Як у Кропивницькому планують оновити міську схему теплопостачання, спираючись на досвід Житомира? Які кадри потрібні громадам у зв’язку із впровадженням "зелених" технологій, і як місцеві заклади профтехосвіти готують їх, наприклад, у Хмельницькому? Це лише деякі теми публікацій, підготовлених журналістами з різних регіонів України після завершення ними насиченого дводенного тренінгу "Як розповідати про "зелене" відновлення?". Навчання провів аналітичний центр DiXi Group у партнерстві з Kyiv School of Energy Policy в межах проєкту USAID "Прозорість енергетичного сектору". Основна мета навчання – донести тему "зеленого" відновлення на рівні не лише великих міст, але й невеликих містечок, селищ і громад.

Хоча повномасштабна війна негативно позначилася на розвитку зеленої енергетики в Україні, проте не зупинила його. Навпаки, українці почали ширше використовувати відновлювані джерела задля енергонезалежності на різних рівнях. По суті, "зелена" енергетика стала наріжним каменем у процесі відновлення країни. Однак, як правильно пояснити людям, для чого це потрібно? Чому навіть зараз, особливо зараз – під час війни, важливо впроваджувати заходи з енергоефективності, починаючи з будинків, в яких ми живемо? Як це впливає на наші комунальні платіжки, енергосистему, економіку країни, на наші плани стати частиною Європейського Союзу?

Розібратися в усіх нюансах за допомогою досвідчених менторів мали змогу регіональні журналісти, які взяли участь у дводенному тренінгу "Як розповідати про зелене відновлення?". 

 

Переходимо від планів до дії 

 

Ефективна відбудова країни можлива лише на принципах зеленого відновлення. Але що це таке, і як ці принципи застосовувати на місцях – відомо далеко не всім. Відтак дуже важливо пояснювати людям, куди і яким чином рухатися як на рівні громад, так і на рівні житлових будинків. 

Допомогти в цьому можуть регіональні журналісти. Саме тому аналітичний центр DiXi Group та Київська школа енергетичної політики (КШЕП) організували спеціальний дводенний тренінг, мета якого – допомогти журналістам розповідати про "зелене" відновлення більш зрозуміло та доступно.

В Україні є досить хороші національні плани щодо того, як досягти кліматичної нейтральності, зменшувати викиди, збільшувати частку відновлюваних джерел енергії. Невдовзі такі плани будуть також на місцевому рівні, бо це передбачено зобов’язаннями нашої країни в рамках її приєднання до Європейського Союзу.

"Частина громад вже має такі плани, стратегії, але тепер головне – перевести ці плани з паперу в реальні дії, – зазначила президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. – І в цьому дуже велика і важлива роль регіональних журналістів. Без регіонів ми не зможемо забезпечити справді якісне "зелене" відновлення всієї країни".

Зі свого боку DiXi Group допомагає громадам розробити свої муніципальні енергетичні плани (МЕП), аби послідовно впроваджувати заходи з енергоефективності, актуальні для конкретної громади. Експерти аналітичного центру вже провели два конкурси субгрантів. Якщо в першому участь взяли 100 громад, то в другому – уже 140. Отже, зацікавленість на місцях зростає.

"Ані відбудова країни, ані вступ України до ЄС будуть неможливі без значної кількості людей, здатних каскадувати процеси "зеленого" відновлення не лише у своїх громадах, а й у своїх житлових будинках”, – наголосила директорка КШЕП Мілена Комар.

А для цього людям потрібно дати детальну інформацію про "зелене" відновлення – його цілі, можливості та перспективи. Саме тому директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович передусім детально пояснив учасникам тренінгу, що таке "зелене" відновлення, розповів про основні засади та керівні принципи. 

Почав з того, що означає поняття "сталий розвиток". Далі експерт пояснив, що саме передбачає "зелений перехід" (трансформація). А також розповів про підходи, які найчастіше фігурують в інформаційному полі в контексті повоєнного відновлення України, як от "відбудувати краще, ніж було", "відбудувати зеленіше/сталіше", "зелене відновлення" або "Зелене зростання", "зелений курс". Аби слухачі краще зрозуміли ці поняття, спікер зупинився на плюсах і мінусах деяких конкретних проєктів із відновлення.

"Дуже багато людей в Україні не обізнані з планами нашої країни щодо "зелених" реформ, проте інформувати їх та діяти важливо вже зараз, не чекаючи світлого майбутнього – перемоги у війні, вступу до ЄС тощо", – наголосив Роман Ніцович.

