Останні новини

Майже неможливо знайти бізнес в Україні, який не відчув би на собі вплив тривалих відключень електроенергії. Проте навіть ті, хто відчуває цей вплив, готові до блекаутів: третина компаній здатна самостійно забезпечувати електропостачання у разі відсутності централізованого електропостачання. Найчастіше такі бізнеси використовують генератори, але майже половина з них диверсифікують джерела живлення, включаючи сонячні панелі або газові установки. Відповідно, зростає попит і на системи зберігання енергії — стореджі.

Як це працює: стореджі складаються з акумуляторів, підключених до мережі, які можуть поглинати надлишок енергії та направляти її назад у мережу, коли збільшується попит. Вони дозволяють резервувати енергію для використання під час відключення і навіть купувати енергію за нижчими тарифами, наприклад, вночі.

Системи зберігання енергії: для кого і навіщо?

Є три основні сегменти користувачів таких систем: малий бізнес, середній бізнес і великі промислові підприємства. Малий бізнес, наприклад, магазин чи СТО, може мати системи потужністю до 200 кВт, середній з власним виробництвом — до 1000 кВт, а великі підприємства використовують потужніші модульні системи.

Таку технологію можуть використовувати всі. Однак, спершу, давайте розберемося, для кого це найбільш доцільно?

Візьмемо до прикладу великий металургійний бізнес, який сам по собі дуже енергоємний, і навіть потужний модульний сторедж не забезпечить безперебійну роботу більше ніж на 20-30 хвилин.

Технічно, сторедж — це альтернатива генераторам, що працюють на викопному паливі. Перевага його у тому, що він ефективний не тільки під час відключень електроенергії: на відміну від генератора, який після роботи може місяцями стояти без використання в очікуванні наступного блекауту, сторедж можна використовувати щоденно. Наприклад, щоб закуповувати електроенергію за нижчими тарифами і зберігати її для подальшого використання.

Вартість енергії вночі значно дешевша для підприємств у час мінімального навантаження на електростанції — з 23:00 до 07:00. Тобто, підприємство може закуповувати електроенергію за вигідним тарифом, і у пікові години використовувати її. Якщо бізнесу не вистачає електроенергії від мережі, можна використати додатковий заряд акумуляторів, що збільшить потужність підприємства без необхідності реконструкції мереж.

Крім того, попит на стореджі зростає разом з попитом на джерела відновлювальної енергії. Оскільки виробництво сонячної енергії коливається залежно від погодних умов і часу доби, це призводить до періодів надмірного або недостатнього виробництва. У цьому полягає вирішальна роль систем зберігання енергії. Якщо бізнес встановив сонячні панелі, то в обід, коли сонячної енергії виробляється найбільше, ці надлишки можна зберігати і використовувати ввечері.

Отже, є щонайменше три переваги: перша — резервування електроенергії, друга — арбітраж за ціною, третя — повне використання сонячної енергії.

Як працює енергонезалежність для бізнесів в Україні: кейс у Богуславі

Стореджі можуть забезпечити безперебійний перехід виробництва при відключенні мережі, що критично важливо для більшості бізнесів в Україні. Наявність генератора не розв'язує проблему миттєво, оскільки переключення займає від однієї до п'яти хвилин, під час яких обладнання може зупинятися, що призводить до втрати матеріалів чи збоїв у виробництві. Системи на промислових стореджах дозволяють виконати більш плавний перехід. Крім цього, стореджі дозволяють балансувати споживання енергії протягом дня, використовуючи енергію з акумуляторів в пікові години.

Однак, для максимального забезпечення підприємства потужністю, стореджі та генератори можна поєднувати. Саме зараз ми реалізуємо такий проєкт у Богуславі. Для нас це перший у регіоні проєкт із застосуванням інтегрованих енергозберігаючих систем, і один із найскладніших, оскільки передбачає сонячні панелі, роботу з генератором та автоматичні перехідні процеси. Така схема дозволяє системі безперебійно перейти на альтернативне джерело живлення у випадку зовнішніх відключень і забезпечувати підприємство енергією без зупинки виробничих процесів.

Зараз ми завершуємо будівництво і налагодження цієї системи, яка має ємність 400 кВт*год і поєднана з генератором потужністю 500 кВт Процес зайняв приблизно чотири місяці з моменту укладання контракту до завершення налагодження. Зараз, коли ми вже знаємо як працювати з такими системами, можемо реалізувати такий проєкт вдвічі швидше.

Міжнародний контекст: який приклад може брати Україна?

Поки Україна лише розробляє масштабні проєкти з встановлення стореджів, світ активно впроваджує такі системи. Австралійська компанія Wärtsilä будує масштабний сторедж потужністю 2800 МВт*год, який здатний забезпечити живленням понад 150 тисяч господарств. Іспанський розробник планує побудувати «найбільшу систему зберігання енергії у світі» в Чилі до 2026 року. А у Латвії вже запущено перший комунальний проєкт системи зберігання енергії, що дозволяє акумулювати надлишкову енергію від вітрових електростанцій та відпускати її в мережу під час збільшення попиту.

Для українського бізнесу наявність стореджів — це свого роду децентралізація, яка дозволяє локально використовувати свою енергію. В Україні не стільки проблема з дефіцитом електроенергії, як з піковим споживанням. Якщо ми будемо масштабувати впровадження систем зберігання енергії, то маємо можливість ці піки зменшити. ДТЕК вже розпочав цей процес, анонсувавши восени будівництво системи зберігання енергії загальною потужністю 200 МВт*год, яка складатиметься з кількох об'єктів, географічно розподілених по Україні. Тим паче, що стореджі мають потенціал у різних регіонах країни — від південних областей, які завдяки своїй близькості до сонячних ресурсів, можуть генерувати більше енергії, так і до менш сонячних регіонів, як Київ.

Чи буде змінюватися тренд на стореджі в Україні?

Ринок зберігання енергії в Україні лише починає набирати обертів, але розвивається досить стрімко, оскільки підприємства шукають швидкі способи адаптації до раптових змін у виробництві електроенергії. Системи зберігання можуть кардинально змінити як розподіл, так і споживання енергоресурсів. Наразі, розвиток цього тренду залежить як від бізнесу, так і від держави, здатної забезпечити адекватну нормативну, фінансову та технологічну підтримку.

Автор: Олександр Бут, СТО в SUNSAY NRG