МК “Азовсталь”, Маріуполь, 28 квітня 2022 року. Джерело: REUTERS/Олександр Єрмоченко

 

Екосистеми України з початку вторгнення рф зазнали втрат. Підтверджено 254 випадки екоциду та нараховано півтори тисячі фактів знищення українського довкілля, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Про конкретні приклади шкоди навколишньому середовищу України дізнавалася “Українська енергетика.”

 

Загальні збитки екосистем України продовжують зростати

Найдовше від російського вторгнення страждає довкілля Донецької та Луганської областей, які зазнають руйнувань з 2014 року. З початку повномасштабної агресії росії у лютому 2022 року під постійними ударами знаходяться екосистеми півдня (Запорізька, Херсонська, Миколаївська області) та півночі України (Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська області).

Збитки екосистемам, за попередніми оцінками Міндовкілля, на початок червня вже  перевищують 200 млрд грн.  

Це, зокрема, забруднення атмосферного повітря, ґрунтів і водойм, підтоплення територій, порушення біорозмаїття, знищення і пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, виникнення лісових пожеж, в тому числі у Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. 

Для фіксації випадків та фактів екологічних злочинів Міндовкілля запровадило мобільний застосунок – “ЕкоЗагроза”, де кожен українець може повідомити про шкоду довкіллю у своєму регіоні.

 

Дії агресора погіршують якість атмосферного повітря 

Основними причинами забруднення повітря з негативними наслідками для довкілля експерти називають бомбардування об’єктів паливно-енергетичного комплексу, хімічної промисловості, сільськогосподарських об’єктів та сховищ мінеральних добрив.

Фахівці Держекоінспекції (ДЕІ) попереджають, що внаслідок пожеж на нафтобазах виділяються оксиди азоту, аміак, сірчистий ангідрид, бензапирен, оксиди вуглецю, метали та їх сполуки. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані. Це впливає на якість атмосферного повітря та, в подальшому, на здоров’я людини.

Одним з прикладів забруднення, які наводяться у дослідженні аналітичного центру DiXi Group, є атака на нафтогазовидобувний комплекс у Сумській області. Упродовж двох діб під час пожеж відбувалося безперервне інтенсивне забруднення атмосферного повітря продуктами горіння. Фахівці ДЕІ оцінили загальну суму шкоди довкіллю внаслідок цієї атаки на Сумщині більш ніж у 140 млн грн. 

Загалом за три місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну постраждали об’єкти нафтової інфраструктури у 15 областях України, детально про наслідки втрат можна дізнатись у додатку до дайджесту DiXi Group.

 

Гасіння пожежі на об’єкті нафтогазового комплексу. Джерело: Держекоінспекція 

 

Наразі, за даними реєстру ”ЕкоЗагроза”, за час війни згоріло 85 тис. тонн нафтопродуктів, у результаті чого в атмосферу потрапило біля 300 тис. тонн викидів від продуктів горіння.

Дані, які формують базу Міндовкілля, надходять з кількох джерел. Серед них громадська організація SaveDnipro, яка займається моніторингом якості атмосферного повітря.

“З перших днів вторгнення ми розробили новий функціонал в нашому чат-боті, для повідомлення про екозлочини. Станом на 5 червня 2022 року користувачі повідомили про 139 злочинів і, найбільше з них, про промислові аварії. Ми ретельно відстежуємо влучання в об’єкти нафтової інфраструктури через те, що від влучень в об’єкти цієї галузі завдається найбільшої шкоди довкіллю”, – Павло Ткаченко, керівник IT-напрямку SaveDnipro.

Експерти громадської організації SaveDnipro у коментарі “Українській енергетиці” уточнили, що прицільне знищення нафтових об’єктів, не тільки спричиняє дефіцит пального, а й завдає критичної шкоди довкіллю.  

“Крім забруднення атмосферного повітря від влучення у об'єкти нафтової інфраструктури, повітря страждає від наслідків руйнування промислових об'єктів (проммайданчиків, складів, місць видалення відходів) та самих вибухів ракет, яких, за даними офіційних структур, відбуваються, у середньому, по 10-14 щодоби”, – інформує Ірина Черниш, голова SaveDnipro. 

Станом на 24 травня 2022 року спеціалісти SaveDnipro зафіксували 36 ворожих влучень в об'єкти нафтової інфраструктури. Для підрахунку вони використовували офіційну інформацію з відкритих джерел.

Експерти організації підкреслили, що росіяни неодноразово цілять в ті самі місця: так, у Кременчуку в нафтопереробний завод прилітало тричі, а Лисичанську не пощастило: щонайменше, шість разів.

Щодо відкритості даних про якість повітря, Ірина Черниш зауважила, що наразі консолідованої державної системи моніторингу цього показника в Україні немає, а більшість власників оперативних даних (органи місцевого самоврядування) закрили цю інформацію від початку повномасштабного вторгнення. Експертка вважає це порушенням конституційних прав громадян України та Оргуської Конвенції,  бо екологічна інформація захищена ст.50 КУ та не може бути прихована.

