Опалювальний сезон 2022/2023 майже добігає кінця, найскладніший його період – три зимові місяці – уже позаду. Україна не тільки не замерзла, як лякали російські пропагандисти, але й на початку весни має достатні запаси енергоресурсів. Це має спростити підготовку до наступної зими.

Однак осінь і зима принесли чимало неприємних "сюрпризів" енергетикам. Протягом п'яти місяців українська енергосистема зазнала 14-ти масованих ракетних ударів від росії. А точкові атаки за більш ніж рік повномасштабної війни можна виміряти двома з половиною сотнями. У результаті російських ударів в Україні не залишилося жодної ТЕС або ГЕС, які б не були пошкоджені.

Енергетичні компанії перед війною накопичили певні запаси обладнання. Але передбачити настільки руйнівних дій ворога ніхто не міг, тому без допомоги міжнародних партнерів країна, скоріше за все, не вистояла би.

Аналітичний центр DiXi Group зібрав чимало інформації про масштаби руйнувань, обсяги відновлення та постачання від наших друзів і партнерів на ресурсі Energy Map. На основі цих даних "Українська енергетика" розповідає про втрати енергетики від війни, а також про те, з чим країна піде у наступний сезон.

 

Мільярди доларів збитків

 

Усі ми пам’ятаємо про дату 24 лютого 2022 року – саме тоді росіяни здійснили перше бомбардування мирних міст України, а також оголосили про так звану "спеціальну воєнну операцію". Та ознаки ескалації спостерігались у східних регіонах України ще до цієї дати. Намагаючись спровокувати наших військових на відкриту агресію, гібридні російські сили тероризували населені пункти на вільній території вздовж лінії розмежування. Однією з "жертв" таких дій стала Луганська ТЕС, розташована у місті Щастя. Упродовж 21-22 лютого об’єкт перебував під обстрілами, згодом росіяни захопили територію, де розташована станція.

"Мало хто пам’ятає, що для енергетиків воно (повномасштабне вторгнення – ред.) почалось не о 3:40 24 лютого, а на три дні раніше. Вже тоді їм довелось чи не першими прийняти на себе удар ворога. 21-22 лютого ворог систематично обстрілював місто Щастя, де знаходиться окупована нині Луганська ТЕС. Було все: пошкодження лінії електропередач, трансформатора та іншого обладнання, пожежа, відключення станції від енергосистеми, знеструмлення міста, припинення подачі води та тепла", – згадує про ці події генеральний директор "ДТЕК Енерго" Ільдар Салєєв.

Обстріли Луганської ТЕС, від яких у результаті постраждали не лише вільні території, але й окупований Луганськ, можна вважати "репетицією" майбутніх атак ворога на цивільні енергетичні об’єкти

Обстріли Луганської ТЕС, від яких у результаті постраждали не лише вільні території, але й окупований Луганськ, можна вважати "репетицією" майбутніх атак ворога на цивільні енергетичні об’єкти. Після офіційного розгортання повномасштабної агресії, обстріли різних масштабів тривали постійно. З 10 жовтня минулого року атаки набули масованого характеру, таких ударів станом на кінець зими було зафіксовано 14. "ДТЕК Енерго" заявляє, що ТЕС компанії з жовтня і по сьогодні були атаковані 28 разів. Детальну інформацію про атаки та типи озброєння, що були застосовані ворогом, можна переглянути тут.

Через російські удари українці згадали про багатогодинні графікові та аварійні відключення, та й без того напівробоча економіка воєнного часу почала нести великі втрати. Саме так сформувались не лише прямі збитки, але й непрямі – недоотримані прибутки внаслідок простою обладнання.

Збитки сектору енергетики та ЖКГ порахували експерти Kyiv School of Economics. За їх, дуже попередніми, даними, що будуть уточнені у майбутньому, Україна увійшла у 2023 рік, маючи 9,1 млрд дол. прямих втрат у ЖКГ та енергетиці.

 

Хто допомагав Україні

 

Руйнації енергетичної системи відновлювали так швидко, як це можливо було зробити. Але запаси ресурсів, зроблені вітчизняними енергетиками напередодні війни, швидко вичерпались. Тоді на допомогу почали приходити іноземні партнери.

