“Нафтогаз” планує накопичити на наступний опалювальний сезон понад 13 млрд куб. м блакитного палива. Цього обсягу країні має вистачити на зиму. Держава вже другий рік поспіль прагне обійтися без імпорту газу.

Водночас невідомо, чи включає ця цифра і газ, який знадобиться для роботи когенераційних установок. Нагадаємо, президент Володимир Зеленський вважає, що держава зуміє спорудити 1 ГВт потужності малої газової генерації. Утім, скажімо, фахівці Центру Разумкова такі плани на цей рік вважають нереалістичними.

Ризики ж для наступного опалювального сезону залишаються незмінними – це російські атаки. Кремль обстрілює ракетами та дронами українську енергетику. І ПСГ та видобуток не є виключенням.

 

Урядові плани та реальність

 

Для наступного опалювального сезону України має накопичити 13,2 млрд куб. м газу. Таким є урядовий план, повідомили в НАК “Нафтогаз України”. У компанії переконують, що цього обсягу цілком вистачить для наступної зими. Додали: закачування ресурсу відбувається у темпах, що є достатніми для виконання урядових завдань. У підземних сховищах вже вдалося накопичити понад 10 млрд куб. м.

“Наші темпи закачування, починаючи з квітня, випереджають цифри торішнього сезону. Зараз уже йдеться про цифру до на 400 млн кубометрів більшу. За добу ми закачуємо приблизно 28-30 млн. Місяці відрізняються, тепер виходимо на максимально швидке закачування. Це буде більше ніж 30 млн кубів на день”, – переконує голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

Натомість колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон темпи накопичення пального вважає занадто повільними. Експерт переконує: держава не встигне накопичити достатньо газу до початку опалювального сезону.

“При закачуванні по 28 млн куб. м на добу до 1 жовтня (початок нового газового року та ОЗП) буде десь 12 млрд куб. м, що на 1,2 млрд куб. м менше від оголошених планів накопичити 13,2 млрд куб. м”, – вважає Сергій Макогон.

При закачуванні по 28 млн куб. м на добу до 1 жовтня буде десь 12 млрд куб. м, що на 1,2 млрд куб. м менше від оголошених планів накопичити 13,2 млрд куб. м

За підрахунками колишньої міністерки енергетики Ольги Буславець, теперішні запаси газу у сховищах є нижчими, аніж на аналогічну дату 2023 року. Йдеться про різницю аж у 12%, це з урахуванням газу нерезидентів, що складає приблизно 600 млн куб. м. Натомість на європейському ринку ситуація спокійна: ціни не коливаються, попит знижується.

“Запаси природного газу в підземних сховищах Європи становлять 89,8 млрд куб. м, що вище середнього за останні 5 років на 16%, та вище минулого року на 0,1%. Рівень наповнення – 84%. Високий рівень ПСГ Європи – на 12,0 млрд куб. м більше 5-річного середнього – зменшує попит для закачування перед наступним ОЗП 24/25”, – зауважила колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.

Запаси природного газу в підземних сховищах Європи становлять 89,8 млрд куб. м, що вище середнього за останні 5 років на 16%

У "Нафтогазі" віддають перевагу закупівлі ресурсу у вітчизняних приватних видобувників. У компанії підкреслили: торги відбуваються прозоро через енергетичну біржу. Щодо обсягів, то у "Нафтогазі" підкреслили: готові придбати хоч увесь вільний газ на ринку. Ціна на нього змінюється, залежно від умов торгів, але у середньому йдеться про 14 тис. грн за 1 тис. кубів.

“Нафтогаз вже витратив майже 7 млрд гривень, а газу у сховищах більше не стало, бо коли купується газ всередині країни – його більше не стає, а просто змінюється власник”, – розповів Сергій Макогон.

У “Нафтогазі” вкотре повторили, що купувати газ за кордоном немає потреби. Водночас Кабінет міністрів не накладав заборон на імпорт пального. У НАК вважають, що цього опалювального сезону, як і попереднього, держава зуміє обійтися лише газом внутрішнього видобутку.

“Чи є в імпорті проблема? Немає! Імпорт можливий, він не заборонений. Я буду радий, якщо хтось буде додатково імпортувати і зберігати пальне в наших газових сховищах. Але всі сегменти, які забезпечує модель ПСО для населення, теплокомуненерго чи інше – це все має бути виключно коштом нашого газу. І в нас його достатньо”, – розповів Олексій Чернишов.

