Для переходу до низьковуглецевої енергетики до 2050 року може знадобитись близько 3 млрд тонн певних груп мінеральної сировини, прогнозує Світовий банк. Розвиток відновлюваної енергетики залежить від компонентів, що містять, зокрема, літій, нікель, кобальт, мідь, графіт та рідкісноземельні метали, на які вже зараз відчувається підвищений попит на світових ринках. Країни, багаті на ресурси критичної мінеральної сировини (КМС), стають важливими гравцями ринку та об’єктом геополітичних інтересів розвинених держав світу.

Щоб позбутись ресурсної залежності від країн, які мають наразі монопольне становище на ринку КМС, європейські країни працюють над спеціальним Регламентом – Законом про критичну сировину (Critical Raw Materials Act – CRMA). Документ визначає перелік КМС на території ЄС та має визначити засади для її безпечного та сталого постачання.

Яким чином розвиток "зеленої" енергетики залежить від критичної сировини, як доступ до неї впливає на енергетичну політику світових економік? Які перспективні поклади має Україна та як не стати сировинною базою інших держав? Як захистити українську економіку й довкілля від можливих негативних впливів? Ці та інші питання досліджувала “Українська енергетика”.

 

Мінеральна сировина визначає економічну та безпекову спроможність країни

 

Вперше особливий статус тієї чи іншої корисної копалини для держави визначили американські законодавці. Сучасне поняття критичної сировини з’явилось у Сполучених Штатах до початку Другої світової війни. Термінологія критичних елементів була легалізована законом про нарощення стратегічних і критичних матеріалів, який Франклін Рузвельт підписав у червні 1939 року, наводить історію появи терміну докторка геологічних наук Наталія Баряцька у своєму дослідженні щодо визначення ступеня критичності сировини.

Наразі розвинуті країни використовують перелік критичних корисних копалин для визначення та стимулювання пріоритетних напрямів розвитку своєї мінерально-сировинної бази. Параметрами визначення критичності є ризик пропозиції та економічна важливість, концентрація виробництва, зміна розміру ринку та геологічних ресурсів, динаміка зміни цін на ринку, пояснила науковиця.

Критична сировина має вплив на ключові сектори європейської економіки: відновлювану енергетику, електромобільність, енергоємну промисловість, цифрову індустрію, аерокосмічний та оборонний сектори

Критичні матеріали (КМ) – це широкий термін, яким фахівці визначають мінеральну сировину:

• яка не має життєздатних замінників за наявних технологій;
• від імпорту якої залежить більшість країн-споживачів;
• у постачаннях якої домінують один або кілька виробників.

Наприклад, за визначеннями фахівців Critical Raw Materials Alliance, асоціації європейських виробників сировини, інвесторів та трейдерів, критична сировина – це сировина, яка є економічно та стратегічно важливою для європейської економіки, але має високий ризик, пов'язаний з її постачанням.

При цьому "критичність" матеріалів пов’язана не з дефіцитністю, а з тим, які саме матеріали мають зараз чималий економічний вплив на ключові сектори європейської економіки, зокрема, такі як відновлювана енергетика, електромобільність, енергоємна промисловість, цифрова індустрія, аерокосмічний та оборонний сектори.

Схема потоків критичної сировини для 15 технологій і п'яти секторів зі звіту Європейській комісії, 2023 рік. Джерело: rmis.jrc.ec.europa.eu

Таким чином, критична мінеральна сировина (КМС) – сировина, від якої залежать важливі для економіки країни галузі, і яка має одного або кількох постачальників з інших держав.

Своєю чергою стратегічна мінеральна сировина – це та мінеральна сировина, що необхідна для функціонування та розвитку оборонного комплексу держави, який відповідає за виробництво озброєння.

 

Критичні матеріали визначають світові тенденції нової економіки 

 

Кліматичні амбіції країн та плани розвитку "зеленої" енергетики вимагають значного збільшення постачання корисних копалин, зазначили у Міжнародному енергетичному агентстві (МЕА). Штаб-квартира агентства у Парижі у вересні 2023 року вперше організувала "Саміт з критично важливих мінералів та чистої енергетики", зібравши представників урядів майже 50 країн, інвесторів та виробників пов’язаних галузей.