 

Чому нам необхідне "зелене" відновлення

 

Яким чином "зелене" відновлення здатне допомогти у подоланні викликів в енергетиці та кліматі, розповіла Олена Лапенко, експертка з енергетичної безпеки DiXi Group. Вона зауважила, що за останні 120 років середня глобальна температура зросла приблизно на 1,2 градуса за Цельсієм. Якщо така тенденція збережеться, то до кінця цього сторіччя температура вже зросте на 2,7 градуса. Основними джерелами викидів, які підвищують температуру на Землі, є об’єкти енергетики. Вони створюють 73% від загальних викидів створюють. Отже, наше завдання – зменшити ці викиди, позбувшись залежності від викопних джерел.

"Подолати основні виклики в енергетиці ми можемо за рахунок "зеленого" відновлення (у світі – через "зелену" трансформацію)", – констатувала експертка й розповіла про переваги переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ).

Розвиток ВДЕ в Україні до початку повномасштабного вторгнення, сучасний стан зеленої енергетики та можливості її розвитку проаналізувала аналітикиня DiXi Group Альона Корогод. Звісно, повномасштабна війна вплинула на розвиток ВДЕ. Цього літа "зелену" генерацію навіть доводилося обмежувати для стабільної роботи енергетичної системи країни. Проте цей сектор і далі демонструє зростання. Розвивається розподілена генерація. Зокрема, дедалі більшої популярності набувають домашні сонячні електростанції.

"Перспективи розвивати зелену енергетику є, попри несприятливі обставини, пов’язані із війною, – переконана експертка. – Україна має офіційні документи, які передбачають амбітні плани щодо трансформації енергетичного сектору".

Основним документом є Національний план з енергетики та клімату. У його розробці активну участь взяли експерти DiXi Group, зокрема заступник директора з досліджень Богдан Серебренніков. Він розповів, про що цей план і чому з’явився серед інших планів державного управління. Експерт наголосив, що в України завжди була певна проблема, бо ми вміли розробляти плани, стратегії, концепції, програми, але друга частина – та, що пов’язана з виконанням, часто кульгала. Через це роль медіа в цій частині є доволі великою.

"Журналісти мають бути, з одного боку, каталізаторами змін, які відбуваються в країні, з іншого боку – контролерами, тому роль медіа дуже важлива. Зокрема, в поширенні ролі Національного плану з енергетики та клімату", – зазначив експерт.

Також він наголосив на тому, що кожна громада має бачити бодай на середньострокову перспективу свій енергетичний розвиток, тому їй важливо мати муніципальний енергетичний план. До того ж він є вхідним квитком для використання коштів різних фондів, грантових, кредитних програм.

"Дуже важливо грамотно проводити інформаційні кампанії щодо таких планів, а не просто повісити їх на сайті громади, – своєю чергою наголосила Любава Радійчук, старша експертка Офіс підтримки реформ Мінрегіону, – аби люди знали, чому модернізується, наприклад, саме ця школа, а не сусідня. Тоді не виникатимуть питання щодо корупції або інші нюанси". 

Для впровадження МЕП громадам дуже важливо мати енергоменеджерів, які аналізуватимуть стан енергоспоживання, додала представниця Офісу підтримки реформ Мінрегіону. Адже цілком імовірно, що нам не потрібно відбудовувати нашу генерацію в тому обсязі, в якому вона була, а за рахунок енергоефективності цілком може бути достатньо меншої кількості. Проте наразі в енергоменеджерів у нашій країн гостро бракує.

 

"Зелене" відновлення на рівні громад

 

Як саме сьогодні впроваджують зелені ініціативи на місцях? Про це було цікаво довідатися від Олександра Слобожана, виконавчого директора Асоціації міст України (АМУ). Він звернув увагу на існування різних типів громад і зупинився на особливостях їх роботи із проєктами, що стосуються "зеленого" відновлення під час воєнного стану.

Чи впроваджує, наприклад, Маріуполь такі практики? Виявляється, що так. Територія Маріуполя окупована, але є понад 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в інші громади. Там відкрито центри "Я – Маріуполь". Отже, люди живуть в інших громадах, а муніципальна влада зареєстрована зараз у Запоріжжі, але вона функціонує зі своїми бюджетами, зобов’язаннями і видатками.

Падіння економіки, зміни в економіці через релокації підприємств, це начебто виклик, але з іншого боку – це можливість. Адже структура економіки була неефективною, і в ній взагалі не було відображено принципів "зеленого" переходу. Зараз є можливість відновлювати зруйновані об’єкти, навіть цілі сектори економіки, на нових принципах.

"Будь-яка громада може реалізувати принципи "зеленого" відновлення, – сказав виконавчий директор АМУ. – Результат залежить від двох факторів: фінансової можливості (у різних громад вона різна) та наявності кадрів". 

На жаль, через війну питання енергоефективності в багатьох громадах залишається на останньому місці, оскільки основне завдання – вижити. Проте, якщо немає можливості активно займатися енергоефективністю, то треба бодай робити якісь кроки для розвитку цієї тематики й потроху впроваджувати відповідні заходи, наголосила Вікторія Коваленко, генеральна менеджерка у сфері сталого розвитку DiXi Group. 

