990%d1%8590 2 %281%29

Зелений курс: найперші необхідні кроки від експертів для відбудови України

10 червня 2022

Українська влада оцінює відбудову країни у, щонайменше, 600 млрд доларів. Експерти вважають, що відновлення має бути на новому технологічному рівні та принципах “зеленої” економіки

Зелений курс: найперші необхідні кроки від експертів для відбудови України

Які розміри збитків енергосектору України внаслідок російської агресії? Які саме кроки є пріоритетними для майбутнього відновлення економіки України? Як повоєнна відбудова України має врахувати цілі “Зеленого курсу”? Ці питання “Українській енергетиці” прокоментували аналітики та експерти у сфері довкілля та енергетики.

 

Збитки української економіки та стан об’єктів ВДЕ

Четвертий місяць Україна зазнає щоденних руйнувань від агресора. За даними KSE Institute на 25 травня, збитки, нанесені об’єктам інфраструктури, становлять приблизно 105,5 млрд доларів, у тому числі пошкодження, заподіяні житловому фонду, оцінюються у майже 40 млрд доларів, активи підприємств постраждали на більш ніж 11 млрд доларів

Значних пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури. При цьому дуже постраждав сектор відновлюваної енергетики, у тому числі внаслідок свого масового розташування у прибережних Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях, які були окуповані у перший тиждень нападу. З початку березня припинило роботу близько 70% вітрових станцій.

За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрія Конеченкова, на початок травня було відомо про знищення, щонайменше, п’яти мегаватних вітротурбін на станціях компаній “Сивашенергопром” та “Віндкрафт Україна” у Херсонській області. 

Крім того, за розрахунками експертів, пошкоджено близько 50% промислових СЕС, які знаходяться здебільшого на півдні України, знищено велику кількість підстанцій, ліній електропередач, розграбовано обладнання.

Об’єкти біоенергетики, що генерують електричну та теплову енергію з біомаси, не мають такої територіальної концентрації, розосереджені Україною та тяжіють до населених пунктів і великих агропідприємств. На сьогодні відомо про руйнування близько 10% встановлених потужностей біоенергетики, повідомив голова ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв

За його підрахунками, наразі у зоні бойових дій перебувають активи на суму понад 5,5 млрд доларів і ще майже 4 млрд доларів інвестицій під знаком питання у сусідніх областях. 

Значні збитки несе галузь відновлюваної енергетики. Наприклад, вітрові електростанції виробили втричі менше енергії порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Генерація сонячних електростанцій знизилася на 40%.

 

Сонячна станція у місті Мерефа (Харківської області) після ракетного обстрілу військами рф у ніч на 28 травня 2022 року. Джерело: slk.kh.ua

Україна розраховує на допомогу міжнародних партнерів у відновленні енергетичних об’єктів. Відомо, що у квітні 2022 року Енергетичне співтовариство створило Фонд для відновлення зруйнованої війною української енергетичної інфраструктури. Передбачається, що його донорами стануть міжнародні компанії і корпорації, держави-члени ЄС, які фінансуватимуть проєкти з відновлення за умови врахування екологічної складової. 

Втім Україна має визначити пріоритетні напрями майбутньої відбудови, щоб бути готовою до отримання міжнародної допомоги. Наразі до роботи з українського боку залучені незалежні експерти, які допомагатимуть уряду з оцінкою потреб сектору.

 

Спочатку треба визначити риси “зеленого” розвитку

“Ми поки не маємо готових конкретних рішень для майбутнього відновлення”, – зазначив Андрій Андрусевич, старший аналітик ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”. 

Експерти центру працюють над баченням “зеленого” післявоєнного відновлення/відбудови  і наразі мають швидше питання, ніж відповіді, зауважив аналітик.

“Зрозуміло, що загальні рамки – це rebuild better (відбудувати краще – ред.), тобто не можна просто щось відтворювати за старими зразками”, – прокоментував завдання, що постали перед Україною, аналітик.

