Про що б не говорили люди, зрештою вони завжди говорять про гроші. У випадку з меморандумом між Урядом України та інвесторами у ВДЕ - так само. І якщо в частині реструктуризації «зеленого» тарифу все більш-менш зрозуміло, то борги ДП «Гарантований покупець» перед виробниками змушують сумніватися щодо можливості їх сплатити у зрозумілі терміни. З питаннями реалізації меморандуму та проблемами навколо нього розбиралася “Українська енергетика”.

На виконання умов меморандуму між Урядом та «зеленими» інвесторами народні депутати збиралися розглянути законопроєкт про зниження «зеленого» тарифу на позачерговому засіданні 14 липня у вівторок. Зрештою парламент підтримав рішення про скорочення строків подачі поправок до другого читання до проєкту закону. За проголосували 228 народних обранців. Це надає шанс прийняти закон до початку парламентських канікул.

Як повідомляла "Українська енергетика", раніше Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії". Народні депутати підтримали законопроєкт №3658 у першому читанні. Його ініціювало Міністерство енергетики, а Президент відзначив як невідкладний, профільний комітет ВР зі свого боку теж підтримав документ.

Нагадаємо, що 10 червня Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА) та Українська вітроенергетична асоціація (УВЕА) підписали меморандум. Мета документу - зокрема реструктуризувати заборгованість державного підприємства “Гарантований покупець” (“ГарПок”) перед “зеленою” генерацією. 

Про що домовилися

• Скоротити "зелений" тариф для СЕС, побудованих у 2015-2019 рр. на 15%
• Скоротити "зелений" тариф для ВЕС, побудованих у 2015-2019 рр. на 7,5%
•  Скорочення термінів pre-PPA по СЕС до 31 липня 2020 року
• Скоротити “зелений” тариф на 2,5% для ВЕС та СЕС, що вводяться в експлуатацію з 01 січня 2020 року
• Гарантувати забезпечення повної поточної оплати ВДЕ з боку "ГарПоку”
• Затвердити графік погашення заборгованості перед виробниками електроенергії з ВДЕ
   

можливі позови у міжнародні суди, і щоби уникнути їх, треба продовжити термін дії "зеленого" тарифу мінімум на два роки...

Не всім до вподоби

На думку в.о. міністра енергетики Ольги Буславець, положення меморандуму є компромісними та враховують інтереси і споживачів, і інвесторів, і держави в цілому.

Втім не всі іноземні інвестори вважають, що положення Меморандуму є компромісом.

Так, зокрема, міжнародні фінансові організації, що надали пільгове фінансування та кредитні гарантії,  а згодом ще близько 120 інвесторів написали листа Президентові та Міненерго про необхідність продовжити дію реструктуризованого «зеленого» тарифу. Міжнародні кредитори та іноземні інвестори посилаються на те, що в іншому разі можливі позови у міжнародні суди, і щоби уникнути їх, треба продовжити термін дії "зеленого" тарифу мінімум на два роки. Позови можуть бути через «істотне зниження пільгового тарифу», реструктуризацію боргів за контрактами і частку в акціонерному капіталі, йдеться у листі.

Його підписантами є міжнародні фінансові організації-кредитори: Голландський банк розвитку (FMO), Норвезький інститут гарантії експортних кредитів (GIEK) і корпорація Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO). Вони закликають до ширшого консенсусу при розгляді законопроєкту №3658. Без цього, на їхню думку, багато проєктів ВДЕ зіткнуться з невиплатами боргів перед власними кредиторами.

На думку авторів звернення, потрібно, щоби пропоновані поправки в законах і актах по "зеленому" тарифу, дисбалансах та ін. схвалили всі представники галузі. А це більш ніж 800 виробників і понад 7 ГВт встановленої потужності.

Лист також адресували ДП “ГарПок”, НКРЕКП, "Укренерго", голові комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрію Герусу та голові парламентської фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії.

Окрім самих кредиторів та інвесторів, поза увагою не залишились й іноземні уряди. Так, американські конґресмен Майк Квіґлі та конґресменка Марсі Каптур у відкритому листі до Президента Володимира Зеленського закликали до пошуку консенсусу між реструктуризацією “зеленого” тарифу та збереженні сприятливих для прямих іноземних інвестицій умов.  Вони нагадали про розмір секторальних іноземних інвестицій у понад 2 млрд дол. США, залучення американського приватного капіталу та постачання обладнання (вітротурбін) General Electric. Крім того, конгресмени зазначили про прямий економічний інтерес у легкості ведення бізнесу у секторі - США є найбільшим акціонером ЄБРР, що є лідером серед іноземних кредиторів  ВДЕ в Україні, вклавши близько 600 млн євро.

