Останні новини

Приватне акціонерне товариство (ПАТ) «Укрнафта», яке є складовою державного холдингу «Нафтогаз України», до кінця поточного року збирається стати власником частки 51% «Альянс Холдингу», що належить міжнародній корпорації Shell. Якщо угода буде закрита (а для цього свою згоду ще має дати Антимонопольний комітет України, АМКУ), «Укрнафта» додасть до своїх активів працюючих 118 автозаправочних комплексів (АЗК), що з 2006 року відомі в Україні під брендом Shell.

«Українська енергетика» розібралась в деталях угоди, її наслідках для ринку та які зміни вона може принести для бізнесу «Укрнафти».

Розрахунки та очікування

АЗК Shell представлені в 20 регіонах України, із них найбільше – 34 - в Києві та області. Рішення про їх придбання було погоджено з наглядовою радою «Укрнафти» після того, як радники з Rothschild & Co провели фінансову оцінку угоди та активів і юристи Sayenko Kharenko з аудиторами KPMG надали позитивні висновки.

«Придбання бізнесу, який протягом 15 років очолювала авторитетна міжнародна група, що інвестувала у розвиток понад $460 млн, забезпечить компанії розширення мережі автозаправних станцій та частки ринку, що відповідає стратегії розвитку до 2028 року», - йдеться в повідомленні, яке опублікував на своїй сторінці в мережі Facebook керівник «Укрнафти» Cергій Корецький.

Серед переваг майбутньої угоди він також вказав на можливості «посилити позиції… для надійного забезпечення потреб суспільства та Сил безпеки та оборони України в паливно-енергетичних ресурсах».

Угода дозволить «Укрнафті» наростити загальну кількість власних АЗК до 665, та посилити присутність в столичному регіоні.

Очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов вважає, що здатність «Укрнафти» до масштабування бізнесу свідчить про те, що «державний холдинг не лише адаптувалася до умов війни, а й стає сильнішим». «Ми зберігаємо гнучкість і не боїмося ухвалювати рішення, які дозволять державі заробляти. Це в кінцевому результаті створить додаткові фінансові надходження для Групи Нафтогаз та сприятиме збільшенню відрахувань до державного бюджету», – зауважив він.

Сергій Корецький вказав, що прибуток, який отримуватиме «Альянс Холдинг» у майбутньому, буде надходитидо державного бюджету через розподіл дивідендів.

Політична ситуація зараз сприяє тому, аби Антимонопольний комітет надав згоду на укладання угоди, яка дозволить «Укрнафті» стати мажоритарним власником «мережі АЗК, що входить до ТОП-10 мереж за обсягами продажів в Україні та кількістю заправок, розташовані в сприятливих зонах з інтенсивним трафіком» (цитата із повідомлення «Укрнафти»).

Крім «Укрнафти» з часткою 51%, іншим акціонером ТОВ «Альянс Холдинг» у розмірі 49% наразі є Фонд державного майна України, який цього літа почав готувати свій пакет акцій до продажу на аукціоні.

Нинішня угода із Shell коштуватиме держкомпанії $30-50 млн. Таку оцінку наводить аналітик компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко. Сергій Куюн із «Консалтингова компанія А-95» в коментарі «Українській енергетиці» назвав цифри у схожому діапазоні - $40-50 млн. «Вартість однієї станції я оцінюю у $0,8-1,0 млн. Відповідно, вся мережа Shell, яка складається із 132 заправок, може коштувати $105-132 млн. Але з них 7 опинилися на окупованих територіях, 7 – зараз не працює, але може бути запущено в роботу. Крім того, будь-якому покупцю треба буде інвестувати у ребрендінг», - пояснив експерт.

В «Укрнафті» вартість угоди з Shell не розкривають, але вказують на те що в процесі переговорів ціну було знижено на 25% від першої вартості, запропонованої продавцем.

Аби розрахуватись із міжнародною корпорацією, «Укрнафта» збирається отримати банківський кредит і протягом року провести ребрендинг усіх 118 АЗК. Крім того, державна компанія обіцяє зберегти весь персонал (1550 працівників) та виконати умови існуючих договорів, укладених без її участі за попереднього власника.

Наслідки та перспективи

В 2006 році бренд «Shell» став першим міжнародним брендом на українському роздрібному ринку автомобільного пального. Угода про продаж мережі АЗК «Укрнафті» засвідчила, що велика західна корпорація позбавляється активів і повністю зупиняє інвестиції в Україні. «Мені дуже шкода, що Shell уходить з українського ретейлу. Уходить справжній інвестор, вертикально-інтегрована нафтогазова компанія. Вони, по суті, у нас була останньою. Це дійсно поганий сигнал», - відзначив в інтервʼю «Українській енергетиці» Олександр Сіренко. Він також вважає недоцільною під час війни угоду «навіть на кілька десятків мільйонів доларів», яка передбачає валютні розрахунки українського контрагента з міжнародною компанією, тому що «гроші зникнуть за кордоном».