Він вважає, що лише визначивши риси “зеленого” розвитку можна говорити про довгострокове планування та, відповідно, коригувати тактику відновлення. Перед експертами, на його думку, постало кілька питань.

В енергетичній сфері “зелене” відновлення може бути прямо підпорядковане і сприяти цілям енергетичної безпеки держави

По-перше, слід мати чітке розуміння що таке “зелене” відновлення: це лише енергетика чи й сільське господарство, транспорт; та яку роль у планах на відновлення має відігравати природоохоронний сектор. 

По-друге, на думку Андрія Андрусевича, потрібна суспільна та політична відповідь на питання: якими є цілі “зеленої” відбудови в контексті загальних цілей та завдань повоєнного відновлення. Наприклад, в енергетичній сфері “зелене” відновлення може бути прямо підпорядковане і сприяти цілям енергетичної безпеки держави, вважає експерт.

По-третє, експерт вважає, що в контексті “зеленого” відновлення не обійтись лише декларацією цілей.

“Потрібно розробити прагматичні механізми та інструменти, які б могли забезпечити інтеграцію екологічних та кліматичних завдань в усю секторальну роботу з повоєнного відновлення. На мою думку, потрібні нові гнучкі інструменти, особливо, на першому етапі відбудови країни”, – підсумував Андрій Андрусевич.

 

Зруйновану інфраструктуру треба відбудовувати за новими стандартами

Ситуація в Україні через війну дуже нелегка та нестабільна, зокрема, у сфері відбудови житла нинішня ситуація диктує взаємовиключні задачі: швидко забезпечити житлом, яке при цьому повинно будуватися за стандартами енергоефективності. Таку думку висловив енергоексперт, виконавчий директор асоціацій “Енергоефективні міста України” Святослав Павлюк

“Йде війна і межі цієї війни не можна спрогнозувати. Тому спочатку треба швидко розмістити людей, що втратили житло. Це можна вирішити мінімальними коштами, відновленням або ущільненням того, що ми зараз маємо, – вважає експерт. – А вже потім займатися модернізацією міст, модернізацією будівель та інфраструктури і говорити про нові “зелені” рішення”. 

Святослав Павлюк нагадує, що Євросоюз, не зважаючи на мирну ситуацію і практично не обмежені фінансові ресурси, дозволяв собі модернізувати за рік до 1% свого житлового фонду. Експерт вважає, що з донорською допомогою Україна може собі дозволити модернізувати 10%. 

“Ми очікуємо, що донорами відбудови і модернізації і житла, будівель і інфраструктури стануть Європейський банк розвитку, інші кредитні інституції. А вони будуть вимагати від нас будувати за тими ж принципами, які є перспективними в ЄС, тобто будівництво житла із нульовим споживанням енергії, забезпеченням енергопостачання та теплозабезпечення міст з малими викидами СО2”, – вважає експерт. 

Разом з тим, він уточнює, що гроші на відбудову не прийдуть швидко, їх використання передбачає наявність розроблених стратегій, планів, проєктів. На його думку,  міста, які швидко сформують такі пакети, матимуть вищі шанси на залучення таких коштів. 

“А до часу появи донорської допомоги нам прийдеться викручуватися практично самотужки. Тому розглядати ситуацію, як ми пройдемо наступну зиму без грошей і відбудованого житла, треба вже зараз”, – резюмує Святослав Павлюк.

Крім того, він прогнозує розвиток локалізованих енергетичних систем, які будуть об’єднувати і генерацію, і споживання на місці. 

“Ми будемо йти до нового енергозабезпечення міст, що буде спиратися на розгалужену малу генерацію. Треба також зважати на наші зобов’язання стати кліматично нейтральними до 2060 року, тому зруйновану інфраструктуру – і генерацію і споживання - треба відбудовувати за новими стандартами”.

 

Житловий будинку у Києві після ракетного удару 26 лютого 2022 року. Джерело: ДСНС України

Експерт застерігає від спокуси витратити кошти благодійних фондів на закупівлю тимчасового житла – вагончиків чи контейнерів. 

