних процедур та їх строків у бізнесу питань немає”, – зауважила експертка DiXi Group.

Щодо другого аспекту, Ольга Полуніна нагадує, що ОВД, її етапи та сутність чітко визначені Директивою 2011/92/ЄС, яка не має виключень на час війни. Тому експертка вважає: стверджувати, що ОВД є “процедурою мирного часу” – це або не розуміти законодавство ЄС, або свідомо його порушувати. Це вже залежить від намірів того, хто це стверджує. 

Держава вже створила умови, які спрощують діяльність бізнесу під час війни, але не повинна скасовувати всю процедуру для всіх видів діяльності, або проводити її у спосіб, що суперечить взятим на себе зобов’язанням перед ЄС. Крім того, у перспективі це матиме наслідки, які можуть сильно зашкодити євроінтеграційним прагненням України.

 

Що можна зробити на рівні міністерства 

Ольга Полуніна відзначила, що основною  рекомендацією, яку аналітики DiXi Group можуть дати Міндовкілля по процедурі ОВД, це врегулювати питання не на рівні роз’яснень, а шляхом внесення змін до профільного закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Адже цей закон і досі визначає, що розміщення документів в Реєстрі це відповідальність розробника (тобто, бізнесу), який зараз змушений це робити через визначену особу міністерства. Відповідно, якщо через людський фактор буде зроблено помилку, відповідальність залишиться на бізнесові, зауважила експертка.

“Втім, ця рекомендація є процедурною. Рішення, прийняті під час війни, можуть бути як тимчасовими, так і частково обмежувати права. Ця сентенція, до речі, скасовує і інший аргумент, щодо відсутності гласності процесу ОВД. Так, обмеження гласності вимушені та необхідні на час війни, щоб ворог не міг отримати, наприклад, координати стратегічних об’єктів, діяльність або спорудження яких є предметом ОВД”, – уточнила Полуніна.

Вона вважає, що можна зробити висновок, що ОВД зазнала змін через воєнний стан, а уряд вжив заходів, як для того, щоб “вивільнити” певні сфери діяльності (відновлення після агресії) з-під впливу ОВД, так і для того, щоб для інших галузей процедура продовжувалася без суттєвих змін для бізнесу. Серед змін, які передбачені: бізнесу доведеться замість самостійного розміщення документів у Єдиному реєстрі ОВД, передавати їх відповідальній особі Міндовкілля. 

Обмеження гласності вимушені та необхідні на час війни, щоб ворог не міг отримати, наприклад, координати стратегічних об’єктів

Обмеженість прозорості та відкритості процедури – це вимушені та тимчасовим заходи, які відповідають статті 1 закону України “Про правовий режим воєнного стану”, нагадала Полуніна.

Іншим, набагато більш важливим, питанням, на погляд експертів, є недопущення порушення законодавства ЄС. Україна отримала шанс стати членом ЄС і скасування процедури ОВД, або порушення правил її проведення, може створити цьому перепони.

“Вже виникає питання: яка саме діяльність звільняється від ОВД (відновлювальні роботи з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій) і як діяти, якщо ця діяльність відповідно до Директиви 2011/92/ЄС таки має під неї підпадати.Чи порушує Україна законодавство ЄС у цьому випадку?, – пропонує для обмірковування експертка DiXi Group.

“Це дискусійне питання. І вже ці внесені зміни можуть викликати наслідки щодо недотримання зобов’язань перед ЄС. Що ж стосується так званого декларативного принципу ОВД, то ці ідеї не витримують жодної критики, оскільки абсолютно не існує такого варіанту в рамках права ЄС”, – резюмує Ольга Полуніна. 

Опитані експерти впевнені, що  державі потрібно зробити вибір: дерегуляція, яка буде зручна бізнесу, або статус кандидата, а в перспективі, членство в ЄС, а отже безпека та захищеність у майбутньому. Крім того, експерти визнають обмеження прозорості процедури, відзначаючи їх тимчасовий характер у період воєнного стану. 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"


Автор: Лариса Білозерова
 index 280%d1%85360 web