“Може здатися, що питання моніторингу, цифровізації і доступу до інформації у сфері захисту довкілля в умовах війни не на часі. Проте, у майбутньому ми не зможемо досягнути цілей “Зеленого курсу” та Угоди про асоціацію України з ЄС, якщо не матимемо основи: якісної, розгалуженої та захищеної екологічної інформації”, – описала майбутні ризики Ірина Черниш. 

 

Як війна перетворює українські лани на випалену землю

Будівництво фортифікаційних споруд, вибухи снарядів та авіабомб, що утворюють великі воронки на місцевості, призводять до порушення рельєфу, вказали експерти. Внаслідок руху важкої техніки відбувається деградація рослинного покриву, посилення вітрової та водної ерозії.

Забруднення родючого шару ґрунтів та гірських порід є наслідками багатьох руйнівних процесів, зокрема, розривів снарядів, витоків забруднюючих і небезпечних речовин з пошкоджених ємностей та відходів внаслідок руйнування гребель полів фільтрації, руйнування очисних або гідротехнічних споруд. Окрім того, відбувається забруднення ґрунтів та ґрунтових вод трупною отрутою внаслідок масової загибелі людей та тварин.

Всі ці екокатастрофи призводять до потрапляння у ґрунт хімічних речовин.

 

Супутниковий знімок полів біля Слов'янська, зрізаних сотнями артилерійських снарядів. Джерело: Maxar Technologies / Reuters 

 

Шкоду від хімічного забруднення грунтів як для людей, так і для живих істот, пояснив Олексій Василюк, керівник ГО Українська природоохоронна група (UNCG).

Він зазначив, що під час вибухів у ґрунті, окрім важких металів, лишається багато сірки. Частина цього хімічного елементу, яка є компонентом значної частини боєприпасів, у вигляді порошку залишається у воронках та навколо, а в контакті з опадами перетворюється на сірчану кислоту. 

“Хтось придумав такий “ліричний” термін, що після війни лишається випалена земля. Так ось, випалена земля, це цілком реалістичний термін, який означає, що ця земля випалена не вогнем, а кислотою. І це дуже погано, зокрема, для ґрунтів, бо у цій кислоті згорають ті мільйони організмів, які формують покривний шар ґрунту, формують екосистему”, – констатував Олексій Василюк. 

Під час експертної дискусії він зауважив, що треба готуватись до наслідків забруднення українських ґрунтів у повоєнний час.

“Ми не маємо обіцяти світу одразу після звільнення відновити всі забруднені поля. Франція, Аргентина, Німеччина, майже всі країни колишньої Югославії  вивели колосальні площі з сільськогосподарської обробки, деякі з них до сьогодні не обробляються, – поділився експерт. – А в Україні, наразі, просто безпрецедентні масштаби залучення боєприпасів під час військових дій. Значна частина забруднених земель має бути виведена з обороту”. 

Реєстр прикладів нищівної дії війни довкіллю поповнюється. Один з таких кейсів представлений у переліку: знищення окупантами агропромислового комплексу на Харківщині, який обстрілюється військами рф з самого початку вторгнення.  

Зафіксовано пошкодження приміщень підприємства, знищено інфраструктуру та вбито худобу, яка вирощувалась на підприємстві. Сума збитків довкіллю, згідно з розрахунками фахівців ДЕІ, склала понад 14,6 млрд грн.

 

Знищена інфраструктура та вбита худоба агропромислового комплексу на Харківщині. Джерело: пресслужба Держекоінспекції (ДЕІ)

Наслідком руйнувань стало засмічення земельної ділянки площею 253 тис. кв.  м  будівельними та побутовими відходами, відходами тваринництва, тушами вбитих корів тощо. Об’єм забруднень сягнув 127 тис. куб. м. 

Заподіяні державі збитки, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, розраховані відповідно до Методики визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, розробленої фахівцями Оперативного штабу при Держекоінспекції.

 

Мешканці  окупованих територій потерпають від нестачі чистої води 

Україна вважається маловодною країною Європи. Наразі, системам поверхневих та підземних вод ще більшої вразливості додають бойові дії. 

Забруднення поверхневих та підземних вод спричиняють викиди забруднюючих речовин внаслідок пошкодження очисних споруд, руйнування складів хімічних речовин, витік нафтопродуктів. Існує значна загроза виникнення несанкціонованих звалищ, відходів життєдіяльності у містах з пошкодженою комунальною інфраструктурою, розбитої техніки у регіонах активних бойових дій поблизу водойм та внаслідок стихійних поховань.

Відсутність водопостачання та стихійні захоронення людей на вулицях Маріуполя та в зруйнованих будинках, за словами спеціалістів, призвели до ризику зараження поверхневих вод. 