“Якість проживання у такому житлі буде ніякою і це жодним чином не допоможе запустити нашу економіку. Це допоможе економікам інших країн, а ми залишимося із сміттєвими баками, які потім треба буде ще й утилізовувати. Тому варіант із цими масштабними тимчасовими містечками не є рішенням, бо нам треба одразу будувати капітальне житло і максимально швидко”, – наголошує Павлюк. 

Житлова політика в Україні має бути похідною від економічної політики

Важливим завданням для підготовки етапу розбудови економіки України Святослав Павлюк вважає визначення нової економічної географії країни

Він констатував, що деякі міста вже не будуть такими, якими вони були до війни. У більшості міст є заводи, що мають стратегічне значення для оборони держави і, поки вони ще не знищені, їх треба переміщати в інші міста. Але переміщення має бути разом із людьми, які на них працюють.

“У нас практично повністю зруйнована логістика на сході країни, отже треба терміново розбудовувати логістику на західному кордоні, що накладає неймовірні виклики до цих проєктів. За ними будуть тягнутися міста, житло, тобто людей треба буде переселяти туди, де вони матимуть шанси отримати роботу, – зауважив експерт. – І якщо ми будемо пропонувати ці контейнерні ящики людям, які евакуювалися з малими дітьми за кордон, ми їх звідти не витягнемо. Вони не поїдуть жити у контейнерний ящик із навіть орендного, але європейського рівня комфорту житла. І ми просто програємо цю битву за наших людей”. 

Це означає, що житлова політика в Україні має бути похідною від економічної політики, впевнений Святослав Павлюк.

 

Не відміняти процедури захисту довкілля

Основні задачі, які має вирішувати Україна у процесі повоєнного відновлення, прокоментувала Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції у 2019-2022 роках.

По-перше, необхідно вирішення усіх системних юридичних і фінансових  проблем розвитку відновлюваних джерел енергії для генерації електроенергії та тепла. Ще до війни, за оцінкою експертки, ці технології були найдешевшою опцією у порівнянні з розвитком атомної чи модернізації вугільної генерації, якщо мова йшла про будівництво нових потужностей. Тепер це ще й питання енергетичної безпеки і зменшення залежності від російських джерел енергії.

Наступним фактором для розвитку має стати планування на основі найкращих технологій та практик відновлення інфраструктури промисловості та міст, де зафіксовані значні руйнування. Для цього експертка пропонує скористатися підтримкою міжнародних експертів з планування та, за необхідності, підняти стандарти щодо технологій будівництва будівель та промисловості, не відміняти процедури оцінки впливу на довкілля.

Важливим кроком для європйського майбутнього України Ірина Ставчук вважає прийняття усіх базових євроінтеграційних реформ у сфері захисту довкілля, енергетики та транспорту. Експертка впевнена, що необхідно створювати юридичні та економічні підстави для розвитку України на інших засадах.

 

Траншеї та вогневі позиції рф у Рудому лісі неподалік Чорнобильської АЕС, 16 квітня 2022 року. Джерело: Єфрем Лукацький / AP

 

Проєкти повоєнної відбудови мають враховувати кліматичні цілі

Аналітичний центр DiXi Group підтримує принципи “зеленої” відбудови України.  Експерти центру, разом з низкою організацій громадської спільноти, вважають, що метою відбудови України має стати не повернення до передвоєнного стану, а повноцінна розбудова та інтеграція до європейського співтовариства, на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу (ЄЗК), що також є вимогою копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.

При цьому директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович усвідомлює значну ступінь невизначеності у тому, скільки триватиме війна та яким буде масштаб руйнувань, бо відновлення потребують не тільки будівлі, а і системи тепло- чи водопостачання. 

Втім він вважає, що визначати етапи та принципи відновлення необхідно вже зараз для того, щоб потім швидше розпочати ці процеси. Експерт відмічає, що процес відбудови може відбуватися у три етапи.