Експерти МЕА відзначили, що попри зростання інвестицій у нові ланцюги постачання та родовища, прогрес диверсифікації джерел постачання КМС останніми роками був обмеженим, а у деяких випадках рівень концентрації навіть збільшився. Наприклад, на частку трьох найбільших виробників припадає більше 80% постачання літію і кобальту, а більше 90% акумуляторного графіту і рідкісноземельних металів виробляється в одній країні, зазначено у звіті МЕА.

Частки трьох найбільших країн-виробників у переробці окремих корисних копалин, 2022 рік. Джерело: МЕА

Учасники ринку сподіваються знизити тотальну залежність завдяки новим проєктам видобутку у різних географічних регіонах, сприянню можливостям перехресного інвестування між країнами-виробниками й країнами-споживачами та зміцненню співробітництва за допомогою таких ініціатив, як Партнерство з безпеки корисних копалин та впровадження фінансових інструментів.

Тенденції розвитку головних економік світу можна прослідкувати, аналізуючи списки критичної сировини держав на майбутні періоди. Наприклад, Європейський Союз за 12 років більше ніж вдвічі збільшив список критичних матеріалів – з 14 позицій у 2011 році до 34 позицій у 2023 році. Наразі оновлений список включає як критичну, так і стратегічну сировину.

Ступінь залежності європейської економіки від великих постачальників КМ можна оцінити по наведеній мапі.

Основні постачальники критичної сировини в ЕС (2023 рік) та рівень їх управління. Джерело: rmis.jrc.ec.europa.eu

Так ЄС отримує з Китаю 100% і 85% важких та легких рідкісноземельних металів відповідно та 97% магнію, з Бразилії – 92% ніобію, з Чилі – 79% літію, з Казахстану – 71% фосфору. А це означає, що розвиток деяких напрямів "зеленої" економіки ЄС залежить від об’ємів та надійності ланцюжків постачання сировини з країн із невисоким рівнем стабільності постачання (помаранчевий колір). Високим рівнем довіри до стабільності постачальника критичної сировини (зелений колір на мапі) відзначено тільки Австралію, Норвегію та Фінляндію.

При цьому, наразі США мають офіційний перелік критичних мінералів, який складається з 50 позицій. А щодо майбутніх трендів "зеленої" економіки, у контексті залежності від КМС, Міністерство енергетики США публікує середньострокову матрицю критичності до 2035 року.

  

Тенденції щодо змін переліку критичних матеріалів для економіки США у середньостроковій перспективі аналізує Єгор Перелигін, український експерт з критичних мінералів. Він зазначив, що у порівнянні зі списком КМC до 2022 року:

• матеріали для виробництва акумуляторів для електромобілів та накопичувачів тепер визнані критичними у всіх часових горизонтах. Також  у цьому переліку дебютує природний графіт;
• матеріали, вироблені із рідкісноземельних елементів (РЗЕ), які застосовуються у виробництві магнітів для двигунів електрокарів та генераторів вітрових турбін, залишаються критичними;
• платинові метали, які застосовуються у виробництві водневих електролізерів, також додались до переліку (платина та іридій);
• галій залишається критичним, бо є ключовим елементом у виробництві LED-освітлення;
• підвищується рівень критичності таких матеріалів як алюміній, мідь, нікель та кремній.

Міністерство енергетики США має повноваження на розв’язання проблем із критичними матеріалами за допомогою дослідницьких програм, які працюють на зниження ризиків і комерціалізацію всіх процесів. Оцінка критичності матеріалів дозволяє відомству встановити пріоритети для інвестицій у науково-технічну діяльність у галузі чистої енергії та декарбонізації енергетичної, виробничої та транспортної економіки.

У новому звіті Critical Materials Assessment, який Міністерство енергетики США опублікувало влітку 2023 року, американські фахівці наголосили, що "виявлення та зниження критичності матеріалів зараз забезпечує можливість екологічно чистого енергетичного майбутнього на десятиліття вперед".

