Banner map ukr

Змінюється клімат – змінюється управління кліматичними ризиками

31 серпня 2021

Михайло Рушковський, керівник департаменту з управління ризиками ДТЕК, аспірант КНУ ім.Т.Шевченка, випускник програми «Стратегічні трансформації в енергетичних ринках» KSEP

Змінюється клімат – змінюється управління кліматичними ризиками

Енергетика так чи інакше змінюється. Які трансформації ви бачите у бізнесі у зв’язку з цим?

- Так, енергетика змінюється. У наш бізнес приходять стандарти ESG – потужний тренд, який змушує промисловість працювати по-новому. Однозначно, цим цікавляться великі енергетичні компанії України. Зокрема, ДТЕК одним з перших в Україні став учасником Глобального договору ООН та розробив відповідну Стратегію ESG.

ESG (Environmental, Social, and Corporate Governance) – екологічне, соціальне та корпоративне управління – сукупність характеристик управління компанією, які допомагають досягти залучення даної компанії у вирішення екологічних, соціальних та управлінських проблем.

Важливою складовою стандартів ESG є формування ефективної системи управління ризиками, яка є невід’ємною частиною корпоративного урядування.

В рамках своєї роботи як професійної, так і наукової чітко усвідомлюю, що разом з цими трансформаціями також має розвиватись і функція ризик-менеджменту. Для цього ми розробили Стратегію розвитку ризик-менеджменту компанії до 2025 року, яка відповідає загальнокорпоративним та ESG цілям. Одним з нових напрямків розвитку ризик-менеджменту є побудова системи управління кліматичними ризиками.

Тобто, можна сказати, що управління кліматичними ризиками також відноситься до сучасних елементів трансформації енергетики?

- Безумовно. Одним з ключових драйверів за цим напрямком є рекомендації TCFD, перша редакція яких вийшла у 2017 році.

TCFD (The FSB Task Force on Climate-related Financial Disclosures) - Робоча група з питань розкриття фінансової інформації, пов'язаної зі зміною клімату, при Раді з фінансової стабільності, до якої входять 32 представники провідних компаній G20.

Для деяких західних країн вже є обов’язковою нормою висвітлювати у своїх річних звітах принципи та підходи до управління кліматичними ризиками. Вибудовуються внутрішні моделі, які показують вплив зміни клімату на бізнес (наприклад, зростання загальної температури на 1,5°C, 2°C, 4°C). І це не є формальною вправою, пишучи звіти для інвесторів. Згадаємо позаминулу зиму, коли було тепло і мало снігу. Багато європейських компаній, що оперують на газовому ринку, входили в опалювальний сезон з максимально наповненими сховищами газу і отримали проблему з ліквідністю. Традиційно влітку вони закачували газ і на початку опалювального сезону починали отримувати кеш, продаючи блакитне паливо в ринок. А якщо є аномальна теплота, газ стає дешевим і його споживають набагато менше. Щоб покрити можливий касовий розрив, треба залучати додаткові гроші. Ось – конкретний приклад впливу кліматичних змін на бізнес.

Кліматичні ризики вже сьогодні мають чітке монетарне вираження. Сучасний ефективний бізнес має вибудувати дієву систему управління такими ризиками, яка, окрім прямого ефекту на компанію, стане також важливим сигналом для суспільства, регуляторів, інвесторів. А це свою чергу може знизити вартість зовнішнього капіталу, який залучається.


Фото - KSEP.


Кому простіше впроваджувати такі системи: великим бізнес-групам чи маленьким підприємствам?

- Давайте поглянемо на приклад якогось середнього бізнесу – це може бути вітрова чи сонячна електростанція. На певному етапі підприємству буде потрібно залучити зовнішнє фінансування. Це можуть бути українські «супердорогі» гроші або «дешеві» європейські. Якщо залучати фінансування у рамках, наприклад, European Green Deal, відсоток може наближатися до 0 або з використанням грантових програм. Але, щоб отримати ці кошти, компанія має дотримуватись стандартів ESG та ефективно управляти кліматичними ризиками. Більш того, є конкретні інвестиційні фонди, які вкладають у компанії, де дотримані такі практики.

Як відбувається управління кліматичними ризиками в компанії?

- Враховуючи широкий діапазон присутності у різних напрямках енергетичного бізнесу, ДТЕК вже сьогодні стикається з низкою кліматичних ризиків, якими необхідно управляти.

Напрямки діяльності ДТЕК включають видобування вугілля та природного газу, вироблення електроенергії на сонячних, вітрових і теплових електростанціях, розподіл електроенергії та постачання її споживачам, оптова торгівля енергоресурсами на українському та закордонних ринках, надання клієнтам продуктів та послуг для раціонального використання енергоресурсів і розвиток мереж швидкісних зарядних станцій.