Ознаки того, що компанія Shell втрачає інтерес до бізнесу в Україні, зʼявилися в 2014 році, після анексії Криму Росією і збройного конфлікту за участю сепаратистів на Донбасі. «Було очевидно, що вони почали мучитися. Все вагалися, приймати рішення про вихід з України чи ні. І ось, зрештою, визначилися – продаватись. Не змогли справитися з викликами війни, коли їх конкуренти не просто вистояли, а наростити прибутки та почали інвестувати в новий бізнес. Поведінка Shell виглядає неспортивною», - вважає Олександр Сіренко.

Вельми показовим в цьому контексті співрозмовник «Української енергетики» називає приклад Віталія Антонова, власника OKKO Group. Основу його групи складають продажі пального через власну мережу АЗС, що працює під брендом «ОККО». А тепер він поширив експансію на сектор відновлюваної енергетики, аграрне виробництво та збирається побудувати в Карпатах гірський курорт GORO Mountain Resort за $1,5 млрд.

Щодо наслідків для споживачів думки експертів відрізняються. Олександр Сіренко бачить недолік в тому, що з українського ринку зникає впізнаваний міжнародний бренд Shell, а разом з ним – і міжнародні практики, регламенти і стандарти, до яких місцеві мережі ледь дотягують, «бо дорого». «Це, для прикладу, техніка безпеки», - сказав експерт.

А Сергій Куюн вказав на висновок, що на перший погляд може видатись парадоксальним: попри те, що присутність «Укрнафти» на паливному ринку зростає, її угода із Shell може привести до загострення конкуренції. АЗК «Shell», нагадує він, продавали пальне за самим високими цінами на українському ринку, водночас програючи конкурентам у маркетингу, який є визначальним у боротьбі за клиєнтів.

«Укрнафта» зробила іншу ставку: компанія провадить доволі агресивну цінову політику, знижуючи ціни, та нарощує маркетингові й сервісні програми. «Із розширенням покриття цей вплив буде зростати, зокрема у економ-сегменті ринку як найбільш масовому. Це абсолютно не властиво нашим державним компаніям», - сказав Сергій Куюн.

Нові зелені можливості

Сучасна державна енергетична політика в Україні будується на стратегічному баченні про те, що країна має стати енергетичним хабом Європи. Потенціал «Укрнафти» повʼязаний не тільки із паливним ритейлом, але й із видобутком і переробкою вуглеводнів. Тому вона має можливості стати потужним гравцем. «В разі закінчення війни вона зможе відбудувати Кременчуцький нафтопереробний завод та стати найбільшим постачальником пального на українському ринку», - додав Сергій Куюн. За словами експерта, «Укрнафта» буде орієнтуватись в ціноутворенні на імпортний паритет зі світовим ринком, а не на дешеві російськи або білоруські продукти, як це було раніше». Тому й прибутковість нафтопереробки «різко збільшиться», а з нею – і прибутки компанії.

З іншого боку, на традиційний бізнес «Укрнафти», повʼязаний з викопним паливом, посилює тиск сучасна климатична політика, яка передбачає переход на відновлювані джерела енергії та новітні технології для скорочення викидів вуглецю. Це потребує значних коштів. Посилення ринкових позицій в Україні, до якого прагне «Укрнафта», дозволить залучати вигідні кредити від міжнародних фінансових інституцій і спрямовувати їх у проєкти декарбонізації.

Перші кроки для зеленої трансформації «Укрнафта» вже зробила. Залучивши фахівців Проєкту енергетичної безпеки, що реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), компанія почала впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) принципів у бізнес-процеси. Ця колаборація передбачає проведення розрахунків викидів парникових газів, визначення потенційних можливостей для зниження впливу діяльності компанії на довкілля та підготовку звітності зі сталого розвитку за міжнародними стандартами.

Наступним кроком «Укрнафти» має стати розробка стратегії зеленого переходу та впровадження проєктів декарбонізації.

Старі політичні ризики

Радикальна трансформація, що відбувається в «Укрнафті» після націоналізації частки Ігоря Коломойського на період війни, вже принесла позитивні зміни. Досягнення державного менеджменту в компанії Президент України Володимир Зеленський відзначив у своїй промові, представляючи на цьому тижні у парламенті «План стійкості».

Голова держави звернув увагу на «історично найбільші фінансові, дуже вагомі результати» і «постійну сплату» дивідендів і податків до державного бюджету. Так, з його слів, «У 23-му – 24-му роках «Укрнафта» сплатила 78 мільярдів гривень тільки податків, має зараз чистого прибутку 43 мільярди. Постійно сплачує в бюджет дивіденди. І це в час війни».

Та не варто забувати про ризики, характерні державним компаніям без належного корпоративного управління за стандартами OЕСР - Організації економічного співробітництва та розвитку.

Ці ризики повʼязані із можливістю використанням ресурсів владними елітами для особистих потреб. Сергій Куюн в цьому контексті вказав на «Нафтогаз України» і польську енергетичну корпорацію Orlen, які «не раз перетворювалися в інструмент політичного впливу».

Світлана Долінчук, спеціально для "Української енергетики"