Аграрії Херсонщини наполягають на необхідності відновлення Каховської ГЕС
В "Укргідроенерго" підтримують фахову позицію аграріїв та водогосподарських організацій щодо необхідності відновлення гідровузла Каховської ГЕС задля відродження аграрного потенціалу Херсонщини
Відновлення Каховського гідровузла — стратегічне завдання для майбутнього півдня України.
На цьому наголосили учасники Міжнародної науково-практичної конференції "Друга річниця трагедії Каховської ГЕС — екологічний вимір", організованої Херсонською обласною військовою адміністрацією, ідеться в повідомленні пресслужби ПрАТ "Укргідроенерго".
Зокрема, відбудова гідровузла є ключовою передумовою для відновлення аграрного потенціалу Херсонщини та забезпечення продовольчої безпеки України, зазначили учасники конференції.
Як повідомляється, через підрив Каховської ГЕС російськими військами Україна втратила не лише стратегічний об’єкт енергетичної інфраструктури, а й 570 тисяч гектарів зрошуваних земель, які відігравали ключову роль у функціонуванні аграрної галузі на півдні країни. Наслідком цього стало стрімке скорочення посівних площ, зниження врожайності, деградація ґрунтів та загроза масового банкрутства фермерських господарств.
"Ми втратили не лише питне водопостачання, балансуючі потужності та судноплавство, ми втратили основу аграрного виробництва в регіоні. Якщо ситуацію не змінити, Херсонщина перетвориться на зону екологічного лиха. Наша позиція однозначна: відновлення Каховської ГЕС — безальтернативне завдання післявоєнної відбудови", — заявив Сергій Рибалко, очільник фермерського господарства, депутат Херсонської облради.
Також учасники конференції нагадали, що функціонування зрошувальних систем півдня України критично залежить від Каховського водосховища, яке забезпечувало стабільний водозабір для міжгосподарських і внутрішньогосподарських меліоративних мереж.
"Втративши Каховську ГЕС, ми отримали багато збитків для екології та економіки. І коли зараз йде дискусія, чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС, у нас чітка позиція: без відновлення Каховської ГЕС неможливий розвиток Херсонщини. Це аграрний регіон і його економіка зав’язана на аграрному виробництві. Відновлення Каховської ГЕС — це ключ до відновлення зрошення, а значить — до збереження робочих місць, продовольчої безпеки, наповнення місцевих бюджетів. Без цього Херсонщина перетвориться з колись потужного сільськогосподарського центру на зону екологічного лиха й економічного занепаду", – зазначив в.о. начальника Херсонської регіональної філії Державної установи "Українські гідромеліоративні системи" Анатолій Новіков.
В "Укргідроенерго" підтримують фахову позицію аграріїв та водогосподарських організацій. "Відновлення гідровузла Каховської ГЕС — це необхідний крок для повернення водопостачання, функціонування систем зрошення, відновлення судноплавного коридору на Дніпрі та лише після цього — відновлення енергетичної інфраструктури південних регіонів", – передає позицію "Укргідроенерго" пресслужба компанії.
Довідково. У жовтні Кабінет міністрів України та ООН презентували звіт щодо збитків від руйнування греблі Каховської ГЕС. Пряма шкода інфраструктурі та активам України оцінюється у $2,79 млрд, збитки – у понад $11 млрд.
Нагадаємо, 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську гідроелектростанцію потужністю понад 300 МВт, яка на той час через окупацію вже не подавала енергію в українську систему.
За даними Міндовкілля, станом на жовтень 2024 року задокументовано понад 6 тисяч екологічних злочинів Росії, що спричинили збитки на суму понад 65 млрд євро.
У березні 2024 року ПрАТ "Укргідроенерго" оцінювало збитки від підриву споруд Каховського гідровузла у понад 2,5 млрд євро, ще 500 млн євро збитків спричинили атаки росіян ракетами та безпілотниками по об’єктах компанії.
Як повідомляла "Українська енергетика", в "Укргідроенерго" готові до відновлення Каховської ГЕС одразу після звільнення окупованих територій – т.в.о. гендиректора компанії Богдан Сухецький.
Херсонські вчені оприлюднили наслідки руйнування росіянами Каховської ГЕС. Серед виявленого – деградація 75% рослинного покриву, масштабні пожежі та дефіцит вологи, забруднення акваторії на 6800 кв. км, аграрна криза та мікрокліматичні зміни.