Що ж до темпів закачування газу, то голова правління “Нафтогазу” пояснив: 13,2 млрд куб. м держава планує накопичити не до 1 жовтня, а на місяць пізніше. Мовляв, досвід попередніх років свідчить, що опалювальний сезон починається вже з 1 листопада.

Але, скажімо, у Києві торік підключати будинки до тепла розпочали 16 жовтня. А об'єкти соціальної інфраструктури ще швидше – за заявками їм вмикали опалення на тиждень раніше. Схожа ситуація була у більшості міст. Щоправда у 20-х числах деякі громади тимчасово припинити обігрів батарей через надто теплу погоду. Згодом опалення знову подали.

 

Внутрішній видобуток: про що говорять цифри

 

У “Нафтогазі” звітують про ріст внутрішнього видобутку газу. За перше півріччя темпи вдалося наростити на 8%. Йдеться про 7,3 млрд куб. м газу. Щоправда така цифра вже поєднує показники не лише "Укргазвидобування", а й "Укрнафти". У НАК додали, що фактичні цифри видобутку перевищують операційний план на 2%.

Як пояснили в “Нафтогазі”, збільшення видобутку відбулося завдяки, зокрема, запуску 41 свердловини. З них – 14 відносяться до категорії високодебетних, тобто видобуток на них сягає показника у понад 100 тис. куб. м газу на добу.

“Щодо наших планів на цей рік, то Група "Нафтогаз" планує у 2024 році видобути до 15 млрд куб. м. Це буде консолідована цифра, бо тепер ми додаємо до нашого видобутку і показники "Укрнафти". Приватні компанії видобувають десь 3 млрд куб. м”, – розповів Олексій Чернишов.

Група "Нафтогаз" планує у 2024 році видобути до 15 млрд куб. м газу. Приватні компанії видобувають десь 3 млрд куб. м на рік

Загалом в Україні близько 80% видобутку належить саме державним компаніям. І їхня частка зростає. Натомість показники приватників падають. Варто зауважити, що з початку повномасштабного вторгнення Кабінет міністрів наклав мораторій на експорт газу.

До 2022 року ситуація у галузі була протилежною. Видобуток втрачали саме державні компанії. Натомість приватники останніми роками перед повномасштабним вторгненням лише нарощували показники.

“За рахунок власного видобутку ми дуже близько підійдемо до цільових показників закачки. Інша справа, що є звичайні воєнні загрози, ми бачимо ці обстріли по газовидобувних підприємствах. Але зараз політ нормальний. Щодо збільшення видобутку, з одного боку: нам кажуть поінформовані джерела, що загальний видобуток по країні не виріс. Але "Нафтогаз" звітує, що в нього зростання 7-8%. Подивімося на простій приватних компаній, у яких були арештовані рахунки чи майнові права. Їхня частка у загальному видобутку була десь 6-7%. Якщо скласти ці цифри, то й буде загальна картина”, – розповів експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Поки тривають судові баталії, Сахалінське родовище простоює, а держава за рік втрачає, за різними оцінками, 500-800 млн куб. м видобутку газу

Досі невирішеним залишається питання відновлення роботи одного з найпотужніших в Україні родовищ газу – Сахалінського. Поки тривають судові баталії, воно простоює, а держава втрачає колосальний обсяг блакитного палива. За різними оцінками йдеться про 500-800 млн куб. м на рік.

У “Нафтогазі” пояснили: якщо видобуток на цьому родовищі буде дозволений, то компанія готова розпочати підготовчі роботи. Проте відновити видобуток на ньому хутко не вийде, це потребуватиме інвестицій. У НАК пояснили: через простій Сахалінського родовища вже втратили з прогнозного плану видобутку 600 млн куб. м.

 

Потреби малої газової генерації

 

Скільки саме когенераційних установок вже вдалося приєднати до енергомережі – невідомо, уряд такі цифри не озвучує з міркувань безпеки. Натомість дані оприлюднювали міжнародні донори. Зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) закупило для нашої країни 91 установку, загальною потужністю понад 55 МВт. Проте лише близько чверті із них завершили процес приєднання.