Загалом кліматичні ризики розділяються на дві основні категорії – транзитні та фізичні ризики.

Якщо говорити про транзитні ризики, то перехід до низьковуглецевої економіки може спричинити масштабні політичні, правові, технологічні та ринкові зміни для вирішення проблем, пов'язаних зі зміною клімату. Залежно від характеру, швидкості та спрямованості цих змін, транзитні ризики можуть мати суттєвий фінансовий та репутаційний вплив на компанії. Наприклад, підвищення цін на викиди парникових газів, капітальні витрати на впровадження «зелених» технологій, зміни в уподобаннях споживачів до більш «зелених» компаній, збільшення фокусу фінансових інститутів на управління кліматичними ризиками та вплив бізнесу компаній на навколишнє середовище.

Водночас фізичні ризики пов’язані безпосередньо фінансовим впливом зміни клімату на компанії. Наприклад, пошкодження активів, розриви логістичних ланцюгів, відсутність доступу до ресурсів, повені та зміна рівня води, спричинені природними катаклізмами та зміною клімату.
Для управління відповідними категоріями ризиків нашою командою ризик-менеджменту вибудовується необхідна система управління кліматичними ризиками, яка охоплює весь процес, починаючи з ідентифікації, оцінки, обробки та подальшого моніторингу кліматичних ризиків. Також важливо налагодити відповідну інформаційну модель, яка забезпечить управління кліматичними ризиками на всіх рівнях корпоративного урядування.

Можете навести приклади, як сьогодні компанія управляє кліматичними ризиками?

- Так, другим напрямком реалізації ініціатив з управління кліматичними ризиками є конкретні заходи. Свіжим прикладом може слугувати ініціатива нашого департаменту, пов’язана з розробкою необхідного фінансового захисту активів відновлювальних джерел енергії (ВДЕ)  від несприятливого впливу зміни клімату на силу вітру в регіонах вітрогенерації.

Термін служби типової вітрової електростанції становить кілька десятиліть. Зміна клімату може бути важливим фактором у визначенні життєздатності проекту вітрової електростанції особливо в умовах інтенсивної зміни клімату. Проведений нами аналіз показує зменшення вітрових ресурсів в регіоні Азовського моря, а також збільшення волатильності, що призведе до більш низьких мінімумів і більш високих максимумів. Для забезпечення захисту від несприятливої волатильності (downside), нашою командою розроблюється програма індексного страхування, яка допоможе бізнесу ВДЕ уникнути негативного фінансового впливу від несприятливої зміни клімату у регіонах присутності електростанцій. Розробка такої програми потребує створення відповідної моделі та формули розрахунку несприятливого відхилення.
Дієве управління кліматичними ризиками сприяє збільшенню вартості бізнесу та підвищенню ESG-рейтингу, сигналізуючи стейкхолдерам, що бізнес ефективно управляє своїми ризиками і оперативно адаптується до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі.


Фото - KSEP.

Які є освітні тренди для управлінців енергетичного сектору, які хочуть мати більш глибоке розуміння технічної частини?

- Раніше в енергетичному секторі управлінцями переважно ставали технарі, які мали відповідний хист, яким щастило отримати відповідні знання. Чому так?
В Україні є класична академічна база – університети та інститути. Проте, присутня проблема, що властива не лише енергетичному сектору, але й всій галузі освіти. Студенти зазвичай отримують гарну основу, сильну матчастину, але вона відірвана від практики. Коли ви приходите на роботу, ви чуєте класичну фразу: забудьте все, що ви вчили в університеті. В цьому є відмінність з європейськими бізнес-школами, які показують, як фундаментальну освіту застосовувати на практиці. Саме тому свого часу я вирішив отримати післядипломну освіту за програмою МВА у Європі. 
Зараз отримати таку прикладну бізнесову освіту стає можливо і в Україні. З'являються перші ластівки: Київська школа енергетичної політики (KSEP), Львівська школа економіки. KSEP займає конкретний сегмент великого енергетичного бізнесу: це можливість на практиці дізнатися, як з’являється світло у лампочці, як на цьому можна заробити гроші. Така освіта закриває прогалину між класичною економічною теорією і технічною специфікою енергетичного бізнесу. 
Запит на це є. Тож, можливо, прикладні освітні курси варто інтегровувати в класичну університетську освіту. Це можна робити в рамках проведення якихось окремих курсів. Адже прикладних знань потребують не лише сформовані фахівці, які знають, чого вони хочуть. Студенти, маючи базу, можуть пробувати себе у великих енергетичних бізнесах.

"Українська енергетика"


Green Deal Calendar