в цю заборгованість входить не лише різниця між ціною купівлі і продажу «зеленої» електроенергії, але й компенсація витрат “ГарПоку”, що теж не було передбачено в тарифі “Укренерго”...

Незадоволені меморандумом були від самого початку, особливо з боку представників сонячної генерації. Втім голова Ради ЄУЕА Матс Лундін зазначив, що меморандум - не кінцевий пункт, а, скоріше, відправна точка для того, щоб працівники електростанцій отримували зарплату, щоби інвестори продовжували експлуатувати та будувати свої об’єкти, обслуговувати громади.

Час збирати каміння

Меморандум сам по собі є лише декларацією про наміри. Набагато суттєвіше - що пропишуть у законі та чи вважатимуть його справедливим усі зацікавлені сторони. По-друге, чи зможуть інвестори сприйняти нові правила як сталі, якщо держава вже змінювала їх. Але що ще важливіше – це виплати боргу з боку “Гарантованого покупця”.

На початок червня борг “ГарПоку” перед зеленою генерацією склав 17,57 млрд грн. З початку року "ГарПок" купив 5,12 млн МВт-год "зеленої" електроенергії, заплативши при цьому 6,5 млрд грн за "зеленим" тарифом, що відповідає 27% розрахунків.

Основні причини заборгованості “Гарантованого покупця” перед ВДЕ – борги НЕК "Укренерго" перед ДП за збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Ця послуга - законодавчо закріплене джерело для виплат за "зеленим" тарифом. За інформацією “ГарПоку”, загальний борг “Укренерго” на початок липня наблизився до 20 млрд грн. Без отримання оплати від системного оператора “ГарПок” не може виплатити кошти “зеленій” генерації.

Системному оператору теж боргують гроші за передачу, але то неспівставні цифри і навіть якби всі боржники НЕКу розрахувалися з ним, це б не вирішило проблему неплатежів “Гарантованому покупцеві”. Проблема більш глобальна і системна. 

Справа у тім, що в структурі тарифу “Укренерго” на передачу електроенергії в принципі бракує коштів для покриття покладених на нього спецобов’язків. Так, на весь 2020 рік у тарифі компанії для виплат «Гарантованому покупцю» передбачено 8,6 млрд грн, тоді як лише поточна заборгованість перед ним, за оцінкою системного оператора, станом на червень перевищує 16 млрд грн.

Ситуація ще більш ускладнюється від того, що в цю заборгованість входить не лише різниця між ціною купівлі і продажу «зеленої» електроенергії, але й компенсація витрат “ГарПоку” від продажу електроенергії постачальникам універсальних послуг (ПУП) для потреб населення, що теж не було передбачено в тарифі “Укренерго”, підкреслюють у компанії.

Де взяти гроші

Разом з тим “Укренерго” виступає за обмеження підвищення тарифу на свої послуги, тому що розуміє, що його підняття може призвести до нових нерозрахунків з боку споживачів - промислові споживачі та деякі народні депутати вже висловили свій спротив, а Олександр Дубінський навіть розпочав збір підписів за визнання неконституційним існуючий розмір “зеленого” тарифу. Таким додатковим джерелом для розрахунку з “ГарПоком” НЕК бачить можливість використовувати доходи від аукціонів з розподілу міждержавних перетинів, якщо таке передбачити законом (прийняти законопроєкт щодо сертифікації “Укренерго”). Це дасть можливість сплатити «Гарантованому покупцю» додаткових 1,4 млрд гривень. Ще одним можливим джерелом є пропозиція НКРЕКП ввести акциз на електроенергію з ВДЕ розміром щонайменше 3,2%  У підсумку, після серії обговорень 11 липня 2020 р. регулятор затвердив новий тариф на рівні 240,23 грн за МВт-год замість початково пропонованих 596,48 грн за МВт-год (1,5-кратне замість 4-кратного підняття тарифу).

Крім того, в “Укренерго” наголошують на необхідності змінити механізм ПСО для населення. А саме перевести «Енергоатом» на прямі договори з ПУП, вивільнивши решту обсягів електроенергії атомних станцій для продажу на вільному ринку. Також “Укренерго” пропонує залучити зовнішнє фінансування для покриття боргів на ринку електричної енергії, які утворилися впродовж першого півріччя.