Потужність когенерації Києва вже становить щонайменше 60 МВт. Столиця закупила 15 газових установок. Держава спростила процедури приєднання цієї техніки, однак у процесу побудови генерації все ще чимало запитань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Регіони України отримали 80 когенераційних установок

Наприклад, за якою ціною закуповуватимуть газ для таких установок. Ні уряд, ні “Нафтогаз” досі не називає цифр. Поки не озвучили і скільки саме газу потрібно буде, аби забезпечити когенерацію на опалювальний сезон.

“Обсяг потреби газу залежить від потужності цих установок, важко зараз щось сказати. Але, думаю, що в принципі тут поки що у нас проблем не буде. Оскільки не зможуть збудувати дуже багато потужності за цей період, щоб не вистачило природного газу. Думаю, потрібно буде додатково 300-500 мільйонів кубічних метрів газу, що, в принципі, не є критичним”, – вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

 

Війна та газ нерезидентів

 

Щонайменше сім разів цього року росіяни атакували інфраструктуру підземних сховищ газу на заході України. Сталося це у період з кінця березня, коли Кремль розпочав нову хвилю ракетного та дронового терору проти української енергетики. У “Нафтогазі” визнають це відбилося на бажанні нерезидентів закачувати газ на зберігання в ПСГ України. Водночас додають: попри воєнні ризики прогнозують суттєвий інтерес іноземців до українських сховищ. Нагадують про ситуацію попередніх років.

“У 2022 році було 300 млн кубометрів газу нерезидентів у наших сховищах – це дуже мало. А вже через рік ця цифра становила 2,5 млрд, і це під час повномасштабної війни. Спочатку йшлося про те, що для нерезидентів будуть якісь європейські гарантії. Але ці 2,5 млрд кубів зайшли на зберігання без жодної гарантії. Ми знайшли аргументи, щоб переконати іноземні компанії зберігати свій газ у нас, прозоро й ефективно організували відповідний процес. Проте це був виключно комерційний ризик цих компаній”, – розповів голова правління “Нафтогазу” Олексій Чернишов.

У 2022 році було 300 млн кубометрів газу нерезидентів у наших сховищах. А вже через рік ця цифра становила 2,5 млрд

Після опалювального сезону 2023-2024 років у сховищах залишалося близько 500 млн куб. м газу нерезидентів. Зараз цей обсяг зріс ще на понад 100 млн куб. м. І поки перспективи щодо закачування газу нерезидентами до українських ПСГ вельми туманні. Інтерес у іноземців може прокинутися хіба восени. Причин для цього тоді знайдеться кілька. По-перше, європейські сховища вже будуть практично повністю заповненими. По-друге, у “Нафтогазі” прогнозують значно більший спред цін, що може стати безпосереднім мотиватором для нерезидентів.

“З одного боку у них справді є певні побоювання обстрілів. З другого – торік прибутковість операцій була значно більшою. Тобто їм було вигідно закачувати гази до нас влітку, а забирати взимку. Можливо, спред і буде вищим, можу припустити. Тобто зараз він є 7 євро за МВт год, а торік був 20 євро”, – зауважив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Зберігання газу нерезидентів в українських сховищах приносить фінансову вигоду. А ще має важливу технічну функцію – підтримання тиску

Окрім фінансової вигоди, зберігання газу нерезидентів в українських сховищах має ще важливу технічну функцію – підтримання тиску. Що більше пального під землею, то легшим є процес підняття газу нагора. Тим паче наприкінці опалювального сезону, коли у лютого-березні загальні запаси палива на мінімумі, а ймовірність морозів ще висока.

У “Нафтогазі” також зауважили, що Україна зацікавлена у зберіганні у ПСГ пального з Азербайджану. Такі переговори вже тривають, зауважили у компанії.

Залишається актуальним і процес посилення протиповітряної оборони України. Адже росіяни не полишають спроб повністю знищити українську енергетику. Одна з ідей полягає у тому, щоби ППО країн НАТО, зокрема, Польщі, обороняли повітряний простір західних областей України. Це б дозволило убезпечити від російських дронів та ракет також й інфраструктуру газових сховищ. Однак поки така ідея залишається тільки на словах.

Сергій Барбу, спеціально для “Української енергетики”