За підсумками 2024 року страхові компанії по всьому світу повинні будуть виплатити понад $135 млрд за збитки від стихійних лих, спричинених кліматичними змінами. Про це йдеться в звіті швейцарської перестрахувальної компанії Swiss Re.

Порівняно з попереднім роком сума зросла на 17%, і вже пʼятий рік поспіль вона перевищує $100 млрд через зростання кількості і масштабу природних катастроф. Swiss Re пов'язує таку тенденцію з глобальним потеплінням: 2024 рік стає найспекотнішим роком за всю історію спостережень із температурою на 1,54 °C вище середнього доіндустріального рівня.

Політичні умови для приборкання кліматичної кризи та її наслідків наступного року навряд поліпшаться. Деякі галузеві експерти, коментуючи підсумки президентських перегонів у США, не змогли втриматися від епітета «катастрофічні». «Новий термін Дональда Трампа становить серйозну загрозу для планети», - йдеться в заяві екологів, процитованій виданням The Guardian.

Їхні побоювання не безпідставні. Трамп уже обіймав президентську посаду з 2017 по 2021 рік і проявив себе як кліматичний скептик, а також прихильник видобутку вуглеводнів. Зокрема, він заявляв, що «світу потрібно глобальне потепління, щоб впоратися з рекордними морозами»

Крім того, він анонсував тоді вихід США із Паризької кліматичної угоди, яка є основним міжнародним договором у сфері скорочення викидів парникових газів.

Сполучені Штати посідають друге місце серед країн за обсягом емісії вуглецю, тому денонсація Паризької угоди поставила під питання можливість людства зберегти умови на планеті, придатні для життя.

 Збутися намірам Трампа не дала перемога Джо Байдена в попередніх виборчих перегонах. Але тепер ситуація може знову змінитися.

«Українська енергетика» розібралася, як політика новообраного президента США позначиться на климатичному порядку денному та розподілу інвестицій в енергетиці.

Новий поштовх для нафтогазових компаній

У передвиборчих обіцянках 2024 року Трамп називав Паризьку угоду «катастрофою», «обдираловкою» і вкотре пообіцяв відмовитись від неї, щоб підтримувати індустрію викопного палива.

«У нас більше «рідкого» золота, ніж у будь-якій країні світу», - виголосив у своїй промові після оголошення результатів виборів Дональд Трамп, маючи на увазі масштабні запаси нафти в надрах США.

Одним із неформальних слоганів його передвиборчої кампанії стали слова «Drill, baby, drill». Так Трамп обіцяв почати розробку нових родовищ і збільшити видобуток вуглеводнів.

На його думку, це знизить ціни на електроенергію в США і покладе край інфляції. При цьому видобуток нафти в країні, завдяки новим технологіям, у 2023 році і так зріс до рекордного за останні 14 років показника.

Головний виконавчий директор нафтосервісної компанії Canary LLC Ден Еберхарт вважає, що президент Трамп прискорить розроблення родовищ на морському шельфі, а також збільшить темпи будівництва трубопроводів і видобутку сланцевої нафти на федеральних землях. Якщо за президентства Байдена було заплановано три аукціони на розробку офшорних родовищ протягом п'ять років, за Трампа їхня кількість може сильно зрости.

Така політика загальмує відмову від традиційних джерел енергії, хоча, згідно з науковими висновками, саме спалювання вугілля, нафти і газу спровокувало поточну кліматичну кризу: швидке зростання глобальної температури на планеті і збільшення кількості повеней, лісових пожеж і погодних аномалій.

Лише 2023 року в США понад 2000 осіб в Аризоні, Неваді й Техасі загинули через безпрецедентну спеку, країна пережила 28 погодних і кліматичних катастроф, кожна з яких завдала збитків на понад мільярд доларів.

У 2024 році американці знову страждали від виснажливої спеки, а також ураганів і повеней. Але Трамп заперечує, що це пов'язано зі зміною клімату, спричиненою викидами парникових газів від енергетики та промисловості.

Перешкоди для зеленої енергетики

Ймовірно, 47-й президент США спробує скасувати або послабити Закон про зниження інфляції (IRA), ухвалений 2022 року американським Конгресом, який став центральним елементом економічної стратегії Байдена.

Завдяки цьому документу майже $370 млрд найближчими роками піде на підтримку «зеленої» економіки. Закон забезпечує податкові пільги та гранти для бізнесу, який скорочує викиди парникових газів в електроенергетиці, транспорті, промисловості, будівництві та сільському господарстві.

Експерти аналітичного центру Energy Innovation Policy & Technology підрахували, реалізація IRA дасть змогу США скоротити до 2030 року викиди вуглекислого газу на 37-41% порівняно з рівнем 2005 року.

Це трохи не дотягує до встановленої Джо Байденом мети в 50-52%, але наближає до неї як ніколи раніше, і в поєднанні з додатковими заходами федерального уряду і штатів дає реалістичний шанс її досягти. Проте без заходів підтримки, передбачених IRA, викиди вдалося б скоротити лише на 24%.

«Вони розстеляють червону доріжку для зелених інвестицій», - так прокоментував Financial Times ефект від IRA генеральний директор компанії Ecocem Донал О'Райан.

Однак Трамп вважає IRA «шахрайством», на яке «викидаються трильйони доларів».