Документ ідентифікує національні та глобальні пріоритети, ключові тренди технологічного прогресу та імплементації нових технологій. Міністерство визначило наступні стратегічні напрями діяльності:

• диверсифікація та розширення постачання зі спільним виробництвом матеріалів;
• розробка інноваційних альтернативних матеріалів та виробничих компонентів для компенсації потреб у первинних матеріалах;
• матеріали та ефективність виробництва з обробкою матеріалів у всьому ланцюжку постачання та життєвому циклі – для зменшення відходів;
• циркулярна економіка: повторне виробництво, реконструкція, ремонт, повторне використання, перероблення та перепрофілювання, щоб продовжити термін служби матеріалів і частково компенсувати потребу у первинних матеріалах;
• стимулювальна діяльність, така як оцінка критичності, накопичення, міжнародна взаємодія, розвиток ринку – для прискорення прогресу.

Ці напрями можна вважати перспективними не тільки для окремої країни, а також для інших гравців світового ринку КМС.

 

Україна має помітний потенціал критичних матеріалів

 

У Програмі розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 року, прийнятої понад десятиліття тому, зазначено що поклади корисних копалин у країні є достатньо вагомими у світовому вимірі. В українських надрах виявлено майже 20 тис. родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, йдеться у документі. З них близько 9 тис. родовищ з майже 100 видами мінеральної сировини мають промислове значення, при цьому третина з них розробляється. До них належать паливно-енергетичні ресурси; металічні корисні копалини (включно рідкісні та рідкісноземельні метали) та неметалічні корисні копалини.

Територією нашої країни від Рівненщини до Приазов’я простягається Український кристалічний щит. З утворенням цієї багатоярусної тектонічної плити пов'язані родовища залізних, марганцевих, нікелевих, уранових руд, ільменіту, графіту, каоліну ті інших важливих для економіки копалин.

Кар’єр, що утворився під час видобутку графіту у Кіровоградській області, Заваллівське родовище. Автор фото: Олексій Кучер

Значна частина з них належить до критичних та стратегічних матеріалів. При цьому, за інформацією Геологічної інвестиційної групи, Україна входить у десятку країн світу за обсягами видобутку титану, залізної руди, каоліну, марганцю, цирконію, графіту. На території України знаходяться родовища близько 30 корисних копалин з тих, які входять до переліку критично важливих для Європейського Союзу.

На жаль, захоплення військами рф частини території змінили плани інвесторів та видобувних компаній. Багато родовищ сьогодні знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Проте, фахівці галузі вважають, що варто вже думати про майбутнє, в якому Україна поверне свої території та продовжить освоювати видобуток сировини належним чином, з урахуванням критеріїв сталості виробництва.

 

Перелік українських критичних та стратегічних матеріалів включає 37 елементів

 

До 2016 року в українському законодавстві було визначено статус "стратегічні корисні копалини", які в основному використовуються у військовій промисловості. Наразі в українському законодавстві представлений спільний перелік критичної та стратегічної сировини. Рада національної безпеки й оборони (РНБО) України у своєму рішенні від 16 липня 2021 року схвалила перелік металічних руд та неметалічних корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Перелік КМС України включає 37 найменувань корисних копалин, з них руди 33 металів, у тому числі рідкісноземельних, та чотири неметалічних копалини.

У рішенні зазначено, що Кабінет міністрів України має щорічно до 1 січня надавати на розгляд РНБО актуалізований перелік металічних руд та неметалічних корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави. Також у документі представлено зміни, які законодавча та виконавча гілки влади мали внести до нормативних актів для стимулювання пошуку, видобутку та збагачення корисних копалин. Ці рішення мали б забезпечити потреби економіки стратегічно важливою сировиною та підвищити рівень обороноздатності держави.

Україна та ЄС у липні 2021 року підписали Меморандум про стратегічне партнерство у сфері критичних корисних копалин та батарей. Держава взяла на себе зобов’язання сприяти розвитку спільних ланцюгів постачання сировини та батарей. З переліку сировини, що є у списку КМС для ЄС, Україна має майже всі позиції, крім натурального каучуку та ще п’яти елементів, дані щодо наявності та потенціалу яких відсутні у загальному доступі з міркувань національної безпеки, зазначив Василь Сегін, виконавчий директор ГО "Мережа захисту національних інтересів АНТС".