Перший етап: короткий і стосується того, як Україні підготуватися до наступної зими, щоб просто вижити в існуючих умовах, забезпечити теплом наших громадян.

Другий стосуватиметься швидких оперативних кроків з відновлення логістики, повернення її до передвоєнного стану, до відновлення об’єктів інфраструктури, які були зруйновані, та які будуть затребувані у майбутньому. 

І третій, більш тривалий етап, коли мова йде про структурні перетворення в економіці, коли буде зрозуміла ситуація із кількістю населення на конкретній території, попитом та виробничим потенціалом, який там може бути сформовано.

Роман Ніцович уточнює, що принципи ЄЗК мають бути застосовані до другого та третього етапів відбудови України.

“Звичайно, що зараз на рівні швидких ремонтів, із тим, щоб просто відновити елементарні умови для життя, не доводиться говорити про впровадження цілей ЄЗК прямо зараз, – зауважив експерт. – Проте їх треба уже визначати, тому, що логіка багатьох донорів, у тому числі міжнародних фінансових установ, вбачає довгі цикли планування, і вони вже зараз повинні включати це у свої програми”.

Україні потрібно підтягувати нормативну систему, хоча б і для для того, щоб отримати той же статус кандидата (у ЄС - ред.), нагадує експерт.

 “Наша євроінтеграція має прискорюватися. А це не може відбутися без урахування принципів ЄЗК, особливо у сферах енергетики, довкілля, певних промислових питаннях і питаннях транспорту, сільського господарства, – вважає Ніцович. – Тому ці питання треба планувати вже зараз, аби чітко комунікувати з тими спільнотами і тими міжнародним фінансовим установам, які будуть нам у цьому допомагати. І це сигнал приватним інвесторам, які зацікавлені взяти участь у цих процесах”.

Серед пріоритетних напрямів, які першочергово має розвивати Україна, експерт називає енергоефективність

Зважаючи на відмову від будь-якого імпорту з росії чи білорусі, експерт прогнозує певний дефіцит енергоресурсів, тож технічні, технологічні рішення у процесі відбудови мають базуватись на ефективному енергоспоживанні.

“Будь-який проєкт відбудови має враховувати, або передбачати такий ефект. Тому, коли ми говоримо про відбудову, наприклад, житлового фонду, котелень, систем теплопостачання, електро- та газопостачання, слід брати до уваги ефективне споживання”, – вважає  Роман Ніцович. 

Фінансування проєктів має все більше умов і прив’язку до досягнення кліматичних цілей, до скорочення викидів, або до зменшення впливу на довкілля.

Тому наступним кроком, на думку експерта, має бути розвиток відновлюваної енергетики. Україна має значний потенціал співробітництва з ЄС у реалізації проєктів ВДЕ, які раніше були заплановані у рамках ЄЗК, але стали ще більш актуальні після рішення про відмову від енергоносіїв з рф. 

“Україна має чудовий потенціал у секторі біомаси  і, зокрема, у секторі біометану, який дозволить замістити великі обсяги імпортованого газу. Друга річ, це розгортання ВДЕ у частині виробництва електроенергії. Тут Україна теж має що запропонувати”, – впевнений Роман Ніцович.

При цьому експерт наголосив, що Україні треба виробити бачення, як врегулювати  проблеми у частині розрахунків з виробниками енергії з ВДЕ, які були й до війни та  які досить гостро відчуваються після її початку. Адже вирішення  фінансових, нормативних та технологічних питань дозволяє інтегрувати в енергосистему більшу кількість проєктів ВДЕ. 

Опитані експерти поділяють думку, що поки триває активна фаза війни, основні зусилля  будуть спрямовані на опір агресору, підтримку життя людей, енергетичної інфраструктури та економіки. Але для відбудови країни та нового капітального будівництва владі необхідне довгострокове планування, нові технологічні стандарти, та плани щодо збереження довкілля та подальшої євроінтеграції, інакше українська економіка не вийде на сучасний світовий рівень. 

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”


Green Deal Calendar