Адже на житловий сектор припадає понад 33% споживання енергії в Україні. Після впровадження енергоефективних заходів споживання енергоресурсів зменшується. Якими можуть бути ці заходи? Наприклад, заміна ламп на енергозберігаючі; замість котлів на газу встановлення котлів, що використовують біомасу або інші енергозберігаючі види палива; встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), які можуть окупитися за 1-2 опалювальних сезони тощо. Іншими важливими кроками у громадах є створення енергетичних кооперативів і кластерів.

Про все це дуже важливо детально розповідати на місцях. І це завдання передусім для журналістів.

 

Де брати дані і як подавати інформацію

 

Щоб підготувати якісний матеріал на тему зеленого відновлення потрібні цифри, статистика, яка б наочно демонструвала, що відбувається, якими є тенденції і відповідно, що потрібно міняти. Найкращим джерелом таких даних є ресурс #EnergyMap, де докупи зібрано дуже важливу інформацію від майже 40 розпорядників даних (31 українського розпорядника та 7 європейських). Як користуватися базою, розповіла Оксана Зуєва, експертка у сфері відкритих даних DiXi Group. 

"Завдяки зібраним даним можна суттєво заощаджувати час і полегшити свою роботу", – зазначила вона.

Корисні практичні поради щодо методів подання інформації, залучення аудиторії дав Дмитро Литвиненко, експерт із комунікацій, медіаконсультант, співзасновник ГО "Green Growth Сomms". З його практики, залучити широку аудиторію допомагає, наприклад, акцент на емпатії. Під час підготовки матеріалів експерт також радить журналістам розкривати тематику в аспектах доступності рішень для всіх, передбачуваності, ролі допомоги іноземних партнерів. Це те, на що є запит суспільства.

Результати тренінгу – якісні матеріали

Переконатися у тому, що тренінг виявився корисним, можна, прочитавши матеріали його учасників, які почали виходити на різних ресурсах. Наприклад, на інформаційному порталі Кіровоградщини вийшла стаття "Шлях до тепла у домівках й ощадності: приклади Кропивницького і Житомира" Анастасії Дзюбак.

Авторка розповідає про те, що цього літа Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) затвердило оновлену міську схему теплопостачання Кропивницького, над якою громада працювала з 2021 року. Проблема забезпечення теплом уже давно турбує містян. Через холод у помешканнях і високу вартість опалення 70% мешканців Кропивницького від’єдналися від системи централізованого теплопостачання й встановили автономне опалення. У результаті система теплопостачання виявилася розбалансованою.

Тепер місто протягом 10 років буде виконувати намічені роботи з оновлення та модернізації системи теплопостачання, які мають забезпечити не просто її виживання, а розвиток, зазначила у своєму матеріалі Анастасія Дзюбак. Кропивницький модернізує старі котельні, замінює велику ТЕЦ на об’єкти малої генерації, які зможуть працювати на кількох видах палива. Загалом у сфері теплопостачання міста проведуть 15 основних заходів вартістю 4,4 млрд грн.

Що робитиме громада Кропивницького далі? Можливо, використає успішний досвід Житомира, який має чимало вдалих кейсів. Наприклад, на даху однієї з міських комунальних лікарень Житомира встановили сонячні батареї. На Кіровоградщині такі ініціативи лише починають втілювати, порівнює роботу двох громад авторка статті.

Матеріали, присвячені темі "зеленого" відновлення, вийшли також на кількох інформаційних ресурсах Хмельницького. Їх підготували інші учасники тренінгу – педагоги Вищого професійного училища №25 Хмельницького Олена Загіка, Наталія Кочаток та Олена Шамралюк. Авторки обрали тему створення приблизно понад 4,2 млн робочих місць для "зеленої" повоєнної відбудови. Зокрема в секторі енергетики може бути створено до 1,2 млн робочих місць. Саме тому вже зараз важливо готувати фахівців із новим екологічним мисленням, готових до впровадження "зелених" технологій, переконані у Вищому професійному училищі №25.

Одним із прикладів такої підготовки стала встановлена на даху навчального корпусу училища сонячна електростанція потужністю 3,5 кВт. Завдяки цьому учні під час практичних занять вчаться встановлювати та обслуговувати СЕС. А згенерована електроенергія використовується в училищі. Крім того, навчальний заклад активно співпрацює з енергетичними підприємствами, де учні проходять виробничу практику. Училище готує матеріали для отримання ліцензії на підготовку фахівців за новою професією "Електромонтер з ремонту та обслуговування сонячних електроустановок". Усе це стало можливим завдяки проєкту "Сонячна енергетика як складова освітнього процесу". 