При цьому, нинішній стан справ у видобутку корисних копалин експерт вважає недостатнім для економічного розвитку.

"Потенціал України щодо збільшення потужностей з видобутку, перероблення та утилізації є недовикористаним через брак інвестицій та новітніх технологій, – вважає Василь Сегін. – Галузі бракує прозорості та чіткості правил практично на всіх етапах видобутку корисних копалин: від геологічної розвідки, дослідно-промислової розробки та видобутку до перероблення та збагачення сировини”.

Підписаний з ЄС меморандум мав дати поштовх до розвитку галузі, а також забезпечити наближення національного законодавства до європейських екологічних, соціальних та управлінських критеріїв. Але внаслідок воєнних дій цього не відбулось, та й видобуток наразі суттєво ускладнився.

Фахівець також відзначає, що тема має міжгалузевий характер, а до прийняття рішень залучені різні органи державної влади: РНБО, уряд, різні міністерства, центральні органи виконавчої влади.

Наприкінці березня 2023 року набув чинності закон 2805-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами”. Зміни у законодавстві передбачають дерегуляцію сектору та його цифровізацію, впровадження вільного ринку ліцензій, нові умови продовження строку дій спецдозволів, вичерпні випадки анулювання та зупинення права користування надрами.

Щоправда, у АНТС зазначили, що ці зміни поки точкові й системно правил гри не міняють. Але при дерегуляції правил важливо не забувати інтереси України, у тому числі не допустити на ринок структур, пов’язаних з державою-агресором, а також подбати про забезпечення сталості та прозорості у видобувній галузі.

 

Громадські організації наголошують, що захист довкілля має бути у фокусі співпраці

 

Фахівці констатують, що нерівномірний розподіл природних ресурсів на планеті часто є причиною конфліктів та різного типу сировинних залежностей від інших країн. Своєю чергою, світові економіки, інвестуючи у видобуток важливих корисних копалин на території країн, що розвиваються, мають дотримуватись рівня власних високих стандартів щодо соціальної та екологічної складової проєктів. Стосується це і положень нового комплексного документа Critical Raw Material Act (CRMA), розробленого цього року Єврокомісією.

Низка пунктів про спрощення процедур для стратегічних проєктів стосовно критичної сировини цього регламенту ЄС викликав занепокоєння незалежних громадських експертів та аналітичних центрів з різних країн, у тому числі з України.

Аналітичний центр DiXi Group став підписантом позиційного документа "Переломний момент: Закон про критичну сировину (CRMA) має бути дійсно соціально та екологічно справедливим", який спільно підготували 41 організація громадянського суспільства.

Документ надає рекомендації стосовно посилення уваги до питань захисту довкілля у процесі видобутку критичної сировини, участі громадськості у прийнятті рішень та переробки продукції з завершеним строком експлуатації для вилучення й повторного використання дефіцитних матеріалів, зазначили експерти DiXi Group.

Ці рекомендації допоможуть попередити потенційні ризики. Мова, зокрема, йде про ймовірні наслідки спрощення дозвільних процедур у березневій редакції CRMA, що можуть негативно вплинути на захист довкілля та участь громадськості у погодженні проєктів видобутку або ж переробки критичної сировини. 

CRMA робить акцент на безпеці постачання критичної сировини до ЄС через партнерства, але йому бракує підходу глобальної справедливості, включаючи конкретні заходи для забезпечення стандартів сталого розвитку, участі громадянського суспільства, захисту прав людини та навколишнього середовища у країнах-партнерах

"Для України розвиток галузей, що використовують критичну сировину, без перебільшення, є питанням національної безпеки. Разом із тим, потрібно максимально зменшити негативний вплив проєктів на громади, де вони будуть реалізовуватись, – наголосила Вікторія Коваленко, експертка зі сталого розвитку DiXi Group. – Україна, що рухається євроінтеграційним курсом та має плани стратегічного партнерства з ЄС у сфері критичної сировини, повинна буде надалі приймати та імплементувати норми європейського права, тому для DiXi Group важливо підтримувати прийняття законодавчих актів, які належним чином враховують інтереси громадськості, довкілля та сталого розвитку”.