Отже джерела фінансування, пропоновані «головним боржником»:

• Гроші від аукціонів з розподілу міждержавних перетинів
• Зовнішнє фінансування
• Вивільнення коштів від зміни системи ПСО

 

На думку Геннадія Кобаля, директора ExPro Consulting, джерелами виплат можуть бути субвенції з держбюджету, випуск ОВДП, "зелені" облігації. І тут треба прийняти вольове політичне рішення. Бо інакше арбітражу не уникнути і держава все одно заплатить, але при цьому втратить репутацію у інвесторів, і крім того матиме додаткові судові витрати.

Чи є сенс шукати винних

Чи можливо було заздалегідь прорахувати утворення такого боргу? Кажуть, ніхто не очікував настільки потужного «зеленого буму», ще й з поправкою на реалії «нового ринку» електричної енергії. Ми добре пам’ятаємо 2019-й рік, коли решта бажаючих встрибнути у “останній вагон” із «зеленим» тарифом поспішали долучитися до державної підтримки ВДЕ.“Крім самого фінансового стимулу, неостанню для інвесторів роль відігравав Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, що визначає індикативні цілі за видами ВДЕ, а отже і орієнтири для інвестування, - зазначає експерт Ярослав Мелех. -  Так, станом на 01.05.2020 р., потужність встановлених ВЕС складає 53% від передбачених планом до кінця 2020 р., СЕС - 244%, об’єктів на біомасі та біогазі - 19,2%, малі ГЕС - 77%. Згідно із Нацпланом, сумарна потужність зазначених видів ВДЕ мала б скласти 5680 МВт, натомість перестимулювання “зеленим” тарифом призвело, що лише у окремо взятій сонячній генерації побудовано 5600 МВт.  Такий результат є наслідком різної привабливості тарифів різних видів ВДЕ, легкістю побудови та типовістю таких проєктів, - вважає експерт. - Не останнім фактором є також неспроможність уряду передбачати та коригувати динаміку розвитку сектору без радикальних змін правил гри”.

перш ніж встановлювати правила, треба дуже добре прорахувати їхні наслідки...

Реалії українського державного управління змушують сумніватися, чи хтось від самого початку взагалі прораховував, якими будуть наслідки настільки щедрої підтримки відновлюваної енергетики для економіки та об’єднаної енергосистеми країни. Природа не терпить пустоти – якщо утворилася вигідна ніша, інвестор туди обов’язково прийде. Звісно, якщо його до того не обманювали. І тут знову повертаємося до питання наслідків недотримання зобов’язань і можливих арбітражів.

Кому це вигідно?

Існує думка, що є особи, зацікавлені у тому, щоби утворилися збанкрутілі підприємства відновлюваної енергетики, які потім можна буде скупити за безцінь. Можливо, це скидається на теорію змови. Але Україна вже мала подібний досвід, коли під час первинної приватизації підприємства штучно банкрутували і потім продавали на конкурсах за зниженою вартістю. Букві закону це не суперечило, чим і користалися деякі підприємці, які мали виходи на потрібних людей і певну зухвалість. Якщо й цього разу подібні наміри мають місце, то варто замислитися, як завадити повторенню такого сценарію у “зеленій” енергетиці, навіть якщо формально усе йде за правилами.

“Першим сигналом є запропоновані законопроєктом №3658 положення щодо зростання максимально можливої частки переможця аукціонів - кінцевого бенефіціарного власника з 25% до  35% обсягу річної квоти підтримки, - пояснює експерт експерт Ярослав Мелех. - І хоч пряма взаємозалежність наразі не простежується, однак не варто забувати про  минулорічні рішення АМКУ, які дозволили Ринату Ахметову придбати ще два обленерго і, таким чином, перевищити поріг 35% на ринку поставок електроенергії, що є структурною ознакою монополії на ринку. Чи можливі схожі сценарії на ринку ВДЕ?  Покаже час”. 

Як показує ситуація навколо «зеленого» законодавства, перш ніж встановлювати правила, треба дуже добре прорахувати їхні наслідки. Бо зрештою незалежно від того, чи борговий колапс утворився зі злого наміру, чи з нехлюйства, непрофесійності і недалекоглядності парламентарів і державних управлінців, або з об’єктивно непередбачених причин – фінансові наслідки будуть одні й ті самі. А заплатить за все, як завжди, споживач.    

Олеся НАТХА, спеціально для “Української енергетики”