Цьому проєкту присвячено також матеріал на сторінці МТРК "Місто". Метою проєкту є інтеграція питань переходу до зеленої економіки в підготовку фахівців у сфері енергетики, зазначили авторки.

Завдяки таким матеріалам тепер більше українців довідаються, що саме роблять їх громади для "зеленого" відновлення, і що можуть зробити безпосередньо вони – у своєму будинку, квартирі. Кожен такий маленький крок наближає нас до енергонезалежності, дозволяє заощаджувати, зберігати природні ресурси, відновлювати Україну.

Чернігівщина у фарватері

Зацікавилися темою енергонезалежності та підвищення енергоефективності і на Чернігівщині – адже DiXi Group допомагає громадам створювати Муніципальні енергетичні плани (МЕП). Це план того, як зробити громаду більш енергоефективною. Заходи з нього поступово втілюють у життя за рахунок власних чи коштів донорів. До речі, створення таких планів – це вимога законодавства. Тобто, вони мають бути у кожному місті.

Більш детально про енергоефективність Чернігівщини у співпраці з DiXi Group написало видання «Печера».

Наразі у Чернігові мають встановити когенераційні установки. В.о. міського голови Олександр Ломако під час наради у червні говорив про 5 таких установок. Їх передали місту міжнародні партнери як гуманітарну допомогу.

Відомо, що чотири з них встановлює АТ “ОТКЕ”. Дві установки мають потужність по 500 кВт, третя – 999 кВт, а четверта – майже 640 кВт. Їх усі мають ввести в експлуатацію у листопаді-грудні 2024-го. Про це детальніше розповів Олександр Трофімішин, провідний інженер Департаменту підготовки та виконання ремонтів АТ “ОТКЕ”.

«Когенераційна установка – це по суті, потужний генератор, який (в залежності від типу закритий чи відкритий) встановлюють в приміщенні котельні, окремому приміщенні або біля котельні. Але він працює від газу, а не від бензину чи дизпалива. Когенераційна установка генерує струм, який живить котельню. Відтак, в оселях людей буде теплопостачання навіть у випадку повного блекауту», - пояснив Трофімішин.

Когенераційна установка виробляє не тільки струм, але й тепло. Воно утворюється з відхідних газів та під час охолодження. Це тепло можна так само використовувати як теплоносій, наприклад для підігріву води.

Надлишки електроенергії АТ “ОТКЕ” буде віддавати чи продавати в загальну міську мережу. Однак поки це питання не врегульовано. Адже установки – це благодійна допомога від USAID. Їх встановлення профінансувала у більшості міська рада Чернігова. Відтак, чи зможе компанія реалізовувати електроенергію, поки невідомо. Загалом із 2,5 МВт потужності котельні споживатимуть лише третину, решту можна віддавати в мережу.

Під час наради у червні Олександр Ломако казав, що одна така установка коштує близько мільйона євро. На підключення треба витратити ще майже третину від вартості. Трофімішин каже, що міська рада прийняла рішення про виділення 55 млн грн з міського бюджету на монтаж трьох установок. Також частково встановлення фінансували з власних коштів підприємства.

“Чотири  установки вже встановлені у визначених місцях. Але монтаж четвертої, можливо, фінансуватимуть після того, як буде виготовлено проєктну документацію, а   АТ ”Чернігівобленерго” та Чернігівська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України” її погодять”, – говорить Олександр Трофімішин і зазначає, що за планом це має відбутися до грудня 2024 року.

Євген Волошин – голова кількох ОСББ у Чернігові. Зараз він завершує приготування будинків до зими.

Він ділиться, що думав про те, аби придбати кілька акумуляторів та мережевий перетворювач для ОСББ. Раніше експериментував на дачі, усе працює. Таке рішення могло б дозволити дати освітлення в під’їздах та під’єднати хоча б домофон. Євген каже, що в одному з будинків під час відключень уже поцупили відеокамери спостереження. Але все впирається в кошти: це рішення дороговартісне. А мешканців стало менше, багато квартир здають, тому збирати кошти наразі важко.

З цієї ж причини ОСББ не хоче брати кредити на встановлення сонячних панелей. Якщо обладнання зруйнується через обстріли, то кредит все одно доведеться платити: це лякає.

Наразі в Україні діє програми “ГрінДІМ” Фонду енергоефективності. За нею надається фінансування на відшкодування 70% вартості обладнання та матеріалів для СЕС або зберігаючих пристроїв для ОСББ. Але тут є нюанс, який відштовхує багатьох ОСББ: програма покриває 70% вартості лише обладнання. До того ж їх можна отримати уже після встановлення станції. Тобто спочатку потрібно зібрати кошти в мешканців або взяти їх у кредит за програмою “5-7-9%”, наприклад.

Як бачимо, проблеми є, але люди проявляють активність та готові їх вирішувати, рішуче налаштовані на зміни, а держава їх в цьому підтримує.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"