Останні новини

Українська енергетична система з наближенням зими опинилася під потужними атаками з боку Росії. Мета – завдати масштабних руйнувань критичній інфраструктурі, що відіграє головну роль у життєдіяльності економіки та суспільства, аби схилити на свій бік перебіг війни. Вельми ймовірно, що ескалація посилюватиметься до січневої інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, який вже заявив про наміри змусити Москву та Київ сісти за стіл переговорів, щоб остаточно завершити війну, і зробити це наступного дня від початку своєї каденції.

За умови посилення тиску з боку агресора на полі бою сценарії регулярних відключень електроенергії для українських споживачів стають дедалі реальнішими. Поширенню напруги сприяють чисельні маніпуляції та дезінформація з боку Кремля. Розповсюджуються чутки про відключення світла, що триватимуть понад 20 годин на добу, або відмову західних інституцій підтримувати український енергетичний сектор протягом зими, коли стабільне енергозабезпечення набуває особливого значення.

Аби прояснити реальну ситуацію, що відбувається в українській енергетиці перед початком зими, аналітичний центр DiXi Group днями провів черговий онлайн-захід Energy Security Talks. Приводом стала презентація дослідження «Winter Outlooks: оцінка стану газової та електроенергетичної інфраструктури України, ризики та сценарії проходження осінньо-зимового періоду 2024/2025». Як зазначила президентка DiXi Group Олена Павленко, для його підготовки експерти використали інформацію з відкритих джерел, що дає чітке уявлення про поточний стан енергетики та дозволяє на основі перевірених цифр і фактів спрогнозувати можливі сценарії розвитку подій у зимовий період.

«Українська енергетика» послухала доповідачів презентації та розібралася, які тенденції очікують споживачів цієї зими в Україні та Європі.

Що відбувається з електроенергетикою

За даними DiXi Group, втрати теплової генерації в Україні сягали майже 90%, проте влітку та восени вдалося провести чергову масштабну ремонтну кампанію, яка повинна була додати в мережу, за розрахунками Міністерства енергетики, до трьох гігават відновленої потужності. Ще гігават повинен був з’явитись у мережі завдяки встановленню об’єктів розподіленої генерації.

Водночас в Україні очікується високий зимовий попит, який може сягнути 19 ГВт. Ситуацію здатні погіршити інтенсивні російські атаки на енергетичну інфраструктуру, мінливі погодні умови, дефіцит гідроресурсів, сезонне зниження частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) на 40-70%. Це, на думку генеральної менеджерки в сфері безпеки та стійкості DiXi Group Олени Лапенко, є головними загрозами для української енергосистеми взимку. Щодо стану мережі, то найскладніша ситуація залишається у прифронтових областях. Донецька, Харківська, Сумська, Запорізька, Одеська області потерпають від атак з боку країни-агресора найбільше.

Важливим досягненням є те, що в Україні вдалося зберегти ринок електроенергії, який продовжує працювати попри воєнний стан. Однак існують прайс-кепи – граничні ціни в комерційному сегменті, які визначає Національна комісія регулювання енергетики та житлово-комунального господарства. Такі цінові обмеження з боку держави ризикують стати перепоною для залучення максимальних обсягів імпорту, що буде критичним у разі холодної зими.

З 1 грудня Україна матиме збільшені можливості для імпорту електроенергії з ЄС - 2,1 ГВт замість поточних 1,7 ГВт.

Потенційно це дозволить покривати до 12% попиту в години максимальних навантажень. Також Україна додатково отримає доступ до гарантованих 250 МВт потужності перетоків з території країн Євросоюзу в разі потреби аварійної допомоги.

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник звернув увагу, що комерційне використання та аварійна допомога, а також передача енергії між різними балансовими зонами в енергосистемі є важливими складовими для розуміння повної картини. Наприклад, структура споживання і виробництва в західній об’єднаній енергосистемі суттєво відрізняється від північної та східної, що зумовлено об’єктивними факторами та доступністю перетинів для передачі потужності. Це один із чинників, який визначає надійність енергосистеми.

«Наразі важливо правильно розраховувати баланс доступної потужності та споживання, а також забезпечувати передачу енергії між зонами. Саме ці аспекти стають критичними точками, на які спрямовуються удари ворога. Це потребує особливої уваги. З огляду на активність ворога інформація про стан енергосистеми повинна залишатись закритою, що є ключовим для її захисту та стабільності», - зазначив Микола Колісник.

Він також зауважив, що сценарій, коли споживачі 20-ть або навіть більше годин залишатимуться без електропостачання є малоймовірним. У надскладних руйнуваннях мережі споживачі отримують електроенергію за графіками, які охоплюють значну кількість черг. У великих містах запроваджено децентралізовані схеми постачання, що дозволятиме й в умовах кризи мінімально задовільняти потреби об’єктів критичної інфраструктури, таких, як котельні, бойлерні, компресори водоканалів тощо. «Крім того, об’єкти критичної інфраструктури оснащено джерелами резервного живлення, що дозволяє їм працювати навіть за найгірших сценаріїв. Завдяки цьому електропостачання забезпечується у вигляді «енергетичних островів» для найважливіших потреб незалежно від ризиків», – пояснив Микола Колісник.