Проте, як пише Financial Times, скасувати закон навіть йому може виявитися не під силу.

Це потребуватиме нового голосування Конгресу. Ба більше, документ вже підтримали в штатах, контрольованих однопартійцями нового президента - республіканцями. Розташовані там промислові підприємства отримали інвестиції в рамках «зеленого» закону. Наприклад, в Огайо з'явився завод із виробництва акумуляторів від Honda і LG Energy Solution вартістю $4,4 млрд.

Колишній міністр енергетики Ден Бруєтт вважає, що позиція Трампа щодо IRA може виявитися поміркованішою, ніж очікують багато експертів.

Все-таки закон надає протекцію бізнесу, за процвітання якого ратує новий президент. Деякі заходи підтримки спрямовані на розвиток ядерної енергетики, а це вписується в плани Трампа щодо зміцнення енергетичної незалежності США.

Але залишається ймовірність коригування механізмів дії закону. Можливо, Міністерство фінансів перепише правила отримання пільг і зробить їх вигіднішими для компаній, що працюють у вугільній, нафтовій і газовій галузях.

Трамп також пообіцяв не стимулювати розвиток вітрової енергетики на морському шельфі, оскільки турбіни вбивають китів і птахів. Найімовірніше, новий президент введе заборону видачі ліцензій на встановлення вітряків або продаж ділянок під них у прибережній зоні, пише Bloomberg.

Однак є підстави вважати, що захист вітрової енергетики стане пріоритетом республіканці, чиї округи отримали економічні дивіденди від цієї технології.

Послаблення екологічних вимог

Незважаючи на те, що загрози майбутній політиці президента США поки що зосереджені в царині припущень, компанії «зеленого сектору» економіки вже відчули негативні результати його перемоги. Після виборів вартість акцій американського виробника сонячних панелей і батарей Sunrun впали на 26,2%, а одного з найбільших у країні розробників відновлюваної енергії AES Corp - на 9,5%. 

Згідно підрахунків проєкту Carbon Brief, політика Трампа в галузі клімату може до 2030 року збільшити викиди парникових газів на 4 млрд тонн, що еквівалентно річній емісії країн Євросоюзу і Японії разом узятих.

Міжнародне енергетичне агентство підрахувало, що з 2019 по 2023 роки проєкти в галузі сонячної, вітряної та атомної енергії, а також впровадження електромобілів і теплових насосів допомогли знизити глобальні викиди на 2,2 млрд тонн вуглецю на рік.

Тому якщо Трамп втілить у життя свої передвиборчі обіцянки про відмову від підтримки «зелених» технологій, то щонайменше два роки роботи міжнародної спільноти в цьому напрямку виявляться витраченими даремно.  

Але не тільки боротьба зі зміною клімату, на думку Трампа, заважає бізнесу. В інтерв'ю NBC News він називав екологічне й кліматичне регулювання «найпотужнішим інструментом для зупинки економічного зростання».

Ще під час свого першого президентського терміну він послабив понад 100 «зелених» вимог, особливо щодо якості повітря і води. Наприклад, його адміністрація переглянула стандарт, який встановлював обмеження на викиди ртуті електростанціями, і знизила природоохоронні вимоги до вугільних станцій. Адміністрація Байдена скасувала ці послаблення, але, ймовірно, Трамп поверне свої минулі рішення.

Перегони за лідерство

Приводів для оптимізму щодо зеленого порядку денного США Трамп дає дуже мало, але все-таки вони є. По-перше, передвиборчий союз новообраного президента з Ілоном Маском - власником компанії Tesla - одного зі світових лідерів у виробництві електромобілів. Це може стимулювати розвиток у США електротранспорту. Після перемоги Трампа акції Tesla зросли на 15%.

По-друге, директор Інституту світових ресурсів Ден Лашоф звертає увагу, що підтримати боротьбу зі зміною клімату та скоротити викиди СО2 окремі штати, міста і підприємства спроможні без оглядки на центральну владу. Завдяки щедрим податковим пільгам та інвестиціям у рамках Закону про скорочення інфляції, а також можливостям ухвалення рішень без додаткового схвалення федеральної (центральної) влади, вони здатні зменшити емісію самостійно.

Крім того, каже Лашоф, змінився і міжнародний політичний ландшафт. Нині «світові лідери знають, що скорочення викидів і зростання виробництва чистої енергії зміцнюють економіку і конкурентоспроможність держав». Як приклад він наводить успіх у сфері зелених технологій Китаю, який вклав значні кошти у виробництво сонячної та вітряної енергії, перетворившись на глобального лідера у цій сфері. Тому якщо Трамп вирішить знову вийти з Паризької угоди, то інші країни отримають можливість посісти місце США у швидкозростаючій економіці чистої енергії.

Проте залишається небезпека, пише The New York Times, що перемога Трампа підштовхне законодавців Європи уповільнити досягнення кліматичних цілей.

Також новообраний американський президент може надихнути інші нафтогазові держави збільшити видобуток вуглеводнів.

«Дати точний прогноз на майбутнє навряд чи можливо, - зазначає видання. Але наступні чотири роки, здається, стануть ще більш складними для досягнення кліматичних цілей і найзахопливішими в змаганні політичних амбіцій і прагненні бізнесу заробити і на старих, і на нових технологіях, здатних забезпечити декарбонізацію та скорочення викидів вуглецю».

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»