"Попри все, ми могли ремонтувати на ходу значну частину системи. Нам почали надавати дуже багато допомоги і обладнання. Для того, щоб там, де можна, швидко замінити пошкоджене," – розповіла президентка DiXi Group Олена Павленко.

Партнери надавали генератори, щоб забезпечити тимчасові джерела автономного живлення на об'єктах критичної інфраструктури, а також трансформатори, щоб і обленерго, і "Укренерго" мали чим замінити пошкоджене обладнання.

Ще у листопаді енергетики почали працювати над тим, як правильно адаптувати західне обладнання під українську систему.

"В деяких випадках це не спрацювало, але в інших – спрацювало", – відзначила Олена Павленко.

Експерти можуть назвати майже 40 країн, що одноосібно або у кооперації з іншими державами постачали те чи інше обладнання, надавали кошти

За даними Міністерства енергетики, участь у допомозі енергосектору взяли 30 країн з різних континентів. Це Австрія, Велика Британія, Польща, Швеція, Німеччина, Італія, Франція, Латвія, Бельгія, Данія, Іспанія, Фінляндія, Литва, Естонія, Ірландія, Норвегія, Північна Македонія, Швейцарія, Угорщина, Молдова, Словаччина, Хорватія, Словенія, Нідерланди, Чехія, а також Азербайджан, Японія, Республіка Корея, Канада і Сполучені Штати Америки. Всього Міненерго отримало 450 вантажів гуманітарної допомоги з енергетичним обладнанням. Загальна вага допомоги сягнула понад 5 650 тонн. Серед обладнання, яке отримала Україна, понад 1700 генераторів, близько тисячі трансформаторів, мобільні газові котельні, спецтехніка, високовольтне обладнання для ремонту ЛЕП, пересувна кабельна лабораторія та багато матеріалів.

Та як підрахували у DiXi Group, насправді тих, хто допомагав, було значно більше. Експерти можуть назвати майже 40 країн, що одноосібно або у кооперації з іншими державами постачали те чи інше обладнання, надавали кошти. Але й це не все.

До допомоги Україні були залучені також Міжнародний енергетичний кластер, ЄС, Фонд Е5Р, USAID, Червоний Хрест України, ЄБРР, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Recorded Future, Америка (ФО Говард Баффет), Європарламент, Фонд Східноєвропейського партнерства, Європейська Комісія, Енергетичне Співтовариство, Міжнародне енергетичне агентство, Червоний Хрест Румунія, Hitachi Energy, ООН, Світовий банк, ROCKWOOL (Данія), Міжнародна організація з міграції, Global Empowerment Mission, США (ФО Ерл Ірвінг Мак), GloBee International, UNICEF, UNOPS, Stabilization Support Services, Howard Buffet Foundation, Всесвітня організація здоров'я, UKRAINE POWER, Samaritan’s Purse, United 24, Philip Morris, Unimot S. A., Project HOPE, BGV Charity Fund, Ukrainian Future, Solvd, Inc., ADRA Ukraine, International Medical Corps.

Деякі країни чи організації брали "під шефство" окремі області чи населені пункти. Інші партнери бралися забезпечувати енергопостачання лікарень або організацію пунктів незламності

До слова, допомога виражена не лише матеріальними ресурсами. Енергетичне співтовариство, наприклад, взялося за юридичний супровід відшкодування збитків, завданих "Укренерго". Деякі країни чи організації брали "під шефство" окремі області чи населені пункти. Інші партнери бралися забезпечувати енергопостачання лікарень або організацію пунктів незламності. А дехто зобов’язався взяти участь у розробці нового дизайну української енергетичної системи, що у майбутньому зможе стати більш стійкою та краще опиратись будь-яким атакам чи наслідкам аварій.

Частина допомоги уже надійшла в Україну, частина ще готується до оформлення та відправки. Але як все це розподілити відповідно до потреб? Відповідь була знайдена.

Днями Міненерго спільно з Офісом Реформ Кабінету міністрів України та аналітичним центром DiXi Group представило онлайн-платформу AidEnergy. Це – "єдине вікно" для збору, актуалізації та інформування донорів щодо потреб компаній ПЕК, опрацювання та підтвердження пропозицій донорів, розподілу гуманітарної допомоги та звітування.