Що відбувається з газом

Ризик військових атак або погіршення ситуації на фронті залишається, на думку аналітиків DiXi Group, найбільшою загрозою безпеки газопостачання. Всі інші ризики, повʼязані зі скороченням видобутку газу приватними компаніями або зростанням споживання можуть нівелюватись за рахунок додаткового імпорту і збільшення видобутку газу такими компаніями як «Укргазвидобування» та «Укрнафта», що входять в структуру державного холдингу «Нафтогаз України».

Головними викликами для української газової інфраструктури експерти називають атаки на магістральні трубопроводи, газові розподільчі мережі та можливі пошкодження наземних обʼєктів підземних сховищ газу, зокрема, компресорних станцій. Це ризикує ускладнити відбір газу і його транспортування до споживачів. Додатковим фактором ризику є погода – тривалі низькі температури створюють умови для збільшення споживання газу на 5-6%.

Попри складну ситуацію, у газовому секторі спостерігається ряд позитивних трендів: зростає власний видобуток газу, Україна зберігає доступ до імпорту із ринку ЄС та має можливість брати участь у спільних закупівлях газу, впроваджених Єврокомісією.

Ба більше: Україна в умовах повномасштабної війни вийшла в лідери з буріння нових газових свердловин на європейському континенті. За даними Baker Hughes, загалом в Європі в середньому протягом 10 місяців в Європі було 119 верстатів, з яких майже 40% (тобто 46 одиниць) працювали в Україні.

Таку статистику навів президент Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко.

Він зазначив, що Україна цього року спроможна пройти опалювальний сезон за рахунок власного видобутку газу. «У 2024 році ми прогнозуємо рекордний обсяг у 19 млрд кубометрів», - уточнив він.

Додатковим фактором оптимізації споживання газу в Україні стало його менше використання для виробництва електроенергії. Це повʼязано з пошкодженням генеруючого обладнання на великих електростанціях, децентралізацією енергопостачання та розбудовою відновлюваних джерел енергії.

Та попереду в Україні очікується відновлення та навіть зростання попиту на газ. «Підприємства дедалі частіше турбуються про власну енергетику та встановлюють джерела живлення, зокрема газові генератори. Додатковий гігават газової генерації вплине на споживання, і тренд на його збільшення вже очевидний. Хоча наразі не всі заплановані потужності введено в роботу, цей тренд стане помітнішим за 6 місяців чи трохи пізніше», - прогнозує Олена Лапенко, генеральна менеджерка в сфері безпеки та стійкості DiXi Group.

Тренди європейської енергетики

Коли Україна готується вступити в зимовий сезон, що ризикує виявитись найскладнішим від початку широкомасштабної війни, Європа готується зіткнулася з черговою енергетичною кризою.

«Після перших холодів газові сховища виснажуються швидше, ніж зазвичай. Наближається зупинка постачань газу з Росіє через Україну. Ціни на газ підскочили, викликаючи згадки про екстремальний шок 2022 року», - йдеться в статті, опублікованій агентством Bloomberg наприкінці минулого тижня.

Її автори вказують на те, що ескалация напруженості в Україні вже призвела цього року до зростання цін на газ в ЄС на 45%. За останні дні на європейських хабах вони перетнули позначку в $500 за тис. кубометрів. Хоча це значно нижче рекордних показників 2022 року у $3000-3500 за тис. кубометрів, ціни залишаються достатньо високими, щоб криза вартості життя для домогосподарств посилилася і тиск для енергоємних галузей промисловості зростав з боку конкурентів із США та країн Перської затоки.

Напружена ситуація на європейському ринку відображає труднощі, з якими стикається континент, намагаючись позбавитись хворобливої залежності від російського викопного палива. «Якщо ми справді хочемо відмовитись від російського газу, нам потрібно мати більше імпортних потужностей», - сказав Маркус Креббер, очільник німецької компанії RWE AG, вказуючи на нестачу інфраструктури для зрідженого природного газу.

З іншого боку, на ринок тисне втрата одного з останніх маршрутів, який забезпечує Європу відносно дешевим російським блакитним паливом. Аналітики вважають, що поточні високі ціни на газ в Європі враховують зупинку його транзиту через Україну. Це передбачає чинний контракт «Газпрому» і «Нафтогазу», укладений 2019 року, який спливає під кінець наступного місяця.

За всіма ознаками Європу очікує непроста зима, що стане черговим етапом у розбудові ринку, позбавленого токсичного впливу від імпорту російських енергоносіїв. Це певною мірою обмежує з боку ЄС підтримку української енергетики, яка від початку повномасштабного вторгнення Росії знаходиться під постійним прицілом ворожих атак. Впевненості в тому, що надскладна зима буде успішно пройдена, додають створені внутрішні резерви (запаси газу у сховищах, побудована розподілена генерація). Тож Україна в цілому готова до викликів прийдешнього сезону холодів. А подальший розвиток події в енергетиці буде залежати від погодних умов та інтенсивності російських ударів.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»