Абетка енергетики: Дефолт
Дефолт – фінансова Хіросіма, Чорнобиль і Спітак в одному флаконі. Зрада 10 ступеню, модне слівце наших днів і зловісна неминучість у випадку відмови Уряду України від співпраці з МВФ.
Сьогодні Україна змушена повертати державний борг, накопичений у результаті діяльності минулих українських урядів. Пік запозичень на той час дешевих зовнішніх кредитів прийшовся на 2007-2010 роки. А вже у 2014 році, внаслідок війни та обвалу економіки, українська гривня здешевшала на 60%, що стрімко збільшило «вартість» зовнішнього боргу для країни. Його співвідношення до ВВП України зросло з 40% у 2013 році до 81% у 2016.
Завдяки реструктуризації боргу, реформуванню економіки та співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, передусім з МВФ, вже у 2015 році загальну ситуацію вдалося стабілізувати. Тим не менш, пікові виплати державного боргу припадають на 2019-2021 роки. Наприклад, лише цього року Україні необхідно виплатити кредиторам приблизно 14 млрд доларів США.
Без фінансової підтримки західних партнерів нам з цією задачею не впоратись. Водночас, ключовою умовою такої співпраці з боку МВФ є подальше реформування української економіки, зокрема встановлення ринкової вартості енергоресурсів для населення. Саме тому за останні роки Уряд був змушений поступово підняти вартість природного газу для українців.
Це неприємно. Але ще гірше те, що частина вітчизняних політиків пропонують відмовитись від співпраці з МВФ і погодитись на дефолт, аби лише «платити менше за газ». А багато українців упевнені, що можливий дефолт їх не зачепить – мовляв, це «проблема уряду та багатіїв». Однак дорога редакція наполегливо радить своїм читачам відмовитись від таких стереотипів, бо у кінці буде зовсім не смішно. Хіба-що ви готові жити за обмінним курсом 50-60 грн за 1 долар США. Або продати свою країну Москві.
Тяжкою і наполегливою працею ми здолаємо усі проблеми. Головне пам’ятати: безвідповідальні жарти можуть бути шкідливими для вашого фінансового здоров’я.