"Створення єдиного онлайн-середовища підвищує прозорість та оптимізує комунікацію з донорами та компаніями ПЕК. Також AidEnergy значно прискорює рух обладнання за рахунок можливості збільшення кількості складів, дозволяє оперативно отримувати інформацію про поставки, а також автоматизувати процеси розподілу та звітності", – наголосив заступник міністра енергетики Фарід Сафаров.

 

25 днів без дефіциту енергії

 

Енергосистема України, станом на 8 березня, продовжує працювати без обмежень і планових відключень уже протягом 25 діб. Але про надійність і безвідмовність енергопостачання для споживачів ще говорити зарано. Під словосполученням "надійне енергопостачання" енергетики зазвичай розуміють такий стан системи, при якому споживачів можна, у разі проблем, оперативно заживити з кількох не пов’язаних між собою резервних ліній.

За словами Олени Павленко, нині робота системи відновилась навіть не на рівні червня-серпня минулого року, не кажучи вже про ситуацію до війни.

"Попри те, що у людей є світло вдома і на вулицях світять ліхтарі, в системі є багато втрат. І у генерації, передусім це ТЕС, які обстрілювали, і не всі ТЕС змогли повністю відновити роботу", – зазначила президентка DiXi Group.

Зиму вдалось "витягти" фактично силами атомної генерації. А оскільки атомні станції потребують регулярних ремонтів і обстежень, покладатись лише на цей сектор не доводиться

Олена Павленко відзначила, шо зиму вдалось "витягти" фактично силами атомної генерації. А оскільки атомні станції потребують регулярних ремонтів і обстежень, покладатись лише на цей сектор не доводиться. Всі атомні блоки будуть "проситись вийти у ремонт", тож якісь об'єкти будуть відключатись, прогнозує президентка DiXi Group.

Ремонтні роботитривають на всіх об’єктах "Укренерго", пошкоджених ворожими обстрілами. Адже внаслідок російських атак на підстанції "Укренерго" прилетіло понад 200 ракет та дронів, завдавши серйозних пошкоджень обладнанню. Об’єкти, що пережили вже по кілька екстрених ремонтів, можуть виходити з ладу просто через вичерпання свого ресурсу. Приклад – лютнева аварія на Одещині, наслідки якої долають ще й по сьогодні.

"Ми щоденно працюємо над відновленням пошкодженого обладнання, а також над відновленням надійності електропостачання, що все ще потребує багато часу та ресурсів", – зазначили в "Укренерго".

На додачу до цього, уже зараз енергетики починають готуватись до опалювального сезону 2023/2024. За оцінками деяких експертів, він може стати навіть важчим, ніж попередній – адже канали накопичення деяких енергоресурсів заблоковані.

Україна з поточного опалювального сезону виходить з профіцитом потужності, з достатніми запасами газу та вугілля, а головне – "досвідом та підтримкою потужної міжнародної коаліції"

У Міністерстві енергетики традиційно зберігають оптимізм. З поточного опалювального сезону Україна виходить з профіцитом потужності, з достатніми запасами газу та вугілля, а головне – "досвідом та підтримкою потужної міжнародної коаліції", наголосили у відомстві.

"Ми виходимо із складної зими повністю забезпечені паливом: станом на 3 березня 2023 року запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ становлять 1160 тис. тонн, це на 375 тис. тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Запаси природного газу у підземних сховищах України складають 9,7 млрд кубометрів (близько до торішніх обсягів)", – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.

У Міненерго нагадали, що протягом літньої підготовчої кампанії увага буде зосереджена не лише на поповненні запасу енергоресурсів, але й на розвитку так званої розподіленої генерації. Очільник Міненерго наголосив, що вже почалась підготовка до наступного опалювального сезону. Уже почалось здійснення проэктів з будівництва малої газової генерації, розосередженої у населених пунктах і наближеної до окремих споживачів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маленькі та потужні: де Україна розгорне мережу газових мініелектростанцій

Паралельно з цим у відомстві хочуть розвивати відновлювану енергетику – як на рівні промислових об’єктів, так і малої відновлюваної генерації на стороні споживачів. Для здійснення цих планів у міністерстві обіцяють державні програми стимулювання будівництва резервних систем живлення для критичної інфраструктури і домогосподарств невеликої потужності, які передбачають встановлення сонячних панелей чи вітротурбін з установками для зберігання енергії, з відповідним гібридним інвертором, який може працювати як в автономному режимі, так і у рамках синхронізації з мережею.

Руслана Чечуліна