Український уряд вже працює над розширенням співпраці з ЄС стосовно розвитку галузей, що видобувають та переробляють критичну сировину, повідомили фахівці. Про це свідчить і підписання Меморандуму про стратегічне партнерство у сировинній галузі, який, серед іншого, передбачає співпрацю стосовно інтеграції України у ланцюжки постачання критичної сировини.

Наразі експерти DiXi Group звертають увагу на те, що CRMA робить акцент на безпеці постачання критичної сировини до ЄС через партнерства, але йому бракує підходу глобальної справедливості, включаючи конкретні заходи для забезпечення стандартів сталого розвитку, участі громадянського суспільства, захисту прав людини та навколишнього середовища у країнах-партнерах.

Запропоновані пропозиції передбачають узгодження партнерств з міжнародними угодами, впровадження надійних механізмів моніторингу, визначення "доданої вартості", підтримку внутрішньої індустріалізації, залучення громад та корінних народів, забезпечення прозорості та уникнення порушення зобов'язань через інші нормативні акти або торговельні угоди, уточнили аналітики DiXi Group.

Відповідно, у випадку запуску великої кількості успішних проєктів з видобутку та переробки критичної сировини в Україні, особливу увагу потрібно буде звернути на дотримання природоохоронних норм та запобігання можливого негативного впливу цієї діяльності на довкілля. Особливо це стосується спрощення надання спецдозволів, проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) та участі громадськості в обговоренні майбутніх проєктів. Таким чином, доопрацювання положень CRMA, що стосуються вимог організації діяльності у країнах-партнерах ЄС, можуть у майбутньому позитивно вплинути на ці процеси в Україні.

 

Захистити економіку допоможе виробництво продукції з доданою вартістю

 

Для того, аби Україна не стала лише постачальником сировини, варто розвивати переробку сировини та виробництво продукції з доданою вартістю. А така локалізація потребує набагато ширших зусиль уряду, аніж спрощення дозвільних процедур для сфери надрокористування, вважають у DiXi Group. Для цього потрібно будувати нові підприємства повного циклу виробництва, залучати закордонних інвесторів, які володіють сучасними технологіями збагачення, переробки та досвідом видобутку певних видів критичних матеріалів.

Експерти також пропонують звернути особливу увагу на розвиток циркулярної економіки, який буде включати стратегічне бачення утилізації, включаючи переробку відходів від видобутку. Крім того, окремим треком повинне стати збереження прозорості надрокористування і дотримання стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей. Це забезпечить контроль громадськості та допоможе залучати нових інвесторів до країни.

Видобуток ільменіту (титановмісна руда) на Бирзулівському родовищі. Фото: Velta.ua

"Український список критичних корисних копалин та список критичної сировини в ЄС доволі розлогі та включають різноманітні корисні копалини. Тому Україні варто визначити можливі кластери економіки, де ми можемо ширше використовувати критичну сировину, – зазначила Вікторія Коваленко. – Євросоюз, власне, з цією метою і розробляє Critical Raw Material Act. Відтак, Україні бракує стратегічного бачення стосовно розвитку нових галузей економіки, яке необхідно опрацювати із залученням Мінекономіки, Мінстратегпрому та Міндовкілля”.

Перелічені вище питання потребують розробки та впровадження ініціатив, які повинні закріпити в українських законах такі пункти як рівень локалізації переробки, виробництва, впровадження новітніх технологій переробки відходів, економічні та інвестиційні стимули.

Системний розвиток галузі критичних матеріалів може сприяти зміцненню незалежності, економічному зростанню країни та розвитку "зеленої" економіки із залученням міжнародних інвесторів, зазначають фахівці. І Україна має скористатись цією можливістю, оскільки має значний сировинний потенціал.

Втім співпраця має бути на принципах прозорості, рівності партнерів та з дотриманням соціальних та екологічних стандартів. При цьому державі варто брати до уваги стратегії поводження з КМC, які розробляють провідні економіки світу, що орієнтовані на диверсифікацію постачання сировини, розробку інноваційних матеріалів, виробництво повного циклу та циркулярну економіку.

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”