Місто було заблоковано окупантами майже три місяці. Бомбардування російськими військовими житлових кварталів та інфраструктури, а також блокування виїзду з міста городян, призвели до масштабної гуманітарної катастрофи. За різними оцінками в Маріуполі загинуло, щонайменше, 20 тисяч мешканців. 

У травні МОЗ заявив про ризик поширення холери у Маріуполі. Регіональна директорка з надзвичайних ситуацій ВООЗ Доріт Ніцан відзначила, що через зруйновану систему водопостачання у місті, можливе поширення інфекційних захворювань, зокрема, холери.

Внаслідок обміління, забруднення водних об’єктів та руйнації цілої екосистеми водойми через пошкодження гребель та дамб виникає загроза епідемій інфекційних захворювань та руйнування водних екосистем.

В результаті бомбардування та руйнування частини греблі Оскільського водосховища на Харківщині на початку квітня піднявся рівень води у Сіверському Дінці. Вода підтопила населені пункти Студенок та Святогірськ. Цей паводок спричинив забруднення річки комунальними стічними водами, органікою та твердими відходами. 

Оскільське водосховище навпаки обміліло, а це змінило всю екосистему регіону, яка формувалась роками. Наразі 9 тис гектарів замуленого дна водосховища оголено та зазнає вітрової ерозії. Рослинність берегів вже колишнього Оскільського водосховища втратила звичний гідрологічний режим і навряд чи відновиться. 

 

Обміліле Оскільське водосховище, зруйнований Гороховатський міст. Джерело: Боровська сільрада

Екологи відмічають, що зруйновану війною дамбу не вийде відновити, і пропонують брати до уваги міжнародну практику відмови від створення штучних екосистем.

“Практика позбуватися старих та мало/нефункціональних дамб давно є прийнятною на території ЄС та США, та активно поширюється у наші дні. 2021 рік став рекордним: 239 занедбаних або стрих дамб було демонтовано в ЄС. По кожній з них проводилося ґрунтовне дослідження перед- та післяумов виведення їх з експлуатації”, – розповів Олексій Василюк. 

Він вважає більш екологічним варіант остаточного демонтажу греблі Оскільського водосховища та відновлення природного русла та заплави річки Оскіл.

 

За час війни від пожеж постраждало 250 тисяч гектарів українських лісів

Експерти Української природоохоронної групи оцінюють нинішній стан природно-заповідного фонду стримано оптимістично.

“Деякі наші національні природні парки страждають від масштабних пожеж. У зоні окупації і бойових дій знаходяться 17 національних природних парків, чотири природних заповідники і два біосферних заповідники, але це не означає, що вони знищені. Наразі природно-заповідний фонд не дуже постраждав, тому, що війна здебільшого триває в населених пунктах. Дикій природі пощастило більше ”, – зазначив еколог Олексій Василюк.

Втім експерт додає, що пожежі в лісових масивах, які наразі спалахують внаслідок обстрілів та бойових дій, тривають, бо рятувальники не можуть виконувати свої обов’язки. Загальні площі лісів, пошкоджених пожежами, наразі оцінюють у 250,2 тис.  га.

Один з таких регіонів – окупована Луганщина. Внаслідок пожеж, що виникли через військову агресію російських військ, зазнають пошкоджень території природно-заповідного фонду. Зокрема, страждає Національний природний парк “Кремінські ліси” – найбільший природний масив лісів на сході України, частина прилеглого степу та гідрологічний заказник. 

Фахівцям ДЕІ у Луганській області доводиться виявляти пожежі дистанційно, ці дані  фіксують супутники.

 

Кремінські каптажі – гідрологічний заказник місцевого значення. Луганська область.  Джерело: фото Nikola Skuridin
 

За розрахунками ДЕІ, окупанти знищили понад 17 тисяч гектарів лісу на Луганщині, сума збитків довкіллю становить понад 38,3 млрд грн. 

Оцінку проводили відповідно до розробленої Оперативним штабом при Держекоінспекції Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди.

За словами очільника Міндовкілля  Руслана Стрілеця, сьогодні важливо, аби світові держави об’єдналися та допомогли Україні  у боротьбі за компенсацію з боку агресора за руйнування довкілля.

Наразі, у профільному міністерстві вважають, що фіксація екологічних злочинів  важлива  та необхідна справа. Руйнування українського довкілля це проблема не лише України, а й усього світу, адже всі екосистеми пов’язані. 

Про це міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець  заявив під час виступу на конференції у рамках Зеленого тижня ЄС-2022 у Брюсселі.

Експерти відзначили значний негативний вплив на екосистеми, які спричиняють бойові дії. Наведені приклади показують, що війна кожного дня знищує довкілля. Крім того, фахівці наголошують, що негативні наслідки екологічних злочинів рф не обмежуються територією України, а, в окремих випадках, мають транскордонний вплив. Вони відмічають, що всі збитки необхідно фіксувати, оцінювати їх впливи на довкілля комплексно, бо агресор має відшкодувати всю нанесену шкоду.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”