Останні новини

2 березня у приміщеннях Верховної Ради України відбувся круглий стіл, на якому експерти, політики та представники громадськості обговорювали впровадження RAB-регулювання в Україні: чи є RAB-тариф обґрунтованим, як нова система тарифоутворення вплине на процес приватизації в енергетичному секторі та економічну політику держави.

Запровадження RAB-тарифів в електроенергетиці: реформа чи перешкода

Захід відбувся за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та за сприяння Уряду Великобританії.

Нижче короткі тези ключових спікерів:

Олександр Домбровський, в.о. Голови Комітету з питань ПЕК: «Я хотів би звернути проблему всіх на те, що ми маємо достатньо серйозні виклики в енергетиці. Це пов’язано, зокрема, з технічним станом енергетичної інфраструктури: і тією, яка генерує електричну енергію, і тією, яка розподіляє її. Я наведу два приклади: перший – загальна довжина наших електричних мереж складає 800 тис. км: ними можна 20 разів «обійти» по екватору. Якщо ми візьмемо газові розподільчі мережі, то їхня довжина складає 400 тис. км. Тобто ми повинні розуміти обсяг цієї проблеми з огляду на її величину. Тим паче, що більше 50% електричних мереж потребують капітального ремонту, заміни і модернізації».

Лев Підлісецький, народний депутат: «Взагалі я великий прихильник RAB-тарифоутворення, але правильного. Я би запровадив його ще два-три роки тому. Суть і мета запровадження RAB-регулювання полягає в тому, щоб власники обленерго мали стимули вкладати в безпеку і якість роботи, щоб вони були стимульовані інвестувати в цей бізнес, а не виводити ці гроші в офшори, складати на рахунках або заводити в інші бізнеси. Це абсолютно благий намір і вона має бути реалізована. Що для цього потрібно? Треба дати таку ставку доходності на вкладений капітал, яка буде їх приваблювати. Що ми маємо на сьогодні? В 2015 році ми обговорювали 5% на стару базу, 19% на нову. Сьогодні ми маємо по 12,5% і на стару, і на нову. Вчора було повідомлення – НБУ підняло кредитну ставку до 17%. Чи є якийсь ідіот-власник обленерго, який буде вкладати кошти під 12,5%? Я не думаю. Тобто це абсолютно вбивча система для нових вкладень. Нових вкладень при такій системі не буде».

Олексій Рябчин, народний депутат: «Повністю підтримую колегу – Льва Підлісецького. Це той випадок, коли в нашому Комітеті є згода стосовно того, що ті речі, які були раніше озвучені – про те, як вводитиметься RAB-тариф, прогресивна методика, і що те, як воно вводиться в Україні – це, знаєте, такий хештег «зрада». І це не тільки зрада для промислових підприємців, а й для населення. Малий та середній бізнес добре відчують на собі таке впровадження RAB-регулювання. Але питання, чи підвищиться якість послуг, чи просто хтось на цьому заробить, залишається».

Дмитро Вовк, голова НКРЕКП: «Якщо розглянути в кожній окремій країні Європи як роблять регулятори, незалежні та професійні, які тривалий час функціонують без політичного впливу, то у всіх випадках за основу береться середньозважена вартість капіталу. Як резюме, хочу сказати наступне: RAB-регулювання є необхідною реформою для України, тому що запропонована модель відповідає європейським національним пріоритетам. Документи розглядалися фаховими спеціалістами, розглядались словацьким регулятором і багатьма іншими профільними установами. Запровадження RAB-регулювання в принципі створює нову парадигму, оскільки компанії будуть зобов’язані “крути-не-верти” заощаджувати і мотивацією менеджменту буде заощаджувати, тому що тарифи будуть фіксовані на період дії регуляторного періоду – 3 роки перших та 5 наступних. Обов’язковість інвестицій – 50% від норми доходу, а також внутрішнє їхнє спонукання, оскільки при заощадженні ці кошти залишаються для них. Як тільки це рішення [про запровадження RAB-регулювання – У. Е.] запроваджено, НКРЕКП вже довела, що контроль забезпечує над цільовим використанням коштів ліцензіатами належний, приймає рішення про застосування штрафів і, відповідно до методики, у разі якщо ліцензіати не виконують вимоги регулятора, у них будуть вилучені кошти і вони знову будуть переведені на систему «Затрати+».

Володимир Сивак, директор Запорізького титано-магнієвого комбінату: «Ми вдячні, що запросили наше підприємство, оскільки ми є підприємством електрометалургії. Це підприємство, яке в собівартості своєї продукції має 40% електроенергії. Тому всі фактори, які можуть збільшити ціну електроенергії, нас дуже турбують. Та інформація, яку нам вдалося отримати з відкритих джерел, свідчить про те, що введення стимулюючих тарифів для розподільних мереж може вплинути на збільшення від 10 до 40% ціни кінцевої для нас – це нас серйозно стурбувало. Тому що ринок нашого продукту напряму пов’язаний із собівартістю нашого продукту. На сьогодні ми, в частині тарифу, вже неконкурентоспроможні. Тобто ми присутні на ринку, але за рахунок тарифу на електроенергію собівартість нашої продукції більша на 700-1300 дол. за тонну дорожче. Казахстан на 60% нижче тариф на електроенергію для «титанщиків», у РФ – на 40%, на 20% - у Японії, Китаї та США».